Разом з тим, при подальшому нарощуванні обсягу реалізації товарів
(після подолання крапки беззбитковості) підприємство А буде одержувати велику суму прибутку на одиницю приросту товарообігу, чим підприємство Б.
Це зв'язано з тим, що за рахунок постійних витрат їхній загальний рівень до товарообігу і чистого доходу на підприємстві А буде знижуватися в більшому ступені (збільшуючи тим самим за інших рівних умов суму балансового прибутку). Ступінь цієї залежності може бути визначена по формулі:

Эол = ?Бп/?Чд

Де Эол – ефект операційного левериджа;

?Бп - приріст суми балансового прибутку;

?Чд – приріст обсягу чистого доходу.

Таким чином, механізм керування формуванням суми прибутку торговельного підприємства з використанням системи «взаємозв'язок витрат, обсягу реалізації і прибутку» побудований на її залежності від наступних основних показників:

- обсягу реалізації товарів

- суми і рівня чистого доходу (валового доходу, за мінусом податкових платежів, здійснюваних з нього)

- суми і рівні перемінних витрат звертання;

- суми постійних витрат звертання;

- співвідношення постійних і перемінних витрат звертання.

Ці показники можуть розглядатися як основні фактори формування суми прибутку від реалізації товарів, впливаючи на які можна одержати необхідні результати.

Фінансовий аналіз

Під оптимальним фінансовим станом розуміється збалансованість окремих структурних елементів його активів і капіталу, а також його здатність забезпечувати високий рівень ефективності їхнього використання.

Рівень фінансового стану підприємства характеризується поруч елементів, основними з яких є:

1. Рівень плетежеспособности. Він дозволяє охарактеризувати можливості торговельного підприємства вчасно розплачуватися по своїх фінансових зобов'язаннях у залежності від стану ліквідності активів. Проведення такої оцінки вимагає попереднього угруповання активів торговельного підприємства за рівнем ліквідності, а його зобов'язань – по терміновості погашення. Для оцінки платоспроможності підприємства використовують наступні основні фінансові коефіцієнти:

А) Коефіцієнт абсолютної платоспроможності. Він показує, у якому ступені невідкладні фінансові зобов'язання торговельного підприємства забезпечені наявними в нього готовими коштами платежу. Розрахунок цього коефіцієнта провадиться по формулі:

КАП = А1 / ПРО1

Де КАП – коефіцієнт абсолютної платоспроможності;

А1 – сума готових кошт платежу;

ПРО1 – сума невідкладних (з терміном погашення до 1-го місяця) фінансові зобов'язання підприємства.

Б) Коефіцієнт проміжної платоспроможності. Він показує, у якому ступені всі короткострокові фінансові зобов'язання торговельного підприємства можуть бути задоволені за рахунок його високоліквідних активів і готових кошт платежу. Розрахунок здійснюється по формулі:

КПП = А2 / ПРО2

Де КПП – коефіцієнт проміжної платоспроможності;

А2 – сума готових кошт платежу й оборотних активів у високоліквідній формі;

ПРО2 – сума невідкладних і інших короткострокових (сос долею погашення до 3-х місяців) фінансових зобов'язань підприємства.

В) Коефіцієнт поточної платоспроможності. Він показує, у якому ступені вся поточна заборгованість торговельного підприємства (сума короткострокових позикових кошт) може бути задоволена за рахунок усіх його поточних короткострокових активнов.

КТП = ОА / КЗС

Де КТП – коефіцієнт поточної платоспроможності;

ОА – сума оборотних активів підприємства;

КЗС – сума короткострокових позикових коштів, що використовуються підприємством.

2. Рівень фінансової стійкості. Він дозволяє визначити рівень господарського ризику, зв'язаного з формуванням структури джерел капіталу торговельного підприємства, а відповідно і ступінь стабільності фінансового забезпечення розвитку підприємства в майбутньому періоді. Для проведення оцінки рівня фінансової стійкості торговельного підприємства використовуються наступні основні коефіцієнти.

А) коефіцієнт автономії. Показує, у якому ступені обсяг використовуваних торговельним підприємством активів сформований за рахунок власного капіталу і на скількох воно не залежно від зовнішніх джерел фінансування.

Б) коефіцієнт фінансування. Показує, який розмір позикових кошт
(довгострокову і короткострокових) приходиться на одиницю власного капталу, тобто характеризує ступінь залежності торговельного каптіала від зовнішніх джерел фінансування.

В) коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності. Він показує, у якому ступені загальний обсяг використовуваних активів сформований за рахунок відповідного і довгострокового позикового капіталу торговельного підприємства, тобто характеризує його незалежність від короткострокових позикових джерел фінансування. Розрахунок цього показника здійснюється по формулі.

КДН = (СК + Зкд) / А

СК – сума власного капіталу підприємства;

Зкд – сума позикового капіталу, притягнутого підприємством на довгостроковій основі.

Г) коефіцієнт маневреності власного капіталу. Він показує, яку частку займає власний капітал, інвестований в оборотні активи, у загальної сума власного капіталу.

Кмск = Скоа / СК

Де Скоа – сума власного капіталу підприємства інвестованого в оборотні активи;

СК – загальна сума власного капталу підприємства.

3. Рівень оборотності активів. Він дозволяє визначити рівень комерційної активності торговельного підприємства, показуючи на скільки швидко фінансових кошт інвестовані в активи, обертаються в процесі його торговельної діяльності. Для проведення узагальнюючої оцінки рівня оборотності активів торговельного підприємства використовуються наступні коефіцієнти:

А) коефіцієнт оборотності усіх використовуваних активів. Він характеризує число оборотів активів торговельного підприємства в розглянутому відрізку часу. Розрахунок цього показника здійснюється по формулі:

Коа = Р/А

Р – загальна сума реалізації товарів у розглянутому періоді;

А – середня вартість використовуваних активів у розглянутому періоді
(розглянута як середньо хронологічна).

Б) період обороту усіх використовуваних активів. Він характеризує середній період часу, протягом якого сукупні активи торговельного підприємства роблять повний господарський оборот. Розрахунок цього показника здійснюється по формулі:

Поа = А / Ро = Д / Коа

Де Ро – одноденний обсяг реалізації товарів у розглянутому періоді;

Коа – коефіцієнт оборотності усіх використовуваних активів.

4. Рівень рентабельності. Він дозволяє оцінити здатність торговельного підприємства генерувати необхідний прибуток у процесі своєї господарської діяльності й охарактеризувати загальну ефективність використання активів і вкладеного капіталу. Для проведення узагальнюючої оцінки рівня рентабельності в процесі характеристики фінансового стану торговельного підприємства використовуються наступні показники.

А) коефіцієнт рентабельності усіх використовуваних активів (або коефіцієнт економічної рентабельності). Він показує рівень чистого прибутку, генерований всіма активами торговельного підприємства, що знаходяться в його використанні.

Ра = НП / А

Ра – коефіцієнт рентабельності усіх використовуваних активів;

НП – сума чистого прибутку в розглянутому періоді;

А – середня вартість використовувані активів у розглянутому періоді.

Б) Коефіцієнт рентабельності власного капіталу (або коефіцієнт фінансової рентабельності). Він характеризує прибутковість власного капіталу, інвестованого в торговельне підприємство.

Рск = НП/СК

Де Рск – коефіцієнт рентабельності власного капіталу;

НП – чистий прибуток підприємства в розглянутому періоді;

СК – середня вартість власного капіталу підприємства в розглянутому періоді.

В) коефіцієнт рентабельності реалізації товарів (або коефіцієнт комерційної рентабельності). Він характеризує прибутковість торговельної діяльності підприємства.

Рр = НП / Р

Де Рр – коефіцієнт рентабельності реалізації товарів;

Чп – чистий прибуток підприємства в розглянутому періоді;

Р – загальна сума товарів реалізованих у розглянутому періоді.

Вище були розглянуті найважливіші фінансові коефіцієнти, використовувані в процесі оцінки окремих аспектів фінансового стану торговельного підприємства.

Для заглибленої оцінки використовується більш велика система фінансових показників, основні з яких розглянуті вище.

Проведення інтегральної оцінки фінансового стану торговельного підприємства засновано на використанні відомої «моделі Дюпона».

Відповідно до цієї моделі коефіцієнт рентабельності усіх використовуваних активів торговельного підприємства визначається добутком коефіцієнта рентабельності реалізації товарів на коефіцієнт оборотності всіх активів.

Ра = Рр * КОа

Уловні позначення:

НП – сума чистого прибутку

Р – загальна сума реалізації товарів

А – середня сума усіх використовуваних активів

ОА – середня сума оборотних активів

ВА – середня сума позаоборотних активів

ТЗ – середня сума товарних запасів

МЗ – середня сума запасів матеріалів, МБП

ДЗ – середня сума дебіторської заборгованості

ТАК – середня сума грошових активів ПОА – середня сума інших оборотних активів

ВД – сума валового доходу

Др – сума доходів від реалізації товарів

Дп – сума доходів від іншої реалізації

Дв – сума позареалізаційних доходів

ИО – загальна сума витрат звертання

Иопер – сума перемінних витрат звертання;

Иопост – сума постійних витрат

Нд – сума податків, що сплачуються за рахунок доходів

Нп – сума податків, що сплачується з прибутку

Для інтерпретації результатів інтегральної оцінки фінансового стану торговельного підприємства може бути використана спеціальна матриця, представлена на мал.

|Ріст коефіцієнта оборотності активів ( | |
|Низьке значення коефіцієнта |Середнє значення |Ріст |
|рентабельності |коефіцієнта |коефіцієн|
|(При низькому значенні Рр і |рентабельності |та |
|низькому значенні КОа) |(При низькому значенні Рр|рентабель|
| |і високому значенні КОа) |ності |
| | |реалізаці|
| | |ї -( |
|Низьке значення коефіцієнта |Низьке значення | |
|рентабельності |коефіцієнта | |
|(При високому значенні Рр і |рентабельності | |
|низькому значенні КОа) |(При високому значенні Рр| |
| |і високому значенні КОа)| |

За допомогою зазначеної матриці можна виділити основні резерви подальшого підвищення активності господарської діяльності торговельного підприємства (росту коефіцієнта рентабельності використання його активів) за рахунок оптимізації окремих економічних і фінансових показників у майбутньому періоді.

Ефективність комерційної діяльності

Усі показники, використовувані при оцінці господарської діяльності підприємства, можна розділити на двох груп:

- економічний ефект;

- економічна ефективність.

Ефект – економічний результат функціонування підприємства. У залежності від мети аналізу економічної діяльності може виражатися за допомогою показників товарообігу, валового доходу, прибутку, витрат звертання.

Економічна ефективність визначається співвідношенням отриманого ефекту
(результату) і витрат різного роду ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних) по його досягненню. Іншими словами мова йде про рівень ефективності використання ресурсів.

Зміст показників, приваблюваних для оцінки господарської ситуації, у кожнім конкретному випадку визначається життєвим циклом підприємства, його розміром, тимчасовим аспектом планового обрію, призначенням аналізу й інших обріїв.

Підприємство саме повинне визначити для себе критерії оцінки його діяльності. У якості складових можуть використовуватися показники, що відображають:

- інтереси споживачів;

- інтереси інвесторів;

- фінансову стійкість підприємства.

У групу показників інтереси споживачів, що відображає, входять:

- обсяг товарообігу;

- товарна структура товарообігу;

- якість обслуговування;

- рівень цін на товари і супутні платні послуги.

У групу показників, що відображають інтереси інвесторів, входять:

- чиста номінальна вартість активів;

- коефіцієнти капіталізації;

- надлишковий капітал;

- нерозподілений прибуток;

- доход у розрахунку на звичайну акцію;

- і ін.

Фінансову стійкість характеризує система критеріїв для визначення задовільної структури балансу і платоспроможності підприємства, затверджена постанову уряду РФ «Про деякі заходи для реалізації законодавства про неспроможність і банкрутство підприємств» від 20 травня
1994 р. №498. Формули розрахунку основних коефіцієнтів утримуються в методичних положеннях по оцінці по оцінці фінансового стану підприємства і встановлення незадовільної структури балансу.

Найбільше часто застосовуються показники:

Покзатель ефективності використання активів підприємства (Еа)

Еа = Gm/A, або Ea=Ib/A, або Ea=In/A

Де А – середні сукупні активи підприємства, Gm, Ib, In –відповідно валовий доход, прибуток балансова, прибуток чиста.

Показник ефективності використання ресурсів (Er)

Er = Gm/C, або Er=Ib/C ,або Er = In/C

Де З – витрати звертання торговельного підприємства.

Відношення виторгу від продажів до загальних активів підприємства (TA)

TA = T/A

Де Т – виторг від продажів (товарообіг).

Відношення виторгу від продажів до власного оборотного капіталу (Taco)

Taco = T/Aco

Де Асо – середній власний оборотний капітал.

Відношення прибутку до виторгу (Р)

Р = Gm/T, або P=Ib/T, або P=In/T

Відношення прибутку до власного капіталу (PAo)

Рао=Gm/Ao, або Рао = Ib/Ao, або Рао = In/Ao

Де Ао – середній власний капітал.

Показники ефективності комерційної (господарської) діяльності є узагальнюючими параметрами, що дозволяють якісно оцінити економічний стан торговельного підприємства.

3. Шляхи удосконалювання і розвитку підприємства оптової торгівлі

1 Причини зниження обсягів продажу

Розглядаючи тенденцію товарообігу за перших чотири місяці цього року можна сказати, що товарообіг підприємства знизився більш ніж у два рази.
Для того, щоб визначити причини такого зниження замовлень варто розглянути зовнішні і внутрішні фактори.

Однієї з очевидних причин є сезонність попиту. Другий – неякісна робота з організації закупівель. Третьої – відсутність просування, реклами.

Якщо зіставити зміна асортименту, то кількість товарних позицій не тільки не зменшувалося, вона зростало. Розглянемо тенденції попиту покупців на деякі видів товарів. Так, наприклад, однієї з постійних товарних позицій є яловичина тушкована. Цей товар користувався попитом у січні, лютому, березні. У квітні травні відбулося різке зниження обсягів продажів даного товару. Аналогічна ситуація відбувається з товарми що мають короткий термін придатності або потребуючих низьких температур для збереження. Наприклад, різко упали обсяги продажів олії, збільшилася кількість повернень і списання від шлюбу.

На малюнку представлений графік доходів від продажів окремих сортів олії. Різкий спад продажів можна спостерігати в другій половині березня, саме час потеплення.

Таким чином, формування асортименту одна із самих не простих і трудомістких задач торговельного розглянутого підприємства. Більш менш успішно вона вирішувалася завдяки досвідові менеджерів занимающихся його формуванням. Але зростаюча конкуренція змушує відноситися до задачі формування асортименту більш відповідально.

Однак формування асортименту упирається ще в одну задачу – пошук постачальників товарів по найбільш вигідних цінах. Дуже часто зустрічається ситуація, коли знайти постачальника або виробника товару не важко, а сторгуватися до конкурентної ціни практично неможливо. Для цього пошуком і закупівлею товарів повинні займатися відповідальні люди. Необхідно також організувати роботу відділу закупівель найбільш ефективним образом.

Однієї з задач є пошук покупців. Розглянуте підприємство вирішує цю задачу винятково за допомогою торговельних агентів. Плюси в цій формі безперечно є. Підприємство не проводить ні якої реклами. Недооцінка інших видів просування привела в момент спаду споживчого попиту до утрати великої частини покупців. На малюнку представлена динаміка появи нових покупців і відмовлення роботи старих.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9