1155

19800 5

728

7106

21228 -

902,8

1812,3

2236,3 -
42,7
87,6
108,6 14681

27739

31983

34149 292,3

558,2

699,7

773,0
* Див.: Тенденції української економіки. Місячний бюлетень, жовтень
1995 р. К. Європейський центр макроекономічного аналізу України, с.56.

Далі в своїй статті пан Чухно аналізує приватизаційний процес з кількісного боку. Частка державних підприємств у державі зменшується і на кінець ІІІ кварталу 1995 р. становить вже менш як половину - 46%.
Програма приватизації на 1994 р. передбачала приватизацію 29 тис. підприємств. Її було виконано на 30%. В І півріччі 1994 року спостерігалася тенденція до прискорення процесу приватизації. Кількість приватизованих підприємств зросла (порявняно з поквартальним рівнем 1993) в середньому в
2,7 раза.
У ІІ півріччі 1994 року та в І кварталі 1995 року кількість приватизо- ваних підприємств зменшилася.
У ІІ кварталі 1995 року процес приватизації прискорився. Було приватизовано 2155 підприємств, в ІІІ кварталі 1995 року - 4943 підприємства. "Зменшення частки державного сектора означає зростання недержавного ринкового сектору".[72.11] З цією думкою академіка Чухно можна погодитись. В Україні створюється недержавний сектор економіки. Але на мою думку кількісного аналізу приватизаційного процесу замало. Потрібно давати також і якісний аналіз. Необхідно порівнювати можливості економічного розвитку приватизованих і державних підприємств, на різних рівнях - від рівня окремих підприємств, галузей до рівня держави в цілому. Цей аналіз потім використовувати для управління приватизаційним процесом. Я згодна в цьому відношенні з думкою професора, академіка Лукіна:
"Якщо зазначена мета не досягається і не визначені перспективи досягнення її в майбутньому, то треба негайно виявляти причини такого парадоксального явища і усувати їх, перетворювати приватизаційний процес у дійовий фактор економічної стабілізації і зростання. Без цього приватизація втрачає будь- який сенс".[37.8]
В період мотивації необхідності приватизації (початок 90-х років) основним аргументом на користь трансформування форм власності в Україні була ефективність. Зараз,коли працюють приватизовані підприємства поряд з неприватизованими і можна проаналізувати їх роботу, то про ефективність починають в офіційних звітах забувати.
Так в Державному інформаційному бюлетені "Про приватизацію" є такі слова:
"Стратегічною метою змін структури та організаційно-правових норм власності є створення на принципах демократії і рівноправності конкурентного середовища, підвищення ефективності виробництва через появу і функціонування на ринку товарів, робіт, послуг широкого прошарку приватних власників і реформування системи управління державним сектором економіки.
Зокрема, в процесі приватизації може бути створене нове економічне середовище, в якому діяльність підприємств найбільш повно відповідатиме потребам верств населення".[58.16] За цими словами в створенні конкурентного середовища не дуже впевнені, то навіщо тоді проводити приватизацію?
Я не згодна з тією думкою, яка проводиться в Державному інформаційному бюлетені "Про приватизацію", що для корінної перебудови економіки країні потрібно 5-7 років і що не можна робити висновки про ефективність роботи приватизованих у 1993-1995 р.р. підприємств. Ця думка аргументується тим, що на ефективність роботи приватизованих підприємств негативно впливають недоліки інвестиційної політики держави, високий рівень інфляції, недосконалість фінансово-кредитної системи, податковий тягар, суперечливість законодавчої бази, відсутність практичного механізму банкрутства.
Можна припустити, що причини неефективності підприємств державного та недержавного сектору економіки однакові. Слід зазначити, що аналіз динаміки обсягів виробництва на підприємствах недержавного сектора показує: зміна форми власності не дає змоги подолати загальні для всєї економіки труднощі.
Обсяги продукції колективних підприємств скоротилися на 26,8%, акціонерних товариств відкритого типу на 17,4%.[27.23]
Тому не можна стверджувати, що головною причиною неефективності економіки вцілому є державна власність на засоби виробництва. Для підвищення ефективності економіки необхідно створити економічні умови для діяльності підприємств, стабілізувати законодавчу базу, відрегулювати податковий, кредитний, фінансовий механізм.
Зараз в Україні приймаються закони, що регламентують процеси роздержавлення, приватизації, антимонопольні закони. Вони сприяють створенню недержавного сектору економіки, розвитку конкуренції, налагодженню вітчизняного виробництва. В Україні створилася така ситуація, що найвища норма прибутку існує в сфері реалізації, а найменша - в сфері виробництва, що приводить до відтоку капіталу з виробництва.
Підприємства виробничої сфери в силу відсталих технологій, відсутності протекціоністської державної політики, не в змозі конкурувати з західними країнами. Кредити які дають західні країни ідуть на купівлю імпортних товарів, при цьому інвестується західна економіка. Це породжує такі проблеми як безробіття, зростання зовнішнього боргу, зниження конкурентноздатності Українського виробництва.
В результаті недосконалості діючої Методики вартість об'єктів була занижена в порівняні з ринковою. "Мала" приватизація в Україні за браком грошей не сприяла поновленню бюджетних коштів та оздоровленню фінансового стану країни, модернізації виробництва в силу таких причин:
1) переваги неконкурентних способів приватизації;
2) можливості оренди приміщень об'єктів приватизації;
3) недосконалості діючої "Методики оцінки вартості об'єктів приватизації" та "Методики визначення залишкової вартості основних фондів";
4) малої кількості приватизованих об'єктів незавершених будівництвом.
Для виходу із такого становища необхідно:
1. Створити умови для розвитку вітчизняного виробництва. Для цього необхідно ввести розумну протекціоністську політику;
2. Дати можливість співіснувати на рівних умовах державному та недержавному сектору економіки;
3. Приватизувати підприємства тільки в тому випадку, якщо це приведе до підвищення їх ефективності;
4. Модифікувати діючу Методику приватизації. Для цього необхідно при оцінці майна підприємства, що приватизується використовувати оцінку за прибутковістю та за аналогами продажу об'єктів в інших областях, регіонах, країнах та інші методи та методики.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Ретроспективний аналіз приватизаційних процесів в Україні та зокрема в
Чернігівському регіоні свідчить, що приватизаційні процеси спроваджуються спадом виробництва, скороченням інвестицій, що дає змогу зробити висновок, що необхідна корекція економічного механізму реформ вцілому. Для цього в
Україні терміново необхідно міняти модель економічного впливу на відтворюванні процесу, тобто на державному рівні потрібно сприяти формуванню ринкової ідеології, зменшити податковий тягар, змінювати методи мотивації до праці.
Роздержавлення та приватизація як елементи переходного періоду України до ринкової економіки мають на меті:
- створення прошарку населення, зацікавленого в результатах своєї праці і відповідаючого за результати своїм капіталом;
- підвищення ефективності виробництва;
- створення умов для структурної перебудови екноміки.
Аналіз практики приватизації на регіональному рівні показує, що вона проходить з певними деформаціями і тому її економіко-правовий механізм потребує корекції.
Проведене дослідження приватизаційних процесів в різних постсоціалістичних країнах дає змогу зробити такі висновки:
- В Україні на відміну від інших країн чітко просліджується тенденція до надання пільг при приватизації трудовим колективам, що негативно впливає на соціальні процеси та на механізм перерозподілу коштів між виробничою та невиробничою сферами.
- В Чехії, Словакії існувала державна програма підтримки малого бізнесу, створювались інвестиційні банки для кредитування "малої" приватизації. В
Україні та Польщі основою першопочаткового капіталу став спекулятивний капітал, що позначилось на цивілізованості приватизаційного процесу.
- В більшості постсоціалістичних країн Західної Європи однією із форм приватизації була реституція. В Україні ця форма трансформування форм власності була відсутня.
- В процесі приватизації в постсоціалістичних країнах пріоритет надавався приватизації найбільш збиткових фірм. Варто внести корективи в таку практику на Україні. Спочатку необхідно створити систему підтримки підприємств для досягнення підприємством рівня стабільного і ефективного виробництва, тоді здійснювати приватизацію. Необхідно законодавчо закріпити приватизацію ефективно працюючих підприємств, відповідно збільшити при цьому вартість об'єкта приватизації.
В результаті переваги в Україні неконкурентних способів приватизації, на відміну, наприклад, від Польщі, Чехії, особливого значення набула оцінка майна об'єктів приватизації.
В силу того, що в основу діючих методик оцінки вартості об'єктів приватизації покладений затратний метод, то обчислення вартості майна на основі балансових даних не формує об'єктивної ціни об'єкта. Методику оцінки вартості майна об'єктів приватизації №36 недоцільно використовувати при приватизації об'єктів, особливо неконкурентними способами.
В основу визначення вартості об'єктів приватизації, в тому числі і об'єктів незавершених будівництвом, необхідно покласти відновну вартість, а не залишкову вартість основних фондів, коригуючи її з врахуванням потенційної прибутковості підприємств, рівня фізичного та морального зносу основних засобів, оборотності активів підприємств. Для цього необхідно використовувати для розрахунків коефіцієнт прибутковості та оборотності активів. Формули, за якими вони розраховуються викладені в дослідженні.
Результати оцінки вартості за наведеною методикою необхідно порівнювати з оцінкою вартості об'єктів приватизації за аналогами продажу.
З метою запобігання деіндустралізації приватизованих підприємств необхідно на державному рівні впровадити механізм, який би створював умови для запобігання руйнування цілісних майнових комплектів, відлагоджених технологічних процесів. З цією метою необхідно відкоригувати відповідно правову базу і на регіональному рівні на базі працівників ФДМУ створити комісію по нагляду за виконанням поставленого вище завдання.
Для з'ясування роботи приватизованих підприємств потрібні постійні розрахунки рентабельності, фондовіддачі, вивчення змін обсягів виробництва, розмірів відрахувань підприємств до різних фондів. На основі даних аналізу необхідно терміново з'ясовувати негативні тенденції і негайно знаходити шляхи для їх усунення. Необхідно активізувати постприватизаційну підтримку підприємств в таких напрямках:
- розробити широкий спектр кредитної підтримки;
- законодавчо закріпити можливість поновлення оборотних коштів за рахунок зменшення податку на прибуток;
- створити центри по навчанню менеджменту керівництва приватизованих підприємств.
В силу того, що зараз відбувається падіння обсягів виробництва та зниження ефективності як на приватизованих підприємствах, так і на державних, то потрібно не тільки якомога швидше проводити приватизацію, розширюючи недержавний сектор економіки, але й створювати паралельно умови для розвитку державної власності, дати можливість співіснувати різним секторам економіки. Необхідно активніше проводити післяприва-тизаційну підтримку підприємств, надаючи фінансову, кредитну, інвестиційну, консультаційну підтримку приватизованим підприємствам.
Приватизацію необхідно розглядати не як самоціль, а як дійовий фактор економічної стабілізації зростання.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Беркута А.В. "Приватизація незавершеного будівництва: верхівка айсбергу" /Інвестиційна газета, 1996. - №1. - С.11.
2. Бим А. Постприватизационные проблемы российских предприятий /Вопросы экономики, 1994. - №3. - С.56-62.
3. Бойко И.П., Иванов В.В. Приватизация имущества крупных предприятий
России: политический эффект или экономическая эффективность? /Вестник Санкт-
Петербургского университета. Серия 5, Вып.3, 1993. - С.3-12.
4. Борзова А. Приватизация в Словакии /Вопросы экономики, 1994. - №6. -
С.67-75.
5. Василик О.Д., Буковинський С.А., Павлюк К.В. Фінансова стабілі-зація: суть, заходи, проблеми /Фінанси України, 1996. - №3,4 - С.5-29.
6. Венецький Я. Теоретические основы приватизации государственных предприятий в постсоветских экономиках /пэру.
7. Голіков В. Приватизація як фактор переходу України до ринкової економіки. /Економіка України, 1996. - №6. - С.18.
8. Головізін О., Промін Ю. Особливості приватизації в Криму /Економіка
України, 1996. - №5. С.63-70.
9. Гольцберг М.А. Приватизація: запитання та відповідь. - К.: 1993.
10. Гольцберг М.А., Хасан-Бек Л.Н. Основы финансового инвести-рования. -
К.
11. Государственная программа приватизации имущества государствен-ных предприятий. Приложение в Пост.ВСУ от 07.07.92 г. (ГУ 01.08.92 г.).
12. Гош О. Ввести роздержавлення в закономірне русло /Економіка
України, 1994. - №8. - С.32-41, 44-61.
13. Гош О. Теорія і практика приватизації постсоціалістичної державної власності /Економіка України, 1993. - №8. - С.42-60.
14. Гуков И.Б. Приватизация (обзор западной литературы) Общество и экономика, 1993. - №9-10. - С.120-141).
15. Гурин Е.А. "Об оценке рыночной стоимости недвижимости". - К.: Знание,
1994. - С.9-18.
16. Дані надані Регіональним відділенням Фонду держмайна України по
Чернігівській області.
17. Державна програма приватизації на 1994 рік /Збірник законодавства з питань приватизації Т.1. - К.: Юридичне виДавництво "Руська правда", 1996 р. - 544 с.
18. Єхануров Ю.. Стан приватизації в Україні: проблеми і шляхи їх вирішення. /Економіка України, 1996. - №6. - С.5-17.
19. Зав'ялова Г.Б. Приватизация в зеркале економической мысли
/Общество и економика, 1993. - №7. - С.6-12.
20. Закон України "Про власність" /Діло, 1994. - №20.
21. Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності" /Голос України, 29.04.1992.
22. Закон України "Про підприємництво" /Діло, 1994. - №22.
23. Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" /Урядовий кур'єр, 1996. - №157-158. - С.7-8.
24. Зубакин В.А. Россия постприватизационная. /Общество и эконо-мика,
1995. - №1. - С.13-21.
25. Інформаційний бюлетень про приватизацію. Програма приватизації об'єктів комунальної власності м.Київа /Фонд комунального майна м.Києва. 1992 р. -
№1. - С.18.
26. Канов О. Державна власність в економічній системі суспільства, деякі теоретичні аспекти /Економіка України, 1996. - №2. - с.34-39.
27. Ковальчук Т., Коваль М. Основні чинники інфляції в Україні /Економіка
України, 1996. - №4. - С.23-27.
28. Коломойцев В. Як оцінити вартість об'єктів /Урядовий кур'єр, 1994. -
№136. - С.2.
29. Комаров В.В. Развитие инвестиционной деятельности в єкономи-ческом пространстве СНГ /Финисы, 1996. - №7. - С.4-8.
30. Кошик О. Приватизація та проблема формування ефективного власника.
/Приватизація в Україні, 1994. - №3/17. - С.1-4.
31. Кушнір В. Мала приватизація /Вісті з України, 1994. - №14. - С.8-9.
32. Латиноамериканский опыт разгосударствления и приватизации /Под ред.
Белкова Д.В. - М.: Мысль, 1993.
33. Липсиц И.В. Приватизация: первые результаты, не последние проблемы /Общество и экономика, 1993. - №3. - С.45-59.
34. Логвиненко В., Лазня І. Власність і приватизація. /Економіка
України, 1995. - 1. - С.16-24.
35. Логвиненко В., Лазня І. Організаційно-економічні форми привати-зації
/Економіка України, 1993. - №10. - С.34-43.
36. Лукінов І. Реформи в Україні: потрібні реалістичні підходи, 1995. - №2.
- С.3-15.
37. Лукінов І. Ринкові реформи у подоланні кризи. /Економіка України,
1996. - №1. - С.4-20.
38. Люсов А.М. Формы собственности и приватизация. /Деньги и кредит,
1992. - №8. - С.30-39.
39. Максимов С.М., Овсянко Д.В. Разгосударствление и приватизация: направления и проблемы /Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 5, вып.3, 1992. - С.30-41.
40. Малле С. Приватизация в России: особенности, цели, действующие лица
(критический взгляд на основе анализа трансакционных издержек /Вопросы экономики, 1994. - №3. - С.49-60.
41. Методика оцінки вартості об'єктів приватизації. Затверджена
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 1995 року №36. /Бізнес,
1995. - №4. - С.25.
42. Младек Я., Мейстрік М. "Мала" приватизація в Чеській Республиці" після апогея /ПЕРУ. - С.6-7.
43. Мочерний С. Власність: особливості розвитку в розвинутих країнах світу
/Економіка України, 1994. - №4 - С.48-57.
44. Мэтью С.Р., Галнер. Приватизация в Украине, право и политика.
Экономическая реформа: антология в 3 томмах /ПЭРУ. - С.55.
45. Неофіт-Зарубанський О., Єхануров Ю. Масова приватизація в Україні вже завершилася /Галицькі контракти, №32 - 1996. - С.14.
46. Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси: пер. з англ. Овсієнко В.Ф.,
Мусієнка В.Я. - К.: Основи, 1993. - 383 с.
47. О некоторых итогах приватизованых процессов в области за 5 месяцев
/Черниговский деловой курьер, 1996. - №11. - С.7.
48. Основи економічної теорії: політекономічний аспект /Під редакцією
Климко Г.Н., Нестеренко В.П., Каніщенко Л.О. та ін.: - К.: Вища школа,
1994. - 559 с.
49. Оцінка вартості об'єктів приватизації: матодологія та аудит /Під ред.
Буденко Л.М. - К.: Знання, 1994. - 19 с.
50. Печерицин О. Приватизація - 1995, проблеми вирішуються. /Інвестиційна газета, 1996 р. - №1. - С.3.
51. Положение о применении способов приватизации имущества государственных предприятий /Бизнес, 1995. - №17(123).
52. Положение об определении стоимости объектов приватизации с учетом их потенциальной прибыльности, утв. Приказом ФГИУ, Минэкономики от 27.02.95г.
- №3216/40 /Бизнес, 1995. - №14 (20).
53. Поляков А.С. Оцінка нерухомості і проблеми та міркування.
/Державний інформаційний бюлетень про приватизацію, 1996. - №6. - С.14-15.
54. Порядок надання відстрочки платежу покупцям незавершеного бу- дівництва. Затверджено наказом Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України, Міністерство економіки України від 16 жовтня
1995 р. №164/1269/158/.
55. Порядок списання витрат по об'єктах незавершеного будівництва що ліквідуються. Затверджено наказом Міністерства статистики України,
Міністерства економіки України, Державного комітету у справах містобудування і архітектури України від 28 вересня 1995 р. №243/150/195.
56. Постановление ВСУ о совершенствовании механизма приватизации в Украине и усиления контроля за ее проведением /Бизнес, 1994. -№38/88.
58. Приватизація державного майна в Україні в 1995 році /Держав-ний інформаційний бюлетень про приватизацію, 1995. - №1. - С.13-16.
59. Приватизовані підприємства теж зменшують обсяги виробництва
/Галицькі контракти, 1996. - №21. - С.35.
60. Радыгин А. Постприватизационная структура капитала /Вопросы экономики,
1995. - №10. - С.47-70.
61. Ревенко В. Реституція і "мала" приватизація у Чехії. 1990-1993 рр.
/Економіка України, 1995. - №2. - С.74.
62. Симонова Л., Маркус Я.. "Методические рекомендации по оценке рыночной стоимости недвижимости. Фирма "Промышленная недвижимость", 1995. - 25 с.
63. Слюсарь В Приватизация предприятий пищевой промышленности /Экономика
Украины, 1994. - №6. - С.43-52.
64. Указ Президента України "Про деякі питання прискорення процесу малої приватизації в Україні" від 02.06.95. - №417.95 /Бізнес, 1995. - №23.129.
65. Фінансовий механізм взаємовідносин в умовах роздержавлення та приватизації. - К.: 1994. - 19 с.
66. Фрідман Р., Рапачинський А. та інші. Приватизація в Росії,
Україні та країнах Балтії - К.: Основи, 1994 р. - 319 с.
67. Хмельнюк В., Сиднев С. Приватизація в світі вимог економічних законів. /Економіка України, 1994. - №2. - С.25-39.
68. Христодумакіс Н. Приватизація, державний борг та урядова політика
/ПЕРУ.
69. Хучек М. Приватизация польских предприятий /Вопросы экономики, 1994. -
№3. - С.73-89.
70. Черняк С. Світовий досвід показує /Урядовий кур'єр, 1994. - №131. -
С.5.
71. Чубайс А. Итоги приватизации в России и задачи следующего этапа
/Вопросы экономики, 1994. - №6. - С.4-19.
72. Чухно А. Проблеми теорії перехідного періоду від командної до ринкової економіки /Економіка України, 1996. - №4. - С.11-20.
73. Шигаєва Т. Власність не буває нічією /Галицькі Контракти, 1995 - №16. -
С.11.
74. Экономика и бизнес (теория и практика предпринимательства) /Под ред.
Камаева В.И. - М.: Мысль, 1993. - 91 с.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12