В результаті порівняння отриманих підсумків найбільш об'єктивною вартістю було визнано вартість, розраховану методом аналогу продаж.
На мою думку, для того, щоб визначити об'єктивну вартість будинку, майна підприємства чи його структурного підрозділу необхідно використовувати не тільки декілька методів розрахунку та порівнювати результати. Потрібно брати середню величину від отриманих результатів. Вона буде нівелювати різні несуттєві відхилення, які можливі при використанні кожного із перерахованих методів.
На практиці, крім експертної оцінки, визначення вартості майна підприємств, що приватизуються, здійснюється на основі даних балансу у відповідності з методикою оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженою Кабінетом
Міністрів України від 18 січня 1995 року, №36.
Візьмемо Акт оцінки вартості майна Коропського орендного підприємства
"Газбудсервіс" зроблений на 20 грудня 1995 року:
ТАБЛИЦЯ 2.2.4
№№ пп Показник Вартість майна млн.крб.
Усього Що орендован
1.
2.
4.

5.
6.
7.

10.

13.

21. Балансова вартість ОЗ
Залишкова вартість ОЗ
Запаси і затрати, що входять у валюту балансу
Фінансови активи - всього
Кредиторська заборгованість
Оборотні засоби з вирахуванням кред. за- боргованності (р.4 + р.5 - р.6)
Відновна вартість незавершеного будів- ництва
Вартість цілісного майнового комплексу (р.2+р.3+р.7+р.8+р.10+р.11+р.12)
Вартість майна, що підлягає приватизації Гр. 3р.13 - р.19 + р.20
1000
722

1961
4260
3413

2808

619

4149

4149

При визначенні вартості у відповідності з цією методикою не враховується ні потенційна прибутковість, ні кон'юнктура ринку, ні місцезнаходження, ні період активності, ні фактичний функціональний, моральний знос обладнання, в результаті чого занижується оцінка майна підприємства.
Практика проведення приватизації об'єктів комунальної власності на
Чернігівщині підтверджує точку зору професора Гуріна Е.А.[15.9] в характеристиці цієї методики:
- ця методика не відображає реальну вартість об'єктів, адже вже з самого початку дані балансу в силу цінової політики СРСР відображали вартість майна необ'єктивно;
- в балансовій звітності залишкова вартість визначається на основі амортизаційних відрахувань, що не повністю враховує ступінь фізичного зносу і зовсім не враховує моральний знос основних фондів;
- розміри індексації вартості майна встановлюються централізовано. В умовах інфляції вони, як правило, занадто швидко відстають від реальності.
Можна сказати, що ця Методика не повна. Її потрібно доповнити розрахунками вартості об'єктів, що підлягають приватизації, іншими методами, наприклад методом, аналогу продажу. Перевагами цього методу є те, що він враховує якість майна підприємства, дозволяє проаналізувати попит та пропозицію на ринку аналогічних товарів. Цей метод вимагає визначення зносу експертним шляхом, що доцільно при невідпрацьованості норм зносу які використовуються в бухгалтерському обліку. На мою думку, визначення вартості об'єктів, що приватизуються, за допомогою методу аналогів продаж найоб'єктивніше відображає реальний стан речей на підприємствах. Але цей метод вимагає від оцінювача кваліфікованого визначення коефіцієнтів ідентифікації. Це є найскладнішим при використанні цього методу.
Потрібно частіше використовувати також метод оцінки вартості за потенційною прибутковістю. При визначенні вартості будинку "Мода-центр" користувались цим методом і визначали вартість приміщення за формулою:
Пп = Ро.з х ВІ х Іі х Зо.з х То.к х Кзон , де
Ро.з - середньогалузева рентабельність основних засобів в 1990 р., для торгівлі Ро.з = 0,366.
ВІ - балансова вартість основних орендованих засобів на момент оцінки.
Балансова вартість всього будинку 3462,1 млн.крб. Балансова вартість орендованих приміщень визначається за співвідношенням приведеної площі орендованих приміщень до всієї площі: 460,3 : 1255 = 0,37,

3462,1 х 0,37 = 1269,8 млн.крб.
Іі - індекс зміни вартості основних засобів з моменту останньої індексації до моменту приватизації, для будівель Іі = 3,3;
Зо.з - коефіцієнт придатності основних засобів, що належать державі, до експлуатації визначається на момент приватизації як відношення залишкової вартості основних засобів до їх балансової вартості
Зо.з=2261,1:3462,1=0,65;
То.к - нормативний термін окупності капіталовкладнень То.к = 5;
Згідно додатку №5 до рішення міської Ради народних депутатів від 12 квітня
1995 року, Кзон. = 3,2.
Пп = о,366 х 1269,8 х 3,3 х 0,65 х 5 х 3,2 = 15950 млн.крб.
Використання цього методу на практиц не супроводжується вивченням потенційної прибутковості, а враховує лише середньогалузеву рентабельність. На мій погляд, потрібно досліджувати та оцінювати вартість об'єкта в залежності від факторів, які, ймовірно, будуть знижувати або збільшувати прибутки від даного об'єкту в майбутньому.
Вцілому оцінка майна незалежно від методів за якими її здійснюють повинна мати на меті такі цілі:
- визначити ринкову вартість кожної частини майна та об'єкта вцілому, щоб запобігти продажу майна за цінами нижчими від фактичних ринкових;
- визначити фактори, що могли б збільшити або зменшити ринкову вартість підприємства, яке підлягає приватизації.
Але при цьому потрібно враховувати, що визначити ринкову вартість досить важко в силу того, що в Україні в період первісного нагромадження капіталу попит у 2-3 рази нижче за пропозицію. У країнах же з розвинутою економікою ціна об'єкта в кінцевому підсумку визначається попитом та пропозицією, тобто кон'юнктурою ринку.
На основі проведеного дослідження застосування методики оцінки об'єктів комунальної власності на Чернігівщині можна зробити висновок, що з метою одержання найбільш достовірних результатів доцільно застосовувати методи, які дають змогу використовувати найбільшу кількість факторів (таблиця
3.2.5).

ВПЛИВ ФАКТОРІВ ОЦІНКИ НА РЕЗУЛЬТАТ Таблиця3.2.5.

Метод Вартість

1м2 Коефіцієнт ідентифіка-ції Зональний коефіцієнт Ціновий фактор Коефіцієнт прибутко-вості
Аналогів про- даж х х х х
Прибутковості х х х
Метод затрат з врахуванням зносу

х

х

х

На основі аналізу факторів можна зробити висновок, що найбільшу кількість факторів враховує метод аналогів продаж. За найбільшою кількістю факторів можна припустити про найбільшу його об'єктивність.
Аналіз проведення оцінки майна об'єктів приватизації на регіональному рівні свідчить про те, що об'єкти в силу переваги такого неконкурентного способу приватизації як викуп та недосконалості діючої на той час Методики оцінки
№36 продавалися за мізерними цінами. На основі цього постає питання про перегляд пройденого процесу приватизації.
Проведений аналіз оцінки об'єктів комунальної власності на підприємствах підтвердив той факт, що особливо проблемним елементом у визначенні вартості цінісних майнових комплексів, підприємств, що приватизуються залишається визначення вартості особливих засобів.
На мій погляд цьому питанню необхідно приділяти більше уваги, особливо при приватизації об'єктів неконкурентними способами. Тому на рівні Регіональних
Відділень Фонду Державного майна України при визначенні вартості об'єктів, що приватизуються варто враховувати коефіцієнт змінності обладнання, потенційну вартість основних засобів, та інші показники.
Вартість основних фондів (Оф) підприємствв найближчий перспективі (через рік-два) можна оцінити за слідуючою формулою:

Офn = Офn-1 + Bn + Ctn - Apn

де:
Офn - залишкова вартість основних фондів в звітному році;
Вn - очікуване введення нових фондів в n-му році;
Ctn - cальда передач фондів в n-му році;
Арn - амортизація на реновацію основних фондів в n-му році.
Сума амортизації на реновацію розраховується за формулою:

Apn = Фn . t де:
Фn - середньорічна вартість фондів в n-му році; t - середня по підприємству норма амортизаційних відрахувань на реновацію
При цьому рівень зносу, який враховується при визначенні вартості основних фондів необхідно уточнювати з урахуванням коефіцієнта змінності і визначати так:

Квн = Км х Кф х Кфіз х і де:
Кзн - коефіцієнт зносу;
Км - коефіцієнт морального зносу;
Кф - коефіцієнт функціонального зносу;
Кфіз - коефіцієнт фізичного зносу; і - об'єкти, що підлягають оцінці і - відношення фактичного коефіцієнта змінності до планового.
Як видно коефіцієнт змінності роботи обладнання - це показник, що характеризує екстемальне використання виробничого обладнання і обчислюється як відношення числа фактично відпрацьованих в усіх змінах станко-змін до максимально можливого числа станко-змін.
Реальна вартість об'єктів приватизації визначається, особливо для нефондомістких виробництв, не тільки вартістю майна підприємств, але і його фінансовим станом, попитом на вироблену продукцію, рентабельністю виробництва, перспективами розвитку підприємств, іншими факторами.
Тому в якості одного із критеріїв визначення реальної вартості об'єкта може бути взятий рівень доходу, отриманого на відповідну суму коштів поміщену на довгостроковий банківський депозит. В цьому випадку вартість викупленого майна (Вn) визначається таким чином:

Вцмк = Пр . d

де:
Вцмк - вартість цілісного майнового комплексу
Пр - середньорічний прибуток підприємства за 5 останніх років d - мінімальний банківський відсоток в рік викупу по депозитах на строк більше 5 років
Реалізація об'єкта тільки на основі цієї оцінки не вимагає вартості окремих елементів, рівня фізичного і морального зносу, і може бути використана тільки для невеликих, нефондоміських виробництв.
3. Вплив методики оцінки об'єктів, що приватизуються на формування недержавного сектору економіки

Приватизація необхідна лише в економіці, що базується на ринкових відносинах або намагється перейти до такої. Ринкові відносини вимагають свободи власності для кожного, свободи купувати та продавати товари та послуги по вільним договірним цінам, можливості для будь-якої фірми виходити на будь-який ринок, вирішувати, що та скільки виробляти, кого наймати, як використовувати прибуток.
Ринкова економіка складається із взаємних дій фірм, підприємств, організацій. Вони вільно взаємодіють між собою, щоб виробляти та розповсюджувати товари та послуги, що використовуються в суспільстві.[41.25] Регулятором взаємовідносин між господарюючими суб'єктами є ціни, що складаються на вироблену продукцію під впливом попиту та пропозиції. Ринкові ціни виступають в якості сигналу виробникам про те, що виробляти і в якій кількості. Але для того, щоб ціни були дійсним, регулятором виробництва, в Україні необхідно не тільки створити конкурентне середовище на ринку шляхом приватизації та демонополізації вітчизняного виробництва, але й проводити протекціоністську політику в державі до тих пір, поки не відбудеться переобладнання українських підприємств.
За допомогою приватизації намагаються знизити рівень монополізації економіки державою, створити конкурентне середовище, але поставлена мета досягається не завжди. "У Мексиці, наприклад, приватизація як одну з важливих цілей "мала" на увазі демонополізацію економіки, але привела до протилежного результату. На думку мексиканських експертів, що підготували доповідь про хід приватизації в країні, вона посилила приватні монополістичні групи у хімічній промисловості, чорній металургії та автомобілебудуванні, які розширили сферу свого впливу, зміцнили позиції у національному господарстві. Це свідчить про те, що приватизація сама по собі не усуває монополію, а може призвести до зміни державної монополії приватною, яка не обов'язково краща від державної".[15.9] Тому необхідно зважено підходити до приватизації. До того ж держава, яка вже втратила більше 60% свого промислового виробництва, не може далі продовжувати розбазарювання виробничого потенціалу.
Проблема створення недержавного сектору економіки стоїть поряд з проблемою доцільності державної власності та державного регулювання. Місце державної власності в економіках країн різне. Так, в Іспанії та Японії виробництво електроенергії знаходиться в приватних руках, а практично в усіх країнах - в державних. Газова промисловість у більшості країн є державною, в США,
Канаді, Японії - приватною Часто так трапляється, що "мала" питома вага державної власності в економіці (Наприклад, США) компенсується сильним державним регулюванням. Американські економісти приходять до висновку, що вплив держави на американську економіку всеохоплюючий.[26.39]
В усьому світі держава регулює ринкові відносини, створює умови для ефективного функціонування суб'єктивів всіх форм власності. Зараз в Україні при процесах приватизації це потрібно враховувати. Створюючи умови для виникнення і розвитку недержавного сектору економіки не потрібно забувати про значення державної власності та державного впливу.
Маже всі стабільні, демократичні західні держави здійснюють втручання в економічну діяльність, надаючи особиві субсидії або встановлюючи спеціальні пільги та тарифи для певних галузей (наприклад, сільське господарство).
Україна зараз повинна не тільки якомога швидше проводити приватизацію, розширюючи недержавний сектор економіки (адже остання всіх проблем не зніме) але й створювати паралельно умови для розвитку державної власності в сільському господарстві, виробничих переробних галузях, легкій та важкій промисловості. Для цього необхідно податковий тягар перенести з виробничих підприємств на сферу торгівлі, банківську та страхову сферу. Таким чином урівняється норма прибутку в виробничій сфері, що буде сприяти переливу капіталу в виробничу сферу.
Процес приватизації можна розглядати як акт скорочення ролі державного керівництва або збільшення ролі приватного сектору в управлінні майном.
Можна виділити два елементи приватної власності як основи постприватизаційної економіки:
- право на отримання прибутку та право управляти майном.
Для того, щоб реалізувати це право, необхідне становлення підприємництва.
Законодавча база для цього в Україні інтенсивно розробляється.[48.46]
Так, у Законі "Про приватизацію майна державних підприємств" сформульовані правові, економічні та організаційні основи приватизації підприємств загальнодержавної, республіканської та комунальної власності з метою створення багатоукладної соціально-орієнтованої економіки України. Закон
"Про приватизацію невеликих державних підприємств ("малу" приватизацію)" втановлює правовий механізм приватизації невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі- продажу, а також шляхом викупу об'єктів, що підлягають приватизації працівниками цих об'єктів та продажу на аукціоні, за конкурсом.
Закон "Про власність", "Про підприємство", "Про підприємництво" та інші законодавчі акти передбачають рішучі заходи для утворення різноманітних форм власності, що грунтуються на самостійності господарювання підприємств та фірм і створюють умови для роздержавлення власності і приватизації.
В першій главі своєї роботи я відмічала, що однією із умов існування ринкової економіки є розширення недержавного сектору економіки, створення підгрунтя для появи такого інституту як підприємництво. Закон України "Про підприємництво" трактує це поняття, як самостійну ініціативу, систематичну діяльність, спрямовану на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг та здійснення торгівлі з метою одержання прибутку.
Підприємництво передбачає наявність у суб'єктів господарювання свободи та прав щодо вибору виду господарської діяльності, джерел фінансування, збуту продукції. Держава повинна регулювати цю діяльність через систему законодавства, фінансово-кредитних механізмів, створюючи умови для розвитку підприємництва саме в виробництві.
Підприємництво означає наявність прав власності на засоби виробництва, продукт, прибуток. Обов'язковою умовою розвитку підприємницької діяльності є певне економічне середовище, яке б забезпечувало свободу господарського вибору. Тобто потрібен ринок з наявністю конкуруючих суб'єктів підприємницької діяльності. Саме на створення такого середовища, в якому підприємницька діяльність сприяла б підвищенню ефективності виробництва і направлені процеси приватизації. Наявність недержавного сектору економіки поряд з державним є однією із умов переходу України до ринкової економіки.
При цьому не потрібно прагнути повної приватизації державної власності.
Світова практика доводить, що сучасне розвинуте виробництво неможливе без наявності державної власності та державного регулювання. "Загальна приватизація нині стала б таким самим насильством над економікою, яким свого часу була загальна націоналізація".[48.457]
Держава повинна створювати рівні умови для підприємств різних форм господарювання. Досвід покаже, хто більш жіттєздатніший: державні підприємства чи приватні. "Процеси роздержавлення стануть дійсно ефектив- ними, коли приватні підприємства забезпечиватимуть більші обсяги вироб- ництва товарної маси на одиницю капіталу і праці за нижчими цінами і зможуть вносити до бюджету податків більше ніж державні підприємства".[37.9]
Створюючи недержавний сектор економіки в процесі приватизації в Україні не потрібно забувати, що всі економічно розвинуті країни базують свою економіку на різних формах власності та методиках господарювання. Великий бізнес у них є основою всієї економіки. В Україні ж іде процес роздріблення великих господарських структур, що може перетворити Україну на країну, економіка якої базується на дрібнотоварному виробництві з
"...примітивною технологічною базою...", яке не зможе найближчим часом конкурувати з високорозвинутими і технологічно досконалими фірмами.[37.10]
Процесу трансформації власності, створенню недержавного сектора економіки сприяє діюча Методика оцінки вартості об'єктів приватизації, затверджена
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.96 р. №961. За цією
Методикою оцінка майна здійснюється за даними бухгалтерського обліку, які в силу невідпрацьованості механізму індексації основних засобів в період інфляції та завдяки сумнівному механізму переносу частини засобів виробництва на виготовлену продукцію, не відображають реальної вартості задіяних основних фондів.
В результаті цього вартість цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів, що приватизуються, є заниженою. Цю думку підтверджують наслідки експертних оцінок майна підприємств комунальної власності, що приватизуються. Якщо оцінка здійснюється за такими методами, як аналогів продаж, з урахуванням потенційної прибутковості, то вона на багато вища, ніж оцінка, здійснена за Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.95 р. №36.
Академік Чухно вважає,[72.20] що "...приватизація є одним з головних засобів соціально-економічних перетворень перехідного періоду. Їх хід характеризує заміну елементів старого на нові форми власності
(див.табл.3.3.1, с.120). Цьому процесу сприяє продаж майна підприємств в комунальній чи державній власності за низькими цінами.
Таблиця 3.3.1. ПРИВАТИЗАЦІЯ В УКРАЇНІ (на кінець періоду)*
Роки Кількість приватизо-ваних під-приємств Кількість громадян,які використали ПМС
(тис.чол.) Кількість приватизо-ваних квар-тир (тис.) Площа приват. квартир млн.м2 Кількість фермерськ. господарств Площа угідь сільс. фермерс. господ. тис.га
1992
1993
1994
1995 30

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12