p> До виробів медичного призначення відносяться предмети догляду за
хворими, санітарії та гігієни, перев’язувальні засоби, шприци, протезно-
ортопедичні вироби, аптечний посуд та упаковка, вироби та предмети
дозволені Міністерством охорони здоров’я України для застосування з метою
профілактики та лікування захворювань; е) товари спеціального призначення для інвалідів; є) поштові марки, крім колекційних, конверти, листівки з поштовими
марками, лотерейні білети, марки державного мита та інших знаків; ж) імпортні сировина, матеріали, комплектуючі вироби, устаткування,
що ввозиться резидентами для виробничих потреб; з) енергоносії (нафта, нафтопродукти, газ), що ввозяться для
виробничих потреб в Україну; и) матеріально-технічні ресурси для сільськогосподарського
виробництва: насіння, засоби захисту рослин і тварин, сільськогосподарська
техніка, обладнання для переробки сільськогосподарської продукції та
запчастини до них, що ввозяться для виробничих потреб в Україну. Товари вказані в пунктах “а”, “в”. “д”, “е” звільняються від сплати
податку на додану вартість лише при митному оформленні. У разі використання
їх не за призначенням чи на комерційні цілі податок на добавлену вартість
справляється за такі товари на загально прийнятих підставах. Контроль за цільовим використанням та цільовою реалізацією товарів,
звільнених від сплати податку на добавлену вартість проводиться органами
державної податкової служби України. Податок на добавлену вартість, фактично нарахований та сплачений до
бюджету під час митного оформлення по імпортних сировині, матеріалах,
паливу, комплектуючих, вартість яких відноситься на витрати виробництва і
обігу за придбані та введені в експлуатацію основні виробничі імпортні
фонди, до витрат виробництва та обігу не відноситься і враховується при
розрахунках з бюджетом за встановленим порядком. На розрахунки з бюджетом
податок на добавлену вартість відноситься тільки тоді, коли сума цього
податку у вантажній митній декларації вказана окремим рядком і фактично
сплачена до бюджету. Підставою для таких розрахунків є вантажна митна декларація та
розрахункові платіжні документи. У торгівельних, заготівельних, оптових,
постачальницько-збутових організаціях та на інших підприємствах, що надають
посередницькі послуги, податок на добавлену вартість, фактично нарахований
та сплачений до бюджету під час митного оформлення імпортних товарів, на
розрахунки до бюджету не відноситься, а враховується у вартість цих
товарів. Якщо імпортні товари, на які встановлено гарантійний термін служби,
повертаються протягом цього строку до країни постачальника, зарахування або
повернення фактично сплачених сум податку на добавлену вартість проводиться
після внесення відповідних поправок до бухгалтерського обліку та наявності
вантажних митних декларацій на ввезення цих товарів зі штемпелем митниці
“пропуск дозволено” та розрахункових платіжних документів про сплату цих
податків незалежно від сплати їх до бюджету. У разі повернення тимчасово
вивезених імпортних товарів до країни постачальника як неякісних,
бракованих, а також таких, що не відповідають вимогам контракту, крім тих,
на які встановлено гарантійний строк служби, сума податку на добавлену
вартість підлягає відшкодуванню з відповідних бюджетів підпрємствам-
імпортерам за місцезнаходженням при поданні ними митних вантажних
декларацій на ввезення чи вивезення таких товарів зі штампом митниці
“пропуск дозволено” та розрахункових платіжних документів про їх сплату,
якщо не минув річний строк з дня сплати платежів до бюджету. Податок на добавлену вартість сплачується до бюджету платниками
одночасно з сплатою інших митних платежів, тобто до або під час подання
вантажної митної декларації. З метою підтвердження сплати податку на
добавлену вартість до заповненої вантажної митної декларації платником
обов’язково додається екземпляр розрахункового платіжного документу з
відміткою установи банку про сплату платежів. Податок на добавлену вартість зараховується установами банків
відповідно на розділи 3 та 4 бюджетної класифікації доходів та видатків
державного бюджету за місцем знаходження платника за порядком встановленим
чинним законодавством. Податок на добавлену вартість за транзит товарів через територію
України не стягується якщо товари не доставлено до митного органу
призначення, податок на добавлену вартість сплачується перевізниками при їх
відпуску для вільного обігу , якщо тільки товари не виявились ліквідованими
або безповоротно втраченими внаслідок аварії чи стихії, або недостача
виникла внаслідок природного зносу чи убутку при нормальних умовах
транспортування чи охорони. При ввезенні на митну територію України іноземних товарів з метою
виключно реекспорту, про що обов’язково повинно бути повідомлено митниці,
податок на добавлену вартість сплачується шляхом видачі простого векселя з
відстроченням платежу на термін до 90 календарних днів з моменту подачі для
оформлення ввізної вантажної митної декларації на умовах податкового
кредиту. Фактично реекспорт таких товарів повинен бути здійснений не
пізніше 90 календарних днів з дня прийняття вантажної митної декларації для
оформлення. Підставою для митного оформлення іноземних товарів, що ввозяться з
метою реекспорту є пред’явлена декларантом митниці простого векселя з
відстроченням платежу, авізованого податковою інспекцією. Коли ж про товари, ввезені на митну територію України, не було
заявлено митним органам, що вони ввозяться з метою реекспорту, або було
заявлено не таку кількість, але вони не були реекспортовані фактично
протягом 90 днів, то податок на добавлену вартість підлягає сплаті до
бюджету виходячи з митної вартості таки товарів із врахуванням фактично
сплачених сум мита та митних зборів. При здійсненні реекспорту, податок на добавлену вартість, якщо він
був сплачений до бюджету підлягає відшкодуванню із відповідних бюджетів
податковими адміністраціями за встановленим порядком. При реімпорті товарів особи, які ввозять українські товари, що раніше
було експортовано з території України, сплачують податок на добавлену
вартість за загально встановленим порядком. Предмети матеріально-технічного постачання, обладнання, палива,
продовольчі товари та інше майно для забезпечення діяльності українських
установ за кордоном, ввезені назад на митну територію Україні, що
вивозились з її території на правах тимчасового вивезення і належать
українським юридичним особам, податком на добавлену вартість не
обкладаються. При розміщенні товарів, що завозяться особами, в тому числі
іноземними фірмами, на ліцензійних митних складах податок на добавлену
вартість відбувається на момент видачі цих товарів зі складу у вільний обіг
за загальновстановленим порядком. Відповідальність за сплату податку на
добавлену вартість покладається на власника митного складу або за
домовленістю на особу, що розмістила товари на складі. Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України
іноземними замовниками, включаючи сировину, що ввозиться і буде
використовуватись для проведення розрахунків за переробку підлягає
оподаткуванню податком на добавлену вартість. Сплата податків при цьому
здійснюється українським виконавцем по давальницькій сировині, що буде
використана для проведення розрахунків за послуги для її переробки під час
проведення митних процедур, а по давальницькій сировині, що
використовуватиметься для виробництва готової продукції, - шляхом видачі
простого векселя з відстрочкою платежу на термін виконання операції з
давальницькою сировиною, але не більше як на 90 календарних днів з моменту
оформлення ввізної вантажної митної декларації. У разі вивезення готової продукції за межі митної території України у
період, на який дається відстрочення платежу, вексель погашається і податки
не справляються. При невивезені усієї готової продукції або її частки,
включаючи продукцію, що використовується для розрахунків за переробку у
визначений термін, виконавець зобов’язаний на протязі 5 банківських днів
оплатити вексель, Для визначення розміру платежів приймається митна
вартість давальницької сировини чи її частка. Підставою для митного оформлення давальницької сировини , що
ввозиться на митну територію України є пред’явлення українським виконавцем
органові митного контролю зазначеного векселя, авізованого податковою
інспекцією. Фактично сплачені податки при погашенні зазначеного векселя при
розрахунках з бюджетом українським виконавцем не враховуються, а
враховуються при проведенні ним розрахунків з іноземними замовниками. Відповідно до чинного законодавства України, відповідальність за
правильність та своєчасність сплати податку на добавлену вартість несуть
платники податку та їх посадові особи. Органи державного митного контролю України приймають до декларування
та митного оформлення продукцію, що ввозиться на територію Україні, лише у
разі наявності письмового підтвердження банку про сплату податків або
наявності належним чином оформлених документів, тобто векселів щодо
відстрочки та виділення у вантажній митній декларації окремими рядками сум
податку на добавлену вартість. Контроль за правильністю обчислення та
своєчасністю сплати податків здійснюється органами державної податкової
адміністрації відповідно до закону України від 24 грудня 1993року. Податок на добавлену вартість не справляється за реалізацію з
розрахунками в іноземній чи в національній валюті, так і шляхом обміну чи
передачі на експорт за межі митних кордонів України товарів, включаючи
виконання міжнародних перевезень товарів та пасажирів транспортними
засобами, а також послуги з навантаження, розвантаження, перевантаження
товарів, що експортуються та транзит іноземних вантажів, включаючи послуги
з транзиту вантажів через територію України. Такі товари, роботи, послуги, вважаються експортованими, коли: -товари залишили територію України і їх вивезення було підтверджене
митною декларацією; -роботи,послуги що не призначені для експлуатації, використання та
вжитку Україні , подані особам підприємства яких або вони самі постійно не
перебувають або постійно не переживають на території України; - послуги з міжнародних перевезень, здійснені згідно з контрактом на
транспортування, або з брокерською угодою, що до перевезення як товарів так
і пасажирів від пункту на національній території України до пункту за
кордоном, від пункту за кордоном до пункту на національній території та
транзитом через національну територію України, а також між двома пунктами в
середині країни, як частини міжнародних повітряних та водних перевезень. Не підлягає оподаткуванню також тимчасовий експорт товарів - поставка
давальницької сировини українським замовником для обробки за кордоном із
наступним поверненням її у повному обсязі. При цьому та частина давальницької сировини, що використовується для
проведення розрахунків за її переробку, або готова продукція, що
залишається у країні виконавця як плата за послуги переробки, не підлягають
оподаткуванню податком на добавлену вартість. Коли ж зазначені товари є під
акцизними товарами, з них стягується тільки акцизний збір. Товари, що повертаються в Україну, які раніше були вивезені за кордон
на умовах тимчасового вивезення, та готова продукція, виготовлена повністю
з давальницької сировини українського замовника, яка імпортується при її
поверненні в Україну не підлягає оподаткуванню податком на добавлену
вартість. При експортуванні товарів за іноземну валюту підприємствами та
організаціями як виробниками, так і підприємствами, що здійснюють
посередницькі функції, сума податку на добавлену вартість, що сплачені або
підлягають сплаті постачальникам за виконанні роботи, надані послуги,
придбані матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на
собівартість виробництва таких товарів, придбані і введенні в експлуатацію
з 06.01.1993 року основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні
активи, а також суми податку сплачені постачальникам цих товарів,
підлягають відшкодуванню з відповідних бюджетів вказаним підприємствам або
зараховуються в рахунок чергових платежів за умови надходження коштів в
іноземній валюті на розрахунковий рахунок підприємств, подання вантажної
митної декларації зі штампом митниці “пропуск дозволено” якщо не минув
річний строк з дня оплати податку постачальникам. Суми податку на добавлену вартість, сплачені виробником за сировину,
матеріали, комплектуючи вироби, які використані для виготовлення продукції
і суми податку, сплачені посередникам за товари, що експортуються з
розрахунками у національній валюті, шляхом передачі або бартерних операцій
при розрахунках з бюджетом не враховуються, а включаються до вартості таких
товарів, а за придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та
взяті на облік нематеріальні активи покриваються за рахунок джерел їх
придбання. Акцизний збір - це непрямий податок на високорентабельні та
монопольні товари, що включається до ціни цих товарів. Об’єктом оподаткування для акцизного збору є : - обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів
шляхом їх продажу, обміну на інші товари, безкоштовної передачі товарів або
з частковою їх оплатою; - митна вартість товарів, ввезених в Україну урахуванням мита
і митних зборів, придбаних за іноземну валюту у порядку товарообмінних
операцій або безкоштовно отриманих; - обороти в порядку натуральної оплати праці; - обороти з реалізації конфіскованого, успадкованого, нічийного
майна, скарбів і скуплених цінностей; - натуральні показники по деяких підакцизних товарах (алкоголь,
тютюн, авто); - обороти з реалізації товарів для власного споживання, промислової
переробки, а також для своїх працівників; - обороти з реалізації предметів застави, включаючи їх передачу
заставодержателю при невиконанні забезпеченого заставою зобов’язання. Акцизним збором оподатковуються окремі товари, що ввозяться на
територію України за переліком та ставками які встановлюються законодавчо. Обчислення акцизного збору проводиться виходячи з митної вартості
товарів, перерахованої за курсом НБУ з урахуванням фактично сплачених сум
мита і митних зборів та розміру затверджених ставок, за такими формулами: а) за товари, що підлягають оподаткуванню митом та митними зборами (В + М) х А : 100 б) за інші товари (В х А) : 100, де: В - митна вартість в національній валюті М - мито та митні збори А - ставка акцизного збору. Підставою для обчислення та сплати акцизного збору є вантажна митна
декларація. Нарахована сума акцизного збору вказується окремим рядком. У разі наступної реалізації, обміну чи передачі, включаючи реалізацію
за іноземну валюту імпортних підакцизних товарів, ввезених на територію
України, включаючи товари придбані тимчасово на правах комісії, по яких був
сплачений акцизний збір одночасно із сплатою митних платежів до або під час
проведення митних процедур, перерахунок щодо акцизного збору виходячи з
фактичної ціни реалізації цих товарів, не проводиться, а фактично сплачені
суми акцизного збору за реалізовані товари на території України не
відшкодовуються. Якщо ж імпортні підакцизні товари, які були ввезені на виробництво
підакцизних товарів, і за які до або під час проведення митних процедур не
було сплачено акцизний збір, використовуються не на виробництво підакцизних
товарів, або реалізуються не на виготовлення підакцизних товарів, то
обчислення акцизного збору проводиться виходячи з їх митної вартості,
перерахованої за курсом НБУ, що діяв на день подачі вантажної митної
декларації, з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів. Від сплати акцизного збору під час проведення митних процедур
звільняються: - легкові автомобілі спеціального призначення для інвалідів,
оплата вартості яких проводиться органами соціального забезпечення; - легкові автомобілі спеціального призначення, (швидка допомога,
міліція) які будуть використовуватись за призначенням. Акцизний збір не справляється за реалізацію підприємствами
виробниками підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту при
обов’язковій наявності підтверджених митними органами вантажних митних
декларацій. Не підлягають оподаткуванню підакцизні товари власного
виробництва підприємств та організацій агропромислового комплексу України з
метою використання їх для обміну на паливно-мастильні матеріали, ліс,
гербіциди, добрива та інші матеріально-технічні ресурси для сільського
господарства. Реалізація підакцизних товарів, включаючи імпортні, на експорт
за іноземну валюту підприємствами, що здійснюють посередницьку діяльність і
придбали ці товари за цінами з акцизним збором або у випадку оплати цими
підприємствами акцизного збору при проведенні митних процедур чи
оприбуткуванні товарів, (придбаних на території України за валюту шляхом
товарообмінних операцій або отриманих безкоштовно), їм повертаються суми
акцизного збору виходячи з митної вартості пропорційно сумі іноземної
валюти, яка фактично надійшла на рахунок підприємства, але не вищої сум
акцизного збору, сплачених до бюджету виготовлювачем або постачальником
підакцизних товарів, якщо не минув річний термін з дня надходження
відповідних сум до бюджету. Повернення проводиться фінансовими органами за
висновками податкової інспекції у 50ти денний термін після подання
вищевказаними підприємствами письмової заяви з документальним
підтвердженням: а) про надходження коштів в іноземній валюті на розрахунковий
рахунок; б) про перетин товаром митного кордону (вантажна митна
декларація з штампом митниці “пропуск дозволено”, а у відповідних випадках
- про відвантаження товару)4
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
|