Однак ті з постсоціалістичних країн, які стали на шлях радикального реформування своєї економіки (Польща, Чехія, Угорщина, Словенія та інші), досягли помітних успіхів і в зовнішній торгівлі. Це створило сприятливі умови для розширення виробництва, поліпшення життєвого рівня населення, переорієнтації зовнішньої торгівлі на нетрадиційні ринки і прискорило наближення фаз стабілізації та розвитку. Але розвиток ситуації в України відбувався за іншим сценарієм.

Розглянемо ринок сільськогосподарських продуктів в Україні та світі.

ЗЕРНОВІ

Останні оцінки та прогнози розвитку ситуації на світовому ринку зерна, зроблені рядом закордонних аналітиків, можна звести до однієї фрази:
“Готуйтеся до затяжного зниження світових цін, що може раптово змінитися ростом”. Саме раптово, тому що зараз домінуючий вплив на ринок мають малопрогнозовані чинники, основним із яких є світова фінансова криза, що затяглася. Новий її спалах у Бразилії кинув у глибоку прірву і ціни на цукор. До дуже низького рівня обіцяють опуститися і світові ціни на олійні.
Однак, усе по черзі.

Зараз у тому, що зниження світових цін на зернові затягнеться ще на якийсь час, уже ніхто не має сумніву. Навіть аналіз біржових ф’ючерсів підтверджує, що пік росту цін прийшовся на листопад-грудень 1998 р., після чого проявилась знижувальна тенденція цін. Незважаючи на такі фундаментальні зміни в ринкових чинниках, як зниження виробництва пшениці та зростання споживання зерна у світі, вирішальний вплив на ринок продовжує
(і буде продовжувати) мати світова фінансова криза. Ми пам’ятаємо, що початок падіння світових цін на зерно прийшовся на розвиток фінансової кризи в країнах Південно-Східної Азії наприкінці літа 1997р.

У січні на світових біржах і готівкових експортних ринках світові ціни на пшеницю спочатку виросли, потім так само швидко обвалилися до нижчого за той рівень, ніж той, на якому вони знаходилися в середині грудня, а потім знову дещо збільшилися. І всякий раз, коли напрямок руху цін змінювався, вирішальну роль грали або погодні чинники, або слухи й інформація про великі обсяги закупівлі зерна. Однак, у цілому напрямок руху цін характеризується як зниження.

USDA знизило прогнози експорту фуражного і насінного призначення пшениці в США через зниження прогнозів світового імпорту пшениці, скорочення посівних площ під неї в СЩА в 1999/2000 МР і зниження долі зерна в кормах для тварин.
|Форвардні ціни на фізична партії пшениці в деяких регіонах світу, $/т FOB |
| |лютий |березень |квітень |травень |червень |
|США #2 HRW |123,20 |123,55 |125,30 |126,40 |129,35 |
|США #2 NS/DNS |158,10 |158,45 |159,65 |158,55 |60,45 |
|США #2 SRW |102,05 |102,05 |104,55 |105,25 |107,10 |
|США #2 SW |117,55 |117,55 |117,95 |118,30 |118,70 |
|Аргентина, прод. |106,00 |109,00 |114,00 |- |- |
|Австралія, тв., 13%|169,00 |170,00 |171,50 |173,00 |174,50 |
|прод. | | | | | |
|Австралія, станд. |153,00 |154,00 |155,50 |156,00 |158,00 |
|біла | | | | | |
|Канада, 13.5% прод.|164,75 |- |- |- |- |
|Німеччина, |123,80 |124,35 |124,80 |125,35 |126,80 |
|борошномельна | | | | | |
|Велика Британія, |98,25 |98,10 |97,90 |97,75 |98,60 |
|фуражна | | | | | |
|Велика Британія, |101,55 |101,40 |101,20 |101,10 |101,90 |
|борошномельна | | | | | |
|Данія, |100,20 |100,80 |101,30 |101,85 |103,40 |
|борошномельна | | | | | |
|Франція, 76 кг/гл |96,15 |96,35 |96,45 |96,60 |97,7 |

Були дещо збільшені оцінки світового виробництва пшениці у 1998/99 МР, в основному за рахунок перегляду врожаю в Аргентині. У той же час прогнози світового імпорту пшениці були знижені – Філіппіни і Венесуела не здатні імпортувати стільки зерна, скільки раніше прогнозувалося.

ЄС є найбільший конкурент США на експортних ринках зерна, відгукнувся ростом цін на місцевих біржах і зниженням розміру субсидій експортерів.
Зазначене зростання було млявим, тому що ціни на кукурудзу й особливо на соєві боби продовжували знижуватися.

На Чиказькій біржі (СВОТ) березневі ф’ючерси на м’яку червонозерну озиму пшеницю (SRW) за останню декаду грудня і першу декаду січня виросли майже на 2%, а пік прийшовся на 8 січня, коли котирування березневих ф’ючерсів досягли $107/т. аналогічно поводилися і ф’ючерси на продовольчу пшеницю на Лондонській біржі (LIFFE). Тут пік прийшовся на позначку GBP
78.5/т (FOB). Найнижчі значення котирувань пшениці на цих біржах складали в січні відповідно $98,4/т і GBP 74,5/т, а 1 лютого ціни вже зросли до $99,5 і GBP 76,5/т.

Після Нового року попит на пшеницю 3 кл. (ту, що на Заході називають борошномельною) з боку внутрішніх споживачів і компаній, що експортують, почав зростати, через бездіяльність західних компаній у Новорічний період.
Відповідно зростали і ціни пропозиції. Більше того, з’явилися ознаки дефіциту такої пшениці. Можливо, частка пшениці 3 кл. з усієї вирощеної в
Україні пшениці була не настільки значною, як хотіло б це представити
МінАПК.

Експорт борошномельної пшениці все ще залишається на низькому рівні, тому що світові ціни відновили тенденцію до зниження при рості внутрішніх цін. Господарства притримують пшеницю до лютого-березня з метою її реалізації для отримання коштів для посіву. З іншого боку держава також не поспішає реалізовувати зерно, що було отримане за борги виробників, в надії, все ж таки, повернути ним свої борги Росії. В останньому випадку справа за малим: скласти ціну.

Україна: експорт борошна, 1998 р., тис.т.

Існує ще третій варіант: на балансі держави все ще значиться пшениця 3 кл., що закуплена в 1997/98 МР за ціною 270 грн./т без ПДВ і з ПДВ – 324 грн./т EXW. Власне, реальним є припущення, що вона вже давно роздана у вигляді кредитів і взаємозаліків, однак це не означає, що держава при поверненні тих самих зернових кредитів не буде рахувати її по закупівельній ціні. Реалізувати таке зерно просто неможливо, тому що внутрішні ціни пропозиції знаходяться в діапазоні 224-240 грн./т ЕXW. Вихід — почекати, доки внутрішні ціни на зерно досягнуть рівня 324 грн./т, а тоді вже можна буде це зерно продати. А заодно і притримати пшеницю нового врожаю, щоб ціни швидше зростали. Відомі факти, коли на елеваторах, особливо в глибинці, зерно позаторішнього врожаю все ще чекає на своїх покупців.

Україна: експорт пшениці, 1997/98 та 1998/99 р.р., тис.т.

Основним кредитором України є російський «Газпром». Якщо закордонні компанії, що купують в Україні пшеницю 3 кл., готові зараз платити за неї
$85-87 (до $91) доларів за тонну FОВ чорноморський порт або $73-77/т СРТ, то «Газпром» не погоджувався «приймати» українську пшеницю за ціною, вищою за третину від запропонованого покупцями з інших країн. Це є абсолютно логічним, якщо врахувати, що курс долара в Росії «стрибнув» приблизно в 3,5 рази, відповідно. зменшилася купівельна спроможність російських споживачів.
А тут ще очікуються постачання дарованої американської пшениці... Є інформація, що «Газпром» отримав-таки чималу кількість української продовольчої пшениці, однак нікуди її не повіз, а відразу продав усередині
України. Висновок: дешево віддали.

При поставках до Росії і Бєларусі українська пшениця 3-го кл. пропонується за ціною $90-94/т DAF, що є вищою ніж на FOB, тому що з Росією усе ще велика частка бартерних операцій, а звідси й еквіваленти обміну інші. Там, де платять живі гроші, і ціни нижче. Однак, попит на українську пшеницю з боку російських комерсантів залишається низьким: немає грошей і не тільки в імпортерів, але й у російських споживачів. Всі чекають на зерно з Заходу. До того ж у самій Росії, наприклад, на Північному Кавказі, пшениця пропонується за цінами, близькими до внутрішніх українських — RUB
1400-1500/т EXW, або близько $63-68/т.

Однак зростання попиту на українське продовольче зерно з боку іноземних покупців не означає, що вони підняли на нього закупівельні ціни.
Навпаки, слідуючи світовим тенденціям, середні ціни попиту закордонних покупців знизилися на $1-2/т.

ФУРАЖНЕ ЗЕРНО

У січні загострився дефіцит фуражного зерна. Причиною цього є високий попередній попит з боку українських комбікормових підприємств і експортерів на тлі низького тогорічного виробництва. Комбікормові підприємства закуповували фуражні зернові будь-якими партіями, навіть машинними, практично будь-якої якості і настійно рекомендували партнерам-покупцям кормів самим шукати сировину і поставляти її по давальницькій схемі на переробку. Ціни попиту на фуражні зернові з боку українських покупців у січні складали 150-160 грн./т EXW на пшеницю 5-го кл. і до 165 грн./т EXW на фуражну кукурудзу та фуражний ячмінь. Якщо товарна партія відповідала експортним запитам (обсягом не менше 1 тис. т., кукурудза — із низьким вмістом битих і ушкоджених зерен) і знаходилася в південних регіонах країни, близьких до портів, експортери давали за неї до 170 грн./т.

Фуражна пшениця

Експортні ціни на фуражну пшеницю на початку січня виросли до $78-79/т
FOB у порівнянні з $75-76/т у грудні, однак уже до кінця місяця ціни знизилися до $77-78/т. Фуражна пшениця, незважаючи на нижчу у порівняно з минулим сезоном пропозицію, залишалася самим популярним експортним товаром.
Дефіцит пропозиції ставав усе гострішим, проте найбільші обсяги експортних відвантажень припадали саме на фуражну пшеницю. Навіть продаж зерна з
Пенсійного фонду і Держрезерву практично не вплинув на ситуацію, тим більше, що продавалася ця пшениця за відноcно високими цінами.

На відміну від цін на пшеницю та кукурудзу тенденції цін на ячмінь із другої половини грудня мали підвищувальний характер. Головною причиною цієї довгоочікуваної серед трейдерів події став початок закупівель ячменю його найбільшими світовими споживачами — країнами Ближнього Сходу і Північної
Африки.

В даний час на світовому ринку відзначається "стабільний ріст цін на ячмінь. Однак ця тенденція послаблюється конкуренцією за ринки збуту між основними виробниками ячменю у світі, що зростає, у цей час сезону — між ЄС і Австралією. Високий розмір експортних субсидій ЄС викликає нарікання з боку інших постачальників, однак лише завдяки субсидіям ЄС вдасться зберегти лідерство в постачаннях цього товару в близькосхідний регіон.

На найближчий час можна зробити прогноз збереження тенденції до зниження світових цін на пшеницю і кукурудзу. Ціни на ячмінь можуть зберегти тенденцію до росту або стабілізуються до тих пір, поки попит на цей товар з боку імпортерів не ослабне. Зрозуміло, це означає також імовірність різнонаправлених коливань цін у межах однієї тенденції.

Ячмінь.

Дуже цікавою виглядала ситуація з цінами на ячмінь. Експортні ціни після росту в попередні місяці (із запізненням слідом за ростом цін світових) стабілізувалися і на кінець січня складали в середньому $70-71/т
FOB і $55-58/т СРТ чорноморський порт. Внутрішні ж ціни продовжували зростати і протягом січня підвищились в середньому на $2-3/т. Це призвело до зниження маржі експортерів, що закуповують і формують експортні партії товару для закордонних партнерів.

Україна: експорт ячменю, 1997/98 та 1998/99 р.р., тис.т.

Кукурудза

На відміну від пшениці, тенденції світових цін на кукурудзу однозначно характеризувалися як зниження. Правда, існувала локальна (у США) тенденція до короткострокового росту цін, що викликана зниженням температур у США і збільшенням споживання фуражів.

Ціни на кукурудзу на Чиказькій біржі за січень знизилися майже на
11,1% до позначки $84,4/т.

Зниженню цін сприяли зниження попиту з боку імпортерів, взагалі більш ніж достатня пропозиція кукурудзи і прогнози USDA про ріст кінцевих запасів цього товару. Девальвація бразильського реала зробила бразильську кукурудзу більш дешевою відносно американської, на що американські трейдери були змушені відреагувати зниженням цін.

Чинниками, що стримують зниження цін, були:
. зростання фуражного (зимового) споживання кукурудзи;
. нестача вологи на посівах цієї культури в Південній Америці.

Європейські експортні ціни на кукурудзу також знижувалися, однак внутрішні ціни в ряді країн Південної Європи, що імпортують кукурудзу, залишалися на відносно високому рівні. Споживачі ЄС з обережністю ставляться до закупівель генетично модифікованої кукурудзи, тому найдешевша у світі (при високій якості) американська кукурудза, поки не потрапляє на європейський ринок, а пропозицій місцевого товару недостатньо, щоб суттєво знизити ціни.

Взагалі на світовому ринку кукурудзи відзначається найбільша конкуренція серед усіх ринків зернових: з одного боку, тут є мінімальний, проте стабільний попит, з іншого боку — більший, ніж для всіх інших зернових, розрив між попитом і пропозицією та спільна залежність ситуації на ринку США від експорту кукурудзи.

Експортні ціни на фуражну кукурудзу в січні знизилися в середньому на
$2-3/т і складали наприкінці місяця $77-79/т FOB. Як і раніше, високим попитом користувалася кукурудза з мінімальним вмістом битих і ушкоджених зерен, хоча партії з вмістом 5 % ушкоджених і до 10 % битих (а за ДоСТом — межа 15 %) зустрічалися вкрай рідко. Внутрішні ж комбікормові підприємства, як ми вже писали, не нехтували кукурудзою будь-якої якості, так що майже вся запропонована кукурудза знаходила покупців. Відсутність достатніх коштів у переробних підприємств стримувала ріст закупівельних цін.

Україна: експорт кукурудзи, 1998 р., тис.т.

ОЛІЙНІ

Існуючі цінові тенденції на ринку насіння, олій і шротів олійних можна охарактеризувати як стабільне падіння цін. У січні ціни на основні товари досягли рівня, нижчого за той, на якому вони знаходилися рік тому.

Чинники, що впливають на зростання цін на насіння олійних культур та продуктів їхньої переробки в 1998/99 МР:
. скорочення посівних площ і виробництва зернових у сезоні 1998/99 МР;
. скорочення відношення світових запасів зернових, олійних, олій до їхнього споживання;
. недостатня пропозиція пальмових олій у 1998/99 МР;
. зниження виробництва сої в країнах Південної Америки навесні 1999р.

Чинники, що впливають на зниження цін на насіння олійних культур та продуктів їхньої переробки в 1998/99 МР:

• падіння експорту та зростання запасів сої в США на початку 1999 р.;

• збільшення пропозиції насіння олійних у сезоні 1998/1999 МР на

12 млн т;

• збільшена пропозиція південноамериканської сої і продуктів її переробки до лютого-березня 1999 р., також і соняшнику та продуктів його переробки з квітня по грудень 1999 р.;

• економічна криза в країнах Азії та в Росії, зниження попиту на продукцію тваринництва, шроти олійних і олії в порівнянні з 1997/98 МР;

• економічна криза в Бразилії, що поширюється і на інші країни
Південної Америки та викликає зниження цін на сою і соняшник.

Соняшник

Ціни на насіння соняшнику в ЄС після періоду зниження стабілізувалися і навіть виросли на декілька доларів. Але причин для подальшого росту нема. Прогнози рекордного врожаю соняшнику в країнах
Південної Америки унеможливлюють подальший стабільний ріст цін. Швидше за все, ціни будуть коливатися залежно від конкретних ринкових ситуацій, однак, чим ближче березень, тим більше імовірність того, що вони стануть падати. За стабільно високими цінами будуть продаватися наявні партії товару, а чим віддаленіший термін доставки товару споживачеві, тим нижче буде ціна. Прогнозується, що наприкінці сезону або на початку наступного
1999/2000 МР ціни впадуть до рекордно низького рівня.

В даний час соняшник на Будапештській товарній біржі (березневий ф'ючерс) котирується по $260/т ЕХW, французький на FOB Атлантика — по $285-
287/т (січень-лютий). В той же самий час аргентинський соняшник нового врожаю 1999 р. з поставкою у квітні пропонується не дорожче $210/т FOB і
$185 ЕХW Аргентина. Гадаємо, згодом ціни знизяться ще більше.

Найліквіднішим і найпривабливішим товаром серед трейдерів, переробних підприємств та експортерів залишався соняшник. У січні ціни попиту на соняшник з боку українських масложирових комбінатів перевищили рівень цін попиту закордонних покупців. Деякі з постачальників переробних підприємств готові найближчим часом платити до $250/т СРТ, аби соняшник стабільно поставлявся на підприємство.

Експорт соняшнику з листопада знижувався. Іноземні покупці слідом за зниженням світових цін на соняшникову олію і насіння соняшнику знизили закупівельні ціни, незважаючи на стабільний попит з їхнього боку і дефіцит насіння на внутрішньому ринку. Наприкінці січня ці ціни складали в середньому $210-220/т СРТ і 225-235/т FOB. Ціни пропозиції на $5-10 перевищували ціни попиту.

Страницы: 1, 2, 3, 4