Меню
Поиск



рефераты скачать Перспектива збільшення економічності Зуєвської теплової електростанції за допомогою вибору оптимального режиму роботи енергоблоку

Тоді:


=                     =

=                        =

 =

=                =

=

=0,1006

=


Частка витрати пари в конденсатор визначаємо по формулі :


=


Визначення еквівалентного теплоперепаду :


HЭКВ=1165,14 кДж/кг hпп=613кдж/кг

Витрата свіжої пари на турбіну :


 кг/з

 

Витрати пари на регенеративні підігрівники:


Д1=13,1 кг/з                            ΔДтп= 5,49 кг/з

Д2=26,37 кг/з                          Д7=5,37 кг/з

Д3=32,68 кг/з                          Д8= 7,08 кг/з

Д4=15,99 кг/з                          Д9=4,65 кг/з

Д5=6,09 кг/із                           ДК=134,99 кг/з


Визначення потужностей працюючих потоків


Ni=Дi∙ (ho-hoi)ηм ηг

N1=3645,9 кВт

N2=9174,1 кВт

N3=19343,9 кВт

N4= 13209,9 кВт

N5= 5711,6 кВт

ΔNТП=2437,8 кВт

N7=6046,7 кВт

N8=8832,6 кВт

N9=6302,3 кВт

NК=200287,4 кВт

Сума ∑ Nі=275192,2 кВт


3.3.7 Техніко - економічні показники

1.Повна витрата теплоти на турбоустановку (ту):


 кДж/кг


де Дпп=До-Д1-Д2=240,84-13,1-26,37=201,37 кг/з

2.Абсолютний електричний ККД ТУ:


=0,4785


3. ККД енергоблоку брутто:


=0,4951·0,894·0,987=0,42222 ,

де =0,894, =0,987


4. ККД енергоблоку нетто:


=0,3631 η


5. Питомі витрати умовного палива брутто й нетто:


=291,33 , =338,73

6. Питома витрата теплоти на брутто й нетто:


=2,369, =2,754

3.4 Тепловий розрахунок конденсатора турбоустановки ДО-300-240


Тепловий розрахунок конденсатора турбоустановки ДО-300-240 Зуєвській ТЕС проводиться в реальному режимі при заміні латунних трубок на мідно-нікелеві трубки типу МНЖ-5-1


Таблиця 3.4.1 Вихідні дані

Вихідні дані

Використовуючи латунні трубки

Використовуючи трубки типу МНЖ-5-1

1. Витрата пари через конденсатор Dк, кг/з

2. Тиск пари в конденсаторі Рк, кПа

3.Номінальна витрата охолодженої води G, кг/з

4. Температура охолодженої води tв, 0С

5. Швидкість води в трубках ,м/с

6.Діаметр трубок, мм

7. Коефіцієнт чистоти трубок

8.Число ходів у конденсаторі, z

9.Матеріал трубок

10. Різниця ентальпії пари й конденсату qк=hк-hк/, кДж/дог

145

6,7

8833

15

2

28/26

0,7

2



2223

139

4,9

8819

15

2

28/26

0,82

2

МНЖ-5-1


2208


Обчислюємо коефіцієнт теплопередачі, Вт/м2До по формулі Л. Д. Бермана вираженої за допомогою коефіцієнтів-співмножників:


; Вт/м2ДО;


Розрахунки й результати зводимо в таблицю 3.4.2


Таблиця 3.4.2 Розрахунок коефіцієнта теплопередачі

Величини, що розраховують


Формула розрахунку

Результат

використання латунних трубок

використання трубок марки МНЖ-5-1

1. Коефіцієнт чистоти поверхні трубок

Приймаємо, по літ.[8]

0,7

0,82

2. Співмножник, що враховує впливи швидкості охолодженої води

,

де:

0,9929

0,9917

3.Співмножник, що враховує вплив температури охолодженої води

3.1 Парове питоме навантаження [г/м2з]

де:

0,8429

0,4516


9,5

0,8335

0,4543


9,12

4. Співмножник, що враховує число ходів у конденсаторі

1

1

5. Співмножник, що враховує вплив парового навантаження

6. Коефіцієнт теплопередачі [Вт/м2ДО]

2275,8

2614,4


Співвідношення Клат. труб./КМНЖ-5-1= 2614,4/2275,8=1,149;

У такий спосіб внаслідок зниження  - коефіцієнта чистоти трубок з  до , відбулося зниження коефіцієнта теплопередачі на ~ 13%; [8]


Таблиця 3.4.3 Розрахунок кінцевого тиску в конденсаторі

Найменування

Формула розрахунку

Результат

використання латунних трубок

використання трубок марки МНЖ-5-1

1. Нагрівання охолодженої води, 0С

де:  - кратність охолодження

8,71



61

8,65



61

2. Температура охолодженої води на виході з конденсатора, 0С

23,71

23,65

3. Температурний напір, 0С

5,6

4,46

4. Температура конденсації пари, 0С

29,31

28,11

5. Кінцевий тиск у конденсаторі, бар.

0,0412

0,0378


З отриманих розрахунків видно, що використання трубок марки МНЖ-5-1 дає можливість зменшити температурний напір і температуру конденсації пари й тим самим зменшити кінцевий тиск у конденсаторі.

Використання трубок марки МНЖ-5-1 сприяє більшому коефіцієнту теплопередачі й поліпшеному вакууму в конденсаторі.

3.4.1 Визначення оптимальних строків чищення поверхонь теплообміну конденсаторів парових турбін

У цей час, при експлуатації застарілого обладнання ТЕС і АЕС і різкої зміни графіків електричних навантажень, одним з ефективних способів підвищення економічності є розробка й впровадження профілактичних заходів щодо усунення й попередження відмов у роботі встаткування. Для конденсаційних установок, одним з істотних способів є чищення поверхонь конденсаторів. Ефективність чищення конденсаторів багато в чому визначається строками й способами чищення. Пропонується методика визначення оптимальних строків чищення з урахуванням температури охолодної води, її забруднення, режиму роботи енергоблоку й вибору оптимального способу для умов конкретних ТЕС і АЕС.

Оскільки найближчим часом проблеми реабілітації ТЕС не можуть бути вирішені шляхом глобальних реконструкцій устаткування, то на нашу думку одним з реальних варіантів є вдосконалювання режимів експлуатації встаткування, як окремих елементів (казанів, турбін, генераторів), так і енергоблоків у цілому. Для рішення цього питання необхідна оптимізація режимів експлуатації, з урахуванням досягнення вітчизняної й світової науки в області енергетики й нових технологій.

Досить істотний вплив на показники ефективності ТЕС роблять низькопотенційні комплекси, і їхній основний елемент конденсатор. Зміна режимів роботи енергоблоків і якості охолодженої води приводять до інтенсивного забруднення поверхні теплообміну конденсаторів, а отже до зниження вакууму й значному росту витрат на підтримку чистоти поверхонь охолодження конденсаторів [8],[18]. Забруднення конденсаторів приводить:

- до зниження потужності енергоблоків (недовиробіток електроенергії);

- при збільшенні тиску на 1 кПа потужність турбіни в конденсаційному режимі зменшується на 0,8 - 0,9% або настільки ж зростає питома витрата палива;

- збільшенню експлуатаційних витрат;

- до погіршення економічності енергоблоків.

Одночасно із цим підтримування чистоти конденсаторів вимагає додаткових витрат, приводить до недовиробітку електроенергії в період чищень [9]. У цьому зв'язку виникає проблема оптимізації режимів чищення конденсаторів.

В основу математичної моделі визначення оптимальних строків чищення поверхонь конденсаторів прийнята методика [12], що удосконалена авторами шляхом обліку й аналізу багаторічних статистичних даних умов експлуатації елементів низькопотенційних комплексів енергоблоків Змиївської ТЕС, Зуєвської ТЕС, Запорізької АЕС.

Відмінність пропонованої методики визначення оптимальних строків чищення від існуючих полягає в наступному:

Замість незалежної оптимізації кожного інтервалу між чищеннями [12]- [15] пропонується оптимізація на деякому характерному інтервалі часу Т. За час вибирається міжремонтний період. У цьому випадку реалізується оптимальне розташування на тимчасовій осі моментів відключення конденсатора на очищення, тобто


,                                             (3.4. 1)


де k - кількість відключень конденсатора на чищення за міжремонтний період;

Т - міжремонтний період блоку, година;

∆ τ - тривалість чищення конденсатора, година;

 - оптимальний інтервал між двома чищеннями, година;[8].

Пропонується облік нерівномірності температури охолодної води за період Т шляхом перерахування проміжків між чищеннями, тобто введення нерівних інтервалів між чищеннями протягом часу Т.

У всіх існуючим нині методиках як експериментальний матеріал беруться або результати обробки даних поточного контролю за роботою конденсатора, або результати випробувань досліджуваного конденсатора.

У пропонованій же методиці вибирається напіваналітична модель забруднення конденсатора залежно від якості охолодженої води й умов станції, таким чином, тиск у забрудненому конденсаторі прогнозується по цій моделі.

Послідовність визначення оптимальних строків чищення за пропонованою методикою наступні:

1) Через участь реального енергоблоку в регулюванні потужності енергосистеми вводиться поняття середньої потужності , рівної среднєїнтегральної за певний характерний період і, що розраховує по графіку навантаження енергоблоку. Витрата пари  т/година, що відповідає розрахованої середньої потужності


,                                             (3.4. 2)


де - витрата пари, що подається в конденсатор при номінальному режимі, т/ч.

 - номінальна потужність блоку, Мвт.

2) Будується залежність зміни температури охолодженої води на вході в конденсатор від часу на досліджуваному періоді Т, дані прогнозуються вперед за досвідченим значенням попереднього року аналогічних днів і місяців. Визначається середньо інтегральна температура  охолодженої води за період Т.

3) По нормативним характеристиках [15], [18] конденсатора того ж типу, що й досліджуваний, але з максимально чистої в умовах електростанцій охолодженою поверхнею, будується залежність зміни тиску в конденсаторі від температури охолодженої води при тих же режимних параметрах витраті пари, витраті води

По цій залежності визначається тиск у чистому конденсаторі  при даній витраті пари, витраті води й середньо інтегральної температурі охолодженої води.

У результаті досліджень математичної моделі забруднення отримані значення для ступеня "n" в (17) n ~ 0,5 – 0,85, у багатьох випадках (при збільшенні температури охолодженої води) ступінь "n" наближається до одиниці, а залежність  - до лінійного, що відповідає отриманим раніше даним з літературних джерел (наприклад, [12], [15]). Критерій Фишера у всіх розрахованих варіантах мав високе значення, значно більше табличного значення критерію Фишера, що гарантує адекватність моделі.

4) Визначення оптимального строку чищення

У цей час конденсаційні установки великих турбін ТЕС і АЕС проектуються таким чином, щоб можна було реалізувати можливість відключення частини конденсаційної установки на чищення без останова всього блоку. Тому необхідно врахувати ступінь зменшення потужності при відключенні частини конденсатора на чищення коефіцієнтом "З", величина якого визначається по даним контролю персоналу станції за роботою турбоагрегату


,                                                   (3.4. 3)

де  - потужність, вироблювана блоком після відключення частини конденсатора на чищення, Мвт.


Математичне формулювання завдання мінімізації сумарних втрат внаслідок забруднення конденсатора, пов'язаних з недовиробітком електроенергії й перевитратою палива, витратами на замикаючу електроенергію в періоди чищень і витратами на їхнє проведення, може бути представлена у вигляді:


, (3.4. 4)


де  - питома витрата палива, г. у.п. /(кВт година)

 - вартість 1 т умовного палива, грн. /т.у.п.

 - витрати на чищення, грн.

У такий спосіб у порівнянні з [12] у даній методиці враховується час на чищення конденсатора ∆τ , що вносить досить істотне виправлення й підвищує якість планування періодів чищень. Для варіантів, коли , з обліком


                        (3.4. 5)


одержуємо повний збіг c методикою [12]. Тобто дана методика є узагальненням і розвитку методики [12], у якій прийнята умова ??<<? , тому  не розглядається в умові оптимізації й приймається замість цього k? = Т.

Використовуючи стандартні програмні методи пошуку оптимуму системи визначається мінімум функції Ф у крапці , після чого маємо можливість визначити оптимальне число чищень конденсатора за період Т.

Висновок.

Запропоновано методику визначення оптимальних строків чищення конденсаторів парових турбін, шляхом мінімізації сумарних втрат внаслідок забруднення поверхонь нагрівання. На відміну від існуючих методик, дана методика враховує час чищення , що дає можливості для оптимального вибору способу чищення, для конкретних умов експлуатації ТЕС і АЕС. Дана методика може бути застосована при різних методах чищення конденсаторів: механічної, хімічної, термічної, гідравлічної, кулькової й ін.

3.5 Висновки про необхідність заміни латунних трубок на трубки марки МНЖ-5-1

З наведеного вище матеріалу, можна зробити висновки: одним з факторів погіршення економічності Зуєвській ТЕС є перевищення фактичного кінцевого тиску пари, що відробило, Ркфакт=0, 00679 МПа в конденсаторі над нормативним кінцевим тиском Ркнорм=0, 0034 МПа, тобто Ркфакт>Ркнорм.

Це невідповідність можна пояснити тим, що споконвічно Зуєвська ТЕС працює на системі охолодження від градирень, що підвищує тиск на вихлопі турбін у порівнянні з розрахунковим тиском і тим самим підвищує тиск у конденсаторі вище проектного. Ця проблема ставати актуальною в літню пору через збільшення температури повітря до 40 0С, і збільшенням температури охолодженої циркуляційної води до 20÷25 0С, все це позначається в підсумку на тиск у конденсаторі.

До однієї з головних причин можна віднести використання в трубках конденсатора, на Зуєвській ТЕС, матеріалу з меншими теплопередаючими якостями, що погіршує теплообмін у конденсаторі й підвищує тим самим кінцевий тиск у ньому. Тому потрібно приділяти особливу увагу заміні трубок у конденсаторі на тих блоках, де використаються трубки з малими теплопередаючими властивостями.




4. Дослідження параметрів роботи низькопотенційного комплексу

4.1 Сполука, структура й призначення НПК

 

Низькопотенійний комплекс (НПК) ТЕС і АЕС, схема якого наведена на мал.4.1, є одним з найважливіших технологічних ланок електростанцій[8].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14




Новости
Мои настройки


   рефераты скачать  Наверх  рефераты скачать  

© 2009 Все права защищены.