Основними компонентами, що викидають в атмосферу при спалюванні різних видів палива в енергоустановках, є: З, NO2, SO2, бенз(а)пірена.

Газоподібні викиди котлоагрегатів виробляються через димар висотою 250 м. Очищення димових газів від золи здійснюється трипільними електрофільтрами УГ-3 з ефективним очищенням 98,5%.

У процесі підготовки твердого палива утвориться летучий вугільний пил, що відсмоктується з повітрям і вловлюється в циклонах зі ступенем очищення 95,3%.

6.1 Розрахунок викидів шкідливих речовин в атмосферу

Вихідні дані:

Вид палива - Донецьке вугілля АШ

Витрата натурального палива

B= ,

де - 4141 ккал/кг = 17350,79 кДж/кг – нижча теплота згоряння на робочу масу палива

- ККД станції,

В= 43,58 кг/з В= 42,39 кг/з

Зольність палива на робочу масу: Ар=28,7 %;

Втрата теплоти від механічного недопалювання: q4=0,58 %;

Температура газів, що йдуть: tух=150 0С;

Температура холодного повітря: tхв=19 0С.

6.1.1 Розрахунок масових викидів в атмосферу твердих речовин

При розрахунку викиду твердих часток в атмосферу необхідно враховувати, що поряд з летучою золою в неї надходять незгорілі частки горючої маси палива. Тому при відсутності експлуатаційних даних по змісту горючих у віднесенні, масова витрата твердих часток, що викидають, розраховують по формулі:

, де аун – частка твердих часток, відносимих

з топлення димовими газами аун =0,8;

 – ступінь уловлювання твердих часток у золоуловлювачі 0,985

6.1.2 Розрахунок викидів оксиду сірки

Основна кількість сірки (близько 99%) згоряє до SO2, тому викид її в атмосферу визначають по цьому оксиді:

,

де =1,5% – зміст сірки на робочу масу палива;

=0,1; =0; – частка оксидів сірки, що вловлюють летучою золою відповідно в газоходах казана й сухому золоуловлювачі.

6.1.3 Розрахунок викидів оксиду азоту

Масова витрата оксидів азоту, що викидають в атмосферу з димовими газами, приблизно оцінюють по емпіричній формулі:

;

де k - коефіцієнт, що характеризує вихід оксидів азоту

; де  й  – паропродуктивність казана: фактична й номінальна, ;

;     ;

 – коефіцієнт, що враховує вплив на вихід оксидів азоту якості палива, що спалює;

, де – зміст азоту на горючу масу

 – коефіцієнт рециркуляції димових газів;

 – коефіцієнт, що характеризує ефективність впливу рециркуляції газів залежно від умов подачі їх у топлення;

 – коефіцієнт, що характеризує зниження викиду оксиду азоту при подачі частини повітря крім основних пальників;

 – коефіцієнт, що враховує конструкцію пальників;

 – коефіцієнт, що враховує вид шлаковидалення;

6.1.4 Розрахунок масових викидів бенз(а)пірена

Масова витрата бенз(а)пірена з димовими газами казанів, що спалюють тверде паливо, при коефіцієнті надлишку повітря за ПП  визначаємо по формулі:

;

де  – ступінь уловлювання бенз(а)пірена в золоуловлювачах;

 – об'ємна витрата газоаерозольної суміші, що викидає через газовідвідну трубу:

 – теоретичний об'єм газів, що йдуть;

 – теоретичний об'єм повітря;

 – частка газів, що йдуть;

Робочий об'єм газів, що йдуть

 - де n – число казанів на один димар

Тоді масовий викид бенз(а)пірена буде дорівнює

;

Приведемо порівняльну таблицю масових річних викидів в атмосферу.

Таблиця 6.1 Порівняльна таблиця масових річних викидів в атмосферу.

Висновок: У результаті проведеної в дипломному проекті розрахунку теплової схеми видно, що скорочується загальний і питомий розрахунок палива, що дозволяє як видно з таблиці зменшити кількість шкідливих викидів в атмосферу.

6.1.5    Розрахунок викидів парникових газів

Кс- коефіцієнт викиду вуглецю

Кс= г/ГДж

Ес=

Ес - облік неповноти згоряння вуглецю

Для З2

Ксо =3,67 Кс Ес=3,67*37200,03*0,9952=135868,79 г/ГДж

Есо = 10-6 Ксо Qір В

Е = 10-6*135868,79*17,35079*43,58 = 102,74 т/с

Е = 10-6*135868,79*17,35079*42,39 = 99,93 т/с

Для N2ПРО

ЕN O= 10-6 КN O Qір В

Е = 10-6*1,4*17,35079*43,58 = 1,059*10-3 т/с

Е = 10-6*1,4*17,35079*42,39 =1,029*10-3 т/с

Для CH4

ЕCH = 10-6 КCH Qір В

Е = 10-6*1*17,35079*43,58 =7,56*10-4 т/с

Е = 10-6*1*17,35079*42,39 =7,35*10-4 т/с

Розрахунок зведемо в таблицю 6.2

Таблиця 6.2 Валові викиди шкідливих речовин ТЕС

7. Техніко-економічний розрахунок

Ціль техніко - економічного розрахунку - економічне обґрунтування прийнятих у дипломному проекті технічних рішень.

У цьому розділі дипломного проекту приводиться розрахунок, на підставі методу порівняння двох варіантів.

Як перший варіант (базового) розглядається використання в конденсаторі латунних трубок, як другий варіант розглядається (проектний) із впровадженням трубок МНЖ - 5 - 1.

Дані для розрахунків приймаються на основі виробничих показників Зуєвській ТЕС і довідкових даних.

Таблиця 7.1 Вихідні дані

7.1 Розрахунок капітальних витрат

Розрахунок виробляється по укрупнених покажчиках на підставі даних зібраних на підприємстві під час переддипломної практики [4, 52].

Зведені дані капітальних витрат наведені в таблиці 7.2

Таблиця 7.2 - Зведені дані капітальних витрат

Розрахунок питомих капітальних витрат

,

де Nрічна – кількість відпущеної за рік електроенергії, кВт ч.

грн./кВтгод

 грн./кВтгод

7.2 Розрахунок експлуатаційних витрат

,

де СТ – витрати на паливо, грн./рік;

Сел – витрати на електроенергію, грн./рік;

САМ – витрати на амортизаційні відрахування, грн./рік;

СЗ – витрати на заробітну плату, грн./рік;

Спр – витрати на поточний ремонт, грн./рік;

Сін– інші витрати, грн./рік.

7.2.1 Розрахунок витрат на паливо

,

де В – річну витрату натурального палива, т/рік

Ц = 400 грн. – ціна натурального палива, грн. [4]

 т/рік

 т/рік

Зтр - витрати на транспортування палива

Зтр =

 грн./рік

 грн./рік

7.2.2 Розрахунок витрат на електроенергію на власні потреби

,

де Ц1 – постійна плата за один кВт при з'єднаній потужності

 [4]

ЭГОД – витрата електроенергії на власні потреби

7.2.3 Розрахунок амортизаційних відрахувань

,

де аОБ – норма амортизаційних відрахувань на устаткування

 [4]

Розрахунок штатів і фонду зарплати

Тому що виробництво електричної енергії є безперервним процесом (неможливість складувати енергію), те персонал ТЕС працює так само безупинно в три зміни, тривалість зміни 8 годин, бригадний графік роботи.

Чисельність виробничих робітників:

,

де М = 34 - число робочих місць

Н = 2 – число робітників, одночасно зайнятих на обслуговуванні

n = 3 – число змін у добу

КС – коефіцієнт облікової сполуки.

236 - облікова сполука працюючих КТЦ Зуєвській ТЕС

200 - явочне сполука робітників

Чисельність персоналу ІТП і службовців визначається виходячи з організаційної структури підприємства; процентне співвідношення:

ІТП - 5%

Керівники - 5%

Експлуатаційники - 90%.

Визначаємо чисельність персоналу:

ІТП: - 12 чіл;

Керівники:- 12 чіл;

Експлуатаційники:- 212 чіл.

Тарифний фонд зарплати

,

де n – кількість трудящих даної категорії;

ЗСР – середній розмір зарплати на місяць на один працюючого;

t – коефіцієнт, що характеризує тривалість відпустки.

ІТП: ;

Фахівці: ;

Експлуатаційники:

.

Таблиця 7.3 Вирахування річного фонду тарифної зарплати

Загальна сума доплат до зарплати складе

Відрахування на соцстрах становить 37,5% у рік

Загальний фонд зарплати з відрахуваннями на соцстрах становить

7.2.5 Розрахунок витрат на поточний ремонт

,

7.2.6 Розрахунок витрат на інші витрати

,

7.3 Розрахунок собівартості

,

Собівартість у базовому режимі :

Собівартість у проектному режимі :

Таблиця 7.4. Калькуляція й структура собівартості

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14