3.2.3 Матеріальний
баланс живильної води
де - частка витрати пари на турбоустановку ;
- втрати пари й води в частках ;
3.2.4
Розрахунок підігрівників високого тиску й турбопривода
ПВТ-9:
Становимо рівняння
теплового балансу :
,
=
ПВТ-8:
з рівняння теплового
балансу :
= ПВТ-7:
Становимо рівняння
теплового балансу :
=
ЗМІШУВАЧ:
З
рівняння матеріального балансу знаходимо ентальпію живильної води на виході зі
змішувача:
Теплового
балансу :
Знаходимо
=692,3 кДж/кг
тоді
= 692,3+38=730,3 кДж/кг
1,02-0,1095-0,0544=0,8561
ТУРБОПРІВОД
=
Теплоперепад
пари в ТП :
=(3308-2828)=480 кДж/кг
3.2.5
Розрахунок підігрівників низького тиску.
ПНТ-6:
Становимо рівняння теплового
балансу :
0,0303
ПНТ-5
із крапкою змішування :
Становимо
рівняння теплового балансу :
Становимо
рівняння матеріального балансу :
Звідси
(2960-579-487,5+540,3)
0,8561(562,2-487,5) -(0,041+0,0303)·
602,2+504,3-579-487,5)-
(504,3-487,5) ;
рівняння (1) ;
ПНТ-4:
Становимо
рівняння теплового балансу :
(2856-504,3)
· (0,8561-0,041-0,0303- )·(478,5-412,2) -
-
(0,041+0,0303+ )·(579-504,3) ;
2427 ; звідси
рівняння (2) ;
Підставимо
рівняння (2) у рівняння (1) і знайдемо :
Знаходимо
:
ПНТ-3:
Рівняння
теплового балансу:
ПНТ-2:
Становимо
рівняння матеріального балансу :
де
Становимо
рівняння теплового балансу :
Знаходимо
тоді
ПНТ-1:
Рівняння теплового балансу:
3.2.6
Розрахунок теплофікаційної установки
Для
постачання житлового селища теплом ,у теплову схему включена теплофікаційна
установка тепловою потужністю Qт=60 Мвт.
Застосовано
схему двухступінчатого підігріву мережної води(основного й пікового бойлерів).
Температура прямої води 130 С , температура мережної води 70 С. Недогрів
мережної води в ПРО і ПБ становлять Өпро=12 С ,Ө пб=8 С ;
Ентальпії
мережної води :
hвх=tвх·4,19=70·4,19=293,3
кДж / кг
hвих=tвих · 4,19 =
130 · 4,19 = 544,7 кДж / кг
hс = tоб · 4,19 =
(tоб-Өоб) · 4,19 = (119-12)·4,19 = 448,3 кДж / кг
Становимо
рівняння теплового балансу , для пікового бойлера :
кг / з
де Gсв
- кількість мережної води необхідної для відводу
60 МВт
тепла
кг / з
Становимо
рівняння теплового балансу , для основного бойлера:
кг / з
Знаючи
витрату пари на турбіну з розрахунку теплової схеми блоку 300 МВт працюючому на
конденсаційному режимі визначаємо частки витрати пари на бойлера :
при 950 т/г = 263,9 кг / з
; ;
3.2.7
Відомість балансу по витрати пари й потужності
Визначаємо
частки пари, що гріє, по відборах:
= =
= =
=
= =
= =
=
Визначення
еквівалентного теплоперепада й дійсної витрати пари.
Дійсна
витрата свіжої пари на турбіну :
, де
HЭКВ=1225,59
кДж/кг hпп=613кдж/кг
ДО=249,78
кг/з
Витрати
пари на регенеративні підігрівники:
Д1=13,59
кг/з ΔДтп= 8,49кг/з
Д2=27,35
кг/з Д7=5,57 кг/з
Д3=38,17
кг/з Д8= 7,34кг/з
Д4=16,59
кг/з Д9=9,22 кг/з
Д5=6,32
кг/із ДК=134,13 кг/з
Визначення
потужностей працюючих потоків
Ni=Дi∙
(ho-hoi)ηм ηг
N1=4315,1
кВт
N2=10479,97
кВт
N3=23379,13
кВт
N4=
13933,28 кВт
N5=
6026,37 кВт
ΔNТП=4301,54
кВт
N7=6271,93
кВт
N8=9185,72
кВт
N9=12586,59
кВт
NК=209527,2
кВт
Сума ∑ Nі=300006,78
кВт
Показники
енергетичної ефективності
1.Повна
витрата теплоти на турбоустановку (ту):
=605920,15 кДж/кг
де Дпп=До-Д1-Д2=249,78-13,59-27,35=208,84
кг/з
2.Абсолютний
електричний КПД ТУ:
=0,4951
3.
КПД енергоблоку брутто:
=0,4951·0,894·0,987=0,4369 , ГДж
=0,894, =0,987
4.
КПД енергоблоку нетто:
- вироблення електроенергії на власні
потреби.
=0,3757 η
5.
Питомі витрати умовного палива брутто й нетто:
=281,53 , =327,4
6.
Питома витрата теплоти на брутто й нетто:
=2,289, =2,662
3.3
Розрахунок реальної теплової схеми в експлуатаційному режимі
На діючої
Зуєвській ТЕС потужність в експлуатаційному режимі становить у середньому 275
Мвт. Зміна параметрів відбувається шляхом прикриття регулювальних клапанів при
постійному початковому тиску , тобто дроселірованієм.
3.3.1
Визначення початкових параметрів пари
Визначаємо
початкові параметри пари перед регулюючим клапаном по формулі Флюгеля-Стодола :
т.к.
параметри пари перед регулюючим щаблем перебувають в області сухої пари , то
виправлення
Для
першої ітерації виправлення дорівнюємо
Тоді МПа
тому
що ;
Знаходимо
температуру пари при цьому тиску :
З ;
друга
ітерація : МПа
температура
пари складе :
З
третя
ітерація : МПа
розрахунок
кінчений.
3.3.2
Основні параметри пари
Початковий
тиск перед регулювальними клапанами складе
МПа;
температура
пари складе :
З
тиск
у холодному промперегріві складе :
МПа;
Втрати
тиску в тракті промперегріву визначається з [4] і становлять Рпп = 8,5% ;
Тоді
тиску гарячого прома складе :
Ргп
=0,915 * Рхпп = 0,915 * 3,668 = 3,358 МПа
Визначаємо
основні ентальпії пари з H-S діаграми :
=3328 кДж/кг
=2876 кДж/кг
=3542 кДж/кг,
=2762 кДж/кг
=2316 кДж/кг
Приймаємо
тиск у конденсаторі середньорічне значення по [4] Pк=0,0067 МПа
Визначаємо
ККД ЦВТ, ЦСТ, ЦНТ і регулюючого клапана з [4] значення становлять :
Визначаємо
дійсний стан пари за ЦВТ, ЦСТ, ЦНТ :
=2973 кДж/кг
=2836 кДж/кг
=2383 кДж/кг
Визначаємо
параметри пари за регулюючим щаблем:
кДж/кг
де кДж/кг – теоретичний теплоперепад у
регулюючому клапані .
кДж/кг
Тиск
пари за регулюючим клапаном складе : МПа;
Визначаємо
параметри пари по регенеративних відборах з H-S діаграми в системі регенерації.
Всі дані заносимо в таблицю 3.3.1
Таблиця
3.3.1 - Параметри пари по регенеративних відборах .
Номера
відборів
|
Тиск пари у відборах
|
Ентальпія пари у
відборах ,кДж / кг
|
Питомі об'єми в
номінальному режимі ,м/кг
|
Питомі об'єми в
реальному режимі, м/кг
|
1
|
5,14
|
3044
|
0,046
|
0,049
|
2
|
3,67
|
2973
|
0,059
|
0,0685
|
3
|
1,43
|
3293
|
0,2026
|
0,2208
|
4
|
0,559
|
3054
|
0,382
|
0,474
|
5
|
0,33
|
2940
|
0,5952
|
0,7054
|
6
|
0,193
|
2836
|
1,0056
|
1,113
|
7
|
0,108
|
2748
|
1,591
|
1,716
|
8
|
0,0495
|
2624
|
2,892
|
3,324
|
9
|
0,0211
|
2514
|
6,311
|
7,364
|
З
урахуванням втрат тиску в ресивері : Р рес = 2%
Тиск
перед ЦНТ складе :
Р06/
= Р06 * Ррес = 0,193 *0,98=0,189
МПа;
3.3.3Визначення тиску пари в підігрівниках з урахуванням
втрати тиску в трубопроводах пари, що гріє.
Втрати
тиску визначають по формулі :
% ;
Тиск
у підігрівнику визначається по формулі:
МПа;
Таблиця
3.3.2 - Тиск пари в підігрівниках.
Номер
підігрівника
|
Втрати тиску в ТП
|
Тиск пари в
підігрівниках
|
проектні
|
експлуатаційні
|
ПВТ 9
|
3
|
2,69
|
5
|
ПВТ 8
|
3
|
2,93
|
3,56
|
ПВТ 7
|
3
|
2,75
|
1,39
|
ПНТ 6
|
6
|
5,89
|
0,526
|
ПНТ 5
|
6
|
5,96
|
0,31
|
ПНТ 4
|
6
|
5,58
|
0,182
|
ПНТ 3
|
6
|
5,44
|
0,102
|
ПНТ 2
|
6
|
5,8
|
0,0466
|
ПНТ 1
|
6
|
5,89
|
0,01099
|
ТУРБОПРІВОД
|
10
|
9,17
|
1,29
|
3.3.4
Підігрів живильної води й основного конденсату в системі
регенерації
З
літератури [8] визначаємо підігрів живильної води й основного конденсату в
кожному підігрівнику системи регенерації.
Підігрів
визначається по формулі:
З ; де
- температура води після i-того
підігрівника;
- температура води до i-того підігрівника;
Таблиця
3.3.3 - Величина підігріву живильної води й основного конденсату
Номер підігрівника
|
Величина підігріву в
проектному режимі ,З
|
Величина підігріву в
розрахунковому режимі , З
|
ПВТ 9
|
29
|
29
|
ПВТ 8
|
43
|
43
|
ПВТ 7
|
28
|
24
|
ПНТ 6
|
20
|
20
|
ПНТ 5
|
15
|
15
|
ПНТ 4
|
26
|
26
|
ПНТ 3
|
22
|
22
|
ПНТ 2
|
25
|
25
|
ПНТ 1
|
24,5
|
12,8
|
3.3.5
Визначення недогріву живильної води й основного конденсату в підігрівниках
Недогрів
визначається з формули :
;
де, — нагрівання охолодженої води в
конденсаторі.
; де ;
Таблиця
3.3.4. - Величини недогріву в підігрівниках
Номер підігрівника
|
Величина недогріву в
проектному режимі ,Ө З
|
Величина недогріву в
експлуатаційному режимі , Ө З
|
ПВТ 9
|
3
|
2,67
|
ПВТ 8
|
3
|
2,64
|
ПВТ 7
|
3
|
2,29
|
ПНТ 6
|
1
|
0,87
|
ПНТ 5
|
4
|
3,67
|
ПНТ 4
|
4
|
3,61
|
ПНТ 3
|
4
|
3,63
|
ПНТ 2
|
0
|
0
|
ПНТ 1
|
5
|
2,38
|
3.3.6
Відомості балансу по витраті пари й потужності
Частки
відборів пари залишаються незмінними, і рівні як і в розрахунку проектної схеми
в пункті 3.1 за винятком часток відборів під номерами 3 , 6 , і 9 . Також у
виді малої зміни режиму роботи блоку незначно змінюються й частки мережних
відборів , тому їх приймаємо незмінними з розрахунку проектної схеми .
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14
|