- в інвестиційну діяльність:

Д-т 2600 «Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності»;

К-т 2077 «Прострочена заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані суб’єктам господарської діяль­ності»;

К-т 2070 «Короткострокові кредити на будівництво та освоєн­ня землі,

які надані суб’єктам господарської діяльності»;

К-т 2071 «Короткострокові кредити на купівлю будівель, спо­руд, обладнання та землі, які надані суб’єктам господарської дія­льності»;

г) фізичним особам:

Д-т 2620 «Поточні рахунки фізичних осіб»;

К-т 2207 «Прострочена заборгованість за кредитами, які нада­ні фізичним особам на поточні потреби»;

К-т 2202 «Інші короткострокові кредити, які надані фізичним особам на поточні потреби»;

К-т 2217 «Прострочена заборгованість за кредитами в інвес­тиційну діяльність, які надані фізичним особам»;

К-т 2210 «Короткострокові кредити, які надані фізичним осо­бам на будівництво та освоєння землі»;

Для банку мета надання кредиту – це перш за все отримання за його користування процентів, тобто доходу. Згідно з Правилами бухгалтерського обліку процентних доходів та витрат під час обліку яких передбачається дотримання двох основних принципів:

принцип нарахування, відповідно до якого статті доходів та витрат враховуються  та оцінюються в момент  продажу активу або в момент надання

послуг. Усі доходи і витрати установи, що відносяться до звітного періоду, мають відображатися в обліку в цьому самому періоді незалежно від того, коли були отримані чи сплачені кошти;

принцип відповідності, згідно з яким витрати та доходи пов’язані з цими витратами, повинні визнаватися в бухгалтерському обліку в один і той самий період.

Може виникнути така ситуація, коли проценти не були сплачені в установлений строк. У перший же день несплати нарахованих процентів вони відносяться до розряду прострочених і за­раховуються на рахунок прострочених процентів, на якому враховуються 30 днів. Після вказаного терміну сума простроче­них процентів списується і обліковується на позабалансовому ра­хунку до повного погашення.

Для обліку нарахованих процентів використовуються балансові рахунки другого классу.

У разі прострочення оплати нарахованих процентних доходів вони відносяться відповідно на рахунки прострочених доходів (А) 2049, 2059, 2069, 2079, 2109, 2119, 2209, 2219.

Списані з балансу несплачені в строк проценти за кредитами банків та клієнтів обліковуються на позабалансових рахунках відповідно 9600 А «Не сплачені банками доходи», 9601 А «Не сплачені клієнтами доходи».

Нарахування процентів за користування кредитами відбувається наступним чином:

Д-т 2048, 2058, 2068, 2078, 2118, 2208, 2218 (рахунки за нарахованими

доходами за видами кредитів);

К-т 6024, 6025, 6027, 6030, 6031, 6042, 6043 (рахунки за процентними доходами за видами кредитів).

Віднесення нарахованих процентів до розряду прострочених:

Д-т 2049, 2059, 2069, 2079, 2109, 2119, 2209, 2219 (рахунки за простроченими нарахованими відсотками);

К-т 2048, 2058, 2068, 2078, 2108, 2118, 2208, 2218 (рахунки за нарахованими доходами за видами кредитів).

У разі визнання заборгованості за нарахованими відсотками сумнівною (30 днів):

Д-т 6024, 6025, 6027, 6030, 6031, 6042, 6043 (рахунки за процентними доходами за видами кредитів);

К-т 2049, 2059, 2069, 2079, 2109, 2119, 2209, 2219. Одночасно робиться бухгалтерське проведення:

Д-т 9600 (списана за рахунок спеціальних резервів заборгова­ність

за нарахованими доходами, за операціями з банками), 9601 (списана за рахунок спеціальних резервів заборгованість за нарахованими доходами, за операціями з клієнтами);

К-т 9610 (списана у збиток заборгованість за коштами на коррахунках).

Облік номіналу кредиту залежить від методу виплати процентів: за період, на період.

У разі застосування методу «за період», проценти можуть виплачуватися періодично або в кінці терміну, визначеного кредитною угодою, а номінальна сума кредиту і сума, що перераховується на поточний рахунок клієнта (або кореспондентський рахунок банку), збігаються.

При укладанні угоди виконується бухгалтерське проведення за позабалансом на суму, зазначену в кредитній угоді:

Д-т 9129 «Інші зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам»;

К-т 9900 «Контррахунок».

При перерахуванні коштів одержувачу кредиту:

Д-т Кредитний рахунок клієнта;

К-т Поточний рахунок клієнта.

і одночасно проводиться зворотний запис за позабалансовим обліком:

Д-т 9900;

К-т 9129.

Обумовлені кредитною угодою комісійні винагороди списуються банком самостійно меморіальним ордером з поточного рахунку позичальника, що відображується проведенням:

Д-т «Поточний рахунок позичальника»;

К-т «Комісійні доходи» (рахунки класу 6).

Питання про утримання банками суми комісійної винагороди відразу із суми кредиту остаточно не вирішено. У бухгалтерському обліку зміст даної операції відображатиметься так:

Д-т «Кредитний рахунок позичальника»;

К-т «Поточний рахунок позичальника»;

К-т «Комісійні доходи».

При застосуванні методу «на період» проценти можуть сплачуватись

повністю або частково в момент видачі кредиту, тобто авансом. Оскільки сума, що перераховується на поточний рахунок позичальника, буде зменшена на суму процентів, сплачених на період, у фінансовому обліку окремо обліковується сума номіналу кредиту та сума процентів, що сплачена авансом. Протягом дії кредитної угоди сума авансових процентів має бути амортизована.

11.6. Облік формування і використання резервів

Банки зобов’язані здійснювати розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість (з урахуванням строків погашення боргу за кредитними операціями) протягом місяця, у якому здійснено кредитну операцію (або укладено угоду на її здійснення). Формування резервів банки зобов’язані здійснювати щомісяця в повному обсязі незалежно від розміру їх доходів за групами ризику відповідно до сум фактичної кредитної заборго­ваності за станом на 1 число місяця, наступного за звітним.

Порядок бухгалтерського обліку формування і використання резервів, списання та повернення раніше списаних безнадійних активів у комерційних банках України регулюється правилами фінансового обліку. Податковий облік регулюється Законом України «Про оподаткування

прибутку підприємств» та змінами до нього.

Списання безнадійних активів у комерційних банках може здійснюватися:

методом створення резервів, який передбачає поступове пе­ренесення на рахунок витрат сумнівних та безнадійних активів;

методом прямого списання, коли актив відноситься на витра­ти у період фактичного виникнення збитків.

Комерційні банки формують резерви на покриття можливих втрат за активами у національній та іноземній валютах, у тому числі розміщені депозити, надані кредити, придбані цінні папери, дебіторську заборгованість та інші активи.

У фінансовому обліку спеціальні резерви створюються за всі­ма видами активів у необхідних сумах.

Кошти спеціального резерву акумулюються на балансовому рахунку 2400 КА «Резерви під нестандартну заборгованість за креди­тами, які надано клієнтам», 2401 КА «Резерви під стандартну забор­гованість за кредитами, які надано клієнтам» та 1590 КА «Резерв під нестандартну заборгованість інших банків», 1591 КА «Резерв під стандартну заборгованість інших банків».

Розраховуючи розмір резерву, до сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями та перуками слід відносити заборгованість за балансовими рахунками плану рахунків, на яких обліковуються суми заборгованості за кредитами та відсотками за ними, а також вартість майна, прийнятого в заставу.

Розрахунок резервів за можливими втратами за кредитними операціями комерційних банків здійснюється відповідно до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

Заборгованість банків і клієнтів за активними операціями оцінюється за категоріями ризику, визначеними іншими норматив­ними документами. У разі відсутності нормативних документів активи оцінюються за внутрішнім

положенням комерційного банку.

Списання прострочених нарахованих доходів здійснюється відповідно до Правил бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків.

Формування спеціальних резервів відображається такими записами:

а) відрахування в резерв на покриття можливих втрат:

Д-т 770 «Відрахування в резерви» в кореспонденції з одним із названих рахунків за кредитом;

К-т 149 «Резерви під знецінення боргових цінних паперів, що рефінансуються Національним банком України»;

К-т 159 «Резерв під заборгованість інших банків»;

К-т 189 «Резерв під дебіторську заборгованість за операціями банку»;

К-т 240 «Резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам»;

К-т 289 «Резерви під дебіторську заборгованість за операціями з клієнтами банку»;

К-т 319 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі бан­ку на продаж»;

К-т 329 «Резерв під знецінення ЦП у портфелі банку на інвестиції»;

К-т 359 «Резерви на можливі втрати за сумнівною дебіторською заборгованістю».

Якщо резерв формується в іноземній валюті, то бухгалтерські проведення здійснюються з урахуванням офіційного курсу на день операції. Комерційний банк формує резерви в іноземній валюті за кожною валютою окремо. Переоцінка резервів в іноземній валюті від зміни курсів відноситься на балансовий рахунок 6204 АП «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами»;

б) у разі зменшення розрахункового розміру спеціальних резервів порівняно з попередньою звітною датою здійснюються проведення:

Д-т «Відповідний контрактивний рахунок сформованого резерву»;

К-т 770 «Відрахування в резерви»;

в) при списанні безнадійної заборгованості за рахунок резер­вів здійснюються проведення:

Д-т «Відповідний контрактивний рахунок сформованого резерву»;

К-т «Відповідний рахунок сумнівної заборгованості».

Списана безнадійна заборгованість за рахунок спеціальних резервів обліковується за групою позабалансових рахунків 961 А «Списана у збиток заборгованість за активами». При цьому здійснюються проведення:

Д-т 961 «Списана у збиток заборгованість за активами»;

К-т 9910 «Контррахунки для рахунків розділів 96-98»;

г) повернення раніше списаної суми безнадійної заборгованості здійснюється записами:

Д-т коррахунок, рахунок клієнта;

К-т 770 «Відрахування в резерви».

Одночасно здійснюється проведення за кредитом групи позабалансових рахунків 961 «Списана у збиток заборгованість за активами».

Після закінчення строку позовної давності, якщо списаний ак­тив не було повернено, здійснюється аналогічне проведення.

Облік резервів за наданими кредитами має такі особливості:

Формування резерву під нестандартну заборгованість здійснюється проведеннями:

а) за міжбанківськими операціями:

Д-т 7701 «Відрахування в резерв під заборгованість інших банків»;

К-т 1590 «Резерви під нестандартну заборгованість інших банків»;

б) за операціями з клієнтами:

Д-т 7702 «Відрахування в резерв під заборгованість за нада­ними кредитами клієнтам»;

К-т 2400 «Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, які

надані клієнтам».

Формування резерву під кредити, що належать до категорії «стандартні»:

а) за міжбанківськими операціями:

Д-т 7701 «Відрахування в резерви під заборгованість інших банків»;

К-т 1591 «Резерви під стандартну заборгованість інших банків»;

б) за операціями з клієнтами:

Д-т 7702 «Відрахування в резерв під заборгованість за нада­ними кредитами клієнтам»;

К-т 2401 «Резерви під стандартну заборгованість за кредита­ми, які надані клієнтам».

Списання безнадійного кредиту з балансу за рахунок резер­вів здійснюється записами:

а) за міжбанківськими операціями:

Д-т 1590 «Резерви під нестандартну заборгованість інших банків»;

К-т відповідний рахунок сумнівної заборгованості;

б) за операціями з клієнтами:

Д-т 2400 «Резерви під нестандартну заборгованість за креди­тами, які надані клієнтам»;

К-т відповідний рахунок сумнівної заборгованості.

Одночасно здійснюється проведення за дебетом групи позабалансових рахунків 961 «Списана у збиток заборгованість за активами».

11.7. Облік окремих кредитних операцій

Комерційні банки використовують таку форму взаємовідно­син з клієнтом, як відкриття рахунка овердрафт. Цей рахунок допускає тимчасове перевищення суми списання коштів над їх залишком на рахунку, що свідчить про залучення в оборот кре­диту.

Якщо у клієнта не вистачає коштів на поточному рахунку для проведення платежів за розрахунковими документами, нестача покривається за рахунок овердрафту цього клієнта.

За наявності залишку заборгованості за овердрафтом ця заборгованість щодня обліковується за дебетом поточного рахунка. У разі прострочення сплати процентів за овердрафтом відпо­відна сума нарахованих процентів переноситься на рахунок про­строчених нарахованих доходів (для банків – на рахунок 1529 А, для суб’єктів господарської діяльності – на рахунок 2069 А):

Д-т прострочені нараховані доходи;

К-т 1528 «Нараховані доходи за кредитами, які надані іншим банкам», 2008 «Нараховані доходи за овердрафтом» – на суму нарахованих доходів, сплата яких затримана.

Якщо прострочено погашення основної суми боргу за овердрафтом,  залишок за рахунком овердрафту переноситься на рахунок простроченої

заборгованості за наданими кредитами.

У разі визнання заборгованості за овердрафтом сумнівною, залишок за рахунком овердрафту переноситься на рахунок сум­нівної заборгованості за наданими кредитами.

В умовах ринкової економіки більшість підприємств володі­ють значною кількістю цінних паперів, які можуть бути викорис­тані для забезпечення банківських кредитів.

Операція зворотного РЕПО обліковується відповідно до опе­рації надання кредиту під заставу цінних паперів на балансовому рахунку 2010 А «Кошти, які надані суб'єктам господарської діяль­ності за операціями РЕПО».

Цінні папери, що придбані за операцією зворотного РЕПО, не визнаються на балансі, а обліковуються як отримана застава за позабалансовими рахунками.

У день отримання цінних паперів вони визнаються на позабалансі як отримана застава за їх ринковою вартістю:

Д-т «Контррахунок позабалансу»;

К-т 9500 П «Застава, за якої предмет застави залишається у заставника»;

на суму ринкової вартості придбаних цінних паперів за операцією зворотного РЕПО.

Кошти за цінні папери у разі перерахування обліковуються як наданий кредит:

Д-т 1522 «Кошти, які надані іншим банкам за операціями РЕПО», 2010 «Кошти, які надані суб’єктам господарської діяльності за операціями РЕПО»;

К-т коррахунок, поточний рахунок клієнта – на суму перерахованих коштів.

У день зворотного продажу цінних паперів їх вартість списується з позабалансу:

Д-т 9500 «Застава, за якої предмет застави залишається у заставника»;

К-т «Контррахунок позабалансу» – на суму вартості цінних паперів, за якою вони обліковувались.

Факторингові операції.

Факторинг – кредитна операція, за якої банк купує у клієнта право на стягнення його дебіторської заборгованості.

Після укладення угоди про факторинг банк визнає за позабалансом загальну суму платіжних документів, що будуть пред’явлені за цією угодою,

тобто суму, яку банк зобов’язаний сплатити своєму клієнтові:

Д-т «Зобов’язання з кредитування, надані»;

К-т «Контррахунок позабалансу» – на загальну суму факторингової угоди.

Якщо загальна сума заздалегідь невідома, за позабалансом визнається

ліміт, до якого банк оплачуватиме платіжні документи клієнта.

Після отримання платіжних документів клієнта банк обліковує їх на позабалансі на рахунку 9800 А «Розрахункові документи за факторинговими операціями» за сумами, вказаними на платіжних документах клієнта:

Д-т 9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями»;

К-т «Контррахунок позабалансу» – за номінальною вартістю платіжних документів.

Купуючи у клієнта права на стягнення його дебіторської заборгованості, банк здійснює проведення:

Д-т 2030 «Рахунки суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями»;

К-т «Поточний рахунок клієнта» або «Кореспондентський раху­нок банку» – на суму, обумовлену в угоді про факторинг.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15