власне англійський елемент є протиставленим першим двом групам. Ці слова

мають іншу рису: вони визначено англійські і не мають спільного походження

зі словами інших мов, тоді як в індоєвропейських та германських словах

можна знайти спільний корінь.

3 Роль запозичень в розвитку словникового складу англійської мови та

джерела запозичень.

Роль запозичень (borrowings, loan words) в різних мовах неоднакова і

залежить від конкретно-історичних умов розвитку кожної мови. В англійській

мові відсоток запозичень значно вищий ніж в багатьох інших мовах, тому що

за історичних обставин він є дуже проникливим. Англійська мова більш ніж

будь-яка інша мова мала можливість запозичувати іншомовні слова в умовах

прямого безпосереднього контакту: спочатку в середині сторіччя від

загарбників, що змінювали один одного на Британських островах, а пізніше –

в умовах торгівельної експансії і колонізаторської активності самих

англійців. Підраховано, що число передвічних слів в англійському словнику

складає всього 30%.

Не можна вважати ,що роль слів в мові визначається тим, чи є воно

запозиченим, чи передвічним. Тим паче, що найбільше вживані прислівники,

прийменники, сполучники, прислівники часу та місця, всі допоміжні і

модальні слова, всі сильні дієслова і займенники, всі числівники, включаючи

second, million, billion є в сучасній англійській мові передвічними

словами.

Той чи інший вплив однієї мови на іншу завжди пояснюється історичними

причинами: війни, завоювання, мандри, торгівля і т.і., - призвело до тісної

взаємодії різних мов. Інтенсивність притоку нових запозичених слів, в різні

періоди різноманітна. В залежності від конкретних історичних умов, вона то

збільшується то падає. Ступінь впливу однієї мови на іншу при цьому

залежить здебільшого від мовного фактора.

Помилкові уявлення, які переважали в лінгвістиці відносно проблеми

запозичень, не зводились лише до перебільшення їх ролі в розвитку мови. Сам

підхід до теми був одностороннім і формальним. Дослідників цікавили

здебільшого джерела та дати запозичення.

Треба приділяти увагу не тільки питанню від кого запозичення, а й тому

що додалося та було створене в результаті діяльності при запозиченні слова

від іншого народу. Треба творчо підходити до питання і тим самим створювати

можливість виявити закономірності, що ним підпорядковується розвиток

словникового складу мови, пояснити явища, які відбуваються в ньому і

виявити їх причини. Це можна пояснити прикладами.

Досліджуючи розвиток слова sport, ми не будемо зупинятися на тому, що

це слово запозичене в середньо-англійський період із старо-французької

мови, де воно було desport і походило з латинської desportus. Desport та

desportus значили відволікання ,відхилення ,при запозиченні відбулася

спеціалізація значення і в середньо-англійській мові ці слова мали більш

загальне значення, ніж у сучасній, де означає спорт, розвагу. З тим словом

в той же період із французької мови в англійську запозичувалися інші слова,

які були пов’язані з розвагами заможних людей, це пояснюється тим, як в XI

столітті нормандські барони стали власниками країни, англосаксонська

верхівка завоювала їх звичаї і нормандський діалект старо-французької мови.

Слово sport підкорюється англійській системі граматичних змін іменників,

отримуючи можливість в множині закінчення –s. В ньому не тільки замінюються

всі звуки англійськими, але й відпадає перший склад (аферезис). В ново-

англійській мові це слово має ще деякі зміни в семантиці і означає фізичні

вправи, у вигляді ігор та змагань.

В словниковому складі англійської мови паралельно зберігається

дієслово disport – розважатися, яке називається маловживаним.

Зараз в сучасну англійську мову були запозичені слова з різних мов,

які зберегли своє значення. Наприклад, aiki-jutsu, boutique, kelim, kletten

prinrip. Ці слова здебільшого мають теж значення яке вони мали в похідній

мові, але деякі з них приймають більше значень ніж вони мали.

Таким чином, ніяке нове поповнення словника запозиченими словами не

може пройти безслідно для словникового складу. Запозичене слово приймає на

себе одне або декілька значень семантично близьких до нього слів, що вже

раніше існували в мові.

Взаємодія запозичень і словникового складу мови, що їх прийняла, добре

видно з історії слів, які означають поняття працювати, які є синонімами до

слова work. Після запозичення в середньо-англійський період дієслів:

labouren “працювати” (із ст.-фр. labourer, лат. laborare) і travaillen

“важко працювати” (із ст.-фр. travaillen, нор. лат. trepaliare “мучити”),

перше з цих дієслів близько до англійського swincan. Друге дієслово

travailler не витримало конкуренції з дієсловом werken і має значні зміни в

змістовій структурі. Після цього його основне значення – “мандрувати” to

travel.

Деякі зміни проходять із словами, які були запозичені з французької

мови. Слово extheticienne було запозичене англійською мовою, де зберегло

своє значення, але змінило вимову – aestheticlenne.

Загальний закон явищ мови до проблеми запозичень можна сформувати так:

усілякі зміни в словниковому складі мов і у вигляді проникнення іншомовних

запозичень тягне за собою семантичні і стилістичні зміни в словах, які вже

є в мові.

Неологізми-запозичення в англійському словниковому складі являють

собою ту сферу лексики, яка найбільше та безпосередньо рефлектує історію

Англії та її традиції, показуючи вплив на мову зовнішніх нелінгвістичних

причин. Тому їх необхідно прослідити в хронологічній послідовності,

пов’язуючи зі змінами, які проходили в культурному та історичному житті

країни.

В сучасній англійській мові численними є французькі запозичення:

boutique, fresee, fromage, pкcher, unijombist, tranche, wsogist, які

здебільшого зберегли своє лексичне значення. Зараз багато слів

запозичується з німецької мови: kletten pririp, untermensch, blitz angst; з

шотландської: slogan, whisky, clan.

Французькі запозичення проникають головним чином не в загальний

словниковий фонд, а в визначені рівні словникового складу. Французькі

запозичення іноді важко відрізнити від латинських. Наприклад, слово figure

могло перейти прямо з латини: figura та з французької figure

В письмовій формі сучасної англійської мови дуже вживані літерні

скорочення від таких виразів, які при читанні змінюються англійським

перекладом.

Запозичення з французької мови є найбільш чисельними і відносяться,

головним чином, до побутової лексики: boutique, fresee, butte, buce, auteur

та ін. Численними є запозичення-неологізми з шотландської мови: slogan,

whisky, clan.

Неологізми-запозичення з китайської та японської мови означають назви

різноманітних способів боротьби: aiki-do, aiki-jutsu.

Запозичені слова з російської мови пов’язані з подіями ,які

відбувалися в цій країні в 90-х роках ХХ століття – з політичними явищами:

perestroikan, glasnostian, khozraschot, prizhok та ін. Всі ці слова були

запозичені як в усній так і в письмовій формі і не змінили своє значення і

склад.

Найважливіші ознаки слів латино-романського походження такі: перевага

двоскладових і багатоскладових слів з префіксами, і префікси закінчуються

на приголосні: ab-, ad-, -corn, -dis, ex, in, im: подвоєння приголосних:

bb, cc, ft, ll, mm, nn, pp.

Нечисленні неологізми-запозичення з італійської, голландської і

іспанської мов свідчать про культурні зв’язки з цими країнами: ісп. – ИL

NI?O, nacho, guerilla, junta: італ. – biasco, motto: порт.- favela,

favelado.

Мови тюркських народів залишили багато слідів в найрізноманітніших

мовах, в тому числі і в англійській. В англійській мові існує понад 400

тюркізмів, 55% з яких складають етнографічні реалії, 26% відносяться до

суспільно-політичного життя, 19% - є природними реаліями. Серед

найважливіших реалій такі слова, як badian, irbis, jougara, kelim та ін. До

цієї групи відносяться назви мінералів: dashkesanite, turanite.

Найбільш освоєні суспільно-політичні реалії: bash-borouk, begum,

effendi, kofban, mamebuke.

Серед етнографічних реалій є слова, які стали невід’ємною частиною

англійської лексики: caviar, coach, kumiss, macrame, vampire.

Тюркські слова англійською мовою запозичувались як при прямих

контактах, так і через мови-посередники.

Одним з найбільш вживаних тюркізмів в сучасній англійській мові є

слово kelim – “накидка для диванів та крісел”.

Тюркізми переходили в англійську мову через різні мови, наприклад,

німецьку: shabrack, trabant; іспанську: bocosin, lackey; італійську:

bergamot, kiosk. Найбільша кількість тюркізмів перейшла в англійську з

французької: badian, caique, caviar, turknose, sabot та ін.

В сучасній англійській мові набувають розповсюджень слова з

африканської мови: tote, gumbo, jambalaya: індійської: paneer, ghari: ідіш:

kabitrer, bagel, schmo.

Висновки до розділу I

Вивчення теоретичних положень неології дає змогу зробити наступні

висновки:

- Лексична система англійської мови є гнучкою і спроможною до

адаптації в умовах постійного виникнення нових понять і

необхідності їх лексичної фіксації

- Існують різні способи класифікації неологізмів і визначення

самого поняття “неологізм”, до запозичень-неологізмів

відносяться ті слова, які були запозичені з інших мов та

адаптувалися в мові.

- Іншомовні запозичення є одним з важливіших видів збагачення

словникового складу мови.

- Лексичні запозичення є одним із джерел утворення нових слів. Їх

вивчення дає можливість прослідити складність мовних процесів,

переплетіння внутрішніх та зовнішніх явищ в мові.

- З точки зору словникового складу треба класифікувати англійську

мову як мову міжнародного походження, або як одну із

романських, але місцевий елемент в англійській мові має велику

кількість часто повторюваних слів.

- Джерела неологізмів-запозичень є численними: французька мова,

німецька мова, китайська, японська, іспанська, італійська,

російська та ін.

Розділ ІІ. Неологізми-запозичення сучасної англійської мови.

2.1. Загальна характеристика неологізмів-запозичень

Запозичення відносяться до розряду так званих сильних неологізмів ,які

відрізняються і фонетичною дистрибуцією, яка не є характерною для

англійської мови, а також нетиповим морфологічним членуванням і відсутністю

мотивації.

Англійська мова продовжує розширюватися за рахунок запозичень, але

меншою мірою ніж це було в середньовіччі чи в епоху Ренесансу. Із

“приймаючої” мови вона перетворюється в “ту, що дає”. Це пов’язано з тим,

що англійська мова отримала статус Lingua france (мова спілкування) ХХ

сторіччя. Але не дивлячись на те, що запозичення, за даними Кенона,

складають лише 7,5% від загальної кількості неологізмів і знаходяться на

периферії лексичної системи, їх розглядання є необхідним, тому що без цього

неможливо уявити весь корпус нової лексики.

Основною мовою-джерелом залишається французька мова. За останні 25

років дуже зменшилась чисельність скандинавських запозичень. Новою

тенденцією є зростання запозичень з африканських та азіатських країн,

особливо із японської. Основними центрами атракції для нових запозичень є:

1) культура: cinematheque, discotheque, anti-roman (з французької),

2) суспільно-політичне життя: ayatollah (з арабської), релігійний

вождь ісламської секти Shгite і Ірані (слово стало відомим з січня

1979 року, коли після скидання шаха Ірану до влади прийшов Аятола

Хомейні),

3) повсякденне життя (напої, їжа, спорт ,одежа): petit, dejeuner (фр.)

“невеликий сніданок”,

4) науково-технічний прогрес: biogeocoenose (із російської)

“екологічна система”,

Невеликим ступенем новизни відмічаються варваризми, неасимільовані

одиниці, які переважають серед нової запозиченої лексики. Наприклад: dol?e

vita (з італійської) “солодке життя”; lunokhod (із російської); gonro (з

італійської) “дикий”. Бо них близькі ксенізми (запозичені одиниці , які

відображають специфіку побуту країни-джерела: gyro (із грецької) “тип

бутерброду (тонкий шар підсмаженого м’яса на невеликому хлібці); zoren (з

японської) “медитації”, які практикуються в дзен-буддизмі; kung-fu (із

китайської) “боротьба кунг-фу”.

Різниця між варваризмами і ксенізмами складається в тому, що перші

мають синоніми в мові-реципієнті, другі означають явища, об’єкти, які

існують тільки в країні-джерелі і є відсутніми в приймаючій країні.

Виходячи з цього ксенізми мають більший ступінь новизни, хоча вони

складають лише 14% від всіх запозичень.

Асимільованих запозичень в сучасній англійській мові мало. Це

здебільшого запозичення з ідіш, наприклад, nudzh або nudge (американський

сленг) “зануда”; комбіновані запозичення із ідіш nudyen “втомлювати”, та з

російської “нудний”. Слово асимільоване під впливом англійського to nudge

“штовхати”.

Однією особливістю запозиченої лексики є помітне зменшення пропорції

кальок (порівняно зі староанглійською). Серед них найбільш використовувані

такі: dialogue of the deaf (калька з фр.dialogue des sourds) “дискусія, в

якій приймають участь ,не звертаючи уваги на аргументи одне одного”;

gliding time (з нім. Gleitreit) “змінний графік”(використовується

здебільшого в британському варіанті); photo-novel (з іспан.fotonovela)

“фотороман” (роман, який складається із фотографій, з діалогічними

вставками у стилі коміксів).

Серед всіх запозичень найбільш використовуваними є одиниці у ідіш в

розмовній мові, саме вони більшою мірою ніж інші марковані в словниках

нових слів як “сленг”. Наприклад: yenta “пліткарка”, rotfig “приємно

вгодований”, glitch “дефект” (в 60-ті роки слово увійшло до космічного

сленгу, в 70- 980-ті роки воно стало використовуватися в сленгу

спеціалістів по комп’ютерам).

2.2. Класифікація неологізмів-запозичень.

Запозичення – це слова, запозичені з іншої мови, які модифікували

фонемічну форму, значення та вимову до стандартів англійської мови.

Існуючі в словниковому складі мови запозичені слова можна

класифікувати:

- по джерелу запозичення;

- по тому, який аспект слова запозичений;

- за ступенем асиміляції.

По джерелу запозичення в словниковому складі англійські слова

виділяють:

1) французького запозичення

2) німецького запозичення

3) запозичення з ідіш

4) русизми та запозичення-неологізми з грецької, португальської,

японської та інших мов

5) португальські запозичення.

Класифікація по джерелу запозичення розроблена найбільше повно, але не

є єдиною можливою. Запозичення-неологізми можна також класифікувати по

тому, який аспект слова є новим для приймаючої мови. За цим принципом

запозичення-неологізми розділяються на:

- фонетичні;

- кальки (translation-loans);

- семантичні;

- запозичення словоскладаючих елементів.

Перший тип, тобто фонетичні запозичення, складають основну, найбільш

численну групу. Вони характеризуються тим, що загальний звуковий комплекс

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5