Формування загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення особливостей адаптації

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра англійської мови та літератури з методикою викладання

ДИПЛОМНА РОБОТА

“Формування загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі

вивчення особливостей адаптації

неологізмів – запозичень

в сучасній англійській мові”

студентки 5 курсу

факультету іноземних мов

групи АНФ-97-1

Філоненко Анастасії Юхимівни

науковий керівник

кандидат філологічних наук, доцент

Кліменко Ірина Михайлівна

науковий консультант

Кривий Ріг – 2002

План

План 2

Вступ 3

Розділ І. Теоретичні аспекти неології. 4

1.1. Особливості лексичної системи мови та механізми утворення

неологізмів. 4

1.2. Етимологічна структура словникового складу англійської

мови. 5

1.3. Роль запозичень в розвитку словникового складу англійської

мови та джерела запозичень. 6

Висновки до розділу I 7

Розділ ІІ. Неологізми-запозичення сучасної англійської мови. 7

2.1. Загальна характеристика неологізмів-запозичень 7

2.2. Класифікація неологізмів-запозичень. 8

Висновки до розділу II 10

Розділ III. Дослідно-експериментальна програма по формуванню загально-

лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення неологізмів-запозичень

в сучасній англійській мові. 10

3.1. Педагогічна думка про необхідність вивчення системи мови в її

динамічному розвитку. 10

3.2. Програма дослідно-експериментальної роботи по формуванню

загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення неологізмів-

запозичень в англійській мові. 11

3.3. Порівняльний аналіз результатів констатуючого та формуючого

експериментів. 15

Висновки до розділу III. 16

Загальні висновки 16

Список використаних джерел 16

Додаток 2 17

Вступ

Впродовж останніх десятиріч в англійській мові, як і в багатьох інших,

виникла велика кількість нових слів, що призвело до необхідності із

вивчення та опису.

Це, в свою чергу, викликало появу зовсім нової галузі лінгвістики –

неології – науки про неологізми, в сферу діяльності якої входить виявлення

нових слів та значень, аналіз факторів їх появи, вивчення засобів їх

утворення, розробка принципів відношення до них (їх прийняття чи

неприйняття носіями мови) та їх лексикографічної обробки (фіксація в

словниках та затвердження значень).

На сучасному етапі просліджується новий поштовх до більш уважного і

детального вивчення неологізмів, відбувається внаслідок швидкого зростання

їх кількості, тобто часта поява нових реалій закономірно вимагає

прискорення процесу номінації.

Такими закономірностями зумовлена поява значної кількості робіт

англійських та американських дослідників, що розробляють різні аспекти

неології.

Складаються різноманітні словники нової лексики, їх доповнення,

додатки та пояснення до них, списки нових слів в Інтернеті.

Поповнення словникового складу мови здійснюється різними засобами.

Так, ними можуть бути запозичення з інших мов, розширення значень уже

існуючих слів. Усі ці засоби достатньо продуктивні, але визначаючими є

моделі словоскладання та афіксального утворення нових мов.

Процес збагачення мови за рахунок раніш невідомих одиниць проходить

постійно, освіжаючи та оновлюючи мову, приводячи її у відповідність до

потреб людей та змін, що постійно відбуваються в світі. Ось чому вивчення

системи словотвору англійської мови, її компонентів, ступенів їх

активності, продуктивності та варіативності є таким необхідним.

Одним із засобів появи нових слів є запозичення.

До факторів, що впливають на виникнення нових одиниць (і на всю

систему словотвору в цілому) як правило відносяться: екстралінгвістичні

фактори – науково-технічний та соціальний прогрес, поширення інформаційного

потоку і необхідність передати його з найменшими витратами часу і місця,

лінгвістичні фактори – тенденція до мовної економії, прагнення до

аналітичності.

Актуальність даного дослідження визначає недостатня вивченість

процесів запозичення слів, що відбувається на сучасному етапі розвитку,

неповна визначеність багатьох ключових понять.

Наукова новизна роботи полягає в поглибленні вивчення теорії неології,

класифікація запозичень неологізмів і проблема їх асиміляції.

Об’єкт дослідження – запозичення неологізми в англійській мові

останніх десятиріч.

Предмет дослідження – процес формування загально-лінгвістичної

компетенції учнів в процесі вивчення особливостей адаптації неологізмів-

запозичень в сучасній англійській мові.

Мета роботи: визначити роль неологізмів-запозичень в сучасній

англійській мові, вивчити шляхи її адаптації.

Поставлена мета визначила необхідність вирішення наступних завдань:

- виявити основні критерії виділення неологізмів та запозичених

неологізмів зокрема;

- розглянути основні джерела і шляхи проникнення запозичень в

сучасну мову;

- визначити роль і місце неологізмів в словниковому складі

англійської мови;

- розглянути особливості запозичення слів на основі

етимологічного аналізу;

- розглянути особливості адаптації запозичень-неологізмів в

сучасній англійській мові;

- виявити центри атракції неологізмів-запозичень;

- виявити умови, що сприяють формуванню загально-лінгвістичної

компетенції учнів в процесі вивчення особливостей адаптації

неологізмів-запозичень в сучасній англійській мові.

В процесі роботи було використано запозичень неологізмів

добраних із словників, наукових та періодичних видань англомовних країн.

Методика дослідження визначила завданнями, матеріалом, загальною

направленістю роботи і носить комплексний характер із використанням

компонентного, етимологічного ,контекстуального, кількісного аналізу.

Теоретична цінність дослідження – в подальшому розвитку окремих

аспектів неології, словникового складу англійської мови.

Практична цінність роботи – використання основних висновків та

результатів роботи в теоретичних курсах і спецкурсах з лексикології в вищих

навчальних закладах та вивчення неології в школі.

Робота складається з вступу, трьох розділів, списку використаних

джерел і додатків.

Розділ І. Теоретичні аспекти неології.

1 Особливості лексичної системи мови та механізми утворення неологізмів.

Процес саморегулювання лексичної системи – результат подання

суперечності між станом системи і вимогами до неї. Мовець – той, що

розмовляє – вибирає з існуючих слів ті, які можуть висловити його думки та

почуття.

Не знаходячи їм вираження, він починає створювати нові. Причому вони

утворюються не тільки за існуючими схемами, але й з виведенням нових, що

узгоджуються із структурою та функціями системи.

І.В.Арнольд наводить думку Фердинанда де Сосюра: синхронічна

лінгвістика займається системами, а діахронічна – елементами, і ці методи

не повинні змішуватися.

Як наслідок цього, система мови повинна вивчатися як щось стабільне та

незмінне, тоді як спостерігається цілком протилежне: вона постійно

змінюється і систематизує нові утворення. Отже ,ми повинні вивчати мову, як

щось змінюване, але систематичне.

Цей підхід діє можливість кращого розуміння систематичного феномену

словникового складу шляхом пояснення багатьох фактів про функціонування

слів і речень, більш ефективних узагальнень, тому що ми можемо брати до

уваги вплив екстралінгвістичної дійсності.

Необхідно відзначити, що стан наших знань сьогодні не такий, щоб мати

можливість показати весь словниковий склад як одну систему, і ми

розглядаємо її як набір взаємопов’язаних систем.

Мова .як і інші адаптивні системи, краще вивчається з допомогою

зворотного зв’язку, використовує їх для власного поліпшення. Якщо варіант

виправдовує себе, він залишається у мові. Цей процес може бути зрозумілим

згідно з результатами по вивченню нових слів або неологізмів.

Нові поняття постійно входять в життя, вимагаючи нових слів для їх

назви. Іноді нові назви використовуються зі старими, що продовжують своє

існування. Кількість слів у мові, таким чином, непостійна, вона, як

правило, зростає. Неологізми створюються для найменування нових речей, не

подаючи великого значення шкалі їх значимості. Вони можуть бути важливі та

соціально значимі (як нова форма держави People’s Republic чи щось

протилежне існуванню людства як nuclear war). Речі можуть бути і не такі

значимі (як мода в танцях, одягу, зачісках взутті). У будь якому випадку

змінюється значення старих слів, нові запозичуються або створюються із

існуючого мовного матеріалу за схемами, продуктивними на даному етапі її

розвитку, або створюються нові системи.

Однією з невирішених проблем неології є проблема терміну “неологізм”.

Він відрізняється особливими зв’язками з часом, які фіксуються колективною

свідомістю. Новими словами вважаються одиниці, які з’являються у мові

пізніше якоїсь часової межи, взятої за початкову. Деякі дослідники вважають

такою межею кінець другої світової війни. Інші пов’язують появу нових слів

з освоєнням космосу, запуском першого супутника – 1957 роком.

Таким чином, визначення терміну “неологізм” достатньо умовно. Будь-яке

слово має якість неологізму доки колективна мовна свідомість реагує на

нього як на нове.

Опитування в Англії і США показали, що багато слів у словниках

Барнхорта не сприймаються носіями мови як нові. Вони втратили часову

конотацію новизни, так як використовуються носіями мови вже більше двадцяти

років.

Однак. Ця лексика все ж таки відноситься до нової, так як цей відрізок

часу є дуже коротким у плані історичного мовного розвитку, і в

гносеологічному плані ця лексика ще не втратила своєї новизни.

Таким чином, неологізми – це нові слова або фрази, нові значення для

існуючих слів чи запозичень із іноземних мов.

Закони ефективного спілкування вимагають максимального семантичного

сигналу за мінімум часу. Для виконання цієї вимоги адаптивна лексична

система не тільки додає нові частини, вона по новому виправляє способи та

засоби словотворення.

2 Етимологічна структура словникового складу англійської мови.

Сучасна мова – це продукт довгого історичного розвитку, в процесі

якого мова змінюється. Зміни торкаються всіх сторін (рівні, яруси, аспекти)

мовної структури, але діють в них по різному. Історичний розвиток кожного

рівня залежить від конкретних причин та умов, які стимулюють зміни в

лексичному складі мови, в її фонологічній (фонетичній) організації, та в її

граматичному устрої.

До розвитку мови належать процеси росту та розпаду. Так, в англійській

мові розвиваються аналітичні форми, складні система дієслівного формотвору.

Але розпадається система відмінювання та особових закінчень дієслова,

випадають слова із словникового складу, з’являються нові шляхом запозичення

або новоутворень.

Історія мови розкриває усі процеси, які відбуваються в мові на різних

етапах її існування. Причини (фактори змін, які є в мові), називають

лінгвістичними ( або інтералінгвістичними), а фактори, які пов’язані з

історією народу, з загальним процесом розвитку суспільства,

екстралінгвістичними факторами. Ці два поняття та дві сторони постійно

діють разом.

Накопичення знань про історію розвитку різних сторін мови повинно

призвести у підсумку до такого рівня підготовки, коли за допомогою

етимологічного словника, а значною мірою і без нього, можна пояснити

джерела форм та явищ, які відображаються в будь-якому сучасному слові.

Таблиця 1. Етимологічна структура словника англійської мови.

|Місцевий елемент |Запозичений елемент |

|Індоєвропейський елемент |кельтський (V – VI ст.н.е) |

|германський елемент |латинський |

|англійський елемент |I група (І ст.н.е.) |

| |ІІ група (VII ст.н.е.) |

| |скандинавський |

| |(VIII – XІ ст.н.е.) |

| |французький: |

| |нормандські запозичення |

| |(XI – XIII ст.н.е.) |

| |парізькі запозичення (Відродження) |

| |грецький (Відродження) |

| |італійський (Відродження) |

| |іспанський (пізнє Відродження) |

| |германський |

| |індійський |

| |російський |

Ця таблиця вимагає пояснень. По-перше, треба звернути увагу на те, що

друга колонка в таблиці включає не лише більше груп, а й велику кількість

слів. Це пояснюється високим відсотком запозичених слів в англійській мові

(75%), що прибули в результаті численних явищ та міжнародних зв’язків.

З точки зору словникового складу треба класифікувати англійську мову

як мову міжнародного походження, або як одну з романських (тому що

переважають французькі та латинські слова). Але беручи до уваги відносну

частоту розповсюдження слів ,ясно ,що місцевий елемент в англійській мові

має велику кількість часто повторюваних слів, таких як артиклі,

прислівники, з’єднання, допоміжні дієслова, а також слова які означають

предмети повсякденного життя.

Крім цього граматична структура германська, залишилась недоторкана

іншомовним впливом.

Також треба відмітити, що в різні часи пуристи намагалися виключити

слова іншомовного походження з англійської мови.

Перша колонка таблиці представляє місцевий елемент, основу

словникового складу. Колонка складається з трьох груп і тільки третя має

дати. Слова цієї групи з’явилися в англійській мові в V столітті, або ж

пізніше.

Під індоєвропейським елементом треба розуміти слова, загальні для

всіх, або більшості мов індоєвропейської групи. Англійські слова цієї групи

означають елементарні поняття без яких неможливе людське існування.

Германський елемент представляє слова, загальні для всіх, або

більшості мов германського походження. Деякі основні групи германських слів

є спільними з групами індоєвропейського елемента. Треба зазначити, що

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5