Як бачимо, ринкова вартість ВВП, розрахованого виробничим методом пов’язана з обчисленням валового випуску і проміжного споживання товарів та послуг.
Податки на продукти – це податки, які стягуються пропорційно до кількості або вартості товарів і послуг, що виробляються, продаються або імпортуються підприємствами – резидентами. До них відносяться такі податки як ПДВ, акцизи, податки на окремі види послуг(послуги транспорту, зв’язку, рекламу), мито тощо.
Субсидії на продукти – це субсидії, що надаються підприємствам-резидентам із державного бюджету з метою відшкодування постійних збитків, які виникають у зв’язку з тим, що продажна ціна на окремі види продукції складається нижче від середніх витрат виробництва; субсидії на експорт та імпорт та інші.

У Таблиці 2 зображено динаміку ВВП України, обчисленого виробничим методом.
Видатковий підхід

Для визначення ВВП за видатками потрібно підсумувати усі види видатків на готові або кінцеві товари та послуги. При обчисленні ВВП для означення різних видів видатків будемо користуватися формулою (6) та термінами, які були вжиті у цій формулі.

(6)

- 12 -

Особисті споживчі видатки

Те, що ми називаємо «споживчими видатками домогосподарств», у термінології національної статистики називають особистими споживчими видатками, або особистими видатками на споживання. Вони включають видатки домашніх господарств на товари тривалого користування (легкові автомобілі, пральні машини), на предмети поточного споживання (хліб, одяг) і видатки споживачів на послуги (юристів, лікарів, перукарів).

Валові приватні внутрішні інвестиції

Цим терміном позначають усі інвестиційні видатки ділових фірм країни.
Він містить:
1) усі кінцеві закупівлі машин, утаткування і верстатів, що здійснюють ділові підприємства;
2) усе будівництво;
3) зміни у запасах.

Очевидно, що таке визначення поняття “інвестиції” ширше, ніж застосовуване досі. Далі я спробую пояснити чому ці три компоненти зливаються в одне поняття – валові приватні внутрішні інвестиції.

Перша група – просте повторення нашого початкового визначення інвестиційних видатків як видатків на купівлю верстатів, машин та устаткування.

Другий компонент – будівництво – скажімо, будівництво нової фабрики, складу або елеватора, також є формою інвестицій. Чому ж потрібно враховувати житлове будівництво в інвестиціях, а не у споживанні? Причина така: багатоквартирні житлові будинки є капітальними благами, бо, як і фабрики чи елеватори, вони є активами, що приносять дохід. Інші житлові одиниці, що здаються у найм, є, з тієї ж причини, капітальними благами.
Крім того, житлові будинки, в яких проживають їхні власники, є також капітальними благами, бо ці будинки можна здати у найм і отримувати грошовий дохід, хоча власники і не роблять цього. З цих причин усе житлове будівництво розглядають як інвестиції.

Нарешті зміни у запасах враховують в інвестиціях, бо збільшення запасів є, по суті, “неспожитою продукцією”, А це саме є тим, що розуміємо під інвестиціями.

Зміни у запасах як інвестиції. Оскільки ВВП вимірює поточний обсяг виробленої продукції, то у ВВП потрібно врахувати усі продукти, які вироблені, але не продані у цьому році. Щоб бути точним вимірювачем сукупного обсягу виробництва, ВВП повинен враховувати ринкову вартість усіх приростів запасів упродовж року. Будь-який товар, вироблений у певному році, повинен враховуватись у ВВП цього року навіть тоді, коли він ще не був проданий у січні місяці наступного року. Якщо б ми не враховували збільшення запасів, то занижували б обсяг річного виробництва. Якщо на складах підприємств нагромадилось більше товарів, ніж їх було на початку року, то це означає, що в економіці упродовж року було вироблено більше товарі, ніж продано. Цей приріст запасів треба додати до ВВП як показника поточного річного виробництва.

А якщо запаси зменшуються? Це зменшення потрібно вирахувати із показника ВВП, бо обсяг продукції, що проданий в економіці, перевищує обсяг поточного виробництва. При цьому різниця між даними величинами відображається у зменшені запасів. Частина ВВП, що продана на ринку впродовж року, відображає не поточне виробництво цього року, а зменшення запасів, що нагромадились на початку року. Запаси, наявні на початку даного року, є продукцією, що створена у попередні роки. Отже, зниження запасів у будь-якому конкретному році означає, що в економіці продано більше, ніж вироблено впродовж року. Це означає, що суспільство спожило весь річний обсяг виробництва та й ще частину деяких запасів, що залишились з попередніх років. Оскільки ВВП є мірою обсягу продукції, виготовленої в даному році, остільки ми не повинні враховувати у
ВВП споживання продукції, виробленої у попередні роки, тобто будь-яке скорочення запасів.

Неінвестиційні операції. Я з’ясував, що таке інвестиції. Тепер важливо визначити, що не є інвестиціями. До інвестицій не належить перехід з рук в руки цінних паперів або перепродаж уже наявних активів. Економісти виключають купівлю акцій і облігацій із визначення інвестицій, бо така купівля означає просту передачу права власності на уже створені активи. Те ж саме стосується і перепродажу.

Валові та чисті інвестиції. Потрібно зосередитись на трьох поняттях – валові, приватні та внутрішні інвестиції, які використовують при складанні національних рахунків. Приватний і внутрішній говорять нам, що мова йде про видатки ділових підприємств і, що інвестиції вкладають у даній країні, а не за кордоном.

Валові приватні внутрішні інвестиції – включають виробництво усіх інвестиційних товарів, призначених для заміщення машин, устаткування, споруд, що спожиті у процесі виробництва в цьому році, плюс будь-які чисті додавання до обсягу капіталу в економіці.
Валові інвестиції включають як заміщувальні інвестиції так і приросткові інвестиції. Чисті приватні внутрішні інвестиції характеризують тільки додаткові інвестиції, тобто їх приріст понад зношення капіталу в цьому році. Різниця між валовими і чистими інвестиціями є вартістю капіталу, зношеного або амортизованого у процесі виробництва ВВП.

Державні закупівлі товарів і послуг

Державні закупівлі включають усі державні видатки – як уряду республіки, так і місцевих органів влади, - на кінцеві продукти підприємств та на всі прямі закупівлі ресурсів, зокрема праці. Слід нагадати, що вони не враховують усі державні трансферні платежі.

Чистий експорт

Накінець остання складова ВВП – чистий експорт, який враховує зовнішньо-економічні угоди у ВВП. Експорт даної економіки за рік є витратами іноземців на товари національного виробництва даної країни за кордоном. Однак, слід враховувати те, що частина споживацьких та інвестиційних витрат, у тому числі і державних, витрачається на товари та послуги, які були імпортовані, тобто вироблені за кордоном. Очевидно, такі витрати не відображають виробничої активності національної економіки. Для того щоб уникнути завищення загального об’єму виробництва, об’єм імпорту потрібно виключити з ВВП.

Для цього потрібно порахувати різницю між експортом та імпортом в поточному році, що і буде чистим експортом. Чистий експорт товарів та послуг, таким чином, визначається як величина, на яку закордонні витрати на продукти національного виробництва перевищують національні витрати на закордонні продукти. Чистий експорт може бути величиною як додатньою, так і від’ємною.

У Таблиці 3 зображено динаміку ВВП України, обчисленого видатковим методом.
Доходний підхід

Іншою стороною розрахунку ВВП є розрахунок по доходам. В доходну частину ВВП входить заробітна платня, рентні платежі, процент і прибуток.
Однак, крім основних чотирьох складових у ВВП включають два види розподілу засобів, не пов’язаних з виплатою доходу. Це відрахування на споживання капіталу або амортизація і непрямі податки на бізнес. Виникають також ускладнення внаслідок того, що деяка частина заробітної плати, ренти і процента надходить до іноземців.

При обчисленні ВВП для означення різних видів видатків будемо користуватися формулою (7) та термінами, які були вжиті у цій формулі.

(7)

Заробітна плата найманих працівників

Ця найбільша категорія доходу містить, головним чином, платню, яку фірми і уряд виплачують тим, хто пропонує працю. Вона також містить низку дповнень до заробітної плати, зокрема, внески підприємств на соціальне страхування і у різноманітні приватні фонди пенсійного забезпечення, медичного обслуговування і допомоги на випадок безробіття для найманих працівників. Ці додатки до заробітної плати є частиною витрат для підприємця, пов’язаних з наймом робочої сили, і розглядаються як компонент загальних витрат компанії на заробітну плату.

Рента

Рента містить доходи, які отримують домогосподарства та фірми, що забезпечують економіку ресурсами власності. Прикладами ренти є щомісячні платежі орендарів землевласникам і щорічні орендні платежі фірм-наймачів за користування офісними площами. Валовий рентний дохід мінус амортизація позиченої власності – чиста рента.
Саме рентний дохід залишається після того, як з валового рентного доходу вираховано амортизацію.

Процент

Процент стосується виплат грошового доходу, який здійснює приватний бізнес постачальникам грошового капіталу. Він містить такі статті: виплата процентів домогосподарствам на заощаджувальний депозит, на сертифікати депозитів, на облігації корпорацій. Процентні виплати, що здійснює держава вираховуються з процентного доходу. Це стається внаслідок того, що ці проценти виплачуються у відповідь на залучення засобів на такі державні витрати, як національна оборона, різноманітні соціальні програми, перерозподіл доходів, тобто на не комерційні задачі державного управління.

Доходи некорпоративного сектора

Прибуток, розпадається на види рахунків: одна частина називається доходом на власність, а друга – прибутками корпорацій. Дохід некорпоративного сектора стосується чисто доходу підприємств, що перебувають в одноосібній власності, а також партнерств. З прибутками корпорацій справа дещо складніша, вони розподіляють у декількох напрямках.

Прибутки корпорацій

1. Податки на прибутки корпорацій. На певну частину прибутку претендує уряд, який отримує її у вигляді податків на прибуток корпорацій.

2. Дивіденди. Частина прибутку корпорацій виплачується акціонерам у вигляді дивідендів. Ці платежі доходять до домогосподарств, які, зрештою, є власниками усіх корпорацій.

3. Нерозподілений прибуток корпорації. Та частина прибутку, що залишаяться після сплати податків на прибуток та дивідендів, називається нерозподіленим прибутком корпорації. Цей нерозподілений заробіток корпорацій разом з нарахуваннями на відновлення спожитого капіталу інвестується відразу або в майбутньому на створення нових заводів чи купівлю устаткування, збільшуючи реальні активи фірм-інвесторів.

Непрямі податки на бізнес

Коли ми додамо попердньо перелічені компоненти то отримаємо національний дохід, тобто весь дохід, зароблений на ресурси певного народу, всередині країни або закордоном. Щоб перейти від національного доходу до
ВВП потрібно розглянути два види виплат, не пов’язаних з доходом, що входять у вартість загального обсягу продукції.
Перший вид витрат не пов’язаний з виплатою доходу, виникає через те, що уряд накладає певні податки, які називаються непрямими податками на бізнес.
Ділові підприємства розглядають їх як витрати виробництва і, отже, додають до цін на продукти. Такі податки містять загальний податок з продажу, акцизи, податки з майна підприємств, ліцензійні платежі та митні збори. Ці проценти непрямого податку повинні бути виплачені державі, перед тим як отримуваний дохід буде виплачений у вигляді заробітної плати, рентних платежів, процента і прибутку. Причому непрямі податки на бізнес є незаробленим доходом, оскільки держава не вносить ніякого вкладу в обмін на надходженя від цих податків. Потрібно слідкувати за тим, щоб непрямі податки на бізнес виключались при розрахунку загального обсягу доходів, створеного в поточному році. Частина вартості річного виробництва відображають непрямі податки, які перекладаються на споживачів через високі ціни на товари. Ця частина вартості не є заробітною платою, орендною платою, процентом та прибутком.

Амортизація

Другим видом витрат, непов’язаних з виплатою доходу, що входять до загального обсягу продукції є амортизація. Корисний період використання капітального устаткування набагато більший року. Фактичні видатки на купівлю капітальних благ та їх продуктивний строк служби не потрапляють в один і той ж період обліку. Щоб не допустити заниження прибутку, отже, і всього доходу в період купівлі та завищення прибутку, а також загального доходу в наступні роки. Окремі підприємства обчислють корисний строк служби устаткуваня і розподіляють сумарну вартість цього устаткування на увесь строк його служби. Щорічні відрахування, які показують обсяг капіталу, спожитого у ході виробництва в окремі роки називають “амортизацією”. Амортизація – бухгалтерський запис, призначений для точного звіту про дохід у вигляді прибутку і, отже, про загальний дохід фірми в кожному році. Якщо ми хочемо обчислити величину прибутку і загального доходу в економіці, то потрібно врахувати в загальних доходах підприємницького сектора гігантські амортизаційні відрахування. Ці відрахування, які називаються відрахуваннями на споживання капіталу ідуть на купівлю капітальних благ, “спожитих” у процесі виробництва ВВП упродовж даного року. Ці відрахування і становлять різницю між валовими та чистими інвестиціями.

Виходячи з наших цілей значення цього виду витрат полягає в тому, що ця частина доходів підприємницького сектору не може використовуватися для розрахунків з постачальниками ресурсів. Частина цих доходів – а саме: частина вартості виробництва – є витратами виробництва, що зменшують прибуток компаній. Проте, на відміну від інших витрат виробництва амортизація не збільшує чийогось доходу. Мовою фізичних товарів і послуг споживання капіталу означає, що частину ВВП даного року потрібно відкласти для заміщення машин та устаткування, зношених у процесі виробництва. Отже, не весь ВВП можна спожити як дохід суспільства, не зменшуючи при цьому запас виробничих потужностей.

У Таблиці 4 зображено динаміку ВВП України, обчисленого доходним методом.

Чисті іноземні факторні доходи.

Останній наш крок – це аналіз поправки ВНП – ВВП,про що уже згадувалось. Сума заробітної плати,ренти,процента і прибутку становить національний дохід. Додаючи два інших види витрат, не повязаних з доходами, - непрямі податки на бізнес і споживання капіталу, отримуемо валовий національний продукт. Щоб перетворити ВНП у ВВП ,треба до ВНП додати чисті іноземні факторні доходи, зароблені іноземцями у цій країні.

3. Недоліки показника ВВП(ВНП) та економічний добробут

Реальний ВВП на душу населення використовується на практиці як найобгрунтованіша характеристика економічного добробуту. Проте в такій ролі він має значні недоліки.

По-перше, від величини ВВП варто було б відняти вартісну оцінку так званих негативних факторів (забруднення повітря і води, шум, перенаселення тощо.), які пов’язані з його виробництвом і, зрозуміло завищують рівень нашого матеріального добробуту. Для встановлення національної економіки
України важливе значення має розв’язання проблеми врахування будь-якого виду економічної діяльності у макроекономічних показниках. Забруднення навколишнього середовище породжує важливі методичні питання, одним з яких відображення діяльності, пов’язаної з природокористуванням, в узагальнюючих вимірниках економічного зростання звичайні показники національного доходу або чистого продукту не враховують результатів природоохоронної діяльності, що спотворює її наслідки та динаміку. Скажімо, виробник забруднює річку, держава витрачає кошти на її очищення, що збільшує показник ВВП, проте вартість забруднення не вираховується.

По-друге, до ВВП не внесена вартість неринкових операцій (робота домогосподарки; робота тесляра, який займається ремонтом власного будинку; безоплатна праця добровільців). Всі ці види діяльності є доцільними з точки зори економіки, проте, у відповідності із загальноприйнятою методологією, не враховуються при розрахунку ВВП.

По-третє, у ВВП, на жаль, не відображається вартісна оцінка дозвілля
(збільшення вільного часу, яким розпоряджаються люди) і не відображається повною мірою покращення (або ж погіршення) якості товарів, а це, безумовно, є одним із мірил економічного добробуту.

Далі, незважаючи на те, що у варіанті СНР 1993р. економічне виробництво охоплює також і тіньову економіку, з практичної точки зору поки що дуже важко ввести в розрахунки ВВП обсяг продукції створений тіньовим сектором. Хто не користався з пропозицій автомобільного механіка чи маляра зробити деяку роботу “без квитанції”? Зайняті в тіньовій, або підпільній економіці переслідують різні цілі. По-перше, вони хочуть уникнути податків (податку на додану вартість, виплат по соціальному страхуванню і податків на прибуток). Інша причина полягає в тому, що зайняті такими видами діяльності, як наркоти,проституція або рекет, очевидно, краще приховувати.

Наскільки значною є тіньова економіка? Точні її розміри не відомі, але статистики національного доходу часто намагаються встановити її масштаби.
Окремі оцінки, що грунтуються на використанні різних методів. Один з них базується на сумі готівки у великих купюрах в обігу. Для проведення операцій в підпільній економіці не використовують банківських рахунків і прибутки тримають у великих купюрах. Іншим показником масштабів тіньової економіки є продаж проміжних факторів виробництва для певних видів діяльності. Існує, наприклад, велика розбіжність між купівлею будівельних матеріалів і масштабами виробництва, про яке повідомляють. Податкові інспектори використовують багато інформації цього виду щоб вистежувати незадекларовані доходи, і їхні дані забезпечують ще один спосіб оцінки розмірів тіньової економіки

Наша мета – максимально покращити показник ВВП, з тим щоб він міг бути дійсно адекватною характеристикою економічного добробуту. Тому з офіційного обсягу ВВП потрібно:

. відрахувати вартість впливу на економіку негативних факторів;

. додати вартісну оцінку не ринкових операцій;

. додати обсяг продукції, створений тіньовим сектором економіки;

. додати вартісну оцінку дозвілля та покращення якості товарів.
Ці перетворення дають показник - чистого економічного добробуту (ЧЕД). Його вивели в 1972 році професори Вільям Нордгауз і Джеймс Тобін з Єльського університету. ВВП показує надмірний матеріалізм суспільства, відображаючи лише вироблені товари і послуги. Такий підхід до головного показника економічного добробуту викликає заперечення радикальних молодих економістів. Тому останнім часом значно активізувались спроби виправити недоліки ВВП, щоб точніше відображати задоволення потреб індивідів, таким показником можна вважати і ЧЕД. Розраховуючи ЧЕД до ВВП додаємо величину дозвілля, підпільну діяльність, а відмінусовуємо (амортизацію)[4], втрати від забруднення навколишнього середовища, негативні наслідки урбанізації тощо.

ЧЕД не підраховується на підставі тієї методики і тієї інформації, що наявна в нашому розпорядженні. Він головним чином нагадує про те, що показник ВВП не є досконалим мірилом економічного добробуту. Проте, як би там не було, але ЧЕД – це найкращий показник , який ми маємо на сьогодні і яким користується весь світ.

Висновок

Розглянувши основні макроекономічні показники ВНП та ВВП, можна зробити висновок про те, що вони відіграють важливу роль у визначенні економічного здоров’я суспільства. Вони створюють базу дослідження та аналізу макроекономіки.

Безперечно, у показників ВНП та ВВП є певні недоліки. Наприклад, ВНП, як і ВВП, не відображають повністю реальне економічний добробут суспільства. У параграфі №3 було розглянуто це питання. Слід тільки додати, що домашня робота, яка збільшує добробут, але має неринковий характер, а також особливості даної країни , які впливають на вартість життя, тобто багатство, наприклад, кліматичні умови або ж традиції та звичаї, з урахуванням вільного часу також істотно впливають на ці показники.

Створені сьогодні макроекономічні показники, які включають усі ці складові або категорії, що впливають на економічний добробут, не тільки
ЧЕД, але й показник випуску продукції на душу населення (ВНП та ВВП на душу населення), є досить приблизними. Це встається внаслідок того, що оцінка добробуту залежить від кількості населення і обсягу ВНП, що само по собі є не точним і змінним.

Однак, не зважаючи на всі вказані недоліки, ВНП та ВВП є найбільш повними показниками, які посідають центральне місце в структурі системи національних рахунків. Так, звичайно, одні показники ВНП та ВВП не дадуть повної картини стану національної економіки та добробуту суспільства, але у взаємозв’язку та взаємодоповнені з іншими макроекономічними показниками вони розкривають методи роботи та взаємоузгодженого функціонування між елементами економіки, найбільш раціонально та ефективно.

Таблиця 2. Динаміка ВВП України, обчисленого виробничим методом (млрд.крб.)
| |Роки |
|Показники | |
| |1991 |1992 |1993 |1994 |1995 |1996 |1997 |
|Валовий випуск товарів |0,7 |11,3 |376,6 |2734,|11869,|176 |199 |
|та послуг (в осн. цінах)| | | |9 |6 | | |
| Проміжне споживаня |0,3 |6,1 |229,2 |1654,|7121,7|103,9 |119,9 |
| | | | |9 | | | |
|Валова додана вартість |0,4 |5,2 |147,4 |1080 |4747,9|72,1 |79,1 |
|Податки за виключенням |-0,02 |-0,1 |0,9 |123,8|545,2 |9,4 |13,4 |
|субсидій на продукти | | | | | | | |
|Валовий внутрішній |0,4 |5,1 |148,3 |1203,|5293,1|81,5 |92,5 |
|продукт | | | |8 | | | |
|(у ринков. цінах) | | | | | | | |
|Споживання основного |0,05 |0,9 |29,7 |228,7|686 |10,6 |12 |
|капіталу | | | | | | | |
|Чистий внутрішній |0,35 |4,2 |118,6 |975,1|4607,1|70,9 |80,5 |
|продукт | | | | | | | |

Таблиця 3. Динаміка ВВП, обчисленого видатковим методом (млрд. крб)
| |Роки |
|Показники | |
| |1991 |1992 |1993 |1994 |1995 |1996 |1997 |
|ВВП-усього |100 |100 |100 |100 |100 |100 |100 |
|у тому числі: | | | | | | | |
|оплата праці найманих |58,8 |51,1 |38,5 |39,7 |43,5 |44,9 |47,6 |
|працівників | | | | | | | |
|валовий корпоративний |44,6 |47,9 |53,9 |43,0 |37,4 |35,9 |30 |
|прибуток та змішаний | | | | | | | |
|дохід | | | | | | | |
|чисті неприбуткові |-3,4 |1,0 |7,6 |17,3 |19,1 |21,9 |22,4 |
|податки | | | | | | | |
|з них: | | | | | | | |
|податки на виробництво | | | | | | | |
|та імпорт | | | | | | | |
|субсидій | | | | | | | |
| |15,1 |14,5 |21,6 |25,2 |25,1 |22,4 |25,8 |
| |-18,5 |-13,5 |-14,0 |-7,9 |-5,4 |-3,2 |-3,4 |

Таблиця 4. Динаміка ВВП, обчисленого доходним методом (млрд. крб)
| |Роки |
|Показники | |
| |1991 |1992 |1993 |1994 |1995 |1996 |1997 |
|ВВП-усього |100 |100 |100 |100 |100 |100 |100 |
|у тому числі: | | | | | | | |
|споживчі витрати |52 |42 |44 |44,3 |49,7 |53,3 |57,1 |
|домашніх господарств | | | | | | | |
| | | | | | | | |
|витрати уряду та | | | | | | | |
|некомерційних | | | | | | | |
|організацій | | | | | | | |
|валове нагромадження | | | | | | | |
|основного капіталу | | | | | | | |
|зміна запасів | | | | | | | |
|матеріальних оборотніх | | | | | | | |
|коштів | | | | | | | |
|чисте придбання | | | | | | | |
|цінностей | | | | | | | |
| | | | | | | | |
|чистий експорт | | | | | | | |
| |19,4 |21,6 |20 |23,6 |26,7 |26,3 |26,6 |
| |20 |27,1 |24,3 |23,5 |23,3 |20,8 |18,3 |
| |5 |7 |11,8 |11,6 |3,3 |1,9 |1,7 |
| |1,4 |0,3 |0,2 |0,2 |0,1 |0,1 |0,1 |
| |2,2 |2 |-0,3 |-3,2 |-3,1 |-2,4 |-3,8 |

Таблиця 5. Валовий внутрішній продукт за категоріями використання
| |Рік |Випуск |Проміжне |Валова |У тому числі |
| | | |споживання|додана | |
| | | | |вартіст| |
| | | | |ь | |
| | | | | |Заробітн|Податки |Валовий|
| | | | | |а плата |без |прибуто|
| | | | | | |субсидій |к |
|Виробництво |1997 |127213 |78070 |40143 |21638 |3679 |14826 |
|товарів |1998 |139652 |95582 |44070 |23601 |4183 |16286 |
|у тому | | | | | | | |
|числі: | | | | | | | |
|Промисловіст|1997 |85590 |62595 |22995 |13790 |2111 |7094 |
|ь |1998 |94429 |68904 |25525 |14463 |2904 |8158 |
|Сг |1997 |30032 |18769 |11263 |4156 |796 |6311 |
| |1998 |32800 |20505 |12295 |4796 |601 |6898 |
|Будівництво |1997 |9658 |4834 |4824 |3002 |673 |1149 |
| |1998 |10218 |5124 |5094 |3620 |585 |889 |
|Виробництво |1997 |77208 |352054 |41954 |23753 |2091 |16110 |
|послуг |1998 |85951 |39207 |46744 |23765 |2004 |20975 |
|Оплата |1997 |Х |1030 |-1030 |Х |Х |-1030 |
|послуг |1998 |Х |1784 |-1784 |Х |Х |-1784 |
|посередників| | | | | | | |
|Всього (в |1997 |204421 |123354 |81067 |45391 |5770 |29906 |
|основних |1998 |225603 |136573 |89030 |47366 |6187 |35477 |
|цінах) | | | | | | | |
|Податки на |1997 |12298 |Х |12298 |Х |12298 |Х |
|продукти |1998 |14839 |Х |14839 |Х |14839 |Х |
|ВВП (у |1997 |Х |Х |93365 |45391 |18068 |29906 |
|ринкових |1998 |Х |Х |103869 |47366 |21026 |35477 |
|цінах) | | | | | | | |

Список використаної літератури

1. Кемпбелл Р. Макконнелл, Стенлі Л. Брю "Макроекономіка". - Львів,

"Просвіта", 1997, ч.1 ст.151-181
2. Майкл Бурда "Макроекономіка: Європейський контекст". - Львів,

"Просвіта",1997, ст.33-46
3. І. Шегинський "Врахування природоохоронної діяльності у макроекономічних показниках". Вісник ЛДУ "Становлення національної економіки України" за ред. Ватаманюка З.Г.- Львів, 1997, №27 ст. 28-30
4. П'ятаченко Г. "Яку модель обрати Україні. "Урядовий кур'єр від 1 червня

1996р.
5. Панасюк Б., Литвинов В. "Національний продукт: теоретичні основи обчислення". - "Економіка України", 1992, №8
6. Методологічні рекомендації по квартальних розробках валового внутрішнього продукту. - Мінстат України. Київ, 1996 ст.111
7. М. Меламед "Методи та проблеми очислення ВВП за категоріями доходу". -

"Економіка Україна", 1997, №2 ст.41-51
8. М. Меламед "Методи та проблеми очислення ВВП за категоріями доходу". -

"Економіка Україна", 1997, №3 ст.33-47
9. Василик О., Буковинський С., Павлюк К. "Фінансова стабілізація: суть, заходи проблеми". - "Фінанси України", 1996, №3 ст.25
10. Василик О., Буковинський С., Павлюк К. "Фінансова стабілізація: суть, заходи проблеми". - "Фінанси України", 1996, №4 ст.25
11. Р. Шпек "Тенденції української економіки". - "Економіка Україна",

1996, №6, ст.5
12. Швець І. "Методичні основи обліку потенціального обсягу виробництва".

- "Економіка України", 1998, №10, ст.42-47
13. Економічна теорія: макро- та мікроекономіка /за ред. Ватаманюка З. та

Панчишина С. - Львів:Інтереко, 1998, ст.188-198
А також використовувались такі сайти у мережі Internet:
1. www.icps.kiev.ua/qp.htm
2. www.bank.gov.ua/Macro/index.htm
3. www.referatov.net

-----------------------
[1] Резиденти – фізичні або юридичні особи даної країни чи інших країн, а також особа без громадянства, яка постійно проживає в даній країні; дипломатичне, торговельне чи інше офіційне представництво цієї країни за кордоном, а також представництво підприємства, компанії, фірми чи організації, що не здійснює господарської або комерційної діяльності.
[2] Проблеми виникають, коли впроваджують нові товари або поліпшують якість уже існуючих. Експерти з розрахунків національного доходу вже розробили методики, що враховують ці зміни.
[3] У пункті №2 буде проведений аналіз поправки ВНП-ВВП з погляду доходного методу ВВП.
[4] У цьому випадку від ВВП відмінусовуємо амортизацію тому, що розраховуючи ЧЕД доцільніше було використовувати показник чистого національного продукту ( ВВП мінус амортизація дорівнює ЧНП), але так як я не вживав цього терміну, то мною була проведена заміна.

-----------------------

ВВП=

Особисті споживчі видатки (C)

+

Валові приватні внутрішні інвестиції (Ig)

+
Державні закупівлі товарів та послуг (G)

+
Чистий експорт (Xn)

ВВП=

Заробітна плата найманих працівників

+

Рента

+
Процент

+
Доходи некорпоративного сектору

+
Прибутки корпорацій

+
Непрямі податки на бізнес

+
Амортизація

ВВП=

Валовий випуск окремих галузей

-

Матеріальні витрати окремих галузей

+
Продуктові податки

-
Субсидії

Страницы: 1, 2