Дзм = Змпл х Сзм , де Дзм – додаткові витрати, пов”язані із збільшенням коефіцієнта змінності використання ОВФ, Сзм – норма витрат з розрахунку на одну зміну використання ОВФ підприємства в рік.
Отже, Дзм = 6,1179 х 1 = 6,1179 (тис. грн.).

Визначаємо величину зниження витрат на виробництво продукції за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахуваннь у вартості
(собівартості) продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. продукції:

Да/Ві = (Бві х А) /Оі , де Да/Ві – доля амортизаційних відрахуваннь у вартості у одиниці продукції, Бві – балансова вартість ОВФ підприємства, А – середньозважена річна доля амортизаційних відрахуваннь, Оі – обсяг виробництва продукції в і-му році.

Доля річних амортизаційних відрахуваннь в одиниці вартості продукції становить: у базовому році Да/Вб = (5400 х 0,088) / 8100 = 0,0586 (грн./грн.). у плановому році Да/Впл =(5420 х 0,088) / (8100 + 212,334)=
0,0574(грн./грн.).

Зменшення річних амортизаційних відрахувань на плановий обсяг виробництва продукції становитиме (у тис. грн.):

А/Впл = (Да/Вб – Да/Впл) х Опл = (0,0586-0,0574)х8312,334=9,975.

Економія собівартості річного обсягу виробництва продукції підприємства у плановому році:

Сзмпл = А/Впл - Дзм = 9,975 – 6,1179 = 3,857 (тис. грн.).

Визначаємо величину додаткових робочих місць у зв”язку із збільшенням змінності використання ОВФ на підприємстві.

Збільшення змінності використання ОВФ призводить до збільшення робочих місць, а це відповідно, у свою чергу, веде до збільшення чисельності працівників підприємства. Потребу в додатковій чисельності працівників підприємства у зв”язку із збільшенням коефіцієнта змінності використання ОВФ підприємства можна визначити виходячи із балансової вартості ОВФ, що будуть додатково залучатися до використання в першу, другу та третю зміни роботи підприємства і фондоозброєності праці працівників:

Чп = Е Бві / Фп , де Чп – додаткова потреба підприємства у працівниках (чоловік), Бві – балансова вартість ОВФ, що додатково залучаються до використання в і-ту зміну (гривень), Фп – фондоозброєність праці працівників підприємства
(гривень).
Отже, Чп = 225000 / 25714,29 = ~ 9 (чол.) в тому числі в першу зміну:

Чп1 = 100000 / 25714,29 = ~ 4 (чол.) в другу зміну:

Чп2 = 75000 / 25714,29 = ~ 3 (чол.) в третю зміну:

Чп3 = 50000 / 25714,29 = ~ 2 (чол.)

4. Підвищення ефективності використання календарного часу.

Тривалість використання ОВФ підприємства на протязі року характеризується коефіцієнтом використання календарного часу. За умови, коли підприємство не в змозі забезпечити необхідний обсяг продукції за рахунок поліпшення використання фонду робочого часу, внутрізмінного часу та змінності використання ОВФ, передбачаються заходи по підвищенню коефіцієнта використання календарного робочого часу, тобто по збільшенню фонду робочого часу.

Підвищення коефіцієнта використання календарного часу ОВФ на підприємстві може досягнутися за рахунок скорочення тривалості технічного обслуговування та ремонтів; здійснення частини технічного обслуговування та ремонтів у вихідні дні; впровадження системи планово-попереджувального ремонту ОВФ тощо.

За даними виробничої практики, застосування вищенаведених заходів дозволяє збільшити фонд робочого часу на 8 – 12 %.

Припустимо, що проведені на підприємстві заходи по підвищенню використання календарного часу дозволили збільшити фонд робочого часу на 8
%.

Проте, впровадження заходів щодо підвищення коефіцієнта використання календарного часу потребує додаткових витрат підприємства.

Визначаємо величину збільшення фонду робочого часу використання основних виробничих фондів:

Рч = РЧпл х Двч , де Рч – збільшення фонду робочого часу використання ОВФ (днів), РЧпл – розрахований фонд робочого часу на плановий період (днів), Двч – величина збільшення планового фонду робочого часу за рахунок запроектованих заходів (у відсотках).
Отже, Рч = 230 х 0,08 = 18,4 (днів).

Визначаємо число додаткових змін використання ОВФ ( ЗМкч) підприємства:

ЗМкч = Рч х Кзм = 18,4 х 1,709 = 31,45 (змін).

Визначаємо збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення коефіцієнта використання календарного часу, тобто збільшення числа змін у плановому році:

Окч = (Опл /ЗМпл) х ЗМкч.

Опл = Об + Орчпл + Овзч + ОЗМпл =8100+405+63,99+212,334 = 8781,324;

ЗМпл = Змпл + ЗМкч = 250 + 31,45 = 281,45;
Отже, Окч = (8781,324 / 281,45) х 31,45 = 981,25 (тис. грн.).

Визначаємо додаткові витрати підприємства, пов”язані із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу. Їх величина розраховується виходячи із нормативу витрат на ці цілі – 600,0 грн. в кожну зміну за рік.

Дкч = ЗМкч х Скч, де Дкч – додаткові витрати, пов”язані із збільшннням коефіцієнта використання календарного часу (грн.), Скч – додаткові витрати з розрахунку на одну зміну в рік, (грн.).
Отже, Дкч = 31,45 х 0,6 = 18,87 (тис. грн.).

Визначаємо зниження собівартості продукції за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції.
Розрахунок ведеться на 1 грн. продукції:

Да/Ві = (Бві х А) / Оі, де Оі – обсяг виробництва продукції у базовому і плановому році.
Отже, доля цих витрат у базовому році складе: Да/Вб = 0,0586;
У плановому році:

Да/Впл = (5420 х 0,088) / (8781,324 + 981,25) = 0,0489 (грн./грн.).

Зменшення річних амортизаційних відрахувань на плановий обсяг виробництва продукції становитиме (у тис. грн.):

А/Впл = ( Да/Вб – Да/Впл)хОпл = (0,0586-0,0489)х9717,526=94,7

(Опл = Окч + Опл).

Економія собівартості річного обсягу виробництва продукції підприємства у плановому році буде становити:

Скч = А/Впл - Дкч = 94,7 – 18,87 = 73,45(75,83) (тис. грн.).

Визначаємо коефіцієнт використання календарного часу ОВФ (Ккч):

Ккч = ((Рчб + Рч) + Рч) / ККД , де Рч – в першому випадку – приріст робочого часу використання ОВФ, у другому випадку – збільшення фонду робочого часу використання ОВФ (днів),
ККД – кількість календарних днів.
Отже, Ккч = ((140 + 6,3) + 18,4) / 365 = 0,45.

Визначаємо потребу підприємства в додатковому персоналі у зв”язку із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу, тобто фонду робочого часу використання ОВФ підприємства.

Ця потреба в додатковому персоналі для забезпечення використання ОВФ
( Чп) у зв”язку із збільшенням тривалості їх використання на протязі року визначається виходячи із фондоозброєності праці на підприємствах, балансової вартості ОВФ, що використовуються у різні зміни, та числа додаткових змін роботи цих фондів у зв”язку із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу:

Чп = (Е Бві / Фп) х ( ЗМкч / ЗМпл) , де Бві – балансова вартість ОВФ, що використовуються в і-ту зміну (грн.),
(Е – сума), ЗМкч – число додаткових змін використаня ОВФ у зв”язку із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу (змін), Фп – фондоозброєність праці (грн.), ЗМпл – число змін використання ОВФ у плановому році (змін).

Чп = ((4300 + 3400 + 1300) / 25,71429) х (31,45 / 250)= 44
(чол.).
В тому числі в першу зміну:

Чп1 = (4300 / 25,71429) х (31,45 / 250) = 21 (чол.).
В другу зміну:

Чп2 = (3400 / 25,71429) х (31,45 / 250) = 17 (чол.).
В третю зміну:

Чп3 = (1300 / 25,71429) х (31,45 / 250) = 6 (чол.).

5. Аналіз одержаних результатів.

На підставі результатів економічного обгрунтування заходів по підвищенню ефективності використання ОВФ підприємства слід зробити аналіз ефективності запроектованих заходів.

Поліпшення використання ОВФ дозволяє без додаткових капітальних вкладень збільшити обсяг виробництва продукції за тих же наявних ОВФ на підприємстві.

|Показники |Величина |Зроста|Додатк|результати |
| |коефіцієнтів |ння |ові | |
| | |коефіц|витрат| |
| | |ієнтів|и | |
| | | |тис. | |
| | | |грн. | |
| | | | |збільш|зниж. |збільш|
| | | | |. |собів.|робоч.|
| | | | |обсягу|прод. |місць |
| | | | |прод. |тис. |чол. |
| | | | |тис. |грн. | |
| | | | |грн. | | |
| |Базови|Планов| | | | | |
| |й рік |ий | | | | | |
| | |рік | | | | | |
|1.підвищення |0,6087|0,6391|0,0304|4,668 |405 |16,6 | |
|коефіціє-нта викор | | | | | | | |
|робочого часу | | | | | | | |
|2. підвищ. |0,9125|0,9204|0,0079|1,264 |63,99 |0,369 | |
|коефіцієнта викор | | | | | | | |
|внутрізмін. часу | | | | | | | |
|3. підвищення |1,667 |1,709 |0,042 |6,1179|212,33|3,857 |9 |
|коефіці-єнта | | | | | | | |
|змінності | | | | | | | |
|4. підвищ. |0,3836|0,45 |0,0664|18,87 |981,25|75,83 |44 |
|коефіцієнта викор. | | | | | | | |
|календарн. часу | | | | | | | |
|Разом | | | |30,92 |1662,5|96,656|53 |
| | | | | |7 | | |

Таким чином, поліпшення використання ОВФ забезпечує економію капітальних вкладень підприємства, величину якої можна визначити виходячи із обсягу виробництва додаткової продукції у плановому році і фондовіддачі у базовому році:

К = Опл / Фвб , де К- економія капітальних вкладень, Опл – обсяг додаткової продукції в плановому році, Фвб – фондовіддача у базовому році.
Отже, К = 1658,04 / 1,5 = 1105,36 (тис. грн.).

4. Вплив підвищення ефективності використання
ОВФ на господарську діяльність підприємства

Основні виробничі фонди підприємства складають основу його матеріально-технічної бази, від рівня її використання залежать результати господарської діяльності підприємства.

Поліпшення використання ОВФ підприємства є важливим резервом підвищення ефективності виробництва, яке полягає в зниженні витрат живої і уречевленної праці, а по сумі собівартості продукції, оскільки значна сума витрат виробництва, які утворюють собівартість продукції, пов”язана із використанням ОВФ на підприємстві.

|Показники |Одиниц.|Базовий|Приріст |Віднос-|Планови|
| |виміру |рік |аб-солютни|ний |й рік |
| | | |й | | |
|Проектна потужн. |млн. |12,00 |- | |12,00 |
|підприемства |грн | | | | |
|Обсяг реалізації продукції |млн. |8,10 |1,66257 |20,5 |9,76257|
| |грн | | | | |
|Освоєння проектної |% |67,5 |13,85 |20,5 |81,35 |
|потужності | | | | | |
|Балансова вартість ОВФ |млн. |5,40 |0,02 |0,37 |5,42 |
| |грн | | | | |
|Фондовіддача |грн./гр|1,5 |0,3079 |20,53 |1,8079 |
| |н. | | | | |
|Чисельність працівників |Чол. |400 |53 |13,25 |453 |
|Продуктивність праці |млн. |0,02025|0,0013 |6,42 |0,02155|
| |грн | | | | |
|Собівартість продукції |млн. |6,10 |1,1794 |19,33 |7,2794 |
| |грн | | | | |
|Витрати на 1грн реалізов. |млн. |0,7531 |-0,0075 |-0,99 |0,7456 |
|продук |грн | | | | |
|Середня заробітна плата |Грн. |479,17 |14,81 |3,09 |493,98 |
|Прибуток |млн. |2 |0,48317 |24,16 |2,48317|
| |грн | | | | |
|Рентабельність виробництва |% |32,79 |1,32 |4,03 |34,11 |

Фондовіддача на даному підприємстві зросла на:

Фпл = 1,66257 / 5,40 = 0,3079 (грн./грн.).
Тоді у плановому році вона становитиме:

Фпл = 1,5 + 0,3079 = 1,8079 (грн./грн.).

Продуктивність праці у плановому періоді складатиме:

Пп = 9,76257 / 453 = 0,02155; (у базовому році – 8,10 / 400 =
0,02025).
Зміну собівартості у плановому періоді визначаємо слідуючим чином:

Спл = (Сб / Об) х (Опл - зниження собівартості продукції) =

= (6,1 / 8,1) х (9,76257 – 96,656) = 0,7531 х 9,665914 = 7,2794(млн. грн.)
Отже, абсолютна зміна собівартості у порівнянні з базовою буде становити:

Спл = 7,2794 – 6,10 = 1,1794 (млн. грн.).

Витрати на 1 гривню реалізованої продукції у плановому періоді будуть становити:

В1грн = 7,2794 / 9,76257 = 0,7456, (у базовому – 6,10/8,10);

З цього видно, що на 1 грн. реалізованої продукції затрати у плановому періоді зменшилась на 1,288 %, а за рахунок того, що збільшився обсяг виробництва продукції на 20,5 %, а загальна собівартість зросла на
19,33 %.

Тоді середня заробітна плата у базовому році складатиме ( грн.):

ЗПбаз = (Сбаз – МВ) / (Чпбаз х 12), тобто:
ЗПбаз = (6,1 – 3,8) / (400 х 12) = 2300000 / 4800 = 479,17 грн.
Заробітна плата у плановому році середня складатиме:
ЗПпл = (Спл – ((МВ / Об) х (Опл + додаткові витрати))) / (Чппл х 12);
ЗПпл = (7,2794 – ((3,8 / 8,1) х (9,76257 + 0,03092))) / (453 х 12) =
493,98(грн.)

Прибуток визначаємо:
ПРИБ = О – С, тобто у базовому році прибуток складатиме:
ПРИБб = Об – Сб = 8,1 – 6,1 = 2 (млн. грн.)
У плановому періоді ПРИБпл = Опл – Спл = 9,76257 – 7,2794 =2,48317 млн.

Визначаємо рентабельність:
РЕНТ = (ПРИБ / С) х 100%, тобто у базовому році рентабельність дорівнює:
РЕНТб = (ПРИБб / Сб)х 100 = (2 / 6,1) х 100 = 32,79%;
РЕНТпл = (ПРИБпл /Спл) х 100 = (2,48317 / 7,2794) х 100 = 34,11%.

За рахунок підвищення ефективності використання ОВФ продуктивність праці зросла на 6,42 %, а середня зарплата зросла на 3,09
%. Отже, вище вказані заходи по підвищенню ефективності використання ОВФ виправдали себе: прибуток підприємства зріс на 24,16 %, рентабельність виробництва зросла на 4,03 %.

Висновки.

Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів на підприємстві є важливим резервом підвищення ефективності виробництва. Це обумовлено тим, що значна частина витрат виробництва, які утворюють собівартість продукції, пов”язана із використанням ОВФ на підприємстві.

У своїй курсовій роботі я підвищував ефективність використання ОВФ за рахунок:

- підвищення використання річного робочого часу;

- підвищення коефіцієнта змінності;

- підвищення використання внутрізмінного часу;

- підвищення використання календарного часу.

За рахунок першого заходу я досяг збільшення обсягів виробництва на
405тис.грн.,внаслідок чого зменшилась собівартість продукції на
16,6тис.грн.

За рахунок підвищення коефіцієнта змінності я досяг збільшення виробництва обсягів виробництва продукції на 212,33 тис. грн., внаслідок чого зменшилась собівартість продукції на 3,857 тис. грн., а чисельність робітників зросла на 9 чоловік.

За рахунок підвищенні використання внутрізмінного часу я досяг збільшення обсягів виробництва продукції на 63,99 тис. грн., собівартість продукції знизилась на 0,369 тис. грн.

За рахунок підвищення використання календарного часу досягнуто збільшення обсягів виробництва продукції на 981,5 тис. грн., собівартість продукції знизилась на 75,83 тис. грн., а чисельність робітників збільшилась на 44 чоловіки.

В загальному збільшилось виробництво продукції на 1,61754 млн. грн., що більше 10 процентів (збільшення обсягу продукції в плановому році) від проектної потужності підприємства, тому підприємству потрібно шукати нові ринки збуту цієї продукції. Загальна ефективність виробництва на нашому підприємстві (дивимось по зростанню прибутку підприємства) зросла на 483 тисячі 170 грн., тобто на 24,16 %.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Економічна теорія у 2-х книгах. Кн. 1. Макроекономіка: навчальний посібник (За ред. З.Г.Ватаманюка та С.М.Панчішина) – К.:Заповіт, 97р.

2. Т.О.Примак. “Економіка підприємства”, навчальний посібник. – Київ,

“Вікар”, 2001р.

3. Економіка підприємства. Підручник. За загальною ред. д. е. н., профессора С.Ф.Покропивного. – Київ, 2001 р.

4. Самуельсон П. Економіка. Львів.,Світ. 1993 р.

5. Методичні вказівки (методички №№ 067-135, 067-136).
-----------------------

Засоби виробництва

Виробничі фонди

Засоби праці

Предмети праці

Основні фонди

Оборотні фонди

Виробничі фонди підприємства

Основні фонди

Оборотні фонди

Основні фонди невиробничого призначення

ОВФ

- житлові будинки
- культурно-побутові об”екти
- комунальні споруди
- будинки медичного призначення
- багаторічні насадження

Пасивна частина

Активна частина

- робочі машини та механізми
- транспортні засоби
- силові машини та устаткування
- виробничий інвентар та інструмент

- виробничі споруди, будівлі
- передавальні пристрої
- господарський інвентар

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5