5 (9) Укр.кредитний банк 3.24

-------------------------------------------------------------

6 (6) Укрінбанк 3.15

------------------------------------------------------------

7 (5) Ексінбанк 3.15

-------------------------------------------------------------

8 (13) Банк "Аваль" 3.13

-------------------------------------------------------------

9 (8) Градобанк 3.00

------------------------------------------------------------

10(10) Банк "Відродження" 2.99

-------------------------------------------------------------

11 (3) Банк "Inko" 2.95

--------------------------------------------------------------

12(7) Укрсоцбанк 2.93

---------------------------------------------------------------

13(14) Лісбанк 2.92

--------------------------------------------------------------

14(12) Перкомбанк 2.92

--------------------------------------------------------------

15(19) Трансбанк 2.91

--------------------------------------------------------------

16(20) Банк "Атіо" 2.90

-------------------------------------------------------------

17(15) Правексбанк 2.85

-------------------------------------------------------------

- 24 -

18(16) Народний банк 2.83

--------------------------------------------------------------

19(16) Брокбізнесбанк 2.80

---------------------------------------------------------------

20(17) ЗУКБ (Львів) 2.65

---------------------------------------------------------------

Таблиця N1 відбиває розстановку серед перших двадцяти бан- ків, згідно рейтингу, який був розроблений Українською фінан- совою групою станом на 1 січня 1994 року.

Таблиця N1.

Провідні комерційні банки України на 1 січня 1994 р.

---------------------------------------------------------

Місце Назва банку Бали

-----------------------------------------------------------

1.(3) Промінвестбанк 3.7

2.(1) АПБ "Україна" 3.7

3.(-) Укрексімбанк 3.3

4.(2) Укрінбанк 3.3

5.(5) Банк Відродження 3.3

6.(4) Банк "INKO" 3.3

7.(8) Приватбанк (Дніпропетровськ) 3.2

8.(6) Градобанк 3.2

9.(7) Перкомбанк 3.0

10.(10) Західно-український комерційний банк (Львів) 2.8

- 25 -

11.(11) Лісбанк (Ужгород) 2.7

12.(-) АК Укрсоцбанк 2.7

13.(12) Банк "Аваль" 2.7

14.(15) Правекс-банк 2.5

15.(9) Народний банк 2.5

16.(14) Банк "Ажіо" 2.4

17.(16) Економбанк (Рівне) 2.3

18.(17) Електрон-банк (Львів) 2.3

19.(19) Український кредитний банк 2.3

20.(18) Банк "Дніпро" (Дніпропетровськ) 2.2

1. Посилюється конкуренція комерційних банків //

"Галицькі контракти" - 1994 -N6 стор.6

Головною характеристикою банку є його надійність. В таблиці

N 1 максимально можлива кількість балів 5 (абсолютно надійний банк) мінімальна - 0 (повне банкрутство). Особливості поточно- го економічного стану вимагають надійність банку пов'язувати перш за все з його ліквідністю. Але в класичному варіанті під надійністю розуміють забезпеченість позичкових коштів - відно- шення коштів на оперативних статтях пасиву, забезпеченість внеслів громадян банківськими фондами, співвідношення між за- гальним об'ємом фондів і величиною балансу банку (банківський ризик).

В таблиці N1 в дужках вказане місце банку у рейтингу станом на 01.10.1993 р.

Ми бачимо з таблиці, що за 1993 р. по своїй надійності на перше місце вийшов Промінвестбанк, який також має найбільший

- 26 - статутний фонд (665 млрд.крб.) , але в рейтингу Української фінансової групи за 9 місяців 1993 р. він посідав на третьому місці. З першого на друге місце перемістився один з українсь- ких гігантів АПБ "Україна" АК, який має найбільшу кількість філій по Україні. На третє місце вийшов Укрексімбанк, якого не не було в рейтингу за 9 місяців 1993 р. Ми бачимо, що серед всіх банків України перші три місця займають колишні державні банки, а зараз акціонерні, що створені із пайовою участю дер- жави великі гранди банківської справи.

------------

Нацбанк України визначив великі банки за статутним фондом і...// "Закон і бізнес" - 1994 -N6 - стор.2.

Далі йдуть так звані "нові комерційні банки", більшість з яких розташована у Києві (в таблиці, якщо банк має головну контору в Києві, його місцезнаходження додатково не вказуєть- ся). Постійне місце за рейтингом мають банк "Відродження" (п'- яте), АТ Західно-український комерційний банк (десяте), Ліс- банк (одинадцяте). До двадцяти провідних комерційних банків

України ввійшли два львівських банка - АТ Західно-український комерційний банк та Електрон-банк. Банк INKO, який має най- більший прибуток за 1993р. - 212.0 млрд.крб., найбільший влас- ний капітал - 118.5 млрд.крб. та є найрентабельнішим (відно- шення прибутку до статутного фонду) - 30.4 . Серед нових ко- мерційних банків посідає на шостому місці за надійністю, хоча за ітогами 9 місяців 1993 р. займав четверте.

Недавно відбувся з'їзд Асоціації комерційних банків Украї- ни (АКБУ), яка зараз об'єднує близько 80 комерційних банків

(2). Останнім часом в АКБУ вступив один з колишніх державних банків - АК Укрсоцбанк, що засвідчує скресання криги у міжбан- ківських відносинах. На з'їзді константувалось, що Україна і дотепер не має банківської системи, здатної працювати в ринко- вих умовах. В той же час без такої системи неможливо стабілі- зувати фінанси, провести приватизацію. Наводилися цифри:в Ро- сії приблизно 2000 банків, а на Україні приблизно 240 (3).

-----------------

1. Знову рейтинг: "Нові КБ" у дзеркалі річних балансів //"Га- лицькі контракти" - 1994 -N11 - стр. 24-25

2. Банки "грати за новими правилами // "Діло" - 1993 - N 30 - стр.3

3. Комерційні банки проти адміністрування і диктату в економі- ці //"Галицькі контракти" - 1993 N35

В Німеччині - 700 тисяч банківських підприємств, в Україні

- 116 тисяч. Наші вузи готують лише 700 банківських фахівців на рік (1).

Рішенням НБУ комерційним банкам дозволено займатись інкаса- цією та проведенням грошових знаків та інших цінностей, забо- ронено займатись страхуванням, в тому числі і страхуванням кредитів. Банкам дозволено купувати фабрики і заводи не більш ніж на 10 % свого статутного фонду, а їх частка в статутному фонді підприємств не може перевищувати 15%. Тепер інотечний кредит для банків України обумовлений 10 % власних коштів то- ді, коли в Росії створюються спеціальні іпотечні банки, коли коли найвигідніший кредит на підприємстваході - під заставу нерухомості. Банки зможуть відкривати філіали і представництва за попереднім повідомленням НБУ.

За спільним листом НБУ та Міністерства фінансів, клієнт може вибирати банк, де розміщений його розрахунковий, суброзра- хунковий або інші види рахунків незалежно від місця реєстра- ції, але з повідомленням районної податкової інспекції.

Сьогогднішня політика НБУ відносно банків спрямована, як ві- домо на зменшення кількості і збільшення "ваги" суб'єктів бан- ківської діяльності за рахунок пнрманентного підняття планки сплаченого статутного фонду. Комерційні банки зобов'язані були до
01 січня 1994 сформувати статутний фонд в розмірі 2 млрд.крб.6 а до 01 липня 1994 - 5 млрд.крб. В газеті

---------------------------------

1. Комерційні банки проти адміністрування і диктату в еконо- міці //"Галицькі контракти" - 1993 - N35 - стр.4.

"Урядовий кур'єр" за 8 лютого названі найбільші за статутним фондом банки станом на перше січня 1994 р., а також 61 комерцій- ний банк Україн, які не встигли збільшити свій статутний фонд до
2 млрд. крб. і перед керівництвом яких порушено питання про їх злиття з іншими комерційними банками України або про їх ліквіда- цію згідно з чинним законодавством.

Перше місце серед найбільших банків посідає Промінвестбанк
(665 млрд.крб.). за ним банк АПБ "України" АК (178 млрд.крб.), АК
Укрсоцбанк (60 млрд.крб.), Градобанк (19.6 млрд.крб.), Українсь- кий кредитний банк (19 млрд.крб.), банк "Відродження" (11.3 млрд.крб.) - усього 31 банк. 1.

Прогнозуючи дії НБУ, можна сміливо стверджувати, що "планка" статутного фонду до кінця року підвищується, як мінімум, у 2 рази і становитиме 10 млрд.крб., а для банків, які проводять операції з валютою - 20 млрд.крб. _Цьому може завадити хіба те, що велика
_кількість банків не набере 5 млрд.крб. до 01.07.94 і НБУ буде
_змушений зайнятися їх реорганізацією, закриттям чи об'єднанням.

За нинішньої гіперінфляції банки змушені постійно проводити поліику на збільшення своїх статутних фондів - це важлива умова рідвищення їх ліквідності (коли суми їх грошових коштів, які банки мають можливість швидко мобілізувати з інших джерел, дозволяють своєчасно виконувати зобов'язання по масиву).

--------------------------

1. Нацбанк України визначив великі банки за статутним фондом і

... //"Закон і бізнес" - 1994 - N6 -стр.2

Майбутнє - за великими банками, але ніхто в світі не закри- ває банків через те, що вони малі.

У Росії дрібні та середні банки становлять 75% банківської системи, у США і розвинутих європейських країнах 80 %.

Питанням підвищення ліквідності займатися необхідно, але йо- го не можна вирішувати директивно, не враховуючи всіх можливостей і важливої ролі в ринковій економіці середніх і малих банків. Іх повинно бути багато, вони мають бути різними і боротись за клієн- та.

В економічній ситуації, яка склалась сьогодні, НБУ зрозуміти можна: крах кількох невеликих банків зараз може спричинити ланцю- гову реакцію, викликавши недовіру населення до всіх банків взага- лі. Однак на перспективу така політика йде згубною. ез цього не- можливий подальший розвиток банківської системи, як і розвиток приватного бізнесу, особливо на периферії, де є лише відділення
АПБ "Україна" АК і то не скрізь. Не треба душити у зародку розви- ток комерційних банків, єдину повністю комерційну галузь нашого господарства.

Якщо великі банки знову перетворити на державні, це буде кі- нець розвитку приватного бізнесу, затримка приватизації і повер- нення до адміністративних методів керування і в банківській сфе- рі. Який би тиск держава і НБУ не здійснювали на комерційні бан- ки, вони, як вказує досвід, все активніше сприяють формуванню ринкової економіки.

1---------------------

Чи забагато банків в Україні? //"Діло" - 1994 - N16 - стр.3

ІІ. 1 0ВПЛИВ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ

БАНКІВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ.

1. Діяльність банків на фінансовому ринку України.

Банки являють собою невід'ємну рису сучасного грошового гос- подарства, їх діяльність тісно пов'язана з потребами відтворення.
Знаходячись в центрі економічного життя, обслуговуючи інтереси виробників, банки опосередковують зв'язки між промисловістю і торгвалею, сільським господарством та населенням. Банківська сис- тема повинна вирішувати не тільки свої "внутрішні" проблеми, але і сприяти реформуванню економіки в цілому.

По-перше, вона покликана забезпечити економічно виправданий розподіл фінансових ресурсів, стимулювати, а не пригнічувати кон- курентні відносини, приватизацію, перебудову системи ціноутворен- ня і цінових пропорцій.

По-друге банківський сектор повинен утримувати в достатньо стабільному стані грошово-кредитну систему, зокрема, перешкоджаю- чи бесконтрольному нарощуванню дефіциту держбюджету та розгортан- ню гіперінфляційних процесів. Одна з необхідних умов для цього - незалежність центрального банку у взаємовідносинах з урядом.

Але політика уряду України по лібералізації цін і доходів була повністю підтримана Національним банком України, який своєю надмірною емісією створив сприятливі умови цінних факторів, що діяли в економіці України. Якщо прийняти випуск грошової маси
(готівки) в обіг у 1991 р. за 1, то в 1992 р. він збільшився у
79, а за 4 місяці 1993 р. - у 213 разів. На початку січня і на початку квітня минулого року (сумарно) в обіг випущено в 2.7 раза більше грошей, ніж за весь 1992 р. До кінця 1993 р., коли інфля- ційна спіраль розкрутилася до найвищої фази, банки змушені були додатково випускати в обіг величезну масу грошей. Це автоматично викликало черговий стрибок цін, з випередженням порівняно з під- вищенням середньодушових доходів населення.

Нацбанк України здійснював політику "дешевих грошей" і підт- римував дисконтнк на рівні, набагато нижчому від рівня інфляції в
Україні та дисконтних ставок в інших країнах СНД. Так, в IV квар- талі 1992 р., коли інфляція сягнула 30% на місяць, дисконтна ставка Нацбанку України становила и середньому 22-25 % на рік. У
Росії вона вже перевищувала 80%. Це призвело до негативних нас- лідків в економіці України.

----------------------------

1 Лукінов І. Інфляційна політика, її руйнівні наслідки і шляхи їх подолання //Економіка України - 1994 - N1 - стр.12

2 Гавлук М. Інфляція в Україні: витоки і сучасний стан //
Економіка України - 1994 - N2 - стр.15

Почали скорочуватися вклади населення в ощадбанку, підвищив- ся попит на вільноконвертовану валюту на "чорному" ринку, приско- рилося падіння курсу карбованця, посилився відплив грошових капі- талів за кордон. Занижена дисконтна ставка НБУ і вільні ставки позичкового проценту комерційних банків сприяли "втечі" капіталів з державного сектора економіки до приватного, що означало "тіньву приватизацію" і загострювало платіжну кризу.

Так, за 11 місяців 1992 р. прострочені платежі в народному господарстві України збільшились в 125 разів і на 01.12.1992 ста- новили 406 млрд.крб. Усі ці проценти посилювали попит на кредит, примушували НБУ здійснювати нові кредитні емісії. Всього за 1992 р. кредитні вкладення українських банків зросли у 27, а емісія готівкових грошей (порівняно з 1991 р.) - у 47 разів.

Наслідками такої політики НБУ стали стримування економічних реформ, посилення утриманських настроїв, нагромадження нових неп- лажів і нового попиту на кредит.

По-третє, банки повинні створювати умови для "відкриття" економіки, забезпечуючи обслуговування світового руху товарів, прямих інвестицій, робочої сили, сприяючи переходу до конвертова- ності національних валют.

По-четверте, банкірство повинно не тільки

-------------------------------

1 Гавлук М. Інфляція в УкраїніЖ витоки і сучасний стан //
Економіка України - 1994 -N2 - стр.15

забезпечувати фінансову дисципліну, але й заставляти клієн- туру (населення, підприємства, державу) розвивати економічне мис- лення, підприємництво.

Створення двохрівневої банківської системи - це перший крок до формування ринку фінансових ресурсів. При цьому заохочується конкуренція серед фінансових установ та здійснюється їх привати- зація, відміняються верхні межі процентних ставок, спостерігаєть- ся відхід від практики видачі кредитів, що субсидіюються, розви- вається ринок цінних паперів. Особлива увага приділяється ство- ренню системи банківського нагляду, в тому числі по питаннях дос- татності банківського капіталу, розподілу ризику, оцінки креди- тоздатності.

На відміну від сектору галузей матеріального виробництва сфера послуг більш мобільна за своєю природою. В ній затрати та час на створення нового продукту є суттєво меншими, ніж, наприк- лад, у промисловості, де рішучу роль грають якість та структура основного капіталу, складності у зміні технологій, сформовані ко- операційні зв'язки. Те ж справедливо по відношенню до демонополі- зації промисловості з однієх сторони, та сфери послуг - з іншої.

В цьому є ще один аргумент на користь випереджуючого рефор- мування кредитно-фінансової системи, банківського сектору, і як наслідок, використання його в якості ведучої сили трансформації економіки. Розширення пропозиції послуг клієнтам зі сторони фі- нансових інститутів сприяло би формуванню грошового ринку, капі- талів, полегшенню приватизації, оптимізації системи розподілу та використання ресурсів, зміни цінових пропорцій в економіці.

В нормальній економічній ситуації ( і особливо в умовах інф- ляції) банки обережно відносяться до потреб бюджету, обмежено приймають участь у кредитуванні його видатків. Банківське сприян- ня державним програмам розвитку економіки країни здійснюється не шляхом всезагального кредитування більшої частини витрат держав- ного бюджету та його великого дефіциту, а шляхом купівлі цінних паперів та інших зобов'язань держави, а також на основі кредиту, його строковості та платності, пошуків джерел для компенсації зниження доходності комерційного банку. Це дозволить розміщувати на ринку державні позики та одночасно дозволить центральному бан- ку налагодити використання ринкового інструменту оперативного ре- гулювання грошової маси - через операції на відкритому ринку.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6