j)
вышестоящие
органы власти;
k)
ключевые
аудитории в кризисных ситуациях;
l)
производственные
и другие органы[26].
Що таке «Чорний
піар»? Це негативна інформація (дезінформація), матеріали стосовно особистості,
політичного діяча чи політичної партії, компанії в цілому тощо, з метою зробити
антирекламу та негативне відношення цільової аудиторії. Це навмисна
дезінформація ЗМІ. На прикладі розглянемо використання чорного піару проти
іміджу політичних партій та діячів, під час виборчих перегонів… (В теории коммуникации
понятие «имидж» используется в сугубо специфическом значении – в сочетании со
словами «создание», «строительство»: это особого вида образы – представления о
конкретных объектах, которые выделяют, создают впечатление их радикального
отличия от других[27]).
Політична
реклама створює своїм кандидатам певний імідж, в якому підкреслюється відзнака
окремих діячів. Цей образ повинен асоціюватися з підсвідомим устрімленням мас,
з тим, що лестить їхньому самолюбству чи відповідає незадовольненим потребам.[28] Дуже часто ми бачимо
використання чорного піару в політиці. Це робиться навмисно, щоб цей створений
імідж політичного діяча визвав у аудиторії негативне відношення. Все це
робиться в рамках великої конкуренції, і кожний імеджмейкер робить для свого
лідера все можливе, аби зберегти цей створений гідний імідж. Запускається
антиреклама на ТБ, радіо та в пресі: дезінформація особистого життя лідера,
його не доліки в політиці тощо. В межах такої конкуренції можна переступати
рамки закону, аби потрапити на велику посаду. І таким чином розповсюджується
дезінформація в ЗМІ, яка зветься «Чорний піар». Це не тільки стосовно
політичний партій і діячів. Як ми вже казали антиреклама може бути тієї чи
іншої компанії, виконавчої особи, того чи іншого продукту, соціальних,
культурних цінностей тощо. Ми розглянули тільки один приклад, так як
нещодавно, під час «Парламентських Виборів-2006» (26 березня) ми самі були
свідками дезінформації.
4.5.Висновки по 1 Розділу
В
першому розділі ми визначили поняття «інформація» та «дезінформація». Кожен
автор того чи іншого підручника дає різне визначення цих понять. Ми розібрали
подачу інформації в пресі, на радіо, телебаченні та розібрали мережу Інтернет.
В пресі, на радіо та телебаченні різний підхід до підготовки інформації. Кожен
має свою певну специфіку роботи. Ми визначили, що, звісно, телебачення має
важливе значення до створення та подачі інформації аудиторії. Телебачення
працює по живих слідах, що не дає такої змоги радіо чи пресі. Але не завжди ця
інформація є достовірною, відбувається скривлення інформаційного простору. Це
може бути випадкова дезінформація, а також навмисна. Я вважаю, що навмисна
подача дезінформації відбувається тільки в жовтій пресі, а на радіо і
телебаченні це може статися в період передвиборчої гонки чи створення скандалу
соціального, економічного чи політичного характеру тощо. Ми розглянули
дезінформацію з боку «Чорного піару».
Подача
інформації повинна відбуватся за допомогою не одного журналіста, але й роботи
всієї редакції. Новини повинні доходити по першоджерелам, бути чіткими,
проаналізованими, а саме головне перевіреними. На телебаченні невід’ємною частиною для перегляду новин є
картинка та дикторський текст. Глядач дивлячись на картинкуз міста події
усвідомлює інформацію. Подача інформації на телебаченні відбувається
по-різному. Один канал працює на «повну» силу, роблячи репортажи з місця подій
(навіть в екстремальних) умовах (як це робили журналісти НТВ з Біслану), а інші
використовують інформацію других телеканалів, підставляючи свій текст.
Громадяни України повинні додержуватися «Закону Про інформацію». Цей Закон
закріплює право громадян України на інформацію, закладає правові основи
інформаційної діяльності. В першій частині, ми підкріпили роботу громадян
України, журналістів тощо, Законом «Про інформацію».
Не
можна не сказати про роботу інформаційних агентств. Ми розібрали роботу деяких
інформаційних агентств України та світового значення від моменту відкриття і
до сьогодні: як вони працюють, яка мета і основа роботи, якою кількістю
кореспондентів, репортерів володіють, як збирається та обробляється інформація
тощо.
Ми
розібрали український інформаційний простір: кабельне ТБ, відеомагнітофони,
телеконференції, телемости (стор.14), електронна пошта, банки даних, лазерна
преса, відео газети. На особливе місце в світовому інформаційному просорі
висунулася мережа Інтернет. Ми розібрали Інтернет, як носій інформації, як
систему інформаційного простору, як новий рівень журналістики, це поширення
комунікативних технологій, це об’ємна мережа. Також існує така точка зору, що
що у Інтернету з журналістикою нічого спільного не має. Про це також йдеться в
першому розділі. Ми навели адреси деяких сайтів, на яких дійсно достовірна
інформація. Тому, що окрім інформації, Інтернет став носієм дезінформації. І не
знаючи, які сайти містять достовірну інформацію, дуже тяжко зробити достовірні
новини (в загалом це поширюється в пресі, так як більшість інформації з мережі
Інтернет). Зараз кожен другий громадянин країни (я вже не кажу про журналістів
та працівників редакцій) користуються мережою Інтернет. В першому розділі ми
розібрали це поняття і визначили деякі тезиси стосовно мережі Інтернет.
Ми
розібрали роботу прес-центрів: завдання та мету роботи. Це інформування органів
масової інформації про головні події в суспільстві, використовуючи для цього
різні канали (прес-конференції, прес-релізи тощо), збирання інформації про свою
установу, та висвітлення в ЗМІ роботи установи, це підготовка для керівництва
виступи стосовно порушених у ЗМІ питань щодо роботи установи. Прес-центри також
входять до складу відділів PR. Отже, структура сучасних ЗМІ
дуже складна. Про це ми поговорили в першому розділі.
Важно
зазначити, що головним при подачі інформації – є робота з джерелами інформації
та способи отримання інформації. Ми визначили, що повинен в першу чергу робити
журналіст, аби дістати достовірну інформацію з першоджерела. Що робити аби
уникнути неприємностей в ході отримання та сбору інформації. Ми визначили
основні питання з цього приводу: як працювати, як готуватись, як виходити зі
складних ситуацій, як вибрати самий надійний спосіб, як фіксувати отримані
дані, як забезпечити техніку безпеки при роботі та ін. Невід’ємноє частиною
стосовно сбору та отримання інформації є – соціологічні способи отримання
інформації. Це як доповнення до основного питання.
Дуже
цікаве питання: Кому належить інформаційний простір в Україні? Ми визначаємо,
що це специфічна сфера реального, що це сукупність друкованих, аудіовізуальних
ЗМІ, їх спеціально підкріплена діяльність на аудиторію. В першому розділі ми
розібрали це питання.
Ми
розібрали систему, структуру та особливості видів ЗМІ, тенденції розвитку ЗМІ:
суспільно-значуща інформація, ідеї, теорії, періодичні та друковані видання,
радіо, ТБ тощо. Система ЗМІ представлени декількома групами ЗМІ. Інформаційний
простір твориться не лише державними, а й багатьма комерційними
телерадіомовними організаціями, пресою. ТБ, радіо та преса помітно
розвиваються. Про це ми розповіли в першому розділі.
Розібрали
нинішню систему ЗМІ в Україні та проблеми системи ЗМІ (стор. 29-34).
Для
порівняння в першому розділі ми розібрали роботу каналів світового масштабу,
таких як BBC та CNN. Як виконується робота редакції
цих каналів, як працюють кореспонденти, як надходить інформація до телеглядачів
та якою повинна бути інформація. Специфіка роботи цих каналів в порівняння з
українським ТБ помітно відрізняється (наприклад робота журналістів в прямому
ефірі і взагалі прямий ефір – готовність телекомпанії працювати в прямому
ефірі). Подача інформації в випусках новин різноманітна. В першому розділі ми
розглянули це питання.
Ми
виконали теоретичну частину і переходимо до практичної, де зможемо привести
приклади дезінформації на ТБ, в пресі, на радіо, в мережі Інтернет, зробити
аналіз та прокоментувати – чи є та дезінформація задуманою чи випадковою.
V
Приклади дезінформації
5.1. Огляд подачі інформації про зниклих альпіністів на Ельбрусі
(подача матеріалу ТРК «Україна», РИА Новости, «Интер», газета
«Жизнь»)
5.1.1. ТРК «Україна»10:51
[11.05.06] Сьогодні продовжаться пошуки
групи російських та українських альпіністів
Сьогодні продовжаться пошуки групи російських та українських альпіністів, які
зникли 9 травня при сходженні на Ельбрус, повідомляє УНІАН. В пошуковій операції у горах
Кабардіно-Балкарії беруть участь понад 50 рятувальників. Одного альпініста
знайшли – у нього серйозні обмороження. Врятований вказав, де можуть перебувати
його товариші, зазначивши, що усі вони живі.
5.1.2. РИА Новсти
У
Кабардино-Балкарії триває пошук українських і російських альпіністів, що зникли
під час сходження на Ельбрус, повідомили в МНС РФ.
"Протягом
9 і 10 травня пошук здійснювався групами рятувальників Ельбруського
пошуково-рятувального загону, пошуково-рятувального підрозділу
"Нальчик" і альпіністами Санкт-Петербурзької школи
інструкторів", - сказали в МНС Ошибка! Недопустимый объект
гиперссылки.. До робіт залучали 36 людей і чотири одиниці
техніки. "Пошук результатів не дав", - сказав співрозмовник
агентства. Сьогодні для пошукових робіт при сприятливих метеоумовах буде
задіяно гелікоптер Мі-8.
За
інформацією одного з альпіністів, знайденого рятувальниками на висоті 2200
метрів, приблизно о восьмій годині вечора 9 травня у зв'язку з погіршенням
погоди група почала спуск, розбившись на четвірки й об'єднавшись з групою з
чотирьох українських альпіністів. Останнім місцем стоянки альпіністів була
скеля Пастухова (висота близько 5000 метрів).
5.1.3. Подробности ТК Інтер (11 мая 2006 12:49)
Спасатели
обнаружили на Эльбрусе тела еще двух пропавших альпинистов, сообщили в Южном
региональном центре МЧС России.
Ранее
были найдены тела пяти альпинистов. Их личности пока не известны.
Висновки: Як
ми бачимо, що з 3-х джерел інформація про загиблих альпіністів не співпадає.
Якщо ТРК «Україна» повідомляє 11.05.2006, що знайшли одного альпініста, то РИА
«Новости» повідомляє, що спочатку пошук не дав результатів, і тут же
повідомляють, що 9.05 ввечері знайшли одного альпініста. А Інтер 11.05. о 12:49
(в співвідношенні з повідомленням ТРК «Україна» теж 11.05 на годину раніше, а
потім не оголошує, що знайдені ще 2 альпіністів) повідомляє, що знайшли ще 2
пропавших, а також що раніше ( 9-11.05) були знайдені тіла 5 альпіністів. Інші
канали казали різну інформацію щодо альпіністів.
Я
вважаю, що це не замислена дезінформація, а просто неперевірені факти, чи не
своєчасно перевірені.
5.1.4. Огляд трагедії газетою «Жизнь»
Газета
«Жизнь» публікує інформацію трагедії таким чином, що 10.05. був знайден лише
один живий альпініст, а далі інформує, що «…К вечеру второго дня (тобто10.05!)
было найдено 7 из 11 замерзших на седловине горы альпинистов…»[29] (Дивись Додаток
4). Таким чином, дана інформація вводить читача в обману, неможливо розібратися
в даній інформації.
5.2. Дезінформація, що пройшла по ЗМІ стосовно смерті Емінема
На сайті
MTV з’явилась інформація о том, що репер (Eminem) розбився в автокатастрофі. При чому
наводились навіть фото з міста аварії. Представник співака заявив, що Еминем
живий і здоровий.
"Просто кто-то очень хотел бы увидеть его мертвым", - припустив він.
Як
вияснилось, дезінформація з’явилась
на сайті псевдо-CNN (развлекательной
новостной службе, где каждый желающий мог разместить самую невероятную
информацию). MTV жарт
не зрозумів, дезінформація розповсюдилась на весь світ.
Цей жарт
з боку каналу, виявився замисленою дезінформацією, аби притягнути до себе
увагу.
5.3. Журнал «Отдохни» публікує дезінформацію стосовно зірки
шоу-бізнесу Брітні Спірс
В
черговому номері журналу «Отдохни» №17(від 25.04.2006) виходить дезінформація
стосовно зірки шоу-бізнесу Брітні Спірс. Начебто на неї подали в суд її колишні
охоронці за те, що зірка не доплатила за їх понадурочну роботу в 24 години на
добу, за охорону зірки від папарацци. Це скандальна новина, яку зазвичай
замовляють самі зірки, аби залишатися в центрі уваги. На сайті співачки даної
інформації не має. Журнали та газети, які беруть інформацію стосовно зірок –
зазвичай береться з Інтернету. А в цій мережі скандальні «новини» розміщаються
щогодини, не встигаєш слідкувати за ними. (Дивись Додаток 5)
5.4. Газета «Петровские новости» та журнал «Отдохни» публікують
інформацію десятої планети Сонячної системи в різних ракурсах
В журналі
«Отдохни» публікація стосовно 10 планети Сонячної системи дезінформує читача:
по-перше вони друкують, що ця планета – крижана куля під назвою «Ксена», та що
в неї існує особистий супутник під назвою «Габріель» (дуже схожі назви із
серіалу «Ксена», що транслювався на каналі «1+1», не здається?!).
В свою
чергу «Петровские новости» публікують теж про нову планету (не крижана куля!),
що складається з горних порід та льоду, а також кажуть, що тільки недавно
вдалося встановити та підтвердити, що це тіло насправді є планетою. А «Отдохни»
каже: « Космические исследования не стоят на месте – художникам удалось
зобразить об’ект 2003 UB313. Єнот ледяной шар біл обнаружен в прошлом году (
«Петровские новости» кажуть, що планета була виявлена в 21 жовтня 2003, а «…ее смещение
относительно звезд было
замечено спустя 15 месяцев, 8 січня 2005г…»).
Таким
чином, з двох джерел ми бачимо, що дана інформація не співпадає одна з одною.
Скоріш за все ця інформація з Інтернету, та неперевірені дані редакцій. (Дивись
Додаток 6).
5.5.Дезінформація аудиторії на каналі «1+1»
Татяна
Губенко (прес-секретар міського голови Запоріжжя Євгена Карташова) повідомила,
що випускаючий редактор ТСН Ігор Федорів назвав звістку про міського голови
«технічною помилкою» і приніс вибачення за допущену неточність. 24 липня в
вечірньому пипуску ТСН було сказано: «Бывшие мэры городов Боделан и Карташов находятся в
международном розыске». Вже
на слідуючий день в телефонній бесіді Ігор Федорів визнав, що інформація
стосовно запорізького мера була неточною, а фактично дезінформація глядача. "Мы знаем, что Евгений Карташов
-действующий мэр Запорожья, и пока никто не объявлял его в розыск", - сказав
він, та приніс свої вибачення.
Комусь вигідно
нагнітати інформацію політичних діячів, та в політичній гонці завжди поступає
інформація до аудиторії з різних ЗМІ.
5.6. Прогнози погоди на радіо
Достовірні чи ні?
Дуже
часто я помічаю, що прогнози погоди на радіо не співпадають з дійсностю.
Останнім часом я слідкую і перевіряю прогнози. Наприклад на радіо «Люкс ФМ»,
«Точка», де я була свідком, ді-джей брав прогноз погоди з головної сторінки
Яндекс. Про що це свідчить? Ді-джеї роблять посилання на Гідрометцентр, що
останні, в свою чергу, не задоволені, адже по їх словам це «…повна
дезінформація населення».
5.7. Висновки по II
Розділу (Практичній частині)
Виконав
практичну роботу, ми навели приклади замисленої та випадкової
дезінформації.Замислена дезінформація може бути використана против політиків,
політичних партій тощо під час виборчих перегонів, так називає мий «Чорний PR» (Дивись I Розділ), та, в свою чергу,
замислену дезінформація постійно ми бачимо на сторінках жовтої преси (інколи по
телебаченню, наприклад канал М1, при огляді новин зірок шоу-бізнесу, які самі
створюють дезінформацію населення та постійні скандали аби залишатися в центрі
уваги тощо).
Випадкова
дезінформація попадає до аудиторії через неперевірені факти редакцій та
користування мережою Інтернет. Інколи бувають випадки, коли журналісти
спілкуються не з тими особами, які володіють першоджерельною інформацією, а
спілкуються з другими-третіми особами, не перевірюючи фактів. За цим повинна
слідкувати редакція, в першу чергу головний редактор.
Приклади
наведені та проаналізовані.
Висновки
Журналістка
завжди балансу між творчістю й ремеслом. Вона ремесло тому, що мас ужитковий
характер, спрямована на досягнення очікуваного результату, пов'язано із
формуванням громадської думки в певному напрямку, із службовим характером
пильності журналіста. Журналістика - це творчість тому, що пов'язана і
народженням нових духовних сутносгей, iз створенням раніше неіснуючих, невідомих,
суспільних цінностеій.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
|