2.3.3. Розрахунок основної заробітної плати.

Витрати по даній статті розраховуються по кожному виді робіт залежно від норми часу й погодинної тарифної ставки робітників

                                              Сз.о.=åСтіtші                                   (2.3.1)

 де:   Сті- погодинна  тарифна  ставка.

         tші – штучний  час на одну  операцію.

Норми часу на операціях були взяті з технологічних карт. Перелік робіт відповідає технологічному процесу виробництва виробу. Норми часу для монтажних і складальних робіт визначаються типовими нормами часу на складально-монтажні роботи, табл. 2.3.3.

Основна заробітня плата.                                               Таблиця 2.3.3. 

2.3.4. Додаткова зарплата робітникiв.

Витрати по цій статті визначаються у відсотках від основної заробітної плати. Як орієнтовна величина норматив додаткової заробітної плати для приладобудівних підприємств може бути прийнятий у розмірі 30-40 %.

                                                          Сз.буд.=0.30×Сз.о.                     (2.3.3)

 де:  Сз.о.- основна заробітна плата.

                                        Сз.буд.=0.30×112.2=33.66 грн.

2.3.5.  Відрахування на соціальне страхування.

За діючими на 23.01.2006 р. нормативами відрахувань на соціальне страхування становить 37.8% від суми основної й додаткової заробітної плати.

                               Сс.с.=0.378( Сз.про + Сз.д)                        (2.3.4)

Сс.с.=0.378(112.2+33.66) = 55.13 грн.

2.3.6. Загальновиробничі витрати.

Враховуючи, що собівартість виробу визначається на ранніх стадіях його проектування в умовах обмеженої інформації щодо технології виробництва та витрат на його підготовку у загальновиробничі витрати включаються, крім власне цих витрат, витрати на: освоєння основного виробництва, відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення, утримання та експлуатацію устаткування. При цьому загальновиробничі витрати визначаються у відсотках до основної заробітної плати. При такому комплексному складі загальновиробничих витрат їх норматив () досягає 200–300%.

                                                     Сз.в.= (2...3)×Сз.про                               (2.3.5)

Сз.в.= 2 ×112.2 = 224.4 грн

Таким чином виробнича собівартість складає  880.36 грн.

2.3.7. Адміністративні витрати.

Ці витрати відносяться на собівартість виробу пропорційно основній заробітній платі і на приладобудівних підприємствах вони становлять 100–200%:

                                            Сз.г=1×Сз.про                                   (2.3.6)

Сз.г=1×112.2= 112.2грн

2.3.8.  Витрати на збут.

Витрати по цій статті визначаються у відсотках до виробничої собівартості (звичайно 2,5 - 5,0%). Сзбут = 0.025×880.36=22

Сума по всім наведеним нижче статтях калькуляції є повною собівартістю продукції.

Результати розрахунку зведемо в таблицю 2.3.4.

        Комерційні витрати.                                                     Таблиця 2.3.4. 

Отже, повна собівартість радіопристрою складе:  1014.56 грн.

2.4. Визначення ціни виробу.

Серед різних методів ціноутворення на ранніх стадіях проектування досить поширений метод лімітних цін. При цьому визначається верхня і нижня межа ціни.

2.4.1. Нижня межа ціни.

Нижня межа ціни () захищає інтереси виробника продукції і передбачає, що ціна повинна покрити витрати виробника, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, і забезпечити рівень рентабельності не нижчий за той, що має підприємство при виробництві вже освоєної продукції.

де:    – оптова ціна підприємства, грн.;    

         – повна собівартість виробу, грн.;   

         – нормативний рівень рентабельності, 15%;    

         – податок на додану вартість,  20%.

Таким чином отримуємо:

грн.

.

2.4.2.  Верхня межа ціни.

Верхня межа ціни () захищає інтереси споживача і визначається тією ціною, яку споживач готовий сплатити за продукцію з кращою споживчою якістю

                                                              (2.4.3)

де:  – ціна базового виробу, 3000 грн.;

2.4.3.  Договірна ціна.

Договірна ціна () може бути встановлена за домовленістю між виробником і споживачем в інтервалі між нижньою та верхньою лімітними цінами.

З виразу:  ,

отже обираємо

2.4.4. Визначення мінімального обсягу виробництва продукції.

Собівартість річного випуску продукції

де - повна собівартість одиниці продукції, грн;

          - умовно-змінні витрати =0.65;

          - умовно-постійні витрати =0.35;

          Х - виробнича потужність підприємства X=150 од./рік;

 - річний обсяг випуску продукції =100 од./рік;

Вартість річного випуску продукції

                                                                             (2.4.5)

Обсяг продукції при якому прибуток відсутній:

 од.

Обсяг продукції при якому буде досягнутий запланований рівень рентабельності

                                                                                                     (2.4.6)

Річний прибуток при досягненні запланованого рівня рентабельності складе:

Рис. 2.4.1 Характеристика мінімального обсягу виробництва продукції.

Висновок

В даному  розділі були проведені аналіз рівня якості і конкурентно спроможності радіопередавача декаметрового діапазону хвиль, розрахунки собівартості виробництва, доцільності виробництва, визначення ціни виробу.

Повна собівартість складає 1014.56 грн.

Нижня межа ціни -

Верхня межа ціни -

Договірна ціна -

Обсяг продукції при якому прибуток відсутній -  од.

Розділ 3. Охорона праці.

У даному розділі дипломного проекту приводиться аналіз умов праці у виробничому приміщені по виробництву джерела безперебійного живлення при розробці і виробництві плат керування та живлення. Тут потрібно приділити особливо важливе значення для даної частини дипломної роботи, тому що при не дотриманні норм, встановлених законодавством, можливе порушення працездатності і життєдіяльності робітників. Тому ми маємо визначити небезпечні та шкідливі виробничі фактори, а також ступінь їх небезпеки на робочому місці. Звісно потрібно розробити заходи, щоб захистити робітників від впливу цих факторів, якщо вони будуть перевищувати припустимі норми.

3.1. Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

До основних шкідливих і небезпечних факторів, що впливають на людей, зайнятих на виробництві РЕА, можна віднести :

1.             Погана освітленість робочої зони (умови освітленості виробничих приміщень повинні відповідати нормам, зазначеним у  СНиП II-4-79/85);

2.             Підвищені рівні електромагнітних випромінювань не використовуваного рентгенівського обладнання (рівні випромінювань і  полів повинні відповідати ГОСТ 12.2.006-87);

3.             Небезпека ураження електричним струмом;

4.             Незадовільні параметри мікроклімату робочої зони у виробничих приміщеннях повинні  відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.005-88 і  ДСН 3.3.6.042-99;

5.             Вміст у повітрі робочої зони шкідливих речовин різного характеру  впливу в концентраціях, що перевищують гранично припустимі (ГДК  шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинні відповідати нормам,  зазначеним у ГОСТ 12.1.005-88 і ГОСТ 12.1.007-80);

6.             Підвищений рівень шуму на робочому місці (припустимі рівні  звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку й еквівалентні  рівні звуку на робочих місцях) має бути відповідно до санітарних норм припустимих рівнів шуму на робочих місцях ДСН 3.3.6.037-99;

7.             Підвищена напруженість електричного поля промислової частоти  на   робочому місці (напруженість електричних полів промислової частоти на робочих місцях повинна відповідати нормам, зазначеним у  ГОСТ 12.1.002-88);

8.             Вплив шкідливих факторів впливу моніторів ПК (ДСанПіН 3.3.2.007-98).

3.2. Характеристика параметрів робочого приміщення.

При розробці і  виготовленні виробу основні працезатрати становить розробка  програмного забезпечення, а саме: розробці програми прошивання мікроконтролеру і програмного забезпечення для зв'язку пристрою з персональним комп'ютером (ПК). Приміщення, у якому знаходиться ПК є робочою кімнатою лабораторії дослідницького інституту. Приміщення лабораторії знаходиться на другому поверсі панельного будинку. Вібрація в приміщенні відсутня. Шкідливі речовини в приміщенні лабораторії також відсутні. Склад повітряного середовища в нормі. У робочій кімнаті знаходиться монітор у складі ПК, офісні меблі. Покриття статі - паркет. Стіни обклеєні шпалерою.

Основні геометричні розміри   приміщення, у якому будуть проводитися роботи з проектування плати керування:

- довжина а  = 6 м;

- ширина   b  = 5 м;

- висота    h  =  2,60 м.

В приміщенні лабораторії працюватимуть два інженери.

Виходячи із значень a, b, h, розрахуємо значення площі обсягу приміщення:

S > i = a × b = 6 × 5 = 30 (кв.м) - площа приміщення; 

Sn  = 6.2 (кв.м) - загальна площа столів і шафи.

                              S = Si - Sn = 30– 6.2 = 23,8 (кв.м)

V = S × h = 23,8 × 2,60 = 61,88 (куб.м)

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14