перенесенню ознак.

Восьмий різновид КР зустрічається рідше і завжди обумовлений певним

завданням - створенням певного емотивного ефекту. Цьому різновиду

притаманний лише ономасіологічний зв'язок кореневих компонентів композита з

текстовим оточенням, але цей зв'язок актуалізує іншу семантику кореневих

компонентів [11:10]. Наприклад:

Next you ascended one flight of stairs and looked of the second-floor-back

at $8 ... Convinced by her second-floor manner that it was worth the $12

that Mr. Toosenberry always paid for it ...I 0. Henry, The Skylight Room:

5/. Композит second-floor вживається двічі: як основа більшого за розмірами

композита second-floor-back (характеристика кімнати) і як композитне

означення, що характеризує поведінку людини. У другому випадку складне

слово second-floor стає епітетом, що допомагає автору репрезентувати ідею

настрою героїні оповідання. Зміна семантики складного слова даної КР є

основою для створення метафори.

У КР дев'ятого різновиду ономасіологічна ознака в складі композита

номінативне узгоджується з лексемою стійкого сполучення чи фразеологізму

[11:10]. Наприклад:

/ heard the unmistakable band-saw twang of Fields as he introduced the

woman •with him to Gregory -with these words: "This is, my child, is Dan

Gregory, the love child of Leonardo da Vinci's sister and a sawed-off

Arapahoe "/K. Vonnegut, Bluebeard: 91/ . У композитному сполученні band-saw

twang і в композитоїді sawed-off актуалізуються різні відтінки значення

слова saw (пилка, пиляти).

Запропоновану типологію КР доповнено десятим різновидом, враховуючи,

що нерідко в англійській художній прозі два композити протиставляються за

семантичною контрастною ознакою - [10:90]. Наприклад:

When we got back to the flat he took Jill into the bedroom and left me the

sitting-room and Joan I W. Somerset Maugham, Theatre: 131/.

В даному прикладі протиставляються так звані "симетричні гіпоніми"

(Л.М.Васильєв) [2:13 О].

Одинадцятий різновид представлено композитами з квантитативним

компонентом, що виконує функцію генералізації [11:11]. Наприклад:

On each side of it was a dark lumber closet or store-room. 10. Henry, The

Skylight Room: 5/.

Різноманітність зв'язків між композитами та текстовим оточенням дає

підставу для виділення дванадцятого та тринадцятого різновиду КР.

Дванадцятий різновид КР характеризується смисловим узгодженням

композита з лексемами композитної рамки, в складі певного концептуально-

цілісного блоку номінатем, що відтворює ситуативний зв'язок реалій [11:11].

Наприклад:

Не says that of some of his big deals go through he 'II make J. D. Morgan's

collection of sweatshop tapestry and Augusta, me, beadwork look like the

contents of an ostrich's craw thrown on a screen by a magic lantern 10.

Henry, Concience in Art: 15/.

Приклади взяті з дисертації О.Я. Кресан

Концепт РУКОДІЛЛЯ в наведеному прикладі узгоджує лексему tapestry та

композит beadwork. На відміну від КР першого різновиду 12-й передбачає

тематичне узгодження.

Me and Andy put up at a hotel that was built like something between a roof-

garden and sectional book-case 10. Henry, The Octopus Marooned: 87/. КР

узгоджується тематично з лексемою hotel та композитами roof-garden та boor-

case. Спільний концепт для КР даного прикладу - БУДІВЛЯ.

Тринадцятому різновиду КР притаманний номінативний повтор композита.

Наприклад:

But she'll soon pick up your free-and-easy ways. I'm a good girl; I am; and

I won 'tpick up no free-and-easy ways IG. Bernard Shaw, Pygmalion: 47/.

Thoughtcrime, they called it. Thoughtcrime was not a thing that could be

concealed forever I George Orwell, 1984:21/.

They say acting is only make-believe. That make-believe is the only reality

/W. Somerset Maugham, Theatre: 206/.

Julia hummed man undertone as she went into her dressing-room ... Julia,

pleased, excited and happy, went to her dressing-room ... "Come along to my

dressing-room and have a whisky and soda. I'm sure you need a drink after

all that emotion /W. Somerset Maugham, Theatre: 197, 201/.

Досить частий номінативний повтор окремих композитів протягом цілого

тексту вказує на наявність глобальної КР, яка слугує для втілення концепт-

ідеї тексту. Такі композити як thoughtcrime (George Orwell, 1984), make-

believe та dressing-room (W. Somerset Maugham, Theatre) є концептуальними

одиницями, які розкривають семантичне поле головної ідеї суцільно

тоталітарного суспільства (George Orwell) та театру з його принципом

перевтілення та удавання (W. Somerset Maugham).

Слід зазначити, що КР тринадцятого різновиду відрізняється своєю

частотністю і є одним з найчисельніших різновидів КР.

Крім того, існують також "суміщені рамки" - в одній КР паралельно

відбувається семантичне або ономасіологічне узгодження двох композитів з

іншими елементами тексту. Наприклад:

Yes: things that shewed you thought and felt about me as of I were

something better than a scullery-maid; though of coarse I know you nould

have been just the same to scullery-maid if she had been let into the

drawing-room. You never took off your boots in the dining-room when I was

there IG. Bernard Shaw, Pygmalion: 91/.

Очевидні номінативні повтори композита scullery-maid та семантична

контрастність перших мотиваторів складних слів drawing-room та dining-room

- дозволяють стверджувати, що даний приклад є суміщеною КР десятого та

тринадцятого різновидів. It resembled the face of a sheep, and the voice,

too, had a sheeplike quality ... The dull rhythmic tramp of the soldiers

boots formed the background to Goldstein's bleating voice ...The self-

satisfied sheeplike face on the serene, and the terrifying power of the

Eurasian army behind it, were too much to be borne ... The voice of

Goldstein had become an actual sheep's bleat and instant the face changed

into that of a sheep. Then the sheep-face melted into the figure of

Eurasian soldier... IG. Orwell, 1984: 14, 15, 18/.

Композит sheeplike двічі повторюється, що обумовлює належність

утвореної КР до тринадцятого різновиду. Основа shee- ономасіологічно

узгоджується з лексемою sheep, словосполученням sheep's bleat та складним

словом sheep-face; друга основа має смислові та семантичні зв'язки з

лексемою "to resemble". Вищезазначені види узгодження свідчать про

наявність четвертого різновиду КР. Композит sheep-face утворює КР третього

різновиду, оскільки кожен з його компонентів узгоджений за смислом,

семантичне та ономасіологічно з відповідними номінатемами текстового

уривку. Крім того, в межах суміщеної КР наявні мотивуючі синтагми the face

of a sheep та sheeplike face відносно оказіонального композита sheep-face.

Слід також зазначити, що вся суміщена КР

семантичне та ономасіологічно орієнтована на складну номінатему sheeplike.

Глибина семантичного та ономасіологічного узгодження визначає величину

композитної рамки. КР може бути перерваною (блочною) і розповсюджуватись на

значні фрагменти тексту завдяки її концептуальній тематичній значущості

[27:244].

ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ

Розмаїття способів семантико-смислового узгодження з текстом та

наявність номінативних зв'язків обумовлюють появу різних видів композитних

рамок. На основі класифікації 0.0. Селіванової виділяються дев'ять

різновидів композитних рамок, які можуть бути доповненими -десятий та

одинадцятий різновиди (О.Я. Кресан).

В результаті проведених нами досліджень було виділено ще два різновиди

композитних рамок. А саме дванадцятий вид, що відокремлюється завдяки

певному концептуально цілісному блоку, в котрий композит та прості

номінатеми входять на рівних правах, та тринадцятий вид, що

характеризується номінативним повтором композита, обумовленим інтенцією

автора розкрити головну ідею твору через рекурентні концептуально-значущі

одиниці тексту.

На основі опрацьованого матеріалу можна зробити висновки. Найбільш

розповсюдженим є перший, четвертий та тринадцятий різновиди композитних

рамок. Перший різновид досить часто поєднується з іншими композитними

рамками. Це можна пояснити наскрізними смисловими зв'язками композитів з

текстовим оточенням.

Приклади деяких різновидів композитних рамок не були знайдені через

обмеженість фактичного матеріалу. Даний факт свідчить про існування

рідковживаних композитних рамок, до яких відносять восьмий та дев'ятий

різновиди. Їх рідковживаність можна пояснити обов'язковою

наявністю елемента мовної гри, якої іноді важко досягти і котра може

вживатися лише за умови її стилістично-художньої доцільності.

Паралельне семантичне або номінативне узгодження двох композитів з

відповідними їм елементами тексту визначає "суміщені рамки". Поєднуватись

можуть будь-які різновиди та будь-яка кількість композитних рамок, оскільки

існують блочні композитні рамки, які зустрічаються на протязі тексту.

Результати аналізу вибірки показують, що в англомовних текстах

зустрічається значна кількість суміщених композитних рамок. Даний факт

частково пояснюється широкою вживаністю композитів у англійській мові.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Інтенсивний розвиток ономасіологічної науки припадає на початок 80-х

років. В цей час відокремились два напрями ономасіології, перший з яких

досліджує механізм номінації та її типологію. Процес номінації як первинна

модель комунікації розглядається другим напрямом.

Внутрішньо функціональний та зовнішньо функціональний різновиди

лінгвістичного функціоналізму дозволяють виділити крім семантико-

структурного та функціонального третій - текстово-комунікативний, його

вихідними посиланнями є спроби вчених встановити схожість процесів

номінації та комунікації. Розгляд тексту/дискурсу як макрознака та опис

взаємодії номінативної організації макрознака з іншими текстовими аспектами

і категоріями формують два підходи текстово-комунікативного напряму.

Вивчаючи номінативний аспект тексту була виділена одиниця його семантичної

організації - номінатема.

Її породження у тексті та мовленні розглядаються

функціоналістською теорією.

Текст є багатоплановим явищем, що дає підстави виділяти його різні

аспекти, які існують у тісній взаємодії. В даній роботі розглядається

взаємозв'язок номінативного аспекту тексту з семантичним, смисловим

(когнітивним), граматичним, структурним та прагматико-комунікативним.

Однією з проблем номінації є визначення місця та меж композита. На

думку багатьох лінгвістів, складне слово поєднує в собі якості маргінальних

класів, оскільки посідає проміжне місце між простими словами, похідними

одиницями та ідіоматичними сполученнями. Неоднозначним є також питання

виділення критеріїв композитності, тому лише врахування двох-трьох

критеріїв у комплексі здатне всебічно характеризувати особливості

композитів.

На основі критеріїв композитності виділяються критерії та види

композитної номінації, а саме: синтаксичний та асоціативний. Обидва

різновиди композитної номінації отримали пояснення в світлі когнітивної

науки.

Структурою репрезентації знань у світлі когнітивно-

ономасіологічного аналізу є фрейм. Орієнтацією поняття ономасіологічної

структури на відтворення всього мотиваційного процесу надає йому особливого

статусу в аналізі номінативного механізму. Когнітивно орієнтована

реконструкція ономасіологічної структури виявляє на основі якої когнітивної

структури, яким чином і чому формується номінативна структура. Вона також

розкриває зв'язок номінативної структури зі значенням та репрезентованим

нею ментально-психонетичним комплексом. Семантичний та ономасіологічний

аспекти є головними у розгляді складних найменувань поряд з іншими

одиницями. Композитна номінатема у тексті/дискурсі реалізує особливий тип

номінативних, семантичних, зв'язків з концептом.

Ці зв'язки визначаються як ономасіологічне узгодження, яке має

декілька аспектів репрезентації в тексті: семантичний та смисловий. Даний

вид зв'язку є глобальним та поліфункціональним, оскільки взаємодіє з

різними текстовими категоріями, формуючи цілісність тексту як номінативної

одиниці.

В результаті ономасіологічного узгодження виділяються фрагменти тексту

різної довжини - композитні рамки, що репрезентуються в трьох аспектах:

семантичному, смисловому та ономасіологічному. Довжина композитних рамок

визначається визначається глибиною, видом зв'язності та концептуальною

значущістю елементів.

У представленій роботі виділяються різні типи композитних рамок,

надається класифікація їх конфігурацій за принципом різних типів зв'язку

ономасіологічних ознак композита з текстовим уривком.

На основі запропонованої класифікації композитних рамок (0.0.

Селіванова) та уточнень до неї (О.Я. Кресан) було досліджено одинадцять

різновидів композитних рамок. Серед них виділяються

рідковживані (восьмий та дев'ятий .різновиди) та частотні (перший,

четвертий).

Наявність композитних рамок утворених рядом лексем зі спільною

тематикою, що включає композит, дозволяє виділити дванадцятий різновид

композитних рамок.

Номінативні повтори композитних найменувань дають підставу для

виділення тринадцятого різновиду.

На основі виділених тринадцяти різновидів базуються так звані

"суміщені композитні рамки" - семантичне або ономасіологічне узгодження

декількох композитних найменувань. Результати досліджень проведених в нашій

роботі показують, що поєднуватись можуть будь-які різновиди композитних

рамок в необмеженій кількості.

БІБЛІОГРФІЯ^

1. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. -

Львов: Свит, 1997. - 308с.

2. Васильєв Л.М. Современная лингвистическая семантика. - М.:

Вьісшая школа, 1990. - 165с.

3. Виноградов В.В. Избранньїе трудьі. Исследование по русской грамматике.

-М., 1975.

4. Воробьева О.П. Текстовьіе категории й фактор адресата:

Монографія, - К.: Вища шк., 1993. - 200с.

5. Гак В.Г. Семантическая организация текста // Лингвистика текста. -М.,

1974.Т.1.-С.6.

6. Гальперин И.Р. Текст как обьект лингвистических исследований. -М.:

Наука, 1981.-139с.

7. Жаботинская С.А. Концептуальний анализ: типьі фреймов. // Вісник

Черкаського університету. - Серія Філол. науки. - Черкаси, 1998. -Вип.11.-

С.12-25.

8. Кияк Т.Р. Мотивированность лексических єдиний, (количественная й

качественная характеристика). - Львов: Вища шк., 1988. - 161с.

9. Колшанский Г.В. Комуникативная функция й структура язьїка. - М.:

Наука, 1984.-175с. ІО.Кресан О.Я. Функции композитной ономасиологической

структури

в англоязьічной художественной прозе. - Дис...к. филол.наук. -

Черкассьі, 2001. - 211 с. 11 .Кресан О.Я. Функції композитної

ономасіологічної структури в

англомовній художній прозі - Автореф. дис...к.-та філол. наук. -

Одесса, 2001.-20с. 12. Кубрякова Е.С. Словосложение как процесе номинации

й его

отличительньїе формальньїе й содержательньїе характеристики. //

Теоретические вопросьі словосложения й вопросьі создания лексических

единиц. - Пятигорск, 1988 - С.3 -23.

13. Кубрякова Е.С. Части речи в ономасиологическом освещении. - М., 1978.-

115с.

14. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. - М., 1997.

-326(1)с.

15. Кубрякова Е.С. Теория мотивации й определение степенем мотивированности

производного слова // Актуальньїе проблеми русского словообразования. -

Ташкент, 1976. - С.292.

16. Лотман Ю.М. Структура художественного текста. - М.: искусство, 1970.-

384с.

17. Мешков О.Д. Семантические аспектьі словосложения английского язика. -

М.: Наука, 1986. - 208с.

18. Откупщикова М.И. Синтаксис связности текста. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1982.-

103с.

19. Полюжин М.М., Омельченко Л.Ф. Функциональное словосложение й

префиксальньїе ономасиологические категории в английском язьіке. -

Ужгород, 1997. - 100с.

20. Потебня А.А. Мьісль й язьік // Потебня А.А. Естетика й позтика. -М.,

1976.-С.155-156.

21.Руденко Д.И., Сватко Ю.Н. Философия шимени: в поисках пространств. -

Харьков, 1993. - 104с.

22. Селиванова 0.0. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний

огляд). - К.: Вид-во Українського фітосоціологічного центру, 1999.-148с.

23. Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология (монография). - К.

-Издательство украинского фитосоциологического центра, 2000. -248с.-рус.

24.Селиванова Е.А. Когнитивно-ономасиологический фактор поли-семии

производной лексики // Вісник Черкаського університету. -Серія Філол..

науки. - Черкаси, 2001. - Вип. - С.3 - 10.

25. Селиванова Е.А., Кресан О.Я. Ономасиологическое согласование как

текстовая категория. // Придніпровський вісник. - 1998. -№91(158).-С.15-23.

26. Селіванова 0.0. Складне слово: мовні моделі світу: Монографія.

-Черкаси, 1996.-297с.

27. Сусов И.П. Функциональньїй поход в язьїкознании й прагмалингви-стике //

Функционально типологические проблеми грамматики. -Вологда, 1986. - 4.2.-

С.132-133.

28. Тураева 3-Я. Лингвистика текста, - М., 1986. - 127с. 29-Философия

Логика Язьїк. - Под ред. Д.П. Горского й В.В. Петрова. -М.: Прогресе, 1987.

- 366с.

30.Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики. - К.:

АртЕк, 1998.-С.169.

31. Dijk van T.A. Text and Context. - L., 1977 - 261с.

32. Marchand H. The Categories and types of present-day English word-

formation. - Minch., Beck 1969. - XXVI, 545р.

33. Mathesius V. Jazyk, kultura a slovesnost. - Praha, 1982. - 528s.

34. Selivanova 0.0. Cognitive Determinant Of Composition //

Cognitive/communicative aspects Of English: Abstracts of Intrnational

Conference and summer School / Ukrainian Society for the Study of English

ПЕРЕЛІК ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Henry О. The Skylight Room And Other Stories. - M.: Вьісш. Шк., 1972. -

166с.

2. Maugham W.S. Theatre. - M.: Вьісш. Шк., 1985. - 222с.

3. Shaw G.B. Pygmalion. - M.: Вьісш. Шк., 1972. - 139с.

4. Orwell G. Nineteen eighty-four / introd by J. Simons - London:

Everyman's Libery., 1992. -326р.

Страницы: 1, 2, 3, 4