1.3 Письмові види ділового
спілкування
Письмові види ділового спілкування -
це численні службові документи: (діловий лист, протокол, звіт, довідка,
доповідна і пояснювальна записка, акт, заява, договір, статут, положення
інструкція, рішення, розпорядження, вказівка, наказ, довіреність).
За змістом спілкування може бути
розділене на:
Матеріальне - обмін предметами і
продуктами діяльності.
Когнітивне - обмін знаннями.
Мотиваційне - обмін спонуками цілями
інтересами, мотивами, потребами.
Діяльне - обмін діями, операціями,
уміннями, навиками.
По засобах спілкування можливе
ділення на чотири види:
Безпосереднє здійснюється з
допомогою, природних органів даних живій істоті;
Опосередковане зв'язане з
використанням спеціальних засобів і знарядь;
Пряме припускає особисті контакти і
безпосереднє сприйняття друг іншому людей, що спілкуються, в самому акті
спілкування;
Непряме здійснюється через
посередників, якими можуть виступати інші люди.
У психологічній науці спілкування
традиційно розглядається як специфічний вид спільної діяльності людей. Так в
роботах відомого вітчизняного психолога Б. Г. Ананьєва людина розглядається як
суб'єкт трьох основних видів діяльності: праці, пізнання і спілкування.
У структурі спілкування зазвичай
виділяють: когнітивний (пізнавальний), афектний (емоційний) і поведінковий
компоненти.
Когнітивний компонент пов'язаний з
об'єктом інформації словесними (знаковими) засобами. Афектний компонент
пов'язаний з об'єктом інформацією на емоційному рівні. А поведінковий
характеризує спілкування з позиції взаємної регуляції поведінки і діяльності
партнерів по спілкуванню.
1.4 Наради
Ділова нарада - це спосіб залучення
колективного розуму до вироблення більш оптимальних рішень виробленим питанням
тих, що виникають в процесі наради.
Ділову нараду визначає три завдання:
Збір і переробка інформації;
Координація діяльності служб, фірми
і співробітників;
Ухвалення рішення.
Під час наради між підлеглими і
керівником відбувається обмін інформацією, ухвалюються управлінські рішення.
Наради допомагають зв'язати те, чим займається окремий співробітник, з роботою
інших працівників підприємства. Процес управління при цьому відношенні
зводиться до трьох основним стадіям:
Збір і обробка інформації;
Координація діяльності всіх служб
підприємства і всіх його співробітників;
Ухвалення рішення.
Крім того, що ділова нарада є
способом залучення колективного розуму до вироблення оптимальних рішень по
актуальних і найбільш складних питанням, що виникають на підприємстві, воно
може вирішувати важливу учбово-виховну задачу. На нарадах співробітники вчаться
працювати в колективі, комплексно підходити до рішення загальних завдань, досягати
компроміси, набувати культури спілкування т.п. Для деяких підприємств ділова
нарада - це єдина можливість бачити і чути керівників вищих рівнів управління.
А для керівника ділова нарада - це можливість показати свій талант менеджера.
Основні завдання, які можна вирішити
за допомогою ділових нарад:
Розвиток і зміцнення політики
підприємства, і проведення її в життя.
Інтеграція заходів всіх відділів і
служб з урахуванням загальних цілей фірми.
Виявлення і розрахунок колективних
результатів.
Колективне рішення проблем обліком
повчального ефекту.
1.5 Класифікація ділових нарад
Ділові наради є видом організації
праці. Існує певна класифікація нарад, яка залежить від наступних основних
ознак:
За призначенням:
виробляючі і приймаючі рішення;
роз’яснюючі і уточнюючі завдання по
реалізації раніше ухвалених рішень;
підсумки, що підводять, і що дають
оцінку ухваленим раніше рішенням;
оперативні (диспетчерські).
По періодичності (частоті)
проведення:
разові;
регулярні;
періодичні;
По кількості учасників:
вузький склад (до п'яти чоловік);
розширені (до двадцяти чоловік);
представницькі (понад двадцяти
чоловік).
По ступеню стабільності складу
учасників наради:
з фіксованим складом;
із запрошеними за списком, складеним
для кожної наради;
комбіновані.
По приналежності:
громадських організацій;
адміністративні
наукові і науково-технічні;
об'єднані.
наукові
1.6 Планування проведення нарад
Таблиця 1 - Технологія організації і
проведення ділової наради
Етапи
|
Елементи
|
1. Підготовка.
|
Визначення доцільності проведення наради.
Визначення порядку денного. Визначення складу учасників. Призначення дати і
часу наради. Визначення місця проведення. Підготовка учасників наради.
|
2. Проведення.
|
Тривалість наради. Регламент Протокол
|
3. Підведення підсумків і ухвалення рішення.
|
Виводи: Визначення тих, хто і в які терміни
повинен виконати певний об'єм робіт. Визначення форми підведення підсумків
наради. Ухвалення рішення про широту інформування.
|
4. Контроль над виконанням рішення.
|
Способи вироблення рішення. Визначення осіб,
рішення тих, що здійснюють контроль.
|
Проведення нарад має чотири етапи:
Підготовка наради. Нарада
починається з визначення ретельності його проведення. Наради проводяться, коли
є необхідність в обміні інформацією, виявлення думок і альтернатив, аналізі
складних (нестандартних) ситуацій. На цьому етапі менеджер винен все
проаналізувати, всі альтернативи цієї форми роботи. Це можуть бути рішення
вищестоящого керівництва, можливість рішення питання по телефону, можливість
об'єднання з іншими (плановими) нарадами. У випадку менеджер переконається в
корисності наради, то його можна проводити. Наступний елемент даного етапу це
визначення порядку денного. Тут потрібно визначити: зміст обговорюваних проблем
і головну тему наради, яка повинна характеризувати його суть.
При формуванні порядку денного, як
показує практика, допускаються численні помилки з боку менеджерів -
організаторів нарад.
Виділяють шість груп помилок:
Відсутня головна тема наради;
За наявності декількох тим наради
немає забезпечення їх точного розмежування і відповідного аналітичного
обговорення;
Учасникам заздалегідь не роз'яснена
суть обговорюваної проблеми;
До порядку денного включені питання
різного об'єму і різноманітного змісту, тому є загроза, що нарада може
перетворитися на обговорення або в сварку між окремими учасниками або групами;
На нараді обговорюються проблеми і
питання, які можна вирішити в робочому порядку;
Не вдається дотримуватися порядку
денного. Учасники відступають від неї і розглядають стихійно виниклі побічні
теми або яку-небудь проблему, яка існує на даному підприємстві постійно.
Склад учасників. Менеджер винен дуже
уважно підійти до формування списку складу учасників, подумати як про
кількісний, так і якісному складі.
Кількісний склад. Оптимальною
вважається така кількість учасників наради, яка співпадає з кількістю
працівників, що беруть активну участь в обговоренні питання. При цьому основним
критерієм є компетентність в питаннях порядку денного. Найпоширенішою помилкою
є запрошення найбільшої кількості учасників, яка може уміщатися в залі
засідань, тобто масове запрошення.
Якісний склад. До участі в нараді
повинні притягуватися тільки ті посадові особи, які найбільш компетентні в
обговорюваній проблемі.
Призначення дня і часу проведення
наради. Для проведення наради відводиться один певний день в тиждень. Це
дозволяє його учасникам правильно спланувати свій робочий час і належним чином
підготуватися до наради. Наради краще проводити в другій половині дня, по
теорії біоритмів відомо, що у людини протягом робочого дня є два піки підвищеної
працездатності: перший з 11 до 12 годин і другий - між 16 і 18 годинами. Наради
найзручніше проводити в кінці робочого дня або в кінці робочого тижня, оскільки
буде набагато краще.
Основні помилки, що допускаються при
проведенні нарад:
не регламентується його тривалість;
не дотримується встановлена
тривалість;
дуже велика тривалість;
не робляться перерви;
не обмежується час на доповіді і
виступи;
учасники не уміють стисло і ясно
висловлювати свої думки.
Місцем для проведення значної
частини (більше 70%) ділових нарад є кабінет керівника організації. В даний час
на підприємствах є спеціально обладнані для нарад приміщення. Існують певні
вимоги до оснащення таких приміщень. Наприклад, таке приміщення повинне мати
хорошу звукоізоляцію, нормальну температуру і вологість повітря, вентиляцію,
зручну для роботи меблі і оргтехніку.
Підготовка учасників наради.
Менеджер - організатор нарад повинен завчасно ознайомити всіх учасників з
порядком денним і необхідними матеріалами. Кожен учасник винен заздалегідь знати
тематику і завдання наради. У цьому і полягає застава ефективного проведення
наради, оскільки всі її учасники будуть належним чином до нього підготовлені.
Проведення наради. Час на проведення
наради складає 40-45 хвилин. Під час проведення наради повинні даватися
декілька хвилин для відпочинку, десь 10-15 хвилин. Через 50 хвилин у учасників
наради починає ослаблятися увага, виявляється втома, стомлення. Після 90 хвилин
роботи увага і інтерес до обговорюваних проблем падають. Даний етап фахівці
називають періодом негативної активності. Оптимальна тривалість наради не
повинна перевищувати 1 години.
Регламент - це порядок ведення
засідання, зборів, наради. Походить це слово (від латів. regula - що означає
правило). Окрім вищеназваного, це слово має ще значення: статут, зведення
правило, порядок роботи установи. У випадку, якщо регламент до початку наради
не встановлений, існує небезпека виникнення неділової обстановки на самому
засіданні.
Протокол наради - це первинний,
офіційний документ, що складений по певній формі і містить запис виступів
учасників наради, збори, засідання і ухвалені ними рішення. На підставі даного
документа керівництво має право вимагати від співробітників виконання доручених
ним завдань. Збори призначають або вибирають секретаря, який фіксує в протоколі
за дорученням зборів найбільш важливі моменти:
Досягнення мети наради;
Рішення;
Виконавці завдання і терміни.
Далі нижче приводяться ті позиції,
які повинні бути відображені в протоколі ділової наради:
Дата і місце проведення;
Номер протоколу;
Короткий зміст обговорюваного
питання;
Присутні;
Відсутні, причини відсутності;
Копії (прізвище тих, кому
призначені);
Порядок денний за пунктами;
Тема по пункту порядку денного;
Обговорили (хто випустив);
Ухвалили (повідомляється, що саме);
Виконання рішення покладено на
(прізвище);
Терміни виконання (дата).
Підведення підсумків і ухвалення
рішення.
Зазвичай рішення на діловій нараді
ухвалюються всіма разом. Ефективність цього рішення залежить від того,
наскільки кожному учасникові наради вдалося включити свої ідеї і міркування в
загальне рішення. Підводяться підсумки наради і робляться виводи. Визначаються
і ті, хто і в які терміни повинні виконати певний об'єм робіт. Визначаються
співробітники, які виконуватимуть завдання. Терміни, протягом яких повинні бути
виконані завдання. Форми підведення підсумків наради (розсилка протоколу або
його частини, виписка з протоколу). Ухвалення рішення про широту інформування.
Його може приймати колектив або окрема його частина, окремий підрозділ.
Рішення можуть вироблятися двома
способами:
Спеціально вибрана комісія з
підготовки рішення заздалегідь складає його проект. Проект зачитується.
Учасники наради вносять свої коректування і приймають його за наслідками
голосування.
Голова зборів підводить підсумки
обговорення і формує рішення.
Контроль над виконанням рішення. На
цьому етапі наради, визначаються особи, які здійснюватимуть контроль. Тому що
без перетворення рішення в життя і контролю над цим процесом будь-яка ділова
нарада стає безглуздою.
2. Типи співрозмовників
Абстрактний співрозмовник - це тип
людей, уявна психологічна модель, що відображає певні характерні властивості,
які мають значення для підготовки і проведення ділової бесіди.
Для класифікації типів ділових, але
абстрактних співрозмовників використовуються наступні критерії:
компетентність, тобто володіння
знаннями, що дозволяють судити про предмет розмови, уміння висловлювати вагому,
авторитетну думку з питання, що обговорюється в ході ділової бесіди;
відвертість;
щирість;
володіння прийомами спілкування з
іншими учасниками бесіди;
зацікавленість в темі і успіху
бесіди.
Класифікація абстрактних типів
співбесідників.
Безглузда людина (нігіліст).
Характеристика: часто виходить за рамки теми ділової бесіди; в ході ділової
бесіди нетерплячий, нестриманий і збуджений; часто своєю позицією і підходом не
усвідомлено провокує співбесідників на те, щоб вони не погоджувалися з його
аргументами і виводами.
Рекомендації по спілкуванню під час
бесіди:
слід постаратися обговорити з ним
можливі спори моменти заздалегідь, до початку групової бесіди;
не втрачати холоднокровності і
упевненості у власній компетентності;
прагнути включати у формулювання
рішення його слова;
перш ніж відхилити його рішення,
надати іншим співбесідникам можливість спростувати його;
постаратися встановити з ним
контакт, зробити його своїм прихильником;
розмовляючи з ним віч-на-віч,
застосовувати слухання нерефлексії, щоб зрозуміти дійсні причини його
негативної позиції;
у критичний момент припинити групову
бесіду, щоб дати йому остигнути.
Позитивна людина. Характеристика:
серед всіх типів абстрактних співбесідників цей найприємніший тип ділового
партнера. Завжди прагне до співпраці при проведенні дискусії.
Рекомендації по спілкуванню під час
бесіди:
слід спонукати такого співбесідника
до активної участі в дискусії;
потрібно старатися, щоб решта
учасників бесіди розділяла його позитивний підхід до вирішення дискусійних
питань;
слід в критичних ситуаціях шукати
допомоги і підтримки саме у нього.
Всезнайко. Характеристика: важкий в
спілкуванні, завжди упевнений в тому, що знає все краще за інших, любить
нав'язувати свою точку зору, про все має свою думку, постійно вимагає слова.
Рекомендації по спілкуванню під час
бесіди:
посадити його ведучим бесіду;
час від часу нагадувати йому, що
інші теж повинні висловитися;
надати йому можливість резюмувати,
формулювати проміжні висновки;
іноді ставити йому складні
спеціальні питання, на які у разі потреби може відповісти хто-небудь з
учасників бесіди.
Холоднокровний, неприступний.
Характеристика: замкнутість, відчуває себе і тримається відчужено, не
включається в ділову бесіду, створюючи враження у учасників бесіди, що це
здається йому негідним його уваги і зусиль.
Рекомендації по спілкуванню під час
бесіди:
будь-яким способом зацікавити його в
участі в обговоренні проблеми;
Незацікавлений. Характеристика: тема
бесіди такого співбесідника не цікавить. Він як би «спить» під час бесіди і
байдужий до обговорення.
Рекомендації по спілкуванню під час
бесіди:
слід ставити йому питання
інформативного характеру, поступово залучаючи його до бесіди;
потрібно, з'ясувавши точку зору
такого співбесідника, уникати питань, при відповіді на яких можна обмежитися
словами, так і ні;
слід ставити йому питання по темі
розмови з тієї області, в якій він вважає себе найбільш компетентним.
Важливий птах. Характеристика:
абсолютно не виносить критики - ні прямої, ні непрямою. Відчуває і поводиться
як особа, що стоїть вище за інших.
Рекомендації по спілкуванню під час
бесіди:
не можна дозволяти йому розігрувати
роль гостя;
слід час від часу просити
висловлюватися з якого-небудь питання всіх співбесідників по черзі;
не показувати своє роздратування з
приводу манери поведінки такого співбесідника;
слід до певного моменту
погоджуватися з таким співбесідником, щоб зменшити його бажання суперечити і
підготувати його до контраргументації.
Страницы: 1, 2, 3
|