Орган, що здiйснює реєстрацiю iнвестицiй не вправi вимагати вiд iноземних iнвесторiв нiяких документiв, крiм iнформацiйного повiдомлення та квитанцiй про сплату коштiв за реєстрацiю.

Однак практика засвiдчує, що iнвестицiї iнодi можуть бути фiктивними, технiчно застарiлими, технологiчно недосконалими, а тому неадекватно оцiненими iноземним iнвестором. Проблеми виникають i з оцiнкою iнвестованих iнтелектуальних прав.

Тому виникає потреба або змiнити форму iнформацiйного повiдомлення, або приймати для держреєстрацiї тi iнвестицiї, котрi пiдтвердженi документально. Тобто iнвестор чи уповноважена ним особа представляє патент, лiцензiю, свiдоцтво, сертифiкат своєї країни як доказ права виключного володiння iнвестованим об’єктом. Бажано, щоб i оцiнка об’єкта здiйснювалася органом, який видав один iз вищезгаданих документiв.

Бiльш ретельний вiдбiр i порядок реєстрацiї встановлений для iноземних iнвестицiйних проектiв, якi претендують на одержання додаткових пiльг. Вiдповiднi повноваження iз цього приводу покладенi на Агенство мiжнародного спiвробiтництва та iноземних iнвестицiй та Мiнiстерство фiнансiв. У разi, коли iноземний iнвестор прагне отримати пiльги, встановленi державною програмою заохочення iноземних iнвестицiй, вiн має додатково подати Мiнiстерству України за встановленою ним формою iнформацiєю, що пiдтверджує вiдповiднiсть iноземного iнвестора критерiям, встановленим зазначеною програмою.

Якщо iноземний iнвестор одержує додатковi пiльги за державною програмою заохочення iноземних iнвестицiй, Мiнiстерство фiнансiв видає йому iнвестицiйне свiдоцтво, яке є пiдставою для одержання встановлених пiльг.

Органи, що здiйснюють державну реєстрацiю iноземних iнвестицiй, зобов’язанi протягом трьох робочих днiв iз моменту одержання необхiдної iнформацiї зареєструвати iноземнi iнвестицiї чи повiдомити продавця про причини вiдмови i у десятиденний термiн надiслати до Мiнiстерства фiнансiв iнформацiю про здiйснену реєстрацiю iноземних iнвестицiй. Мiнiстерство фiнансiв зобов’язане видати iнвестицiйне свiдоцтво протягом 60 днiв iз моменту одержання необхiдної iнформацiї.

Вiдмова у державнiй реєстрацiї iноземних iнвестицiй можлива тiльки у разi порушення встановленого законодавством України порядку iнвестування або невiдповiдностi його вимогам, необхiдним для реєстрацiї. Вiдмова у реєстрацiї на вимогу iнвестора має бути оформлена письмово, мiстити мотиви вiдмови i може бути оскаржена у судовому порядку.

Державна реєстрацiя iноземної iнвестицiї дiє протягом всього перiоду функцiонування цiєї iнвестицiї.

Iнвестицiйне свiдоцтво дiє протягом термiну, зазначеному у ньому. Цей термiн має вiдповiдати перiоду дiї додаткових пiльг, встановлених державною програмою заохочення iноземних iнвестицiй.

Тепер розглянемо правовий статус пiдприємств з iноземними iнвестицiями (спiльних пiдприємств).

Пiдприємство з iноземною iнвестицiєю (спiльне пiдприємство) - це пiдприємство будь-якої органiзацiйно-правової форми, створене за законами
України, якщо протягом календарного року в його статутному фондi є квалiфiкацiйна iноземна iнвестицiя. Квалiфiкацiйна iнвестицiя - це iноземна iнвестицiя, що становить не менше 20 вiдсоткiв статутного капiталу i при цьому не може бути менша суми, визначеної п.4 ст.1 Декрету “Про режим iноземного iнвестування”.

Пiдприємство з iноземними iнвестицiями може бути створене або шляхом його заснування, або у результатi придбання iноземним iнвестором частки участi (активiв) у ранiше заснованому пiдприємствi без iноземних iнвестицiй, або придбання такого пiдприємства повнiстю.

Звернемо увагу на головнi моменти кожної iз названих органiзацiйних форм.

1. Спiльне українсько-iноземне пiдприємство.

Найбiльш важливим є питання: що необхiдно для отримання податкових пiльг? Потрiбно: а) щоб частка внеску у статутний капiтал СП з боку iноземного iнвестора була не менше 20% вiд суми статутного капiталу; б) внесення у сатутний фонд квалiфiкацiйної iноземної iнвестицiї, пiд якою розумiється: внесення 100.000 доларiв США для банкiв i 50.000 доларiв США для iнших пiдприємств у статутний фонд у виглядi рухомого i нерухомого майна i майнових прав, прав iнтелектуальної власностi за наявностi вiдповiдного посвiдчення (сертифiката країни iнвестора), права на концесiї, розробки корисних копалин.

Для легалiзацiї iнвестицiй з наступним отриманням на неї реєстрацiйного посвiдчення слiд мати для рухомого майна - митну декларацiю, а для нерухомостi - акт на право власностi. Цi документи необхiдно буде подати у реєструючий орган (хоча за законодавством вони не повиннi подаватись). внесення 50.000 доларiв США грошовими коштами, акцiями, iншими грошовими вимогами, цiнними паперами, пiдтвердженими вiдповiдно до законiв країни iнвестора чи мiжнародних звичаїв.

Оцiнка iноземної квалiфiкацiйної iнвестицiї здiйснюється сторонами на основi цiн свiтових ринкiв. Таке формулювання дозволяє партнерам СП пiдходити до оцiнки iнвестицiй доволi гнучко.

Пiдприємства з iноземними iнвестицiями (за деяким виключенням) звiльняються вiд сплати податку на дохiд протягом 5 рокiв з моменту внесення квалiфiкацiйної iнвестицiї. Цей строк звiльнення вiд податку на дохiд збiльшується залежно вiд обсягу iноземної iнвестицiї: на один рiк - для iнвестицiї до 500.000 доларiв США; на два роки - для iнвестицiї вiд бiльш як 500.000 доларiв США до 5.000.000 доларiв США включно; на три роки для iнвестицiї вiд бiльш як 5.000.000 доларiв США до 50.000.000 доларiв США включню; на п’ять рокiв - для iнвестицiй бiльш як 50.000.000 доларiв США.
Хоча закон “Про оподаткування прибутку пiдприємств” передбачає, що вiд такого податку будуть звiльнятись пiдприємства, зареєстрованi до 1 сiчня
1995 року (i тiльки на 5 наступних рокiв).

Претендент на додатковi пiльги, передбаченi у роздiлi 4 Державної програми заохочення iноземних iнвестицiй, подає в Управлiння iноземних iнвестицiй Агенства мiжнародного спiвробiтництва i iнвестицiй заяву на одержання додаткових пiльг.

До заяви додаються у 6-ти примiрниках:

5. для створених та дiючих пiдприємств - довiдка про результати аудиторської перевiрки та копiя iнформацiйного повiдомлення про реєстрацiю iноземної iнвестицiї;

6. для iнвестицiйних проектiв бiзнес-план та копiя iнформацiйного повiдомлення про реєстрацiю iноземної iнвестицiї (у разi, коли вона зареєстрована). Тiльки рiшення Агенства про надання додаткових пiльг може бути пiдставою для реєстрацiї Мiнiстерством фiнансiв iнвестицiйного свiдоцтва.

У частинi митних пiльг зазначимо, що майно, ввозиться як внесок у статутний капiтал СП звiльняються вiд обкладання митом.

Перерахуємо iншi позитивнi, а також негативнi моменти, якi, як пiдказує досвiд, можуть мати мiсце при виборi даної форми.

Позитивнi сторони: а) у випадку фактично рiвноцiнного iнвестування з боку українського партнера можливiсть акумулювання значних грошових чи матерiальних ресурсiв; б) можливiсть використання технiчного потенцiалу, який є в українського партнера, а також людських ресурсiв; в) використання господарських зв’язкiв українського партнера i його досвiду господарювання на українському ринку; г) бiльш лояльне ставлення до СП, якщо його український засновник має лобiстський вплив у мiсцевих органах влади i управлiння.

Негативнi сторони: a) загальновизнане ставлення до СП як до ризикових пiдприємтсв з високим ступенем конфлiктностi мiж партнерами, тому слiд ретельно розробляти установчi документи; б) прийнятi на Українi вимоги до СП у вiдношенi до розрахункiв за використання державної власноcтi, землi, а також за приватизацiю даних об’єктiв лише у ВКВ; в) необхiднiсть обов’язкового 50% продажу валютної виручки державi; г) у випадку вiдчуження квалiфiкацiйної iноземної iнвестицiї СП ранiше 5 рокiв, СП сплачує податок на дохiд (прибуток) у повному розмiрi за весь пiльговий перiод, протягом якого СП його не сплачувало.

2. Пiдприємства iз стопроцентною iноземною участю.

Переходячи до характеристики пiдприємства зi стопроцентною участю iноземного iнвестора, вiдзначимо iдентичнiсть вимог щодо порядку утворення i можливостi отримання “податкових канiкул”, якi застосовуються до даного пiдприємства, з тими, що були розглянутi вище. Тому вiдразу наголосимо на позитивних i негативних моментах такої форми пiдприємств.

Позитивнi моменти: а) можливiсть абсолютного контролю дiяльностi пiдприємств; б) повне розпорядження активами пiдприємства.

Негативнi моменти: а) погана орiєнтованiсть iноземного власника пiдприємства у юридичних, бухгалтерських та iнших “правил гри”, якi сформувались на українському ринку; б) складностi з купiвлею чи орендою виробничих площ i обладнання; в) розрахунки за використання державної власностi, землi, а також з приватизацiєю цих об’єктiв лише у ВКВ; г) необхiднiсть обов’язкового 50% продажу валютної виручки.

3. Ще однiєю формою участi iноземного iнвестора у здiйсненнi господарської дiяльностi є виробнича кооперацiя без створення юридичної особи.

Пiд кооперацiєю розумiють договори (контракти) про виробничу кооперацiю, спiльне виробництво та iншi види спiльної iнвестицiйної дiяльностi, якi не пов’язанi зi створенням юридичної особи, якщо такi договори (контракти) передбачають здiйснення iноземних iнвестицiй на територiї України у видах, про якi згадувалось вище. Вiдзначимо, що регулювання таких вiдносин вiднесено до сфери цивiльного законодавства
України.

Позитивнi моменти: а) спрощений порiвняно iз державною реєстрацiєю юридичної особи порядок оформлення взаємовiдносин мiж сторонами договору при детальнiй регламентацiї його положень; б) уникається необхiднiсть вирiшення питань оренди чи купiвлi виробничих площ i обладнань, оскiльки це майно може бути надане українською стороною у якостi своєї частки у кооперацiї, аналогiчно можуть вирiшуватися питання з найму робочої сили; в) на iноземну iнвестицiю при кооперацiї розповсюжуються пiльговий режим митного оподаткування.

Негативнi моменти: а) можливiсть невиконання своїх договiрних зобов’язань з боку українського контрагента, що вимагає ретельної регламентацiї договору, особливо у частинi вiдповiдальностi сторiн по прийнятих на себе зобов’язаннях; б) при вивезенi продукту кооперацiї за митнi кордони України останнiй буде визнаний експортним, що потягне необхiднiсть сплачувати вивiзне мито, якщо тiльки при його виготевленнi не використовувалась давальницька сировина; в) для отримання додаткових пiльг при кооперацiї необхiдно внести iноземну iнвестицiю у сумi не менше 100.000 доларів США.

Установчi документи новостворюваних пiдприємств з iноземними iнвестицiями мають мiстити вiдомостi, передбаченi законодавством України для вiдповiдних органiзацiйно-правових форм пiдприємств.

Державна реєстрацiя пiдприємств з iноземними iнвестицiями здiйснюється у загальному порядку.

СП можуть займатися будь-якими незабороненими законодавством видами дiяльностi, що передбаченi їх статутами.

Пiдприємство з iноземними iнвестицiями може створювати дочiрнi пiдприємства, а також фiлiї, представництва та iншi вiдокремленi пiдроздiли на територiї України та за її межами.

Потрiбно мати на увазi, що фiлiї i представництва (як пiдприємства зi стопроцентною iноземною участю) можуть вiдкривати iнофiрми. Цi пiдроздiли надiленi правом вiд iменi фiрми-засновника укладати угоди, якi створюють, змiнюють i припиняють права i обов’язки iноземного суб’єкта пiдприємницької дiяльностi.

Дочiрнi пiдприємства - юридичнi особи можуть вiд свого iменi здiйснювати господарську дiяльнiсть, i вiдповiдати по зобов’язаннях.

Державна реєстрацiя подiбних пiдроздiлiв (дiяльностi iноземних юридичних осiб) здiйснюється Мiнiстерством зовнiшньоекономiчних зв’язкiв
України. Крiм того вони повиннi реєструватись у Головнiй податковiй iнспекцiї i у податкових iнспекцiях за мiсцезнаходженням.

Припинення дiяльностi СП здiйснюється у порядку, передбаченому законами України для вiдповiдних органiзацiйно-правових форм пiдприємств i лише у разi:

1) рiшення власникiв, прийнятого вiдповiдно до статутних документiв пiдприємства;

2) закiнчення термiну дiї договору про заснування пiдприємства;

3) вiдповiдного рiшення суду, арбiтражного суду.

РОЗДІЛ II.

РОЗРОБКА ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ, ТА МЕТОДИ ОЦІНКИ ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ.

2.1. Принципи і послідовність розробки інвестиційного проекту.

Для наочного зображення інвестиційного проекту більшість країн використовує бізнес-план. Бізнес-план являє собою стандартний для більшості країн з розвинутою економікою документ, в якому детально обгрунтовується концепція наміченого для реалізації реального інвестиційного проекту і наводяться основні його характеристики.

Підхід до розробки і викладенню бізнес-плану диференціюються в залежності від характеру інвестиційного проекту. Для великих інвестиційних проектів, які потребують значних капітальних витрат, а також для проектів пов’язаних з виробництвом і впровадженням на ринок нових які не мають аналогів видів продукції, товарів чи послуг, розробляється новий варіант бізнес-плану 40 - 50 сторінок. Необхідність такого детального обгрунтування, диктується підвищенням рівня ринків для інвестора і залучення до бізнес-плану експертів відповідного профілю. Для невеликих інвестиційних проектів допускається розробка стислого варіанту бізнес-плану обсяг 10 - 15 сторінок, який в подальшому за вимогою інвестора чи кредитора може бути уточнений і доповнений. Далі ми зупинимось на вимогах до розробки нашого варіанту бізнес-плану інвестиційних проектів.

Розробка і виклад інвестиційного бізнес-плану підпорядковані певній логічній структурі, яка має уніфікований характер в більшості країн з розвинотою ринковою економікою (відхилення від загальноприйнятої структури бізнес-плану в окремих країнах мають незначний характер). Ця структура показана в додатку[1].

1. Коротка характеристика інвестиційного проекту (резюме).

Коротка характеристика інвестиційного проекту чи його резюме хоч і починає запропонований бізнес-план, але створюється після розробки всіх інших його розділів, коли концепція проекту, обгрунтування і форми реалізації вже чітко визначені. Це зроблено для того, щоб інвестор на основі тільки цього розділу зміг би зробити висновок, чи відповідає проект напрямку по інвестиційній діяльності і по інвестиційній стратегії; чи відповідає він потенціалу його інвестиційних ресурсів; чи влаштовує його проект по строкам реалізації і строком повернення вкладеного капіталу і т.д. Якщо інвестор за результатами розгляду даного розділу зробить висновок про недоцільність участі в реалізації інвестиційного проекту чи, якщо розділ не вміщує достатньої інформації для певних висновків, з подальшими розділами бізнес-планів знайомитись уже не буде. Це визначає головні вимоги до підготовки до саме цього розділу - лаконічність (не більше 2 - 3 сторінок), інформативність і простота викладу.

Розділ зазвичай починається з викладу концепції інвестиційного проекту, в яку входять обгрунтування цілей підприємницької ідеї яка реалізується за його допомогою на основі вивчення ринку і можливості розширення діяльності; висновки про його перспективність і найбільш доцільні форми реалізації інвестиційного проекту.

По запропонованій формі реалізації, має бути вказана ступінь розробки інвестиційного проекту - наявність проекту намірів з основними фінансово- економічними показниками; наявність типової документації і кошторису витрат по проекту; наявність індивідуальної проектної документації і кошторис витрат з експертизою незалежного аудитора.

На завершення цього розділу повинні бути такі характеристики інвестиційного проекту - необхідна сума інвестиційних ресурсів в національній валюті на момент розробки бізнес-плану (при необхідності залучення іноземних інвесторів, а також при великих темпах інфляції сума інвестиційних ресурсів повинна бути перерахована в долари США у відповідності с поточним курсом Національного банку України); період здійснення інвестицій до початку ефективної експлуатації об’єкту; можливий період експлуатації об’єкту до початку наступного його розширення або технічного переобладнання; проектований період окупності інвестицій. Для іноземного інвестора додатково можуть бути змінені основні положення державного і правового регулювання цього бізнесу в Україні.

2. Характеристики галузі, в якій реалізується інвестиційний проект.

Характеристика галузі в якій реалізується інвестиційний проект, дозволяє в найбільш загальному обсязі розгледіти вплив зовнішнього середовища на перспективність і ефективність розвитку запропонованого інвестиційного проекту.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6