Практика вітчизняного туристичного бізнесу розрізняє такі види комісійних винагород:

1. Комісійна винагорода туроператорів, що розробляють програми турів та реалізують їх самостійно або через посередників — 15 - 30% від ціни «нетто».

2. Роздрібна комісійна винагорода, що виплачується турагентам, які реалізують тури — 5 - 10% від ціни «нетто».

3. Комісійна винагорода інших посередників між туристом та готелем, екскурсійним бюро, розважальним закладом тощо — від 5% до 15% від ціни «нетто», з врахуванням обсягу реалізації послуг.

Залежно від умов агентських угод між туроператором та турагентами, договорів та контрактів туроператора з виробниками послуг, туристичні фірми формують свої доходи та прибутки за рахунок виплаченої їм комісійної винагороди або за рахунок надбавок до договірних цін.

У практиці іноземних туристичних фірм такі надбавки мають назву
«margin» (маржа) і складають 15 - 25% від ціни «нетто», за якою туроператори розраховуються з авіакомпаніями, готелями та іншими виробниками туристичних послуг. Маржа використовується для покриття власних витрат туристичної фірми та формування її прибутку.

Розрахунок загального планового обсягу маржинального доходу туристичної фірми необхідний для того, щоб визначити, чи зможе підприємство покрити постійні витрати та чи залишаться в нього кошти для формування прибутку.
Маржинальний дохід необхідно визначати окремо по кожному турпродукту, тому що тури нерівноцінні за своєю вартістю, різною є сума змінних витрат, які відносяться на собівартість туру. Складність планового розрахунку полягає в тому, що на момент розрахунку важко визначити, які саме тури користуватимуться найбільшим або найменшим попитом у плановому році, отже виникає необхідність прогнозування кон'юнктури ринку туристичних послуг.
Загальний обсяг маржинального доходу туристичного підприємства визначається як різниця між виручкою від реалізації туристичної продукції й прямими змінними витратами.

Маржинальний дохід від організації туру в розрахунку на одного туриста розраховується за формулою:

Дм = Ц – С

(5.3) де Дм — Маржинальний дохід у розрахунку на одного туриста;

Ц — ціна туру («брутто»);

С — обмежена собівартість туру (ціна «нетто»).

Такий аналіз є одним із стандартних прийомів, які застосовуються у бізнес-плануванні для обґрунтування ефективності інвестиційних проектів туристичних фірм, у тому числі для визначення обсягу без збиткової діяльності, діяльності в зоні прибутковості, запасу фінансової стійкості туристичної фірми.

Розглянемо загальну схему визначення обсягу беззбиткової діяльності туристичної фірми. Критерій беззбитковості визначається мінімальним обсягом продажу послуг, необхідним для покриття всіх витрат туристичної фірми.
Розрахунок здійснюється за допомогою трьох показників, а саме:

• рівень маржинального доходу, відсоток до ціни «брутто» туру;

• сума умовно-постійних витрат;

• середня ціна туру.

Змінні витрати — витрати, сума яких збільшується із зростанням обсягів продажу й знижується при їх зменшенні. Для туристичної галузі це прямі витрати, пов'язані з обслуговуванням туристів, у тому числі, змінні витрати на транспортування, розміщення, харчування та інші витрати, що включаються до ціни «нетто», а також оплата послуг працівників, що супроводжують групу туристів.

Умовно-постійні витрати — витрати, що залишаються незмінними незалежно від динаміки обсягу продажу. Це загальногосподарські та адміністративно- управлінські витрати фірми, в тому числі витрати центрального офісу, амортизаційні відрахування, витрати на придбання та використання інформаційної бази даних, витрати на рекламу та інші витрати відповідно до кошторису витрат.

Маржинальний дохід – це загальна сума комісійних винагород і надбавок
(маржі), що покриває постійні витрати, прибуток та податкові платежі підприємства.

Рівень маржинального доходу — відношення величини маржинального доходу до обсягу виручки від реалізації турів, помножене на 100%.

«Обсяг беззбиткової діяльності» — показник обсягу виручки, що забезпечує беззбиткову діяльність підприємства. При цьому значенні обсягу продажу фірма працює без збитків і без отримання прибутку (в структурі маржинального доходу прибуток дорівнює нулю). З плином часу обсяг беззбиткової діяльності постійно змінюється, тому необхідно постійно стежити за значенням цього показника. Розрахунок обсягу беззбиткової діяльності може проводитись для різних періодів діяльності фірми (дня, тижня, місяця тощо).

Рівень маржинального доходу розраховується таким чином (1, с. 96(:

Рівень маржинального маржинальний дохід доходу в складі = ----------------------------- ( 100%

(5.4) ціни туру ціна туру

Виручка, що забезпечує беззбитковість реалізації турів (Вир) розраховується за такою формулою (1, с. 97(:

Постійні витрати ( 1,2 ( 100%

Вир = ----------------------------------------

(5.5)

Рівень маржинального доходу

Фізичний обсяг беззбиткової діяльності (Фобд) туристичної фірми розраховується так (1, с. 98(:

Фобд = виручка ( ціна туру

(5.6)

Алгоритм розрахунку обсягу беззбиткової діяльності та обсягу діяльності туристичної фірми в зоні прибутковості є досить простим. Однак його практична реалізація потребує значного досвіду та високої кваліфікації експертів-аналітиків. Проблематичним у розрахунку обсягу беззбиткової діяльності туристичних фірм, як і в багатьох інших прикладних економічних дослідженнях, є прогнозування ринкової кон'юнктури, можливого розміру маржинального доходу, визначення умовно-постійних витрат туристичної фірми, формулювання відповідних припущень щодо їх кількісної визначеності, в тому числі в розрахунку на один тур, встановлення інтервалу проведення планових розрахунків, у межах якого можна вважати за доцільні зроблені припущення.

РОЗДІЛ 2. Аналіз сучасного стана конкуренції на ринку турізма

2.1 Аналіз загального стана ринку туризма в Україні

Для глибинного розуміння тих процесів, які призводять до виникнення та існування згаданих вище проблем в галузі туризму, слід більш детально проаналізувати ситуацію, що склалася на цьому ринку послуг.

Незважаючи на широку “географію” туристів, які приїжджають до нашої країни, їх переважну частину (78%) складають туристи з колишнього СРСР, і в першу чергу – з Росії, Бєларусі та Молдови. Щодо інших країн, то найбільше
Україну відвідують туристи з Угорщини, Словаччини та Польщі (табл.1). При цьому частина іноземних туристів, які подорожували в туристичних групах, є досить незначною – лише 1.2%. Більшість громадян, які, за існуючою класифікацією, розглядаються як іноземні туристи, фактично такими не є, а відвідують Україну зі службовими або приватними цілями (і в тому числі – для ведення приватного бізнесу). Це водночас є яскравим свідченням недостатності розвитку в Україні організованого туризму.

Розподіл іноземних туристів за країнами, з яких вони прибули в 2003.

Табл. 1
|Країни |Прибуло до |України |З них |
| | | |подорожувало |
| |всього |2003 р. у %|у туристичних |
| |(тис. чол.)|до 2002 р. |групах (тис. |
| | | |чол.. |
|У |6207,6 |84 |75,5 |
|цілому...........................| | | |
|.................... |4838,7 |90 |36,1 |
|у тому | | | |
|числі............................|1238,9 |90 |2,0 |
|... |1292,8 |109 |0,7 |
|держави колишнього СРСР....... |2116,8 |81 |32,9 |
|з них: |1368,9 |74 |39,4 |
|Бєларусь.........................| | | |
|....................... |29,8 |43 |0,1 |
|Молдова..........................|24,1 |113 |2,2 |
|...................... |9,0 |86 |0,3 |
|Росія............................|28,6 |137 |4,2 |
|.......................... |5,9 |84 |0,1 |
|інші.............................|17,2 |77 |1,1 |
|................ |11,1 |84 |1,1 |
|з них: |1,3 |37 |0,1 |
|Болгарія.........................|8,4 |78 |0,2 |
|....................... |62,5 |94 |7,9 |
|Великобританія...................|256,1 |40 |2,3 |
|................. |38,9 |55 |0,1 |
|Греція...........................|149,0 |62 |0,7 |
|......................... |46,0 |83 |6,0 |
|Ізраїль..........................|22,7 |68 |2,1 |
|......................... |440,9 |87 |0,2 |
|Іспанія..........................|20,9 |92 |0,7 |
|......................... |75,6 |96 |1,2 |
|Італія...........................| | | |
|.......................... | | | |
|Канада...........................| | | |
|........................ | | | |
|Кіпр.............................| | | |
|.......................... | | | |
|Китай............................| | | |
|......................... | | | |
|Німеччина........................| | | |
|..................... | | | |
|Польща...........................| | | |
|....................... | | | |
|Румунія..........................| | | |
|....................... | | | |
|Словаччина.......................| | | |
|.................... | | | |
|США..............................| | | |
|........................ | | | |
|Туреччина........................| | | |
|..................... | | | |
|Угорщина.........................| | | |
|..................... | | | |
|Франція..........................| | | |
|....................... | | | |
|Чехія............................| | | |
|.......................... | | | |

Хоча практично вся територія нашої країни має достатній потенціал для розвитку туризму, все ж інтенсивність відвідувань іноземними туристами її окремих регіонів дуже різниться (табл. 2).

При досить значних, а часом і унікальних природно-лікувальних ресурсах України , лікувальний туризм (поряд із спеціалізованим та зеленим) ще не дістав тут достатнього розвитку. Такі види туризму приваблюють лише менш як 2% туристів (табл. 3).

Як свідчить здійснений порівняльний аналіз, в Україні туристична інфраструктура є недостатньо розвинутою і водночас раціональною, що в поєднанні з низькою якістю сервісу зумовлює її низьку привабливість, і, відповідно, прибутковість на фоні аналогічних показників по інших країнах
Європи.

Розподіл регіонів України за кількістю відвідувань їх іноземними туристами в 2003 р.

Табл. 2
|Кількість відвідувань |Регіони |
|До 1 тис. |Донецька, Житомирська, Київська (без м. Києва), |
|.......................|Луганська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, |
|... |Хмельницька та Чернігівська області |
| |Вінницька, Кіровоградська, Рівненська, Херсонська |
| |та Черкаська області |
|Від 1 тис. до 2 тис. |Волинська і Дніпропетровська області |
|.......... |Закарпатська (5), Запорізька (4,9), |
| |Івано-Франківська (3,3), Миколаївська (3,2) і |
|Від 2 тис. до 3 тис. |Харківська (3,4) області |
|.......... |Чернівецька (6) область |
|Від 3 тис. до 5 тис. |Севастополь (18,6) |
|.......... |Львівська (20,5) і Одеська (30,5) області |
| |Київ (60,9) і Автономна Республіка Крим (97,2) |
|Від 5 тис. до 10 тис. | |
|........ | |
|Від 10 тис. до 20 тис. | |
|...... | |
|Від 20 тис. до 50 тис. | |
|...... | |
|Понад 50 тис. | |
|.................. | |

Розподіл іноземних туристів за метою відвідування

Табл. 3
|Показники | |Роки | |
| |2002|2003 |2004 |
| Чисельність туристів (усього) |100,|100,0 |100,0|
|у тому числі за метою відвідування: |0 | | |
|службова, ділова, бізнес-тур, | |31,3 | |
|навчання............................. |31,3|63,8 |31,5 |
|дозвілля, відпочинок, спортивно-оздоровчий | |1,6 |57,6 |
|туризм....... |59,2|1,5 |1,8 |
|лікувальний | |1,8 |1,3 |
|туризм............................................|1,8 | |7,8 |
|.................. |0,2 | | |
|спеціалізований |7,5 | | |
|туризм............................................| | | |
|........... | | | |
|інші..............................................| | | |
|........................................... | | | |

Нажаль, на сьогодні можемо лише констатувати. що на фоні зростаючої конкуренції на світовому ринку туристичних послуг і внаслідок дії ряду факторів, про які, йтиметься нижче, відрив України від провідних туристичних країн збільшується, переміщуючи її на “периферію” туристичних потоків (у 2004 р. її відвідали в 20 разів менше туристів, ніж Францію – найближчу до України за розмірами території та чисельністю населення).
Тому іноземний туризм і досі не відіграє належної ролі в господарському житті України. Аналіз офіційної статистичної інформації свідчить про негативні риси в розвитку іноземного туризму в нашій країні в останні роки. Потік іноземних туристів до неї зменшується. Лише за 2002-2004 рр. вдвічі скоротилася кількість організованих туристів, майже втричі - приватні відвідування України іноземцями і вчетверо – прибуття іноземного обслуговуючого персоналу. Таке скорочення відбувається на фоні збільшення
(вп’ятеро) транзиту іноземних туристів українською територією (табл.4).
Усе це дає підстави стверджувати про втрату Україною привабливості як місця міжнародного туризму.

Відвідування України іноземцями

Табл. 4

|Показники | |Роки | |2004 р. у |
| | | | |% |
| | | | |до 2002 р.|
| |2002 |2003 |2004 | |
|Відвідування |14743,6 |12003,0 |10656,4|74,5 |
|(всього)......................... | | | | |
|у тому числі за метою: |12103,7 |9858,7 | |49,7 |
|туризм............................|1194,2 |1478,3 |6014,1 |129,6 |
|................ |1414,4 |852,6 |1548 |50,4 |
|службова поїздка................ |9495,1 |7527,8 |712,5 |39,5 |
|організований туризм......... |1740,4 |845,7 |3753,6 |23,2 |
|приватна поїздка................ |899,5 |1298,6 |404,2 |508,2 |
|обслуговуючий | | |4571,4 | |
|персонал............. | | | | |
|транзит...........................| | | | |
|............... | | | | |

2.2 Порівняльний аналіз діяльності туроператоров

За оцінками закордонних експертів, сумарні витрати на внутрішній і міжнародний туризм на нашій планеті становлять 15% світового валового продукту. При цьому частка туризму — 30% світової торгівлі у сфері послуг, що за прибутковістю на другому місці після видобутку та переробки нафти.

Однак для того, щоб туристична галузь в Україні стала настільки ж дохідною, необхідна низка умов. Перша і найважливіша — у нас є багатюща природа, безліч визначних пам’яток світового значення, є де поєднати відпочинок із лікуванням. Друга умова — наявність добре підготовлених, стабільних, упевнених у собі кадрів.

Сьогодні в Україні у сфері туризму працює понад чотири тисячі ліцензованих туристичних підприємств. І ось уже втретє відзначає серед них найкращих, тим самим надихаючи на здорову конкуренцію, заснована
Туристичною асоціацією України щорічна всеукраїнська туристична професійна програма «Кришталевий лелека».

Підбивши підсумки, асоціація та співорганізатори — Всеукраїнський благодійний фонд сприяння розвитку фізкультури, спорту і туризму, компанія
«Автоекспо» за сприяння Державної туристичної адміністрації України з участю «Укрсоюзтуру» — зібрали переможців і лауреатів програми «Кришталевий лелека-2001» в залі «Еліта» готельного комплексу «Русь».

Нагороди вручалися в таких номінаціях: за реалізацію державної політики в галузі туризму — Міністерству курортів і туризму Автономної
Республіки Крим, найкращий туроператор закордонного туризму (Європейський туристичний ринок) — ПП «Міжнародне агентство з культурних обмінів і туризму «Україна—Русь», найкращий туроператор закордонного туризму
(американський туристичний ринок) — ТОВ «Тріада тревел бюро», найкращий туроператор оздоровчо-лікувального туризму — колективному підприємству
«Кандагар», за досягнення в розвитку туризму в Автономній Республіці Крим —
ПП «Чорномор—Тур», за досягнення в розвитку туризму в Карпатському регіоні
— спільному українсько-канадському підприємству «МІСТ-ТУР», за досягнення в розвитку туризму в Азово-Чорноморському регіоні — туристичній агенції
«Муніципал—Одеса», за досягнення в розвитку туризму у Волинсько-
Подільському регіоні — ЗАТ «Вінницятурист», найкращий організатор дитячого і молодіжного туризму — Донецькому інституту турбізнесу, найкращий туристсько-екскурсійний маршрут по Україні — ТОВ «Супутник» (екскурсії
«Замки і фортеці України», «Козацькими шляхами», «По святих місцях
України»), найкраща екскурсія («Пам’ятки садово-паркового мистецтва
Чернігівщини: Тростянець і Качанівка») — колективу авторів Інституту туризму ФПУ, най-кращий туроператор закордонного туризму (країни Європи) —
ЗАТ «Універсальне агентство з продажів авіаперевезень», найкращий туроператор закордонного туризму (Азіатсько-

Страницы: 1, 2, 3, 4