У 50 — 70-х роках набула розвитку банківська система у Німеччині. Лише в Прусії за цей час виникло 20 акціонерних банків з капіталом 94,7 млн марок.

2. Індустріалізація

Із завершенням промислового перевороту почався процес індустріалізації. Основним його змістом були структурні зрушення в національних господарствах окремих країн, внаслідок яких з'являлись нові та модернізувалися старі галузі виробництва, змінювалась їхня роль в економіці, тобто частка у виробництві валового національного продукту (ВНП) і національного доходу (НД). Завершення індустріалізації забезпечувало перевагу промисловості над сільським господарством, важкої індустрії над легкою. Машинне виробництво перемогло в усіх галузях господарства.
Відбувалися зміни в організації та управлінні виробництвом. Провідне місце належало системі акціонерного підприємництва. Торговий і промисловий капітал поступався першістю фінансовому. Було утворено акціонерні монополістичні об'єднання — картелі, трести, синдикати, концерни.

Темпи та строки індустріалізації залежали від конкретних історичних умов кожної країни, вихідного рівня промислового перевороту, загальносвітового економічного розвитку. Так, V Великобританії завдання індустріалізації почали розв'язувати під час промислового перевороту. В інших розвинених країнах індустріалізація проходила після промислового перевороту та була його продовженням. Індустріальний розвиток було перервано першою світовою (1914 — 1918 рр.) та другою світовою (1939 — 1945 рр.) війнами.

У кінці XIX — на початку XX ст. індустріалізація відбувалася на грунті технічної революції, що ознаменувалася впровадженням у виробництво наукових винаходів, змінами в техніці та технології. Змінилася енергетична база економіки. Пара була витіснена електрикою. Почалася електрифікація виробництва, транспорту, побуту. Цьому сприяло використання машин для отримання електричного струму: динамомашини Е. Сіменса (1876 р.) та генератора Т. Елісона (1883 р.). електродвигуна для обертання агрегатів.
Запроваджувалися нові досягнення з галузі електротехніки: електроплавлення сталі (1877 р.). електролітичний спосіб отримання кольорових металів
(кінець 80-х років), лампа розжарювання (1876 р.), електрозварювання (1877 р.), передача електроенергії на відстань (1891 р.).

Істотний вплив на зміну структури економіки мав винахід нових способів виплавлення сталі — бесемерівського (1856 р.), мартенівського (1864 р.), томасівського (1878 р.). У 80 — 90-х роках було винайдено нові двигуни.
Серед них динамомашина, двигун внутрішнього згоряння (1893 р.), парова турбіна (1894 р.), водяна турбіна (перша гідроелектростанція на річці
Ніагара в США в, 1898 р.). З'явилися нові види транспорту: автомобіль (1885 р.), тепловоз (1891 р.), аероплан (1903 р.), а також вагон-холодильник
(.1868 р.), телефон (1876 р.), фонограф (1877р.), лінотип (1880 р.), фотоплівка (1881 р.), кінематограф (1893р.), гусеничний трактор (1900р.), паровий екскаватор, пристрої для автоматичного навантажування. Винаходи в галузі хімії дали поштовх до появи виробництва синтетичних барвників, лікарських та парфумерних синтетичних сполук. Для розвитку металообробної промисловості важливе значення мало використання автоматичних верстатів.

Структурні зрушення останньої третини XIX — початку XX ст. зумовили зміни у галузевій структурі машинної індустрії. Її Провідними галузями стало виробництво електроенергії, продукції органічної і неорганічної хімії
(соди, добрив, сірчаної кислоти тощо), добувної, металургійної, машинобудівної, хімічної, транспортної промисловості. Розвивалися нові галузі: сталеварна, нафтодобувна і нафтопереробна, електротехнічна, алюмінієва, будівельна і будівельних матеріалів, автомобільна. Ускладнилася структура машинобудування. Найбільш динамічно розвивалося транспортне виробництво та верстатобудування. За умов масового виробництва зросло значення стандартизації. Старі галузі, такі як текстильна, харчова, суднобудівна, розширювалися та модернізувалися.

Динаміку світового індустріального розвитку та структурні зрушення протягом останньої третини XIX ст. і до першої світової війни характеризують такі дані:
|Показник |1876 - 1880 |190|191|
| | |0 |3 |
|1. Населення, % | | | |
|Весь світ |100 |100|100|
|США |3 |4,8|5,7|
|Великобританія |2 |2,3|2,4|
|Німеччина |3,2 |3.5|3,9|
|Франція |2,8 |2,4|2,4|
|Японія |- |- |- |
|Росія |2,5 |2,8|3,1|
|2. Індекси промисловою розвитку | | | |
|(1880 р. - 100 %) | | | |
|Весь світ |100 |230|360|
|США |100 |315|590|
|Великобританія |100 |150|190|
|Німеччина |100 |260|400|
|Франція |100 |155|230|
|Японія |100 (на 1870|240|320|
| |р.) | | |
|Росія |100 |360|590|
|3. Індекси світового розвитку | | | |
|обробної промисловості |100 |220|370|
|4. Частка країн у світовому | | | |
|виробництві | | | |
|окремих видів продукції | | | |
|4.1. Видобуток вугілля, млн т |300 |750|130|
| | | |0 |
|Країни, % | | | |
|США |9,8 |32,|39,|
| | |1 |1 |
|Великобританія |36,6 |30 |22 |
|Німеччина |8,8 |14,|14,|
| | |5 |6 |
|Франція |4,4 |4,4|3,1|
|Японія |0,3 |1 |1,6|
|Росія |- |- |- |
|4.2. Виробництво чавуну, млн т |18,5 |40,|79,|
| | |5 |2 |
|Країни, % | | | |
|США |9,2 |34 |38,|
| | | |8 |
|Великобританія |32,7 |22,|13,|
| | |2 |4 |
|Німеччина |7 |20,|24,|
| | |9 |3 |
|Франція |6,4 |6,6|6,5|
|Японія |- |0,0|0,1|
| | |02 |8 |
|Росія |- |- |- |

|Показник |1876-1880|190|191|
| | |0 |3 |
|4.3. Виробництво сталі, мли т |4,2 |29,|76,|
| | |3 |3 |
|Країни, % | | | |
|США |16,9 |34,|41 |
| | |8 | |
|Великобританія |47 |16,|10 |
| | |7 | |
|Німеччина |4,7 |22,|24,|
| | |5 |1 |
|Франція |1,9 |5,4|6.1|
|Японія |- |0,0|0,3|
| | |03 | |
|Росія |- |- |- |
|5. Протяжність залізниць, тис. км | | | |
|Всього |370 |790|110|
| | | |5 |
|Європа |170 |285|345|
|Америка |175 |400|570|
|Азія |15 |60 |110|
|6. Частка країн у світовому | | | |
|промисло | | | |
|вому виробництві, % на 1880 р. | | | |
|США |28 |31 |35,|
| | | |8 |
|Великобританія |28 |18.|14,|
| | |6 |1 |
|Німеччина |13,2 |16.|15,|
| | |6 |7 |
|Франція |9 |7,1|6,4|
|Росія |3,6 |5,6|5,5|

За динамікою промислового розвитку склалося три типи промислово розвинених країн: американський — з відносно високими, німецький — з середніми, англійський — з найнижчими темпами розвитку промислового виробництва.

Для промисловості були характерні порівняно високі темпи щорічного приросту: 1872 — 1890 рр. — близько 3 %, 1890 — 1913 рр. — від 4 до 5 %.
Нерівномірно розвивалися окремі галузі, з них випереджаючими темпами важка промисловість. Так, видобуток вугілля з 1870 до 1900 р. зріс в 2,5 раза, за
1890 — 1913 рр. — в 1,8 раза, видобуток нафти — відповідно в 28 і 2,7 раза, виплавлення сталі — в 60 і 3 рази, споживання бавовни збільшилося майже у 2 рази. Зросла частка важкої промисловості країн.

Змінилася частка країн у світовому промисловому виробництві.
Закінчився період "євроцентризму". З кінця XIX ст. США вийшли на перше місце в світі за обсягом промислової продукції. Її вартість перевищувала вартість продукції англійської промисловості. Великобританія втратила роль
"фабрики світу", відстала від США і Німеччини — спочатку за темпами економічного розвитку, а потім і за абсо-лютними показниками. Німеччина випередила Великобритайію, Францію та посіла друге місце після США.

У зв'язку з інтенсивним зростанням промисловості змінилася її частка в структурі господарства провідних індустріальних держав. Так, у США вартість продукції промислового виробництва переважала вартість сільськогосподарського в 1880 р. у 2 рази, в 1900 р. — в 3 рази.

Після громадянської війни 1861 — 1865 рр. були сприятливі політичні умови для економічного зростання. Конгрес США проводив політику підтримки індустріального розвитку. Оточення слабкорозвиненими країнами, мирні умови існування давали змогу вільно розвивати господарство, не витрачаючи значні кошти на воєнні потреби.

Економічні успіхи мали географічну основу. Протяжність морського узбережжя, що досягала 18 тис. миль, надавала переваги для розвитку мореплавства, рибальства, зовнішньої торгівлі. Озера і річки з каналами з'єднували різні штати в одне економічне ціле.

До господарського обігу залучалися великі природні ресурси: вугілля, залізна руда, нафта, кольорові метали, ліс, камінь, сірка, глина. Їх запаси забезпечували розвиток важкої промисловості. Проте бракувало олова, калійних солей.

Швидкими темпами освоювались землі американського Заходу. Переміг фермерський напрям сільського господарства. Значних розмірів досягло сільськогосподарське виробництво.

Активно запроваджувались власні та європейські винаходи. Лише за 1890
— 1900 рр. було видано 234 956 патентів. Використовувалися переваги нового будівництва. Морально застаріле обладнання практично було відсутнє і не гальмувало розвиток промисловості. Активна роль належала спеціалізації робітників і підприємств, географічному поділу праці. Промисловість було орієнтовано на масове виробництво, стандартизацію деталей. Значно зросли продуктивність, інтенсивність праці, зменшувалися витрати виробництва.

Існував широкий місткий внутрішній ринок. Високою була конкурентоспроможність американських товарів на зовнішньому ринку. США будували своє господарство під захистом митних бар'єрів. Середній рівень мита на імпортні товари протягом 1890 — 1897 рр. збільшився з 38 до 75 %.

Пришвидшували розвиток економіки концентрація виробництва і капіталу, акціонування і утворення корпорацій. Економічне піднесення спиралося на інвестиції, що постійно зростали. Якщо в 1859 р. капітал, вкладеній у промисловість, становив 1010 млн дол., то в 1899 р. — 8975, в 1914 р. — 22
791 млн дол. Велике значення мали європейські капітали. В 1873 р. їх сума досягала 1500 млн дол., в 1899 р. — 3300 млн дол., в 1914 р. — близько 5 млрд дол., з них англійських — 755 млн дол.

США розвивали своє господарство, використовуючи робочу силу всього світу. За останні ЗО років XIX ст. імігрувало майже 14 млн, а за перші 14 років XX ст. — 146 млн осіб. За 1860 — 1900 рр. населення країни зросло з
31,4 до 76 млн осіб. У 1910 р. воно становило 92 млн осіб.

США пізно включилися до територіального поділу світу. В 1867 р. у
Росії за 6,7 млн дол. була куплена Аляска, кожен гектар землі якої обійшовся лише в 5 центів. У 1898 р. Конгрес США узаконив анексію
Гаванських островів. Колоніальними володіннями стали Куба, Гуам, Пуерто-
Рико, Філіппіни, частина островів Самоа. Загальна площа колоній США в 1914 р. дорівнювала 0,3 млн км2 з населенням 9,7 млн осіб. Одночасно США стали на шлях економічної експансії, основною зоною якої була Латинська Америка, і збільшували інвестиції за кордоном та експорт товарів, будували філіали своїх підприємств, використовуючи дешеві робочу силу та сировину.

Промислове піднесення США у кінці XIX — на початку XX ст. найяскравіше виявилося у будівництві залізниць. Їх протяжність за 1870 — 1913 рр. збільшилася у 8 разів. Вони зв'язали всі штати, а чотири трансконтинентальні лінії поєднали Атлантичне та Тихоокеанське узбережжя.
Розмах будівництва залізниць стимулював розвиток важкої промисловості, зміцнив економічну єдність країни, розширив географію промисловості на
Південь і Захід.

Про динаміку промислової продукції США свідчать такі дані:
|Показник |187|1900 |1913 |
| |0 | | |
|Національний доход, мли дол. |9,4|- |44,8 |
|Національне багатство, млрд дол.|30 |- |200 |
|Кількість промислових |252|512 |- |
|підприємств, тис. | | | |
|Індекс промислового виробництва |100|460 |860 |
|Протяжність залізниць, тис. км |850|300 |413 |
|Видобуток вугілля, млн т |29,|240,8 |508,9 |
| |5 | | |
|Видобуток нафти, мли т |221|2672 |10435 |
|Видобуток міді, тіс. т |12 |271 |- |
|Виробництво чавуну, млн т |1,7|13,8 |30,8 |
|Виробництво сталі, мли т |0,6|10,2 |13,3 |
| |8 | | |
|Виробництво електроенергії, | | | |
|млрд кВт/год |- |5 (на 1902|17,5 (на |
| | |р.) |1912 р.) |
|Потужність двигунів в обробній | | | |
|промисловості, млн к. с. |2,3|10 |29,2 |
|Виробництво автомобілів, тис. |- |4 |485 |
|шт. | | | |
|Споживання бавовни, млн |8,7|22 |30,7 |
|квінталів | | | |
|Вартість продукції обробної | | | |
|промисловості, млрд дол. |4,2|11,4 |24,2 |
|Галузева структура промисловості| | | |
|за вартістю, % | | | |
|Добувна | | |8 |
|Обробна | | |92 |
|Харчова | | |19,9 |
|Текстильна | | |14,1 |
|Сталеварна | | |13.3 |
|Хімічна | | |8 |
|Деревообробна | | |6,2 |
|Паперова | | |5,8 |

Отже, в галузевій структурі промисловості США значно збільшилася частка важкої промисловості. В науковій літературі вона оцінюється приблизно в 63 %. Однак з розвитком сільського господарства зберегли своє значення галузі переробки сільськогосподарської продукції, особливо борошномельна, консервна.

Змінилася географія розміщення промисловості. Східні штати
(Пенсільванія, Нью-Йорк, Массачусетс, Нью-Джерсі) зберігали своє індустріальне значення, особливо в обробній промисловості. Однак її центри з'явилися на Заході, Півдні. Темпи індустріалізації південних районів випереджали середні показники по країні в 2 рази.

Швидко збільшувалася чисельність робітників. У 1870 р. їх налічувалося
2 млн, у 1900 р. — 3 млн, в 1909 р. — 6,6 млн осіб.

У процесі індустріалізації протягом останньої третини XIX — початку XX ст. Німеччина за обсягом і темпами промислового виробництва зайняла друге місце в світі та перше в Європі. Передумови такого економічного зростання склалися на початку' 70-х років XIX ст. Завершилося об'єднання, Німеччини під владою Прусії. Утворилася так звана друга імперія. Це привело до ліквідації внутрішніх митних кордонів, створило державну систему фінансів, грошового обігу, мір і ваги, залізничного і поштового права. Зросли інвестиції в промисловість. Нагромадження капіталів сприяло акціонуванню.
Активну роль у будівництві залізниць брав уряд. Перемога у франко-пруській війні 1870 — 1871 рр. дала контрибуцію в 5 млрд фр. Існували переваги нового будівництва. Для розвитку важкої промисловості були значні запаси вугілля, залізної руди, калієвої солі. Економічні позиції Німеччини зміцнило приєднання Ельзасу і Лотарингії, багатих на залізну руду високої якості, з розвиненою бавовняною промисловістю. Переваги німецької промисловості забезпечували висока продуктивність праці (за 1850 — 1914 рр. зросла в 3 рази) і відносно низька заробітна плата. Машинна індустрія витіснила ремісників і забезпечила себе кваліфікованими робітниками.
Аграрні реформи знищили залишки феодальних відносин на селі.

Інтенсивно розвивалося будівництво залізниць. У 1870 — 1875 рр. щорічно вводилося в дію 1500 — 2000 км шляхів. У галузевій структурі зросло значення важкої промисловості. Темпи її розвитку за 1870 — 1913 рр. випередили легку (800 і 350 %). Третина капіталів функціонувала в добувній промисловості. В металургії, що поступалася лише американській, виплавлення сталі зросло в 100 разів, чавуну — в 13 разів. Значна роль належала машинобудуванню, зокрема виробництву двигунів внутрішнього згоряння.
Розвивалися нові галузі: хімічна, електротехнічна, виробництво електроенергії. Промисловість забезпечувала потреби країни й експортувала електродвигуни, трансформатори, турбіни, анілінові фарби, соду, добрива, сірчану кислоту. Німеччина залишалася на першому місці за обсягом воєнної промисловості.

Продовжувала розвиватися легка промисловість. Так, потужність бавовняних заводів збільшилася на 40 %. Проте, на відміну від США, обмеженість власної сировини та необхідність імпорту її збільшували вартість продукції.

Швидкий розвиток промисловості змінив склад населення. В 1895 р. чисельність робітників становила 67 %.

Розвиток німецької промисловості характеризують такі дані:
|Показник |187|190|1913 |
| |0 |0 | |
|Індекс промислового впро6иііцтва|100|304|471 |
|Протяжність залізниць, тис. км |100|- |3300 (на |
| | | |1910р.) |
|Видобуток кам'яного вугілля, млн|26,|109|190,1 |
|т |4 |,3 | |
|Видобуток бурого вугілля, млн т |7,6|40,|87,2 |
| | |5 | |
|Виробництво чавуну, млн т |1,4|8,5|19,3 |
|Виробництво сталі, мли т |0,2|6,6|18,4 |
|Виробництво сірчаної кислоти, |75 |950|1700 |
|тис. т | | | |
|Споживання бавовни, млн |80,|307|486,2 |
|квінталів |9 |,5 | |
|Потужність електростанцій, млн |- |0,2|2,1 |
|кВт/год | | | |
|Виробництво калійних солей. млн |- |3,0|12 |
|т | | | |

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5