По-третє, коригування розрахованих
і чинних нормативів з урахуванням вимог господарювання, що змінюються: обсягів виробництва,
цін на сировину та матеріали; постачальників і споживачів; форм застосовуваних розрахунків.
По-четверте, раціональна система фінансування
оборотних коштів. Це означає формування оборотних коштів за рахунок власних ресурсів
і залучених коштів у розмірах, що забезпечують нормальний фінансовий стан підприємства.
По-п’яте, контроль за раціональним
розміщенням і використанням оборотних коштів. Мається на увазі проведення аналізу
ефективності кругообороту коштів, що використовуються, з метою прискорення їх обертання.
2. Резерви і шляхи поліпшення використання
оборотних коштів
Прискорення оборотності оборотних
коштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягається різними
шляхами.
На стадії створення виробничих запасів
такими можуть бути:
- впровадження економічно обґрунтованих
норм запасу;
- ваближення постачальників сировини,
напівфабрикатів, що комплектують виробів і ін. до споживачів;
- вироке використання прямих тривалих
зв’язків;
- розширення складської системи матеріально-технічного
забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням;
- комплексна механізація й автоматизація
вантажно-розвантажувальних робіт на складах.
На стадії незавершеного виробництва
:
- прискорення науково-технічного прогресу
(упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідхідної, роторних
ліній, хімізація виробництва);
- розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;
- удосконалювання форм організації промислового виробництва,
застосування більш дешевих конструктивних матеріалів;
- удосконалювання системи економічного
стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів;
- збільшення питомої ваги продукції,
що користується підвищеним попитом.
На стадії обігу:
- наближення споживачів продукції
до її виготовлювачів;
- удосконалювання системи розрахунків;
- збільшення обсягу реалізованої продукції
унаслідок виконання замовлень по прямих зв’язках, дострокового випуску продукції,
виготовлення продукції з зекономлених матеріалів;
- ретельна і своєчасна добірка продукції,
що відвантажується, по партіях, асортиментові, транзитній нормі, відвантаження в
строгій відповідності з укладеними договорами.
Якщо говорити про поліпшення використання
оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних
фондів, що виражається в наступному:
Зниження питомих витрат сировини,
матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед,
дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції
і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва.
Прагнення до економії матеріальних
ресурсів спонукає до впровадження нової техніки й удосконалюванню технологічних
процесів.
Економія в споживанні матеріальних
ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної
продуктивності праці.
Економія матеріальних ресурсів у величезній
мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження
собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і
на фінансовий стан підприємства.
Економічна ефективність поліпшення
використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають
на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства.
На кожному підприємстві є резерви
економії матеріальних ресурсів. Під резервами варто розуміти виникаючі або виниклі,
але ще не використані (повністю або частково) можливості поліпшення використання
матеріальних ресурсів.
У залежності від характеру заходів
основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості і на виробництві
підрозділяються на виробничо-технічні й організаційно-економічні.
До виробничо-технічних напрямків відносяться
заходи, зв’язані з якісною підготовкою сировини до його виробничого споживання,
удосконалюванням конструкції машин, устаткування і виробів, застосуванням більш
економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки і прогресивної технології,
що забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних
ресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних
матеріальних ресурсів.
До основних організаційно-економічних
напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів, зв’язаних
з підвищенням наукового рівня нормування і планування матеріалоємності промислової
продукції, розробкою і впровадженням технічно обґрунтованих норм і нормативів витрати
матеріальних ресурсів; комплекси заходів, зв’язаних із установленням прогресивних
пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, більш ефективних
видів сировини і матеріалів.
Головний напрямок економії матеріальних
ресурсів на кожному конкретному підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції
з той самою кількості сировини і матеріалів - залежить від технічного оснащення
виробництва, рівня майстерності працівників, рівня організації матеріально-технічного
забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів.
Чимале значення має скорочення втрат
у виробничому процесі, за рахунок якого можна досягти 15-20% всієї економії матеріальних
ресурсів.
При управлінні оборотними коштами
важливо також правильно вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що
у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства.
Функціонування оборотних коштів розпочинається
з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління
оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на
різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської
діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін
виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей
і реалізації продукції та ін.
Залежно від розміщення, умов організації
виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності,
а отже, і ризику використання.
5 ОХОРОНА ПРАЦІ
Проведемо аналіз потенційних шкідливостей
і небезпек, що мають місце при роботі в обстежуваній будівлі. В даному випадку об’єктом
обстеження є адміністративна будівля. Дана будівля є двоповерховою
панельною спорудою. На працюючих в будівлі може впливати ряд небезпечних і шкідливих
чинників: аномальні температура, вогкість і рухливість повітря, аномальне освітлення,
електричний струм, пожежа і інші чинники.
Виходячи з цього, слід надати велику
увагу забезпеченню безпеки роботи устаткування, електробезпеки, нормативних метеорологічних
умов на робочих місцях та забезпеченню необхідної освітленості на робочих місцях.
5.1 Забезпечення на робочих місцях санітарно-гігієнічних
умов
Метеорологічні умови характеризуються наступними
показниками:
- температура навколишнього повітря в приміщенні;
- відносна вологість;
- швидкість руху повітря в приміщенні;
- інтенсивність теплового випромінювання;
- температура поверхонь, що оточують робочу зону.
Ці параметри повітряного середовища
багато в чому впливають на самопочуття людини. Організм людини володіє властивостями
терморегуляції. Температура тіла постійна, оскільки зайве тепло віддається навколишньому
середовищу за допомогою конвекції, випромінювання або випаровування виділяючого
поту при перегрівах.
Порушення терморегуляції призводить
до запаморочення, нудоти, втрати свідомості і теплового удару.
На сьогодні основними нормативними
документами, що регламентують параметри мікроклімату виробничих приміщень є ДСН
3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88.
Таблиця 5.1 – Показники температури,
відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні приміщень ДНЗ №7
Поверх
|
Температура, ºС
|
Відносна вологість, %
|
Швидкість руху, м/с
|
1
|
23-24
|
40-60%
|
³ 0,1
|
2
|
22-25
|
40-60%
|
³ 0,1
|
Ці показники знаходяться в межах норм
для категорії робіт 1а.
На досліджуваному об’єкті для вентиляції
приміщень використовується природна вентиляція. За місцем дії – загально обмінна
( більшість приміщень) та місцева з механічним спонуканням переміщення повітря (приміщення
пральні та кухонній блок). В даному випадку місцева вентиляція використовується
в місцях з надмірним волого виділенням та надлишковими теплопритоками. Приплив повітря
в приміщення і витяжка за об’ємом не повинні відрізнятися більш ніж на ± 10%.
Проблеми з вентиляціею були помічені
в приміщеннях харчоблоку, де встановлений вентиляційний пристрій недостатньої потужності.
5.2 Забезпечення на робочих місцях
нормованого освітлення
Штучне освітлення, здійснюється лампами
розжарення. По конструктивному виконанню системи – загальне освітлення. Освітленість
робочої поверхні відповідає нормам встановленим СНиП 23-05-95 для 5 розряду зорових
робіт і становить від 170 до 350 лк .
5.3 Електробезпека
Всі електроустановки
, що знаходяться в експлуатації ДНЗ №7 відносяться до установок з напругою до 1000
В.
На основі «Правил устройства електроустановок»
(ПУЭ) всі приміщення будівлі відносяться до 3-ої категорії електропостачання. Найбільшої
уваги заслуговуе електрообладнання пральні. По-перше через надмірну вологість приміщень
, що сприяє розтіканню струму при пошкодження ізоляції, та через високу номінальну
потужність працюючого обладнання і як наслідок небезпечно високі значення робочих
струмів. Все електрообладнання працює від мережі напругою 220 В і частотою 50 Гц.
У приміщеннях відсутні відкриті струмопровідні частини з напругою більше 12 В. Ураження
електричним струмом можливо тільки у разі несправності апаратури і кабелів живлення
та при несанкціонованому доступі. Вся електропроводка проведена в захищених від
людини місцях, що виключає можливість пошкодження її ізоляції працівниками.
Для захисту від ураження електричним
струмом в будівлі передбачається:
- наявність заземлення всіх приладів з опором не більш 4
Ом;
- недоступність струмопровідних частин;
- застосована прихована електропроводка в захищаючих від
механічних пошкоджень трубах;
- маркіровані роз’єми і розетки;
- передбачені аварійні рубильники виключення всього електроживлення.
- електророзетки, вимикачі , електропроводка розміщені в
місцях недоступних для дітей.
5.4 Пожежобезпека
Дитячий садок надзвичайно відповідальна
будівля з точки зору пожежної безпеки.
Приміщення будівлі дошкільних навчальних
закладів відносяться до пожежонебезпечних. Оскільки в приміщеннях знаходяться горючі
речовини в холодному стані (документація, надруковані папери, дерев’яні меблі),
то їх слід віднести до категорії “В” пожежонебезпечних приміщень.
Будівля оснащена первинними засобами
пожежегасіння: внутрішніми пожежними водопроводами, ручними і пересувними вогнегасниками,
сухим піском. Пожежні крани встановлені на майданчиках сходових кліток, біля входів.
Щити протипожежного захисту оснащені ручними вогнегасниками. Приміщення будівлі
оснащені системами пожежної сигналізації .
Постійно проводяться організаційні
заходи по навчанню працівників та дітей правильному поводженні при евакуації з будівлі.
На кожному поверсі розміщені евакуаційні плани на випадок виникнення пожежі.
5.5 Боротьба зі шкідливою дією шуму
і вібрації
У 2-х кабінетах педагогічних працівників
встановлено обчислювальну техніку основним джерелом шуму є вентилятори охолоджування
блоків апаратури. Шум вентиляторів є середньочастотним тональним і не перевищує
45 ДБ, що відповідає нормі.
Впливу шуму підлягають працівники
які працюють в пральні та в харчовому блоці. Це пов’язано з роботою різного типу
обладнання з обертовими частинами ( пральна машина, центрифуга, обладнання з електроприводом
) рівень шуму яких становить не більше 82 ДБ.
5.6 Розрахунок рівня шуму від пральної
машини
Для умов закритого простору очікуваний
рівень звукового тиску на деякій відстані від джерела шуму, дБ, можна визначити
за формулою:
(5.1)
де – рівень звукової потужності джерела, що становить
82 дБ;
– фактор спрямування звуку джерела, для данного приміщення
приймаемо =1;
– площа поверхні, на яку поширюється звук, становить
47,68 м2 ;
– стала
приміщення, яка знаходиться за формулою:
, (5.2)
де – еквівалентна площа звукопоглинання;
–середній коефіцієнт звукопоглинання внутрішніх
поверхонь приміщення ,для розрахунків приймаемо 0,2.
Схема приміщення пральної кімнати
представлена на рис. 5.1
Рисунок 5.1 Схема приміщення пральної
кімнати
Для розрахунку підставимо всі дані
в формулу для визначення рівня звукового тиску:
, дБ
Порівнявши очікуваний рівень звукового
тиску в 75,4 дБ з допустимим визначили, що фактичне значення рівня шуму для машиніста
пральної машини не перевищує допустимий рівень II класу у 80 дБ згідно ДСН 3.3.6.037-99.
Умови праці згідно ГКП №4137-86 на
обстеженому робочому місці за фактором «шум» слід оцінити як II класс (допустимі).
6 ПРОГРАМУВАННЯ НА ЕОМ
Метою данного розділу є інтерпретація технічних розрахунків теплових
втрат будівлі ДНЗ №7 міста Суми в программу на ЕОМ. В якості програми для розрахунку був
обраний пакет Microsoft Office Excel.
Microsoft Office Excel – один з
найпопулярніших пакетів для середовища Microsoft Windows, що належать до класу електронних таблиць. Excel – потужний професійний пакет електронних
таблиць з величезними можливостями.
Термін «електронна таблиця» використовується для позначення простої у використанні
комп’ютерної програми, призначеної для обробки даних. Обробка включає в себе:
· Проведення різноманітних обчислень із використанням великого
апарату функцій і формул;
· Дослідження впливу різних чинників на данні;
· Вирішення задач оптимізації;
· Одержання вибірки даних, котрі задовольняють визначеним
критеріям;
· Побудову графіків і діаграм;
· Статичний аналіз даних.
Головна перевага електронних таблиць
полягає саме в простоті використання засобів обробки даних, робота в Microsoft Office Excel не потребує від користувача спеціальної підготовки
в сфері програмування. У таблиці можна вводити інформацію різного типу: текст, числа,
дати і час, формули, діаграми і т. ін. Вся введена інформація може бути оброблена
за допомогою спеціальних функцій.Основою
для проведення розрахунку служать формули, які приведені в розділі 3.2 Програма
має таблицю вихідних даних (табл. 6.1), таблицю розрахункових формул(табл. 6.2)
та таблицю результатів розрахунку(табл. 6.3). Використання
цієї програми дає змогу швидко та наглядно оцінити тепловтрати будівлі.
Назва блоку
|
Тип приміщення
|
Ім’я теги
|
Площа огороджуючої. конструкц, м.кв
|
Ім’я теги
|
Темп. в приміщенні, С
|
Ім’я теги
|
Темп. зовн. середовища, С
|
Ім’я теги
|
Термічний опір з/б конструкції
м.кв*К /Вт
|
Ім’я теги
|
Площа віконних отворів в огороджуючій. конструкції, м.кв
|
Ім’я теги
|
Термічний опір вікон
м.кв*К /Вт
|
Ім’я теги
|
Коефіцієнт орієнтації стіни,
|
Гр. "Ластівка"
|
Група
|
С3
|
42,9
|
D3
|
22
|
E3
|
-2,5
|
F3
|
1,054
|
G3
|
9,44
|
H3
|
0,203
|
I3
|
0,13
|
|
Спальня
|
С4
|
34,8
|
D4
|
22
|
E4
|
-2,5
|
F4
|
1,054
|
G4
|
8,8
|
H4
|
0,203
|
I4
|
0,13
|
|
Роздягальня
|
С5
|
7,8
|
D5
|
22
|
E5
|
-2,5
|
F5
|
1,054
|
G5
|
4
|
H5
|
0,203
|
I5
|
0,08
|
Гр. "Тюльпан"
|
Група
|
С6
|
42,78
|
D6
|
22
|
E6
|
-2,5
|
F6
|
1,054
|
G6
|
9,44
|
H6
|
0,203
|
I6
|
0,13
|
|
Спальня
|
С7
|
34,62
|
D7
|
22
|
E7
|
-2,5
|
F7
|
1,054
|
G7
|
8,8
|
H7
|
0,203
|
I7
|
0,13
|
|
Роздягальня
|
С8
|
8,16
|
D8
|
22
|
E8
|
-2,5
|
F8
|
1,054
|
G8
|
4
|
H8
|
0,203
|
I8
|
0,08
|
Гр. "Калинка"
|
Група
|
С9
|
42,9
|
D9
|
22
|
E9
|
-2,5
|
F9
|
1,054
|
G9
|
9,44
|
H9
|
0,203
|
I9
|
0,13
|
|
Спальня
|
С10
|
43,2
|
D10
|
22
|
E10
|
-2,5
|
F10
|
1,054
|
G10
|
8,8
|
H10
|
0,203
|
I10
|
0,13
|
|
Роздягальня
|
С11
|
9
|
D11
|
22
|
E11
|
-2,5
|
F11
|
1,054
|
G11
|
4
|
H11
|
0,203
|
I11
|
0,08
|
Гр. "Космонавти"
|
Група
|
С12
|
25,6
|
D12
|
22
|
E12
|
-2,5
|
F12
|
1,054
|
G12
|
12
|
H12
|
0,203
|
I12
|
0,08
|
|
Спальня
|
С13
|
26,31
|
D13
|
22
|
E13
|
-2,5
|
F13
|
1,054
|
G13
|
12
|
H13
|
0,203
|
I13
|
0,08
|
|
Роздягальня
|
С14
|
8,1
|
D14
|
22
|
E14
|
-2,5
|
F14
|
1,054
|
G14
|
4
|
H14
|
0,203
|
I14
|
0,08
|
Гр. " Ромашка"
|
Група
|
С15
|
25,8
|
D15
|
22
|
E15
|
-2,5
|
F15
|
1,054
|
G15
|
12
|
H15
|
0,203
|
I15
|
0,08
|
|
Спальня
|
С16
|
18
|
D16
|
22
|
E16
|
-2,5
|
F16
|
1,054
|
G16
|
8
|
H16
|
0,203
|
I16
|
0,08
|
|
Роздягальня
|
С17
|
8,58
|
D17
|
22
|
E17
|
-2,5
|
F17
|
1,054
|
G17
|
4
|
H17
|
0,203
|
I17
|
0,08
|
Музична зала
|
|
С18
|
34,8
|
D18
|
22
|
E18
|
-2,5
|
F18
|
1,054
|
G18
|
12
|
H18
|
0,203
|
I18
|
0,08
|
Метод. кабінет
|
|
С19
|
11,52
|
D19
|
22
|
E19
|
-2,5
|
F19
|
1,054
|
G19
|
4
|
H19
|
0,203
|
I19
|
0,08
|
Кабінет завідуючої
|
|
С20
|
6,54
|
D20
|
22
|
E20
|
-2,5
|
F20
|
1,054
|
G20
|
4
|
H20
|
0,203
|
I20
|
0,08
|
Гр. " Сонечко"
|
Група
|
С21
|
43,26
|
D21
|
22
|
E21
|
-2,5
|
F21
|
1,054
|
G21
|
9,44
|
H21
|
0,203
|
I21
|
0,13
|
|
Спальня
|
С22
|
43,02
|
D22
|
22
|
E22
|
-2,5
|
F22
|
1,054
|
G22
|
8,8
|
H22
|
0,203
|
I22
|
0,13
|
|
Роздягальня
|
С23
|
9
|
D23
|
22
|
E23
|
-2,5
|
F23
|
1,054
|
G23
|
4
|
H23
|
0,203
|
I23
|
0,08
|
Пральня
|
1 приміщ.
|
С24
|
6,6
|
D24
|
22
|
E24
|
-2,5
|
F24
|
1,054
|
G24
|
4
|
H24
|
0,203
|
I24
|
0,08
|
|
2 приміщ.
|
С25
|
7,32
|
D25
|
22
|
E25
|
-2,5
|
F25
|
1,054
|
G25
|
4
|
H25
|
0,203
|
I25
|
0,08
|
Каб.психолога
|
|
С26
|
11,46
|
D26
|
22
|
E26
|
-2,5
|
F26
|
1,054
|
G26
|
4
|
H26
|
0,203
|
I26
|
0,08
|
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
|