3.3 Організаційні та технічні заходи при експлуатації електроустановок

3.3.1 До роботи в електроустановках повинні допускатися особи, які пройшли інструктаж, навчені безпечним методам праці, перевірку знань, правил безпеки, ознайомлених з інструкціями і не мають медичних протипоказань, встановлених Міністерством Охорони Здоров'я.

3.3.2 Для забезпечення безпеки робіт в діючих електроустановках повинні виконуватися такі організаційні заходи:

- призначення осіб які відповідають за організацію і виконання робіт;

- оформлення наряду або розпорядження на виконання робіт;

- здійснення допуску до проведення робіт;

- організація нагляду за проведенням робіт;

- оформлення закінчення роботи, переривів у роботі, переводів на інші робочі місця.

3.3.3 Конкретні переліки робіт, які повинні виконуватися за нарядом чи розпорядженням, слід встановлювати в галузевій нормативно-технічній документації.

3.3.4 Для забезпечення безпеки робіт в діючих електроустановках повинні виконуватися такі технічні заходи.

3.3.4.1 При проведенні робіт зі зняттям напруги в діючих електроустановках або поблизу них:

- відключення установки (частини установки) від джерела живлення електроенергії;

- механічне замикання приводів відключених комутаційних апаратів, зняття запобіжників, від'єднання кінців живлячих ліній та інші заходи, що забезпечують неможливість помилкової подачі напруги до місця роботи;

- вішання плакатів, установка захисного огородження струмоведучих частин які залишаються під напругою, до яких у процесі роботи можно доторкнутися або наблизитися на неприпустиму відстань;

- накладення заземлень (включення заземлювальних ножів або накладення переносних заземлень).

3.3.5 Захист від іонізуючих випромінювань забезпечується такими засобами та заходами:

- ізоляцією чи огородженням джерел випромінювань за допомогою спеціальних камер, огорож, екранів;

- обмеженням часу перебування персоналу в радіаційно-небезпечній зоні;

- віддаленням робочого місця від джерел випромінювання;

- використанням дистанційного керування;

- застосуванням приладів сигналізації і контролю;

- використанням засобів індивідуального захисту.

3.4 Вимоги безпеки при обслуговуванні електродвигунів

При обслуговуванні електродвигунів може бути небезпека механічних травм з боку обертових частин. Щоб уникнути захоплення одягу працюють всі обертові частини електродвигуна повинні мати огорожі. Щоб уникнути ураження електричним струмом всі струмоведучі частини також повинні мати надійні огородження.

Догляд за щіток на працюючому електродвигуні дозволяється одній особі з кваліфікаційної групою не нижче III. При цьому необхідно дотримуватися наступних правил безпеки:

1.                  Працювати в одязі, що прилягає до тіла, остерігаючись захоплення обертовими частинами. Рукава застебнуті у кисті.

2. Не слід торкатися одночасно струмоведучих і заземлених частин машини. Інструмент застосовувати з ізолюючими ручками.

3. Шліфування контактних кілець на обертовому двигуні проводити за допомогою колодок з ізоляційного матеріалу.

Допускається робота в ланцюзі пускового реостата обертового двигуна за умови, що ланцюг його замкнутий накоротко. При цьому необхідні запобіжні заходи, як при роботі під напругою в установках до 1000 В.

Після зупинки електродвигуна для робіт без розбирання його, на ключі керування або приводі відмикача вивішується плакат «Не включати - працюють люди». Якщо під час роботи ремонтний персонал буде мати зіткнення з обертовими частинами, то додатково слід відключити роз'єднувач, на приводі якого вивішується плакат «Не включати – працюють люди. Якщо даний двигун приєднаний до осередку КРУ, то візок з вимикачем повинен бути викачен у випробувальне становище.

При операціях з ручного включення і відключення електродвигунів напругою вище 1000 В необхідно застосовувати діелектричні рукавички і калоші або килимки.

Про відключення електродвигуна в ремонт в оперативному журналі робиться запис із зазначенням, за чиїм вимогу він зупинений. Зняття плакатів «Не включати - працюють люди» і включення електродвигуна можуть бути зроблені тільки після запису в журналі про закінчення робіт із зазначенням відповідальної особи, що повідомив про це.

Відключений двигун насоса або вентилятора може мимовільно прийти в рух під дією напору води або повітря. Тому необхідно вжити заходів, що перешкоджають обертанню електродвигуна, а також вивісити плакат «Не відкривати - працюють люди».

При від'єднанні від затискачів електродвигуна, кінці живильного кабелю необхідно заземлити і замкнути накоротко переносним заземленням, що необхідно на випадок помилкового включення кабелю. При цьому робота може виконуватися без наряду по розпорядженню.

При зовнішньому огляді особам з кваліфікаційною групою не нижче IV дозволяється відкривати ящики пускових пристроїв електродвигунів, дотримуючись необхідних застережних заходів.

Роботи в пускових пристроях допускаються тільки при повному знятті напруги.

3.5 Аналіз факторів пожежної небезпеки в електроустановках. Протипожежні заходи

3.5.1 Пожежна небезпека в електроустановках.

3.5.1.1 Електричні машини, обладнання, електродвигуни, світильники та ін. Повинні мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.

3.5.1.2 На електродвигуни, світильники, інші електричні машини, апарати та обладнання встановленні у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зонах, повинні бути нанесені знаки, що вказують на їх ступінь захисту. З'єднувальні та відгалужу вальні коробки електропроводки повинні бути постійно закриті кришками.

3.5.1.3 Переносні світильники повинні бути обладнані захисними скляними ковпаками й сітками. Для цих світильників та іншої переносної електроапаратури застосовують гнучкі кабелі та проводи (шнури) з мідними жилами.

3.5.1.4 Електронагрівальні та побутові прилади повинні вмикатись в електромережу за допомогою штепсельних з'єднань та електророзеток заводського виготовлення.

3.5.1.5 Застосування електричних опалювальних приладів у приміщеннях категорії А та Б не дозволяється.

Для опалення невеликих приміщень, у тому числі пересувних побутових можуть застосовуватись маслені радіатори та нагрівальні електропанелі із закритими нагрівальними елементами.

3.5.1.6 Електрощити повинні бути оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами.

3.5.1.7 Електродвигуни, світильники, провід та розподільні пристрої треба регулярно очищувати від пилу згідно затвердженого графіку (1 раз на тиждень).

3.5.1.8 Не дозволяється:

- експлуатація кабелів з пошкодженою ізоляцією;

- залишати під напругою кабелі та провід з неізольованими струмопровідними жилами;

- застосовувати саморобні подовжувачі;

- застосовування для опалення приміщень саморобного електронагрівального обладнання;

- користуватись пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами;

- використовувати світильники з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпака) в пожежонебезпечних зонах;

- складування горючих матеріалів на відстані до 1 м від електроустаткування;

- використовувати вимикачі, штепсельні розетки для підвішування одягу й інших предметів; заклеювати ділянки електропроводки папером та ін.

- використовувати побутові електронагрівальні прилади (чайники, кип'ятильники і т.і.) без негорючих підставок.

3.5.1.9 В усіх, незалежно від призначення приміщеннях, які після закінчення робіт замикаються і не контролюються черговим персоналом, в усіх електроустановках та електроприладах, а також у мережі живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що за вимогою технології працюють цілодобово).

3.5.1.10 В разі виникнення пожежі в приміщеннях млина є аварійні кнопки, які повністю відключають від мережі електрообладнання млина.

3.5.2 Основними причинами пожеж в електроустановках є:

- необережне поводження з вогнем;

- незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушення правил їх монтажу та експлуатації;

- порушення режимів технологічних процесів;

- несправність опалювальних приладів та порушення правил їх експлуатації;

- невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки;

- іскріння в електроустановках;

- перевантаження та несправність обмоток електроустановок.

3.5.3 В металообробного цеху передбаченні такі противопожежні заходи: протипожежна сигналізація, пожежний водопровід, гідранти, протипожежні шити і вогнегасники. Пожежні гідранти повинні бути укомплектовані необхідним інвентарем, періодично (один раз на тиждень) перевірятися і в разі необхідності ремонтуватися.

4 Економічна частина

4.1 Організація системи ППР і обсяг робіт по ремонту електроустаткування

4.1.1 Основним документом, за яким організується робота планово-попереджувального ремонту всього енергетичного устаткування, є річний графік ППР енергетичного господарства підприємства. На його підставі визначається необхідність в ремонтно-експлуатаційному персоналі, в матеріалах, в запасних частинах, тощо. Він складається з урахуванням кожної одиниці устаткування, ділянок мережі і служить основою для складання річного кошторису на ремонт і експлуатацію енергетичного устаткування і мереж, кошторису цехових витрат.

Система планово-попереджувального ремонту являє собою форму організації ремонту і комплексом організаційно-технічних заходів, які забезпечують виконання профілактичних ремонтів і регламентує технічне обслуговування основних засобів виробництва.

Система ППР електроустаткування включає наступні види робіт:

-  огляд;

-  технічне обслуговування;

-  перевірки—для особливо відповідального енергетичного устаткування;

-  поточний ремонт;

-  капітальний ремонт.

Таблиця 4.1. Обсяг робіт з ремонту енергетичного устаткування.

Співвідношення трудових витрат по видах робіт рівних видів електроустаткування прийняти:

Слюсарні - 70 %;

Верстатні - 20 %;

Інші - 10%.

Таким чином, якщо річна трудоємкість ремонтних робіт складає 20195 л/год, то

Слюсарні роботи – 14136,5 л/год

Верстатні роботи – 4136 л/год

Інші – 2019,5 л/год

4.2 Визначення кількості робочих для ремонтних робіт

4.2.1 У відповідності з задачами енерго-ремонтної служби робочий персонал поділяється на такі категорії: експлуатаційний, ремонтний, допоміжний. Кількість робочих, чол., знаходиться по формулі:

Кроб=, (4.1)

Де: Тp – трудомісткість виконання робіт по видах в людино-годинах;

Fe - ефективний фонд робочого часу одного працівника в рік, год.;

Kв – коефіцієнт виконання норм.

Крем= (4.2)

Крем= 10 роб

В тому числі:

Кел.сл= (4.3)

Крем =  = 10 роб

Квер= (4.4)

Квер= 2 роб

Кін= (4.5)

Кін= 1 роб

Кількість експлуатаційних працівників

Кекс= (4.6)

Кекс= 2 роб

Кількість допоміжних робітників

Кдоп= (4.7)

Кдоа= 1 роб

Загальна кількість робітників

Кзаг= 10+2+1=13 роб

4.3 Розрахунок тарифного і річного фонду заробітної платні робітників

4.3.1 Загальна чисельність робітників показання за професіями, які розподіляються на розряди.

Таблиця 4.2 Розрахунок тарифного фонду заробітної платні.

Таблиця 4.3 Розрахунок річного фонду заробітної платні робітників

Таблиця 4.4 Основні показники плану праці

4.4 Загальні принципи визначення економічної ефективності

4.4.1 Всі заходи, які розробляються в дипломному проекті, підлягають комплексному аналізу.

Метою комплексного аналізу є обгрунтування використання запропонованих варіантів в конкретних умовах виробництва з урахуванням технічних і організаційних можливостей підприємства на базі розрахунку показників економічної ефективності.

Обгрунтування доцільності заходів здійснюється в два етапи:

1) Треба вибрати найкращий варіант нової техніки;

2) Оцінити ефективність нового варіанту в порівнянні з існуючим.

Критерієм вибору найкращого варіанту є мінімум приведених витрат і нормативного прибутку. Розмір нормативного прибутку визначається як добуток нормативного коефіцієнту економічної ефективності на капітальні вкладення.

Формула приведених витрат має вигляд:

3 = С + Ен * К,грн. (4-8)

де: С - річні поточні витрати, грн;

Ен - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності капіталовкладень (Ен = 0,15);

 К - капітальні вкладення, грн.

Доцільність впровадження нового варіанту встановлюється на основі розрахунку загального показника порівняльної економічної ефективності нової техніки - річного економічного ефекту, який буде отримано внаслідок зміни існуючого варіанту на новий. Річний економічний ефект, грн, розраховується за формулою:

Ер = З1 – З2 (4-9)

де З1 та З2 - приведені витрати по існуючому та новому варіантах, грн. При проведенні розрахунків економічної ефективності потрібно дотримуватись наступних принципів:

 - облік усіх витрат по варіантах;

- дотримування єдності в розрахунку змінних витрат;

- забезпечення порівняльності змінних варіантів.

4.5 Техніко – економічне обґрунтування доцільності використання компенсуючого пристрою

Компенсація має бути, якщо Сре>Зк.у.

Находять Зк.у, грн., таким чином:

Зк.у=Спку + Са + 0,15*К (4-10)

де Спку - вартість втрат в компенсуючому пристрої, грн;

Са - амортизаційні відрахування, грн;

К - капітальні витрати на компенсуючу установку (повна вартість), грн.

Визначення вартості втрат в компенсуючому пристрої, грн:

Спку = Рк * Т * Со * Qку (4-11)

де Рк - втрати активної потужності на компенсацію, беруться в залежності від потужності компенсуючого пристрою;

Т - річна кількість годин роботи, (год.)

Со - тариф за електроенергію, грн./кВт год (Со=0,528 грн.)

Qку - номінальна потужність вибраної компенсуючої установки в дипломному проекті, кВАр.

Амортизаційні відрахування, грн., визначають за формулою:

Са =  * К (4-12)

де К - капітальні витрати на компенсуючу установку, грн;

б - процент амортизаційного відрахування (б = 15%).

Річну економію, грн, за рахунок зниження втрат активної потужності при зменшенні споживання підприємством реактивної потужності розраховують:

Сре = Кзв * Qку * Т * Со (4-13)

де Кзв - коефіцієнт змінення втрат - це відношення втрат активної потужності по відношенню до переданої реактивної потужності; залежить від схеми електропостачання, віддаленості підприємства від енергосистеми.

Величина існує в межах 0,02 - 0,2 кВт/кВАР

При Сре > Зку - компенсація необхідна.

Спку = 0,0045 * 4500 * 0,528 * 280 = 2993,76 грн.

Са =  * 31300 = 4695 грн.

Зку = 2993,76 + 4695 + 0,15 * 31300 = 12383,76 грн.

Ср.е = 0,1 * 280 * 4500 * 0,528 = 66528 грн.

Виновок: Так як Сре > Зку, то компенсація доцільна.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5