ЕA=e1+e2+e3+e4=60+15+6+1=82 лк

Для точки В розрахунки проводимо аналогічно точці А.

Розрахунок в точці В

Таблиця 3

ЕB=2е1 + 2е3= 138 лк

Отже ми бачимо що даний метод набагато точніший ніж метод коефіцієнта використання світлового потоку. Внаслідок того ,що розрахунок проводився методом використання світлового потоку, результати перевірки дещо не співпали.

6. Розрахунок освітлення в допоміжних приміщеннях за методом питомої потужності, або за прямими нормативами.

Розрахунок освітлення для щитової

Нормована освітленість ЕН=50лк. Довжина приміщення А = 4,5 м,

Ширина В = 2,8 м, площа S = 12,6 м2, висота Н = 2 м

Коефіцієнти відбиття - rс = 50 % ; rст = 50 % ; rп = 30 % .

Навколишнє середовище – нормальне.

Прийнята система загального рівномірного освітлення.

Вид освітлення - робоче.

Розрахункову потужність лампи визначаєм за формулою:

Р =

де S – площа приміщення, м2 ;

Рпит – питома потужність, Вт/м2 ;

N – кількість світильників, шт;

N – кількість ламп у світильнику, шт.

Рр = = 139,44 Вт

Світильники типу НСП-021-200

З [Л.1 дод.1] вибираємо тип лампи розжарювання: Г 220-230-150

Фл = 2090 лм

Розрахунок освітлення для тамбура

Нормована освітленість ЕН=20 лк , довжина А = 4,5 м, ширина В = 3,3, площа S = 14,85 м2 , висота Н = 2 м.

Коефіцієнти відбиття- rс = 50 % ; rст = 50 % ; rп = 30 % .

Навколишнє середовище –нормальне.

Прийнята система загального рівномірного освітлення.

Вид освітлення - робоче.

Розрахункову потужність лампи визначаєм за формулою:

Рр = = 197,5 Вт

Світильники типу НСП-021-200

З [Л.1 дод.1] вибираємо тип лампи розжарювання: Г 220-230-200

Фл =2920 лм.

8. Вибір та розрахунок опромінювальної установки для опромінення телят у виробничому приміщенні

Розраховуємо опромінювальну установку УО-4М в приміщеннні для телят 78Ч9 висотою 3,5 м з джерелом випромінювання ДРТ – 400

Телята розташовані у 2 ряди. Отже приймаємо 1 установку.

Рекомендована доза опромінення корови за добу НЕР=120…140(мер•год)/м2.

Установка комплектується лампами ДРТ 400. Коєфіціент запасу k=1,3

Еритемний потік лампи Ф=4750 мер.

Висота підвісу світильників Нр=2 м.

Швидкість руху опромінювача V=18 м/год.

Коефіцієнт арматури К=1,3.

Максимальний кут дії опромінювача α=67

Визначаємо кількість проходів опромінювальної установки за добу за формулою:

n=

Тепер підставимо значення у дану формулу:

n=

Приймаємо 4 прохода за добу.

Визначимо фактичну висоту підвісу опромінювачів

hфакт=(2ЧnЧФЕРЧКaЧsina)/(p2ЧVЧHЕР)

hфакт=(2Ч3,7Ч4750Ч1,3Ч0,923,142Ч18Ч120)=2,1 м

hфакт=2,1 м

9. Компоновка освітлювальної та опромінювальної мереж

Вибір та розрахунок проводів, спосіб їх прокладки.

Джерелами живлення освітлювальних установок сільськогосподарських об’єктів більш частим служать трансформаторні підстанції, які живляться від енергосистем, в окремих випадках місцеві електричні станції, приймаються переважно трьохфазні чотирьохпроводні мережі змінного струму з напругою 380 / 220 В із заземленою нейтралью та 220 В при ізольованій нейтралі або на постійному струмі.

Зниження напруги у найбільш віддалених ламп в нормальному режимі роботи ліній не повинно перевищувати 7,5% номінальної.

Живильні щитки роміщуємо в службовому приміщенні.

В даному приміщенні все освітлення і опромінювальні установки розбиті на 6 груп:

1 група – 29 (по 40 Вт) світильників з люмінісцентними лампами;

2 група – 29 (по 40 Вт) світильників з люмінісцентними лампами;

3 група – 29 (по 40 Вт) світильників з люмінісцентними лампами;

4 група -- 29 (по 40 Вт) світильників з люмінісцентними лампами;

5 група -- опромінювальна установка УО-4М (2000 Вт).

6 група – 4 (3Ч150 Вт, 1Ч200 Вт) світильника з лампами розжарювання, 1 розетка (розрахункова потужність 1300 Вт);

Вибір марки проводів, способів пркладки мережі і розрахунок переріз проводів.

Для приміщення для телят вибираємо кабель ВВГ зі способом прокладки на тросу.

В допоміжних приміщеннях вибираємо провід ППВ зі способом прокладки безпосередньо по поверхні стіни.

Розрахунок перерізу проводів.

Переріз проводів освітлювальної мережі вибирають їз умови довгострокового нагріву і достаньої механічної міцності з наступною перевіркою перерізу по втраті напруги. При цьому втрати напруги в мережі не повинні перевищувати допустимих значення.

Втрати напруги в освітлювальних мережах приймаємо рівними 2,5 %.

При виборі перерізу проводів необхідно виконувати умови.

Іроб ≤ Ідов. доп,

де Іроб – робоча (розрахункова) сила струму освітлювальної мережі, А;

Ідов. доп – довгострокова допустима сила струму для перерізу проводу, А.

Робочий струм групи і вводу в приміщення визначаємо по виразу:для трифазної мережі

Іроб = Р /Uн cosφн,

Для 1 групи: Р=1160 Вт Іроб = 1160/380 =1,77 А;

Для 2 групи: Р=1160 Вт Іроб = 1160/380 =1,77 А;

Для 3 групи: Р=1160 Вт Іроб = 1160/380 =1,77 А;

Для 4 групи: Р =1160 Вт Іроб = 1160/380 =1,77 А;

Для 5 групи: Р =2000 Вт Іроб =2000/380 =3,04 А;

для однофазної мережі

Іроб = Р /Uн cosφн,

Для 6 групи: Р =1950 Вт Іроб =1960/220 = 8,9 А;

Вибираємо для першої групи чотирижильний кабель перерізом 1,5 мм2 ВВГ 4(1´1,5), Ідов. доп = 18А, що задовольняє Іроб ≤ Ідов. доп, 1,77 ≤ 18 А.

Для 2-5 груп розрахунок проводимо аналогічно.

Для 6 групи вибираємо трижильний провід перерізом 1,5 мм2 ППВ(3´1,5), Ідов. доп = 18А, що задовольняє Іроб ≤ Ідов. доп, 8,9 ≤ 18 А.

Вибираємо кабель на вводі.

Потужність найбільш завантаженої фази

Рф=4163 Вт.

Струм фази Іф=18,9 А.

Вибираємо кабель АВВГ4(1Ч4) з Ідов. доп = 24А, що задовольняє Іф ≤ Ідов. доп, 18,9 ≤ 24 А.

Для чергового освітлення використовуємо 5% світильників у кожному приміщенні, і вказівники виходу з приміщення.

Проведемо провірку по напрузі

1 група

або 1,8%

Втрати напруги в інших групах розраховуємо аналогічно.

2 група – 2%

3 група – 1,5%

4 група – 2,1 %

5 група – 1,5%

6 група – 2,2%

10. Вибір і розрахунок комунікаційно-захисних апаратів і щитів

Для захисту від короткого замикання освітлювальних мереж використовуємо автоматичні вимикачі. Вибір і електромагнітних уставок вимикачів для захисту мережі від короткого замикання виконується за умовою:

Іуст ≥ Іроб,

де Іуст – номінальний струм уставки автоматичного вимикача, А;

Іроб – розрахунковий струм освітлювальної лінії, А.

Приймаємо розподільчий освітлювальний щит ПР11 – 3074 – 21У3 з габаритними розмірами 600х650х150 мм

Автомат вводу приймаємо ВА – 5135 – 34

Вибираємо автоматичні вимикачі серії АЕ 2023 для 1 ч 5 груп

АЕ 1031 для 6 групи

11. Складання специфікації на світлотехнічне обладнання, провідники і матеріали

12. Розробка заходів щодо правильної експлуатації електрообладнання, техніки безпеки та екології на об’єкті проектування

Живлення освітлювальних установок повинно виконуватись від окремого розподільчого щитка шкафного типу. Щиток повинен мати вхідний автоматичний вимикач для вимикання усієї освітлювальної мережі, а також атоматичні вимикачі або запобіжники які забезпечують захист від перевантажень або коротких замикань.

В освітлювальних щитках потрібно вказувати номер освітлювальної групи та номінальний струм розчіплювача автоматичного вимикача або плавкої вставки запобіжника.

Найменша висота підвісу світильників з лампами розжарювання допускається 2,5…3 м., а світильників з люмінесцентними лампами – 2,5 м при умові що контактні частини недоступні для випадкового дотику (особливо в теплицях).

При підключенні патронів світильників до електричної мережі гвинтову різьбу приєднують до нульового провода.

Корпуси світильників необхідно заземлювати гнучкими перемичками між заземленим контактом корпусу та нульовим проводом.

З’єднання проводів, прокладених у трубах, виконуються в з’єднувальних коробах.

Прокладання освітлювальних мереж в трубах виконується тільки при техніко–економічному обгрунтуванні необхідності даного способу.

Вимоги електробезпеки до освітлювального обладнання:

1       забезпезпечити безперервність та надійність роботи джерела світла та освітлювального обладнання в конкретних умовах навколишнього середовища;

2       вимагати для виконання монтажних робіт мінімальних затрат коштів і дефіцитних матеріалів (особливо міді та стальних труб);

3       забезпечити безпеку відносно можливості пожежі, вибуху та ураження електричним струмом;

13. Техніко-економічне обгрунтування ефективності опромінювальної установки

Так як лампи розжарювання не зможуть забезпечити в достатній мірі ультрафіолетове випромінювання. Необхідно використовувати опромінювальні установки випромінюють ультрафіолетовий спектр випромінення.

Ультрафіолетові промені входять до складу сонячного спектра. Його електромагнітні хвилі мають різну довжину і частоту коливань, від чого залежить і їх дія: чим коротші хвилі, тим частіші їх коливання і тим більша їх енергія.

Ультрафіолетові промені знаходяться за межами видимої частини сонячного спектра після видимих фіолетових променів. Довжина їх хвиль—у межах від 180 до 400 мілімікрона (ммк) — одна тисячна мікрона.

Для практичних цілей ультрафіолетові промені прийнято поділяти, в залежності від довжини хвиль і їх специфічної дії, на три частини: А — довгохвильові з довжиною хвиль від 380 до 320 ммк, В — середньохвильові з довжиною хвиль від 320 до 280 ммк і С — короткохвильові з довжиною хвиль від 280 до 200 ммк.

Ультрафіолетові промені довгохвильові і середньохвильові відзначаються своєю активною біологічною, вітамінізуючою, антирахітичною і стимулюючою дією на тваринний організм. Короткохвильові промені мають специфічну бактерицидну і бактеріостатичну дію, тобто при певній дозі вбивають мікроорганізми або затримують їх розвиток.

Ультрафіолетове випромінювання характеризується еритемними і бактерицидними потоками. Еритемний потік викликає еритему, тобто почервоніння людської шкіри і наступну її пігментацію. Через те, що спектральна частина біологічної і еритемної дії ультрафіолетової

радіації збігається, загальнобіологічна дія оцінюється по еритемному потоку.

Максимальну еритемну дію мають промені з довжиною 297 ммк. Бактерицидний потік оцінюється по його дії. Найбільшу бактерицидну дію мають промені з довжиною хвиль 254 ммк.

За одиницю еритемного потоку прийнято 1 вт випромінювання з довжиною хвилі 297 ммк. Ця одиниця називається ер. У практиці користуються одиницею у 1000 разів меншою—мер (міліер).

Ультрафіолетове опромінювання телят, особливо молодняка, уже міцно увійшло в практику вирощування телят.

Опромінені телята краще ростуть і розвиваються, підвищується їх життєздатність і продуктивність. В одному з дослідів А. Є. Новикової в радгоспі "Петровське" Ухтомського району Московської області опромінювали 110 телят механізованою тролейною установкою з лампою ПРК-2. 70 телят, які знаходилися в однакових умовах, але не опромінювалися, були контрольними. Дослідні телята пройшли 40 сеансів опромінювання: 20 від народження до відлучення і 20 від відлучення до 4-місячного віку.

Добовий приріст відлучених телят контрольної групи становив 280 г, тоді як приріст телят опромінюваної групи дорівнював 417 г.

В цьому ж радгоспі в результаті опромінювання 300 телят при допомозі механізованої установки з лампою ПРК-2 було одержано 27% додаткової продукції. Собівартість цієї продукції знизилась на 26%.

Розрахунками встановлено, що витрати на обладнання телятника механізованою установкою для опромінювання за перші 2—3 місяці окупаються додатковою продукцією від цього заходу.

В останні часи проведені дослідження по годівлі телят концентрованими кормами, які перед згодовуванням опромінювалися ультрафіолетовими променями. Дані дослідів свідчать, що використання опромінюваних кормів при відгодівлі молодих телят підвищує їх приріст на 15—22% порівняно з відгодівлею неопроміненими кормами.

Список використаної літератури

1.     "Електричне освітлення та опромінення" методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи для студентів вищих навчальних закладів по підготовці молодших спеціалістів із спеціальності 5.091903 „Електрифікація і автоматизація с.г." 2002р.

2.     "Електричне освітлення та опромінення" методичні вказівки для виконання курсової роботи. Київ. Видавництво НАУ 1998.

3.     Баев В.И. "Практикум по электрическому освещению и облучению" – М.: Агропромиздат. 1991

4.     Жилинский Ю.М., Кумин В.Д "Электрическое освещение и облучение" – М.: Колос 1982 г.

5.     "Применение электрической энергии в с/г. производстве". Справочник. Под ред. Акад. ВАСХИИЛ П.И. Листова, сост. А.М. Гомелин: "Колос", 1974 г.

Страницы: 1, 2