Таблиця 1.1

Результати розрахунків термічного опору огороджуючих конструкцій

Збільшення величини опору теплопередачі огороджуючої конструкції з метою приведення її до нормованих показників проводиться шляхом нанесення теплоізоляційного шару з відповідних (обраних) теплоізолюючих матеріалів.

1.2 Визначення необхідної товщини теплоізоляційного шару

,                              (1.9)

де: λут - теплопровідність теплоізолюючого матеріалу, обирається з табл.8, Вт/(м · К);

αв, αз - те саме, що в формулі (1.5);

δi, λiр - те саме, що в формулі (1.3).

Після визначення необхідної товщини теплоізоляційного шару δут для утеплення огороджуючих конструкцій в подальших розрахунках визначення теплової потужності будівлі береться величина Rqmin.

Утеплення стелі адміністративного приміщення:

.

Утеплення стелі складу:

Результати розрахунку необхідної товщини теплоізолюючого шару по всім видам огороджуючих конструкцій представлені у таблиці2.2

Таблиця 2.2

Визначення товщини теплоізоляційного матеріалу

2. Розрахунок тепловтрат

При дотриманні оптимальних умов теплового балансу приміщень будинків необхідно щоб виконувалася в них умова рівності між тепловтратами і теплонадходженнями.

2.1 Сумарні розрахункові тепловтрати приміщень

, Вт                   (2.1)

де: ΣQ0 - сумарні втрати теплоти через огороджуючі конструкції будівлі, Вт;

ΣQд - сумарні додаткові втрати теплоти огороджуючі конструкції, Вт;

ΣQінф - сумарні додаткові втрати теплоти на інфільтрацію холодного повітря, Вт.

2.2 Тепловтрати через огороджуючі конструкції будівлі (стіни, світлові й дверні прорізи, стелі, неутеплені підлоги)

, Вт   (2.2)

де: Fогр - розрахункова площа поверхні огороджуючої конструкції, м2;

R0 - опір теплопередачі огороджуючої конструкції (за результатами проведених розрахунків і зіставлення RΣпр и Rqmin), м2·°С/Вт;

tв, tз - відповідно температури усередині приміщення і зовнішнього повітря, 0С:

- при визначенні тепловтрат через внутрішні стіни у формулу підставляються температури приміщень, які розгороджені даними стінами;

n - коефіцієнт, прийнятий залежно від положення зовнішньої поверхні огороджуючої конструкції відносно зовнішнього повітря, (Таблиця 12).

У відповідності з формулою (2.2), основні тепловтрати крізь підлоги Qпдл розраховуються як:

, Вт     (2.3)

де: , , ,  - термічний опір теплопередачі окремих зон підлог на ґрунті, (м2·0С)/Вт;

FI, FII, FIII, FIV - площі підлоги, відповідно першої, другої, третьої, четвертої зони, м2;

tв, tгр - відповідно внутрішня температура приміщень над підлогами і температура ґрунту (для практичних розрахунків приймається температура ґрунту tгр=+40С);

2.2.1 Сумарні втрати теплоти через огороджуючі конструкції визначаються по наступному вираженню

, Вт       (2.4)

де: ΣQст - сумарні втрати теплоти через зовнішні огородження, обчислені по кожному приміщенню, Вт;

ΣQвкн - сумарні втрати теплоти через світлові прорізи, обчислені по кожному приміщенню, Вт;

ΣQз.д - сумарні втрати теплоти через зовнішні двері (ворота), обчислені для приміщень у яких є вихід на зовнішню сторону будинку, Вт;

ΣQпдл - сумарні втрати теплоти через неутеплені підлоги, обчислені по кожному приміщенню з такими підлогами, Вт.

2.3 Розрахунок додаткових тепловтрат через огороджуючі конструкції

Додаткові втрати тепла через огороджуючі конструкції будівель обумовлені наявністю багатьох різних неврахованих факторів, що підвищують величини основних тепловтрат на деякі частки від їхніх значень.

2.3.1 Додаткові тепловтрати через зовнішні стіни, обумовлені орієнтацією будинків

, Вт  (2.5)

де: Qст - тепловтрати через кожну зовнішню стіну приміщень, Вт;

βор - коефіцієнт добавки на орієнтацію зовнішньої стіни стосовно сторін світу:

- зона від північно-заходу до сходу βор=0,1;

- південно-східна зона βор=0,05;

- зона від півдня до південно-заходу βор=0;

- західна зона βор=0,05.

Допускається для практичних розрахунків для всіх зовнішніх стін будинку, незалежно від орієнтації, приймати βор=0,08 - при одній зовнішній стіні в приміщенні, і βор=0,13 - при двох і більше зовнішніх стін у приміщенні.

2.3.2 Сумарні додаткові тепловтрати через зовнішні огородження на орієнтацію стосовно сторін світу

, Вт                   (2.6)

де: Qдi.ор - додаткові тепловтрати на орієнтацію крізь кожну зовнішню стіну, Вт;

n - кількість зовнішніх стін через які визначались значення Qдi.ор.

2.3.3 Додаткові тепловтрати на відкривання зовнішніх дверей (воріт)

, Вт         (2.7)

де: Qз.д - втрати теплоти через зовнішні двері (ворота), Вт;

βвідкр - коефіцієнт добавки на відкривання дверей, що має значення:

- для одинарних дверей (воріт) для виробничих будинків βоткр=3;

2.3.4 Додаткові тепловтрати через неутеплені підлоги розташованими на ґрунті або над холодними підвалами

, Вт                   (2.8)

де: Qпдл - втрати теплоти через неутеплені підлоги, Вт.

2.3.5 Сумарні тепловтрати через неутеплені підлоги

, Вт         (2.9)

де: Qдi.пдл - втрати теплоти через неутеплені підлоги по кожному приміщенню, Вт;

n - кількість приміщень де є неутеплені підлоги, для яких розраховано значення Qдi.пдл.

2.3.6 Величина сумарних додаткових втрат теплоти через огороджуючі конструкції

, Вт                   (2.10)

де: ΣQдор - сумарні додаткові тепловтрати через зовнішні огородження на орієнтацію, Вт;

ΣQдз.д - сумарні додаткові тепловтрати на відкривання зовнішніх дверей, Вт;

ΣQдпдл - сумарні тепловтрати через неутеплені підлоги, Вт.

2.4 Додаткові втрати теплоти на інфільтрацію холодного повітря

2.4.1 Додаткові тепловтрати на інфільтрацію повітря через світлові прорізи

, Вт     (2.12)

де: с - питома теплоємність повітря, що дорівнює 1,005кДж/кг·0С;

tв, tз -відповідно температури внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього повітря, 0С;

Gн.вкн - кількість інфільтрованого холодного повітря через нещільність віконного огородження, кг/(м2×год), (Таблиця 13);

Fвкн - площа віконного прорізу, м2.

2.4.2 Сумарні тепловтрати через нещільності світлових прорізів

, Вт        (2.13)

де:  - втрати теплоти на інфільтрацію, обчислені по кожному світловому прорізу в приміщенні, Вт;

n - кількість світлових прорізів, для яких розраховано значення

2.4.3 Додаткові тепловтрати на інфільтрацію повітря через дверні прорізи (ворота)

, Вт    (2.14)

де: с - питома теплоємність повітря, що дорівнює 1,005кДж/кг·0С;

tв, tз -відповідно температури внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього повітря (за результатами виконаних вимірів), 0С;

Gз.д - кількість інфільтрованого холодного повітря через нещільність дверного прорізу, кг/год

,    (2.15)

де: bн.д - ширина встановленої дверної нещільності (приймається 0,005м);

Lн.д - довжина нещільності дверного прорізу (приймається загальний периметр воріт), м;

vср.н. д - осереднена швидкість інфільтрації холодного повітря через нещільності дверного прорізу за результатами виконаних вимірів (приймається 0,5м/с);

mп - маса 1м3 повітря, рівна 1,3кг.

2.4.4 Сумарні додаткові втрати теплоти на інфільтрацію холодного повітря

, Вт      (2.16)

У підсумку проведених розрахунків за результатами дискретного визначення тепловтрат у приміщеннях обстежуванної будівлі визначається сумарне розрахункове значення тепловтрат ΣQвтр по формулі (2.1)

2.5 Приклад розрахунку тепловтрат по складу

Через зовнішні стіни :

,де , n=1.

(Для внутрішньої стінки адміністративного приміщення

Через стелю:

Через підлогу:

Вт       

Через вікна:

Через зовнішні двері:

-для складу

-

для адміністративного приміщення(з врахуванням тепловтрат через внутрішню стінку).

Додаткові тепловтрати через огороджуючи конструкції:

βор=0,13

Вт

Втрати по висоті приміщення

Додаткові тепловтрати на інфільтрацію повітря через світлові прорізи

Вт

Додаткові тепловтрати на інфільтрацію повітря через дверні прорізи (ворота)

Вт

 кг/год    

.

Сумарні додаткові втрати теплоти на інфільтрацію холодного повітря

 Вт

Величина сумарних додаткових тепловтрат

Сумарні розрахункові тепловтрати приміщень

Вт

Результати розрахунків по всім приміщенням наведені у таблиці2.1, таблиці2.2 і таблиці2.3

Таблиця 2.1

Результати розрахунку основних видів тепловтрат

Таблиця 2.2

Результати розрахунку додаткових видів тепловтрат

Страницы: 1, 2, 3