Технічне обслуговування електроустановок

Реферат

Технічне обслуговування електроустановок

Зміст

1. Планування робіт

2. План графік ТО електрообладнання

3. Роботи ТО електрообладнання

4. Захист електрообладнання від корозії

Використана література

1. Планування робіт

Для чіткого планування ремонтних робіт і робіт по технічному обслуговуванню необхідний строгий облік електротехнічного устаткуванні. Доцільно вести облік за допомогою карт по спеціально розробленій формі. Карти заповнюють на підставі інвентаризації на кожну одиницю устаткування і на кожну ділянку мережі. Карта обліку електроустаткуванні повинна містити наступні зведенні: основні технічні дані устаткування і зведенні про проведені планові і аварійні роботи або заміни, які записуються в хронологічному порядку; відомості про комплектуюче устаткування (основні технічні дані, відомості про проведені ремонти або заміни і ін.). До комплектуючого устаткування слід відносити електродвигуни, станції управління, щити і шафи для дистанційного керування агрегатом і т.п. Карта обліку електричних мереж повинна містити основні технічні дані мережі, зведенні про проведені планові і аварійні ремонти, відомості про складові елементи мережі і їх заміни.

Спочатку облікову карту складають на підставі даних про полягання устаткуванні до моменту заповнення. В подальшому початковими даними для її заповнення служать відомості змісту робіт, аварійні акти, дані про проведені ремонти і заміни.

Облікові карти зберігаються в картотеці головного енергетика і розташовують в порядку інвентарних номерів по окремих цехах і ділянках господарства. Регулярне ведення записів в облікових картах дає можливість обґрунтовано визначати річну потребу в запасних частинах для заміни зношених деталей і полегшує складання заявок.

Річний план технічного обслуговування і ремонту, складений за формою I або II, - це основний документ, по якому організовують експлуатацію електротехнічного устаткування за системою ППРЕсх. Висхідним матеріалом для складання річного плану служать облікові карти і нормативи. Він служить основним документом для визначення потрібної робочої сили, потреби в матеріалах, запасних частинах, купувальних виробах, комплектуючій апаратурі, а також для складання кошторису витрат.

Вказівки по складанню річного плану-графіка виконання технічного обслуговування і ремонту електроустаткуванні приведені нижче. З метою скорочення об'єму розрахунків при плануванні робіт по технічному обслуговуванню і поточному ремонту електроустаткуванні можна використовувати укрупнені (інтегральні) показники трудомісткості і періодичності виконання профілактичних заходів, обґрунтовані стосовно окремих машин і механізмів.

Технічне обслуговування і поточний ремонт електроустановок в сільськогосподарських підприємствах і організаціях виконують, як правило, в технологічні перерви, при цьому слід планувати виробництво поточного ремонту електроустаткуванні одночасно з поточним ремонтом робочих машин.

Капітальний ремонт електропроводок в тваринницьких приміщеннях потрібно планувати на період літньо-пасовищного утримання тварин або проводити одночасно з капітальним ремонтом будівель і споруд.

Найважливішим показником при плануванні робіт по поточному ремонту і технічному обслуговуванню електроустаткуванні в колгоспах і радгоспах є потреба в робітниках для виконання планових ремонтів, технічних обслуговуванні і оглядів (якщо вони плануються як самостійні операції, окремо від технічного обслуговування). Початковими даними для планування необхідного числа робітників служать річний план робіт, нормативи трудових витрат на відповідний вид обслуговування. Число планових профілактичних заходів визначають, виходячи з прийнятої періодичності їх виконання з урахуванням коефіцієнтів сезонності і змінності використовування устаткування (фактичної тривалості використовування устаткування по місяцях року і його використовування протягом доби). При цьому у разі сезонного використовування устаткування протягом року додатково враховують необхідність проведення технічного обслуговування, пов'язаного з проведенням робіт по підготовці до зберігання і розконсервовування устаткування. Трудомісткість цих робіт оцінюється трудомісткістю технічного обслуговування відповідного типу устаткування, збільшеною на 15 %.

При плануванні робіт по виконанню технічного обслуговування і ремонту електроустаткуванні на місцях допускається збільшувати періодичність проведення вказаних робіт для окремих видів електроустаткуванні, суміщати їх для електроустаткуванні різного типу і застосовувати більш прогресивні норми часу в порівнянні з тими, що рекомендуються за умови збереження технічного полягання устаткування на колишньому або більш високому рівні, В цьому випадку завдяки вживанню передових методів технічного обслуговування і ремонту електроустаткуванні можна понизити загальні трудові витрати на виконання профілактичних заходів.

Оскільки оперативне обслуговування електроустаткування в господарстві, як наголошувалося вище, може бути організовано двома шляхами: поєднанням виконання електромонтерами планових і оперативних робіт і спеціалізацією персоналу на проведенні тільки оперативних робіт, то трудові витрати на цей вид обслуговування визначаються залежно від вибраної форми організації. Трудові затрати на оперативне обслуговування у разі поєднання робіт визначають з виразу:

Тр..о.=ТS

де Т— річні трудові витрати по оперативному обслуговуванню електроустаткуванні при поєднанні робіт, що доводяться на один електродвигун, ч; S—число електродвигунів в господарстві.

Таблиця 1. Річні трудові витрати при спеціалізації персоналу на оперативному обслуговуванні

Трудові витрати Т (год) по оперативному обслуговуванню електроустаткуванні при поєднанні робіт, що доводяться на один електродвигун, при різних відстанях l (км) електроустаткуванні від центрального пункту технічного обслуговування визначають з наступних даних:

l, км - Т, год

5 - 3,09

10 - 4,38

15 - 5,67

При спеціалізації персоналу тільки на оперативному обслуговуванні електроустаткуванні річні трудові затрати визначають по таблиці 1 залежно від величин l і S.

Необхідне число робітників для проведення планових профілактичних заходів визначають з виразу:

Nп=(КТр.п.-Т´р.о.)/Ф

де Nп — потрібне число робітників; К— коефіцієнт, що враховує час на роз'їзди електромонтерів при виконанні планових робіт, а також розкиданість електроустаткуванні в господарствах, при l = 5 км К= 1,14, при l=10 км К=1,23, при l=15 км К =1,32; Тр.п- річні трудові витрати на всі види планових профілактичних заходів всього парку електроустаткуванні, год; Т´р.о — річні трудові витрати на планові роботи, виконувані електромонтером оперативної служби у разі залучення його до виконання планових робіт у вільний від оперативних робіт час, ч; Ф – річна фундація робочого часу одного працівника, ч.

Річні трудові витрати на планові роботи визначають по формулі:

Тр.п =∑( f Т0i CTOi+ fTPi CТРi)+ ТKP

де f Т0i — число технічних обслуговуванні i-го типу електроустаткуванні в рік (i=1, 2, 3 ..., m); CTOi — трудомісткість технічного обслуговування i-го типу електроустаткуванні, ч; fTPi - число поточних ремонтів i-го типу електроустаткуванні в рік; CТРi - трудомісткість поточного ремонту i-го типу електроустаткуванні, ч; ТKP—трудові витрати на капітальний ремонт електропроводок, ч.

Чисельність електромонтерів оперативної служби визначається з виразу:

N= Т´´р.о/Ф

Загальна чисельність електромонтерів для виконання технічного обслуговування і ремонту електроустаткуванні в господарстві:

N= Nп+ NО;

Початковими даними для планування потреби в матеріалах і запасних частинах на ремонт і технічне обслуговування (включаючи усунення відмов електроустаткуванні) є річний план проведення профілактичних заходів, норми витрати матеріалів і запасних частин, приведені в подальших розділах ППРЕсх. Річну потребу визначають по кожній групі або виду електроустаткуванні. На основі цих розрахунків визначають потребу в матеріалах і запасних частинах в цілому по підприємству роздільно для кожного виду матеріалу і кожній номенклатурі запасних частин.

Щоб звести до мінімуму тривалість простоїв електроустановок при відмовах, створюють резервний (незнижуваний) запас електроустаткування. Резервне електроустаткування повинне використовуватися тільки для заміни електроустаткування того ж, що відмовило, або взаємозамінного типу. Замінені електричні машини і апарати спрямовують в ремонт, а відремонтовані - в резервний запас.

Норми резервного запасу електроустаткуванні, що рекомендуються, приведені в таблиці 11.2. При цьому для електроустановок, що відносяться до категорії I по надійності електропостачання, рекомендується нижній (мінімальний) рівень запасу встановлювати не менше за одиницю. Для невеликих резервних груп електроустаткуванні (однакового типорозміру) в електроустановках категорій II і III по надійності електропостачання допускається нижній рівень запасу доводити до нуля.

Грошові кошти для виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту електроустаткуванні планують на основі складання кошторису витрат. Фінансують ці витрати за рахунок експлуатаційних витрат підприємства. Підставою для складання кошторису витрат служать розрахункове число робітників до виконання запланованого річного об'єму робіт, діючі системи оплати праці робітників і їх тарифні ставки, а також прийнятий рівень витрат на обслуговування виробництва і управління підприємством.

Таблиця 2. Норми резервного запасу електроустаткування в господарстві

Планові витрати засобів для виконання технічних обслуговуванні і поточних ремонтів електроустаткуванні групують по наступних статтях витрати:

основна заробітна платня виробничих робітників з преміальними;

додаткова заробітна платня виробничих робітників;

відрахування на соціальне страхування;

витрати на матеріали, запасні частини, напівфабрикати і купувальні вироби;

витрати за змістом засобів технологічного оснащення і споруд, призначених для виконання технічного обслуговування і ремонту електроустаткуванні;

витрати на обслуговування виробництва і управління підприємством (загально виробничі і загальногосподарські витрати).

Основна заробітна платня робітників обчислюється по годинній тарифній ставці, відповідній середньому розряду робіт, при тривалості робочого часу електромонтера за місяці 173,1 год. Додаткова заробітна платня і відрахування на соцстрах обчислюються в процентному відношенні до основної заробітної платні відповідно до діючих в господарстві положень по обліку і плануванню витрат. Розмір премії, що входить в основну заробітну платню, приймається відповідно до типового положення про оплату праці. Розмір витрат на матеріали, запасні частини, напівфабрикати і купувальні вироби, на виконання технічних обслуговуванні і поточних ремонтів визначається у відсотках від основної заробітної платні. Витрати за змістом засобів технологічного оснащення і споруд, призначених для виконання технічного обслуговування і ремонту, включають амортизацію і поточний ремонт устаткування, пристосувань і інвентаря пунктів або ділянок технічного обслуговування електроустаткуванні, а також інші витрати за змістом ремонтної бази електротехнічної служби. Ці витрати можуть розглядатися як складова загальновиробничих (цехових) витрат. Загальновиробничі витрати включають заробітну платню (основну і додаткову) інженерно-технічних працівників і допоміжних працівників електротехнічної служби, а також витрати за змістом устаткування і будівель пунктів технічного обслуговування. Загальногосподарські витрати включають адміністративно-управлінські, господарські і непродуктивні витрати. Вони обчислюються, як правило, тільки для капітальних ремонтів, виконуваних за рахунок амортизаційних відрахувань. Загальновиробничі і загальногосподарські витрати обчислюються у відсотках до основної заробітної платні робітників в розмірах, встановлюваних підприємства.

Страницы: 1, 2, 3