Сила тертя
Сила тертя
З явищем тертя ми
зустрічаємось повсякчас. Наприклад, ми говоримо перед походом: ”Не натріть ноги”, у школі: ”Зітріть з дошки запис”.
Тертям називають
опір стичних тіл їх руху одне відносно одного. Тертям супроводиться кожний
механічний рух, і ця обставина має
відповідні наслідки в сучасному технічному прогресі. Тіла, що переміщуються з тертям одне
відносно одного, можуть доторкатися своїми
поверхнями або рухатися одне в середовищі іншого. Рухи тіл одне відносно одного
можуть і не виникнути через наявність тертя, якщо рушійна сила менша від сили тертя. Сила тертя- це сила опору
рухові двох тіл, що стикаються. Тертя
пояснюється двома причинами:
нерівностями тертьових поверхонь тіл та молекулярною взаємодією між ними. Якщо
вийти за межі механіки, то слід сказати, що сили тертя мають електромагнітне
походження, так само, як
і сили пружності. Відомо кілька видів тертя, серед них - тертя спокою, тертя ковзання,
тертя кочення, опір середовища.
Кожна з двох
зазначених причин тертя в різних випадках проявляє себе по-різному. Так, стичні поверхні твердих тіл мають
значні нерівності, то основна складова сили
тертя буде зумовлена саме цією обставиною, тобто шорсткістю тертьових поверхонь. Коли ж стичні поверхні двох
тіл добре відшліфовані й гладенькі, то основною складовою сили тертя будуть сили зчеплення між молекулами
цих поверхонь тіл.
У житті людини, в природі, побуті, в техніці тертя відіграє і позитивно, і негативну роль. Часто тертя є корисним, внаслідок чого воно широко використо-вується в техніці і побуті. Так, саме завдяки тертю підошв взуття об підлогу будинків, об дорогу чи зем-лю ми ходимо. Тертя рухових коліс різних видів
транспорту об опору, землю, дорогу, рейки спричи-нює разом із силою тяги рух
автомобілів, трамваїв, тролейбусів, поїздів, самохідних сільськогосподарсь-ких
машин тощо.
Ми настільки
зжилися з тертям, що світ без нього здавався б
нам просто фантастичним.
Тертя
продовжує служити техніці
З багатьох
напрямів використання сил тертя в тех-ніці нагадаємо ще про такі три:
передавання рухів за допомогою тертя, обробка матеріалів за допомогою тертя і використання тертя в механічних
конструкціях та знаряддя праці.
Із шкільного
курсу фізики відомі такі види передач, як зубчаста і фрикційна. До останнього
виду передач належить і пасова, бо вона, як і фрикційна, працює за допомогою тертя.
Тертя широко
використовується для обробки різних матеріалів у таких технологічних процесах, як прокат металів, вальцювання, волочіння. У зв’язку з тим, що тертя завжди супроводиться
затратами енергії на його подолання, в тертьових деталях виділяється багато теплоти. На цьому грунтується
зварювання тертям різних металів.
Тертьові поверхні
спрацьовуються. Це явище широ-ко використовується в процесах заточування
інстру-ментів, шліфування й полірування поверхонь металів, скла, алмазів,
дерева та інших матеріалів.
Тертя відіграє
дуже важливу, хоч і малопомітну роль у побуті й техніці. Завдяки тертю між
нитками не розповзаються тканини, утримуються на рукоятках молотки, сокири,
лопати та інші інструменти; міцно скріплюються різні матеріали, деталі
інструментів, різноманітних пристроїв і споруд. Болтами з гайками, гвіздками, шурупами, клинами скріплюють частини
конструкцій, використовуючи сили тертя.
Тертя- ворог
техніки
Досі ми
розглядали те корисне, що дає нам тертя. Тепер
розглянемо, чим тертя шкідливе, як у сучасній техніці зменшують
вплив сил тертя.
Як уже
зазначалося, внаслідок тертя:
А) спрацьовуються
тертьові поверхні різних деталей машин і споруд;
Б) затрачається
енергія на подолання сил тертя,
внаслідок чого зменшується ККД машин, верстатів та іншого технічного устаткування.
Наведемо
приклади. Вага вантажного автомобіля КамАЗ-5320, який щойно вийшов з воріт заводу, 6.8 кН. Цей автомобіль має багато тертьових деталей, в тому числі 70 підшипників кочення, 35 шестерень, десятки різних втулок тощо. Якщо
через деякий час внаслідок спрацювання від тертя робочих деталей автомобіль
втратив у масі лише 1 кг, то навіть після ремонту він
буде непридатним для експлуатації.
Щороку тертя
автомобільних шин об дорогу знищує половину світового виробництва каучуку.
У сучасій техніці
шкідливу дію тертя у виробничих процесах зменшують так:
А) вкривають
тертьові поверхні металів з низьким коефіцієнтом тертя ковзання;
Б) відшліфовують
тертьові поверхні до дзеркального блиску;
В) тертя ковзання
в усіх можливих випадках замі-нюють тертям
кочення;
Г) змащують
тертьові деталі.
Сукупність
перелічених заходів дає істотний результат.
Висновок: корисне тертя допомагає нам жити. Ми
поліруємо, шліфуємо, ходимо, машини їздять по до-рогам. Одяг тримається своєї
форми, завдяки тертю між нитками. З іншої сторони тертя є шкідливим. На подолоння
сил тертя затрачається значна кількість енергії, а також спрацьовуються
тертьові поверхні. Основне завдання для вчених всього світу є розробка нових матеріалів,
які зменшують дію шкідливих сил тертя.
|