Персонал котельного відділення
виконує фізичні роботи середньої важкості (категорія ІІ-б) з витратою енергії
200-250
ккал/год, зв'язані з ходьбою і перенесенням невеликих вантажів (до 10 кг).
Експлуатаційний персонал водопідготовки і щитової виконує роботи категорії І-б
з енерговитратами організму 120-150 ккал/год, які зв'язані з постійною ходьбою, не
потребуючи переміщення вантажів.
Вентиляція й опалення приміщень
котельного відділення забезпечують видалення надлишків вологи, шкідливих газів
і пилу, а також утримання наступних значень мікроклімату підприємства, які
представлені в таблиці 6.3.
Таблиця 6.3 - Оптимальні параметри
мікроклімату
Приміщення
|
Категорія роботи
|
Відносна вологість
повітря, %
|
Температура повітря, °С
|
Швидкість руху,
м/с
|
|
|
|
В хо-лодний період року
|
В теп-лий період року
|
В холодний період року
|
В теплий період року
|
Щит керування
|
Легкої важкості (I-б)
|
40-60
|
19-21
|
20-22
|
0,2
|
0,3
|
Котельне
відділення
|
Середньої важкості
(II-б)
|
40-60
|
17-19
|
19-21
|
0,2
|
0,3
|
Приміщення котельного цеху
відноситься до приміщень з надлишком теплоти, тому що котлоагрегати є джерелами
теплового випромінювання. Тому вони обладнані ефективною приточно-витяжною
вентиляцією, згідно з СНиП 2.04.05-91 [7]. Щитова обладнана водяним опаленням. У
приміщенні щитів керування передбачена приточно-витяжна вентиляція з механічним
спонуканням і подачею повітря у верхню зону з очищенням від пилу. Опалення
водяне і повітряне; повітряне здійснюється підігрітим в калориферах повітрям і
сполучено із системою припливної вентиляції.
Усі гарячі частини обладнання
котельного відділення, трубопроводи, балки й інші елементи, дотик до яких
викликає опіки, мають теплову ізоляцію. Температура на поверхні ізоляції при
температурі навколишнього повітря 25°С, не перевищує 45°С згідно [6]. Усі
гарячі ділянки поверхонь обладнання і трубопроводів, що знаходяться в зоні
влучення на них вибухонебезпечних чи шкідливих речовин, покриті металевою
обшивкою.
6.3.1 Виробниче освітлення
Згідно ДБН В. 25-28-2006 [8],
виробничі приміщення електростанцій відносяться до 1-ої групи приміщень, у яких
виконується розрізнення об'єктів зорової роботи при фіксуванні напрямку лінії
зору, що подають на робочу поверхню.
При освітленні виробничих приміщень
використовується природне освітлення, яке здійснюється через світлові прорізи в
зовнішніх огороджуючих конструкціях. У виробничих приміщеннях освітлення бічне,
однобічне.
Для штучного освітлення виробничих
приміщень застосовуються газорозрядні лампи і лампи накалювання.
Характеристики виробничого освітлення
наведені у таблиці 6.4.
Таблиця 6.4 - Характеристика
виробничого освітлення.
Найме-
нування
примі-
щень
|
Характе-
ристика
зорових
робіт
|
Розряд
зорових
робіт
|
Природне
освітле-
ння
КПО, %
|
Штучне висвітлення
|
Система
освітлення
|
Тип
лампи
|
Нормоване
освітлення
лк
|
Тип
світильника
|
Коте-
льна
зала
|
Груба,
мала точність
|
VI
|
1,37
|
Комбі-
нована
|
Газорозря
Дні лампи
ЛБ-40
|
150
|
ПВЛ-
2x40
|
Щит керування
|
Середньої
точності
|
IV
|
1,8
|
Комбінована
|
Лампи
накалювання
|
250
|
Кульова підвіска
|
Коефіцієнт природного освітлення КПО
визначаємо за формулою:
, (6.1)
де - значення КПО [8, таблиця 1];
m - коефіцієнт світлового
клімату [8, таблиця 4], m = 0,9;
с - коефіцієнт сонячного клімату
[8, таблиця 5], с = 0,95.
Котельна зала:
е = 1,6·0,9·0,95 = 1,37 %.
Пульт керування:
е = 2,1·0,9·0,95 = 1,8 %.
Аварійне освітлення дозволяє продовжувати
роботу при відключенні робочого освітлення, воно складає не менш 5 % від
загального освітлення, при цьому 2 Лк у середині приміщення і 1 Лк на території
електростанції. Аварійне освітлення повинне мати автономне джерело живлення й
автоматичне вмикання при необхідності. Місця розташування аварійного
освітлення:
1. Площадки і сходи котлів.
2. Вентиляторні і димосмоктні
площадки.
3. Щити і пульти керування.
4. Водоуказники і вимірювальні
прилади.
5. Фронт котла, проходи між котлами.
6. Приміщення для баків і
деаераторів, обладнання водопідготовки.
Евакуаційне освітлення передбачене
для евакуації людей при аварійному відключенні робочого освітлення. Його норма - 0,5 Лк.
Охоронне освітлення використовується
при відсутності спеціальних технічних засобів охорони. Його норма - 0,5Лк.
6.3.2 Шум і вібрація у виробничих
приміщеннях
Відповідно до ГОСТ 12.1.003-83 [9],
(ГДР = 80 дБА), захист від шуму досягається розробкою шумобезпечної техніки,
застосуванням засобів і методів колективного захисту.
Для колективного захисту
застосовують:
- звукопоглинаюче облицювання
у газоповітряних трактах вентиляційних систем з механічним спонуканням і систем
кондиціонування повітря;
- звукоізольовані кабіни
спостереження і дистанційного керування технологічним обладнання;
- кожухи трансформаторів.
До засобів індивідуального захисту
(ЗІЗ) відносяться:
- каска ВЦНИИОТ – 2;
противошумні навушники ВЦНИИОТ - 4М; вкладиші.
На електростанції джерелом вібрації
згідно [10], (ГДР=92дБ по віброшвидкості) є електрообладнання (вентилятори,
насоси). Систематичний вплив вібрацій приводить до порушень здоров'я
обслуговуючого персоналу.
Методи обмеження вібрації:
вібродемпфіровання; динамічне гасіння вібрацій; зниження вібрацій впливом на
джерело порушення.
До ЗІЗ від впливу від вібрацій
відносяться: чоботи з упругодеформую-чою підошвою; рукавиці і рукавички.
Заходи щодо попередження вібраційної
хвороби проводяться по трьох напрямках: інженерно-технічному; організаційному;
лікувально-профілактичному.
6.4 Заходи безпеки при експлуатації
котлів
6.4.1 Електробезпека
В електричному господарстві
використовуються електроустановки напругою 380 В трифазні і 220 В однофазні.
Основними мірами захисту від ураження
електричним струмом є:
- захист від випадкового
дотику до неізольованих струмоведучих
частин шляхом їхнього огородження,
замкнення в шафи;
-захист від випадкового дотику
до металевих не струмоведучих частин обладнання за рахунок захисного заземлення
і занулення, а також індивідуальних захисних засобів.
Електрозахистні засоби
поділяються на основні і додаткові. До основних відносяться: ізолюючі штанги,
кліщі, електровимірювальні кліщі, вказівники напруги , а також діелектричні
рукавички й інструмент з ізолюючою рукояткою. До додаткових відносяться:
діелектричні боти, калоші, килими, ковпаки, що ізолюють підставки і накладки,
переносні заземлення, обмежувальні пристрої, знаки і плакати безпеки, а також
діелектричні рукавички.
Приміщення
котельної, згідно ПУЭ-87 [11] відноситься до приміщень з підвищеною
небезпекою по небезпеці поразки людей електричним струмом. Приміщення щита
управління по небезпеці ураження людей електрострумом, відноситься до приміщень
підвищеної небезпеки.
Основними
заходами захисту від ураження електричним струмом є передбачені ПУЭ-87 організаційні
і технічні заходи.
До організаційних
відносяться наступні заходи:
1) призначення
особи, відповідальної за електрогосподарство;
2) навчання
персоналу залежно від виду використовуваного ними устаткування;
3) використання
засобів індивідуального захисту;
До технічних
відносяться наступні заходи:
1) застосування
захисного заземлення;
2) занулення;
3) забезпечення
недоступності струмоведучих частин електроустановок.
6.4.2 Вимоги безпеки до судин, що
працюють під тиском
Посудини, які працюють під тиском,
відносяться до обладнання з підвищеною небезпекою. Вимоги до їх устрою,
виготовленню, монтажу, ремонту й експлуатації визначені правилами улаштування і
безпечної експлуатації судин, працюючих під тиском. Вони поширюються на судини,
які працюють під тиском понад 0,07 МПа. Конструкція посудин повинна бути
надійною, забезпечувати безпеку при експлуатації і передбачати можливість їх
огляду, очищення, промивання , продувки і ремонту[4].
Посудини, які працюють під тиском,
повинні бути оснащені приладами безпеки: запобіжними клапанами, манометрами,
термометрами, запірною арматурою, показниками рівня води.
6.5 Пожежна безпека
Пожежна безпека забезпечується
відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004-91 [22] системами:
- система запобігання пожежі;
- система пожежного захисту.
А також дією низки організаційних
заходів.
Приміщення котельного цеху по
вибухо-пожежобезпеці відноситься згідно з НАПБ Б. 07.005-86 [13] до приміщення категорії Г, щитової – Д.
Відповідно до ДБН В.1.1-7-02 [12] виробничі приміщення
виконуються з будівельних конструкцій ІІ ступеня вогнестійкості. Згідно з [14]
в усіх виробничих, допоміжних приміщеннях повинні бути встановлений
протипожежний режим, що забезпечує нормальний і безпечний рівень праці
персоналу відповідно до вимог Правил пожежної безпеки і інструкціями з пожежної
безпеки в адміністративних і службових приміщеннях Міненерго України.
Система запобігання пожежі:
- контроль і профілактика
ізоляції;
- наявність плавких вставок і
запобігання в електрообладнанні;
- для захисту від статистичної
напруги використовується захисне заземлення.
Система пожежного захисту:
1. Аварійне відключення і
переключення апаратури.
2. Наявність первинних засобів
пожежегасіння (ВВК-8), тому що вуглекислота має погану електропровідність, або
порошковий вогнегасник.
3. Система оповіщення, світлова і
звукова сигналізація.
4. Захист легкоспалахуючих частин
обладнання вогнезахистними матеріалами.
5. Використання негорючих матеріалів
для акустичної обробки стін і стель.
6. У приміщенні, де немає робітничого
персоналу, встановлюється автоматична система пожежного захисту.
7. Приміщення повинно бути обладнане
пожежними щитами. До складу пожежного щита входять:
багор залізний - 1 шт.; відро - 2 шт.; лом - 1 шт.; лопата-1 шт.; вогнегасник (ВВК-8)-2 шт.;сокира-1 шт.;ящик з піском 0,5 м3.
Для успішної евакуації персоналу при
пожежі розміри дверей робочого приміщення повинні бути: ширина дверей не менше
1,5 м, висота дверей не менше 2 м, ширина коридору 1,8 м. Робоче приміщення
повинно мати два виходи, відстань від найбільш віддаленого робочого місця не
повинна перевищувати 100 м.
Відповідно до інструкції РД 34.21.122
– 87[15], блискавкозахисту підлягають зовнішні технологічні установки, а також
будинки і спорудження, які віднесені до категорії І, зони захисту типу А.
Будинки станції захищені від прямих ударів блискавки окремо розташованим
блискавковідводом висотою 200 м. Блискавковідвід складається з опори димаря, блискавкоприймача,
металевої стрічки, струмовідводу і заземлювача.
6.6 Охорона навколишнього середовища
Охорона навколишнього середовища -
комплекс заходів щодо охорони, раціональному використанню і відновленню живої і
неживої природи. У наш час заходи щодо захисту навколишнього середовища мають
широке місце в економічних і соціальних відносинах країни [16]. В Україні розроблені тимчасові норми вмісту шкідливих речовин в димових
газах [17]. ГДК забруднюючих речовин, що викидаються ТЕЦ у повітря відображені
в таблиці 6.5 [18]:
Таблиця 6.5- ГДК забруднюючих речовин в
атмосфері.
Речовина
|
ГДК, мг/м3
|
|
Максимально разова
|
Середньодобова
|
Оксид азоту N02
|
0,085
|
0,085
|
Оксид вуглецю СО
|
3,00
|
1,00
|
Пил вугiльний
|
1,00
|
|
Джерелами
забруднення ґрунту і водяного басейну є виробничі стоки і шкідливі викиди
продуктів згоряння. До числа стічних вод, що викидаються електростанцією,
відносяться:
- води, що містять
нафтопродукти у виді масла і мазуту,
- води після обмивки поверхонь
нагріву котлоагрегатів,
- скидні води після установок
хімічного очищення води,
- скидні води після
консервації і хімічних промивань теплосилового обладнання.
Усі стічні води підприємства
піддаються очищенню від шкідливих речовин перед скиданням у водойму. Для
виконання цих вимог застосовуються механічні, хімічні, а також комбіновані
методи очищення. У складі очисних споруджень передбачаються відстійники,
гідроциклони, біологічні фільтри, спорудження для насичення очищених вод киснем
і інші спорудження. Також з метою зменшення шкідливих викидів застосовують
очистку димових газів, конструктивні, технологічні й інші рішення. Наприклад,
для зниження викидів оксиду азоту використовуються такі режимно-технологічні
методи: зменшення коефіцієнту надлишку повітря, рециркуляція димових газів у
топку, ступеневе спалювання, впорск вологи в топку, впровадження більшої
кількості пальників меншої потужності, використання спеціальних пальників з
малою емісією оксидів азоту. Для зниження викидів сірки здійснюються: очистка
палива від сірчаних сполук до його спалювання, газифікація палива, спалювання
палива в кип’ячому шарі, а також очистка димових газів від оксидів сірки
вапняним, вапняковим, магнезитовим, аміачно-циклічним, содово-циклічним і
другими засобами.
Для зменшення викидів пилу і золи в
довкілля використовуються пило- і золоочисні установки: електрофільтри, рукавні
фільтри, скрубери, труби Вентурі та ін. Зола і шлаки можуть використовуватись
для виробництва будівельних матеріалів, шляхового покриття, цементу.
7. Економічна оцінка та
обгрунтування
Згідно
з законом України "про інвестиційну діяльність " інвестиції
розглядаються як вкладення в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності
з метою їх подальшого збільшення, отримання соціального ефекту і т.д. Вкладення
з метою утворення або модернізації основних фондів (будівель, споруд та
обладнання) називаються капітальними вкладеннями. Джерелами приросту та
головним мотивом інвестицій є отриманий прибуток (економія).
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
|