– коефіцієнт визначається в залежності від матеріалу провода, кількістю проводів мережі та від системи напруги, С4 = 44; С2 = 7,4 [2]

– допустимі втрати напруги в мережі,  = 2,5%.[2]

Розрахунок момента навантаження на всіх дільницях

 МА1-А2 = Рвст А1-А2 ∙ ℓА1-А2 , (2.3)

де Рвст А1-А2 – сумарна встановлена потужність, Вт;

ℓА1-А2 – довжина живлючої мережі, м

МА1-А2 = 20,325 ∙ 28,5 = 579,26 кВт∙м

Момент навантаження відгалужень від розрахункової дільниці з іншим числом проводів

 = ΣРі ∙ ℓі (2.4)

де Рі – навантаження, кВт;

ℓі – довжина мережі по якій тече струм цього навантаження, м

 = Р1 ∙ ℓ1+ Р2∙ ℓ2+ Р3∙ ℓ3 +P4 ∙ℓ4

= 1,4 ∙ 17,2 + 1,4 ∙ 18,3 + 1,4 ∙ 32,3 +0,6 ∙ 10,7 = 101,34 кВт ∙ м

Приймаємо стандартну площу перерізу проводу = 16 мм2

Визначаємо втрату напруги на живлючій дільниці А1 – А2

 (2.5)

Розраховуємо групову мережу:

Визначаємо площу перерізу проводу на 1 дільниці

 (2.6)

Приймаємо стандартну площу перерізу проводу = 10 мм2

Визначаємо втрату напруги на живлючій дільниці 1

 (2.7)

Площу перерізу проводу на ініших ділянках визначаємо аналогічно. Результати зводимо в таблицю 2

Таблиця 2 - Резултати вибору площі перерізу проводів

2.6.2 Перевірка вибраної площі перерізу по умовам нагріву і механічної стійкості

Перевірка по умові нагріву виконується по наступній умові

Ірозр  Ітр.доп. , (2.8)

де Ітр.доп. – тривало допустимий струм

Тривало допустимий струм має наступні значення для площ перерізу [2]:

S = 16 мм2 – Ітр.доп. = 65,2 А (4-ох жильний)

S = 10 мм2 – Ітр.доп. = 55 А

S = 4 мм2 – Ітр.доп. = 29А;

S = 2,5 мм2 – Ітр.доп. = 21 А;

Визначаємо значення розрахункових струмів для кожної дільниці

ІрозрА1-А2 = , (2.9)

де – фазна напруга,  = 220 В;

 – коефіцієнт потужності,  = 1 у.о.

ІрозрА1-А2 =  

65,2А > 31,7А

Таблиця 3 - Результати перевірки площі перерізу по умовам нагріву

ПУЄ регламентує мінімальний переріз встановлених проводів в залежності від матеріалу та способів його прокладання. Для алюмінієвих проводів прокладених в трубах, воно відповідає 2,5 мм2.

Таким чином, проводи з обраним перерізом відповідають умовам нагріву та механічної прочності і можуть бути використані для підключення струмоприймачів електроосвітлювальної мережі.

2.7. Вибір комутаційної і захисної апаратури

На прикладі групи 1 А2 керування світлом здійснюємо розрахунок і вибір автоматичного вимикача згідно умов:

По номінальній напрузі автомата, В:

 Uн.а. ≥ Uн.м , (2.10) де Uн.а – номінальна напруга автомата, В;

 Uн.м – номінальна напруга мережі, В, Uн.м 380 В;

По номінальному струму автомата, А:

Ін.а. ≥ Ірозр.1., (2.11)

де Ін.а. – номінальний струм автомата, А;

Ірозр.А1-А2. – номінальний розрахунковий струм групи, Ірозр.1. = 30,75 А;

За струмом теплового розчіплювача, Ін.розч. , А :

Ін.розч. ≥ Ірозр.А1-А2. · Кн.т. (2.22)

де Кн.т. – коефіцієнт надійності, який враховує розкидання за струмами

спрацювання теплового розчіплювача, Кн.т. = 1[7];

Ін.розч. ≥ 30,75· 1 = 30,75 А

Вибираємо автоматичний вимикач серії ВА14-26-34 з номінальними даними : Ін.а. = 32А > 30,75 А; Ін.розч. = 32 А; Uн.а. = 380В за літературою[2].

Аналогічно, з урахуванням струмових навантажень, здійснюємо вибір автоматичних вимикачів для інших освітлювальних груп. Дані розрахунків зводимо в розрахунково – монтажну схему освітлювальної мережі графічної частини проекту.

Освітлювальні розподільчі пристрої вибираємо за умовами навколишнього середовища, в яких їм належить працювати, по конструктивному виконанню в залежності від схеми мережі і числа відхідних груп, апаратури керування і захисту, установленої в пристрої[2]. Так як навантаження освітлювального щита пред-ставляє вісім груп, вибираємо груповий освітлювальний щиток навісного виконання типу ЯРН8501-4217 [2] на 9 груп, який комплектується з однофазними автоматичними вимикачами серії ВА14-26-14 з Ін.а. = 26А, Ін.розч. = 20А, Uн.а. = 380В, Ввідний щит ПР85-ОА на три групи з трифазним автоматичним вимикач серії

ВА51-31-34 з Ін.а. = 63А, Ін.розч. = 31,5 А.

2.8 Заходи з техніки безпеки при експлуатації електрообладнання

До заходів з техніки безпеки при експлуатації електрообладнання відносяться організаційні та технічні засоби безпеки.

До організаційних заходів відносяться наступні роботи: насамперед для безпечного проведення робіт призначають робітників, відповідаючих за ці роботи; оформляють наряд або розпорядження; щоб приступити до роботи, необхідно оформити дозвіл на підготовку робочого місця і на допуск; підготувати робоче місце та допуск до роботи; установити нагляд при виконанні робіт; перевод на інше робоче місце, а також оформити перерви у роботі та її закінчення.

При технічних заходах виконують наступні роботи: перевіряють необхідні відключення і приймають заходи, які перешкоджають помилковому чи самопроізвольному включенню комутаційної апаратури; вивішують забороняючі плакати на приводах ручного чи ключах дистанційного керування комутаційної апаратури. У випадку необхідності струмоведучі частини відгороджують; приєднують до землі переносне заземлення; перевіряють відсутність напруги на струмоведучих частинах, які необхідно приєднати до заземлення; необхідно встановити заземлення безпосередньо після перевірки відсутності напруги, повісити плакати „заземлено” на приводах комутаційних апаратів, а також огородити при необхідності робоче місце або струмоведучі частини, які залишилися під напругою і вивісити на огородженні плакати безпеки. В залежності від місцевих умов струмоведучі частини огороджають перед або після їх заземлення.

Для захисту від ураження електричним струмом використовують наступні заходи:

1.                 Ізоляція струмоведучих частин;

2.                 Розташування струмоведучих частин на недосяжній висоті;

3.                 Огородження струмоведучих частин;

Література

1. Степанцов В.П. Светотехническое оборудование в сельскохозяйственном производстве: - М.: Урожай, 1987.-216с.

2. Козинский В.А. Электрическое освещение и облучение: -М.: Агропромиздат, 1991.-239.

3. Жилинский Ю.М. Электрическое освещение и облучение: -М.: Колос, 1982.-272.

4. Правило устройства электрооборудования. –М.:Энергоатомиздат, 1985.

5. Справочная книга для проектирования электрического освещения / Под. редакцией Г.М. Кноринга / - Л.: Энергия, 1976.- 384с.

6. Рекомендации по проектированию освещения животноводческих помещений. –М.: Стройиздат, 1981.

7. Довідник сільського електрика. За ред. Олійника В.С. – Київ: Урожай, 1983.

8. Луковников А.В. Охрана труда – М.: Агропромизтат, 1991.

Страницы: 1, 2