Меню
Поиск



рефераты скачать Організаційна структура управління підприємством невиробничої сфери та її вдосконалення в умовах рин...

Засобом за допомогою якого керівництво встановлює відношення між рівнями повноважень, є делегування. Неможливо зрозуміти організаційний процес без попереднього розуміння делегування і пов'язаних з ним повноважень і відповідності. Делегування - це передача задач і повноважень особі, яка бере на себе відповідність за її виконання [20, с.308] Ніхто не може делегувати більше влади або відповідності ніж він сам має. Коли делегується влада і відповідальність підлеглому для виконання певної роботи, начальник не звільняється відповідальності перед вищим керівництвом за виконання. Відповідальність означає, що працівник відповідає за результати виконання завдання перед тим, хто делегує йому повноваження. Обсяг відповідальності - одна з причин високих посадових окладів у адміністративно-управлінського апарату.

Аналізуючи ступінь делегування повноважень в Центрі на основі вище розглянутих прав, обов'язків і відповідності посадових осіб в цій організації, бачимо, що генеральний директор ОППЗ "Черкасипошта" делегує повноваження комерційному директорові Центру, що виражається в наданні права діяти від імені ОППЗ на основі діючого "Положення про Центр "Торгпреса"" без окремого доручення на це, по питаннях, що відносяться до компетенції Центру. Повноваження передаються комерційному директорові разом з відповідальністю за виконання накладених на кого завдань, Комерційний директор делегує повноваження головному бухгалтеру, економісту, начальнику торгового відділу, інженеру з охорони праці, інспектору по кадрам, та начальнику відділу виробничо-технічного забезпечення і групи по ремонту обладнання в межах їх функцій , обов'язків і відповідності, а вони в свою чергу передають їх своїм підлеглим. Таким чином комерційний директор розподіляє серед співробітників велику кількість завдань, які повинні бути виконані для досягнення цілей всієї організації, що передбачені діючим "Положенням про Центр "Торгпреса" . Така передача повноважень називається лінійними повноваженнями.[20, с. 314] Керівник, що має лінійні повноваження, має також право приймати певні рішення і діяти у визначених питаннях без погодження з іншими керівниками в тих межах, які встановлені організацією і передбачені посадовими інструкціями та положеннями про відділ.

Наведемо конкретний приклад передачі лінійних повноважень в Центрі: так в права комерційного директора входить перевірка філій підприємства поштового зв'язку в межах своїх повноважень, він в свою чергу делегує це повноваження начальнику торгового відділу в обов'язки якого входить вчасне проведення перевірки роботи торгових точок. Так як у начальника торгового відділу знаходиться у підпорядкуванні три організатори роздрібної торгівлі, що виконують функції ревізорів, то він делегує їм виконання поставленого задання і вони виїзджають на місце розміщення торгових точок організації і здійснюють ревізію в кожному кіоску і двох магазинах. Дані про проведену ревізію надаються економісту і в бухгалтерію, і після оформлення цих даних у форму спеціальної звітності вона подається комерційному директорові на ознайомлення.

Отже, делегування лінійних повноважень створює ієрархію рівней управління організації. Цей процес називається скалярним процесом або ланцюгом команд[20, с. 315].

Розглянемо також функціонування організації щодо прийняття рішень. Від процесу та швидкості прийняття рішень залежить взаємовідносини певних структурних підрозділів.

Так як одним з основних завдань Центру є здійснення комерційно-посередницької діяльності то діяльність організації безпосередньо пов'язана з одержанням прибутку і забезпеченням рентабельності кожної торгової точки. Вирішення проблем пов'язаних з цим завданням потребують персоналізації рішень. Наведемо приклад взаємодії структурних підрозділів при вирішенні проблеми нерентабельності деяких кіосків.

Організатори роздрібної торгівлі торгового відділу, які виконують функції ревізорів, одержують звітність від кожного кіоскера про реалізовану продукцію і подають до бухгалтерії економісту. Економіст розраховує рентабельність по кіосках м. Черкаси, провадить економічний аналіз одержаних розрахунків, і надає його комерційному директору на розгляд. Комерційний директор повинен зрозуміти проблему, а для цього необхідно чітке бачення мети і правильна оцінка ситуації, тобто існуючих обставин. Якщо обставини , що призвели до виникнення даної проблеми швидко змінюються погіршуючи ситуацію, то проблема потребує швидкого вирішення . Інакше ситуація може настільки змінитися, що раніше обрані критерії для прийняття рішення виявляться недійсними.

Комерційному директору для встановлення причин нерентабельності окремих кіосків скликає збори кіоскерів цих кіосків, торгового відділу і бухгалтерії. Причинами нерентабельності кіосків можуть бути: розміщення у містах невеликого скупчення людей, далеко від зупинок і торгових центрів, перевитрати на утримання і обслуговування даної торгової площі, невміння продавця так розкласти товар і організувати вітрину, щоб це приваблювало покупців, а може й просто його недоброзичливість до клієнтів. Після встановлення причини виникнення проблеми слід визначити можливі варіанти її вирішення. Рішення слід приймати і провадити в життя, поки інформація і припущення, на яких вони ґрунтуються, залишаються точними і релевантними. Тому у випадку з нерентабельними кіосками необхідно швидке прийняття рішень. Якщо комерційний директор вирішить закрити нерентабельні кіоски то наказ і розпорядження про це торкнеться торгового відділу, відділу виробничого-технічного забезпечення, кіоскера даного кіоска та бухгалтерії і швидкість вирішення проблеми буде залежати від узгодженої діяльності вказаних відділів.


3.2. Аналіз діяльності торгового відділу


Так як ми аналізуємо комерційну організацію, то головним підрозділом в її структурі є торговий відділ, від успішного функціонування якого залежіть успіх всієї організації, тому він заслуговує більшої уваги. Проведемо детальний аналіз цього відділу. Торговим відділом керує начальник, який підпорядковується комерційному директору організації, тобто призначається, переміщується і звільняється з даної посади комерційним директором. В своїй діяльності керується правилами роботи роздрібної торгової мережі, питаннями розповсюдження газет та журналів у роздріб, нормативними документами та посадовими інструкціями. В свою чергу у підпорядкуванні начальника знаходяться організатори роздрібної торгівлі по м. Черкаси, м. Сміла і м. Золотоноша. У підпорядкуванні організатора роздрібної торгівлі по м. Черкаси знаходиться завідуючі магазинами "Марка" і "Кругозір", а також 40 продавців, що працюють в кіосках. У підпорядкуванні організатора роздрібної торгівлі по м. Сміла знаходяться організатори роздрібної торгівлі на місці, а вже йому підпорядковується 22 продавці, що працюють в кіосках і електромеханік. У підпорядкуванні організатора роздрібної торгівлі по м. Золотоноша знаходиться організатор роздрібної торгівлі в Золотоноші, а йому підпорядковується сортувальник і 9 продавців.(рис. 3.2.9)



Рис. 3.2.9 Організаційна структура торгового відділу Центру "Торгпреса"


Одним з напрямків розподілу праці в організації є формування задач. Задача - це преписана робота, серія робіт або частина роботи, яка повинна бути виконана , раніш встановленим способом і в раніш обумовлений термін. Задачі призначаються не працівникові, а його посаді. Задачі організації традиційно поділяються на три категорії: робота з людьми, предметами та інформацією. [20, с. 92-93] В даному випадку начальник торгового відділу займається в основному, роботою, яка полягає у контактуванні з людьми та складанні документів. В його задачі входить: організація вивчення попиту, укладання угод на постачання періодичних видань; надання методичної та практичної допомоги продавцям роздрібної торгівлі, налагодження реклами, організація вивчення та розповсюдження досвіду з питань торгівлі в роздріб; організація контролю за виконанням на робочих місцях правил охорони праці; здійснення заходів по зменшенню скарг на роботу відділу, організація розслідування заяв і пропозицій, що надходять; здійснення якісного складання замовлень на газети та журнали, які включені до каталогу України, обласні газети та періодичні видання Росії; контролювання відповідності цін на газети, журнали та інші товари; відповідає за повну реалізацію періодичних видань; займається списанням застарілих газет та журналів; щодня готує розпорядження по регіонам на газети та журнали, інші товари; виконання окремих доручень комерційного директора; організовує перевірку кіоскової мережі в м. Сміла та м. Золотоноша.

Отже, аналізуючи задачі начальника торгового відділу можна судити про функціонування відділу в цілому. Начальник виконує свої завдання делегуючи частину своїх повноважень організаторам роздрібної торгівлі по м. Черкаси, м. Сміла та м. Золотоноша, які в свою чергу приймають замовлення на постачання окремих видів товарів, журналів та газет, які користуються підвищеним попитом. Заяви надходять до начальника, який, на їх основі, вивчає попит і укладає угоди на постачання потрібних періодичних видань та товарів. Отримавши, згідно укладених угод, журнали, газети та товари він встановлює на них відповідні ціни.

Потім начальник готує розпорядження по регіонам на газети та журнали, складає накладні і необхідна продукція в необхідній кількості надходить до торговельної мережі в м. Черкаси - до магазину "Кругозір, а також до 37 кіосків. В м. Сміла її одержує організатор роздрібної торгівлі, який розподіляє її по 17 кіоскам, така ж система діє і в м. Золотоноша.

Якщо ж продукція залишається нереалізованою, це стосується газет та журналів, то вони повертаються до складу і списуються. Це фіксується у звітній формі кожним продавцем і передається до відповідного організатора роздрібної торгівлі.

Далі цикл повторюється , кіоскери складають звіти про реалізовану продукцію, вони надходять до організаторів роздрібної торгівлі, які на їх основі складають заяви на постачання того чи іншого товару, проводять аналіз діяльності і реалізації продукції. На основі цієї інформації начальник вивчає попит, приймає певні рішення і заходи по покрашенню реалізації товарів.

Також, у звітні періоди, начальник відділу організовує перевірку кіоскової мережі в містах, яку здійснюють організатори роздрібної торгівлі по м. Черкаси, та м. Сміла і Золотоноша.

Таким чином відбувається спеціалізація тобто поділ роботи на більш мілкі операції, що підвищують продуктивність, а отже знижуються потенційні витрати, які вимірюються витратами часу. Чим швидше організація відреагує на зміну попиту споживачів тим більша ймовірність одержання прибутку від цього.

Зміст кожного завдання визначається рядом факторів: вимогами ринку; кваліфікацією працівників; вибором технології; характером послуги (індивідуальна чи колективна).

По суті торговий відділ в організації виконує одну з важливіших функцій, без якої неможливе успішне функціонування організації, це функція маркетингу. Ця функція визначає поведінку організації на ринку і внутрішні процеси функціонування організації, що дозволяють їй здійснювати той варіант поведінки, який виявляється найбільш успішним. Основою цієї функції є забезпечення збуту товарів та послуг, а в умовах ринкової економіки це не так просто. Тому на думку автора, доцільно вести до штату працівників організації посади маркетолога та менеджера.

Діяльність торгового відділу залежить від здійснення багатьох процесів іншими відділами, таких як експедирування преси та товарів, відділ виробничо-технічного забезпечення та бухгалтерія. Всі ці відділи беруть участь у збуті товарів та друкованої продукції. Так відділ виробничо-технічного забезпечення відповідає за транспортування. Воно здійснюється одним з філій ОППЗ "Черкасипошта" - автобазою зв'язку, яка має свій парк машин. Тип транспортування в значній мірі залежить від виду товару, відстані та типу самого ринку.

Функція збуту також передбачає стандартизацію і сортування отриманого товару. Цю функцію здійснює відділ експедирування. Необхідно забезпечити відповідність товару необхідним стандартам, а також сортуванню, тобто розподілу по сортам різних категорій товару. Саме цим займаються сортувальники відділу експедирування при отриманні товарів від постачальників. Стандартизація і сортування дозволяють бути впевненим, що товар є таким, яким його уявляє покупець.

Акт фінансування теж є необхідним елементом функції збуту. Цією проблемою займаються бухгалтерія і економіст. Іноді виникає необхідність зберігати товар, тому що він є, наприклад, сезонним або тому, що необхідний час для його транспортування до роздрібної торговельної мережі. Виникає необхідність у фінансуванні того, щоб купити товар у постачальника, профінансувати зберігання, транспортування та інші операції збуту.

Отже, на основі проведеного аналізу робимо висновок, що :

1) торговий відділ в більшій мірі залежить від зміни зовнішнього середовища і функціонування інших відділів організації відділу експедирування, відділу виробничо-технічного забезпечення та бухгалтерії;

2) працівники торгового відділу, їх рівень кваліфікації майже не впливає на характер робочих завдань, тому що наймання працівників до цього відділу здійснюється відповідно до завдань які вони мають виконувати. Для цього проводиться аналіз змісту роботи на основі якого проводяться заходи по плануванню, набору працівників. На основі даної інформації створюється посадова інструкція, яка є перечнем основних обов'язків, необхідних знань і навичок, а також прав працівників. Така посадова інструкція існує, в даному випадку, для посади начальника відділу торгівлі;

3) У торговому відділі існує 3 рівні управління і звужений діапазон контролю, це пояснюється існуванням роздрібної торговельної мережі в м. Сміла та Золотоноша;

4) задачі та операції торгового відділу повністю стандартизовані;

5) норма управління в підрозділі досить оптимальна. У відділі безпосередньо начальнику звітуються три організатори роздрібної торгівлі і інструктор по експлуатації, виробничо - .технічним та організаційним питанням.

6) було виявлено необхідність введення до штату працівників посади маркетолога та менеджера та необхідність скорочення посад начальників Смілянської та Золотоніської ділянки роздрібу.


3.3. Аналіз функцій маркетингу та торгової діяльності організації


Аналіз зовнішнього середовища в цілому дозволяє виявити чи має фірма внутрішні сили, щоб використати можливості, які внутрішні слабкі місця можуть ускладнити майбутні проблеми, які пов’язані з зовнішніми непередбаченостями. Метод, який використовують для діагностики внутрішніх проблем називають управлінським дослідженням, яке базується на комплексному дослідженні різних функціональних зон організації і в залежності від поставленої задачі може бути методично простим або складнішим [10,с.122].

Для виявлення внутрішніх слабких місць проаналізуємо дві функціональні зони – маркетинг і торгівлю.

При аналізі функцій маркетингу було виділено п’ять основних елементів:

1. Конкурентоздатність. Організація має свого споживача оскільки частина товарів є унікальною, але вона має також численних дрібних конкурентів. Слабким місцем тут є проблема частного постачання друкованих видань до споживачів. У конкурентів дані товари з’являються на день раніше. Цю проблему вирішити поки що неможливо.

2. Розмаїття та якість асортименту. Це елемент багато в чому визначає стійкість організації. Організація повинна визначити які товари приносять більше прибутку, або це друкована продукція, основна частина якої продається тільки в кіосках Центру, або це товари, які можна знайти на ринках за більш низькими цінами, і чи варто торгову площу товарами, які пропонуються лише для асортименту. Автором було проведено дослідження в одному з кіосків і виявлено, що за день роботи у кіоскера було придбано споживачами друкованої продукції на 15 грн., а інших товарів лише на 5 грн., і за даними звітності про продані товари виявляється , що це стійка тенденція.

3. Збут, реклама, просування товарів. Ці показники є основними в аналізі функції маркетингу. Організація може розраховувати на успіх лише в тому випадку, коли вона проводить агресивну творчо - організовану рекламу і просування товарів. За спостереженням автора Центром була проведена реклама організації її діяльності у вигляді наклеєк, які були розклеєні в громадському транспорті. Але зовсім не ведеться реклама товарів, які реалізує організація і які є мало відомими.

4. Прибуток. Це узагальнюючий показник ефективності діяльності комерційної організації. Тому саме маркетолог повинен здійснювати постійний контроль за прибутком від реалізації товару.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8




Новости
Мои настройки


   рефераты скачать  Наверх  рефераты скачать  

© 2009 Все права защищены.